Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 10 жовтня 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира знаходиться у Києві на Майдані Незалежності.

Історія утворення

Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.

24 квітня 1999 року під час Вашингтонського саміту президентів країн-членів до ГУАМ приєднався Узбекистан. Розширене таким чином об'єднання держав отримало назву ГУУАМ.

5 травня 2005 року президент Республіки Узбекистан оголосив про вихід з ГУУАМ, що спричинило повернення старої назви.

Співробітництво

Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.

Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.

Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ — є проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій. Започатковано механізм головування національних делегацій країн ГУАМ у рамках міжнародних організацій.

Зміцнення і поглиблення цієї форми співробітництва країн ГУАМ допомагає більш ефективній координації індивідуальних позицій та зусиль країн об'єднання, реалізації їхніх національних інтересів у діяльності міжнародних організацій.

Учасники об'єднання зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ. З цією метою в рамках об'єднання за ініціативою України створюється інститут спостерігачів. До порядку денного 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН включено питання про надання ГУАМ статусу спостерігача в ГА ООН.

Структура

Найвищим органом об'єднання ГУАМ є щорічна зустріч глав держав країн-учасниць ГУАМ.

Виконавчим органом ГУАМ є Рада міністрів закордонних справ країн ГУАМ.

Робочим органом ГУАМ є Комітет національних координаторів (КНК ГУАМ), до складу якого входять координатори по одному від кожної країни-учасниці ГУАМ.

Виконання функцій інформаційного центру ГУАМ покладено на Інформаційний офіс ГУАМ у Києві. *Координацію співробітництва між країнами ГУАМ на галузевому рівні покладено на вісім Робочих груп — з питань енергетики, транспорту, з торговельно-економічних питань, з питань інформатики та телекомунікацій, культури, науки та освіти, туризму, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і розповсюдженням наркотиків.

Міжнародно-правові документи, прийняті в рамках ГУУАМ

Ялтинська Хартія ГУУАМ (7.06.2001 р.);

Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (7.06.2001 р.);

Положення про Раду міністрів закордонних справ країн ГУАМ;

Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями ГУАМ;

Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ в Києві;

Рішення Глав держав-учасниць ГУАМ про статус спостерігачів у діяльності ГУАМ;

Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів.

Документи про співробітництво в окремих галузях.

Бакинська декларація;

Угода про привілеї та імунітети Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ;

Меморандум про співробітництво з питань ядерної та радіаційної безпеки (планується в Баку 2007)

Міжвідомчі органи

Робоча група з торговельно-економічних питань.

Робоча група з питань енергетики.

Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.

Співробітництво України та ГУАМ має стратегічний характер та охоплює усі напрямки співробітництва, що може відбуватися в рамках інтеграційного об’єднання, а його характер заснований на прагматизмі та активній діяльності незважаючи на зміні в керівництві та внутрішньополітичну ситуацію в державах-членах ГУАМ, завжди залишається пріоритетом в зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній діяльності України. На відміну від багатьох інших інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі, співробітництво України з іншими державами в рамках ГУАМ має ефективні результати та вигоду та побудоване на основі прагматизму, обоюдної зацікавленості, вигоді не тільки в декларативному плані але й в практичному.

Слід відзначити, що участь України, на рівні з іншими державами-членами, в створенні ГУАМ, а також подальше співробітництво в рамках даної організації обумовлена конкретними причинами та факторами, які мають, як політичний так і економічний характер. По-перше, досить важливою причиною участі України в даній організації є політична та економічна дезінтеграція пострадянського простору, традиційно побудованого на домінуванні РФ в усіх сферах життєдіяльності пострадянських держав, а також зростання економічної кризи в РФ в 1998 році, нездатності виконувати роль ефективного регіонального лідера виступаючого за рівноправне співробітництво та відносини між пострадянськими державами, у тому числі України, Грузії, Молдови, Азербайджану, які з того ж часу мали схожі проблеми економічного розвитку, політичні режими, перехідний тип економіки, а також проблеми пов’язані з територіальною цілісністю, політичною нестабільністю, в яких РФ й по сей день відіграє неоднозначну роль (проросійські сепаратистські режими Абхазії, Південної Осетії (Грузія), Нагірного Карабаху (Азербайджан), ПМР (Молдова). Тобто фактично, причиною участі України в ГУАМ є бажання спільно з іншими державами вирішити економічні проблеми, не допустити погіршення політичної ситуації завдяки ефективної взаємодії в рамках даної організації, пошуку відповідних засобів співпраці та взаємодії в рамках даної організації. По-друге, Україна обирає зовнішньоекономічним пріоритетом співпрацю в рамках ГУАМ, оскільки СНД, як інтеграційне об’єднання виявилося неефективним, а національні інтереси України, Грузії, Молдови, Азербайджану не відповідали національним інтересам РФ, яка відігравала роль лідеру в рамках СНД, мала стратегічною метою використовувати СНД, як засіб економічного та політичного впливу на внутрішню та зовнішню політику держав-членів. Тобто ще однією причиною участі України в рамках ГУАМ є бажання створення більш ефективної альтернативи членству в СНД.

По-третє, ГУАМ дає змогу Україні поглибити економічні двосторонні відносини з Азербайджаном, Грузією, Молдовою, оскільки ГУАМ є досконалою платформою для проведення спільних консультацій. Тобто для України ГУАМ виконує роль додаткового механізму ефективної взаємодії з її членами, які є одними з найактивнішими споживачами української продукції в різних сферах, є зацікавленими у спільній участі в енергетичному, торгівельному, транспортному, фінансовому, туристичному співробітництві. Також в рамках ГУАМ Україна разом з іншими державами членами має на меті скористатися перевагами власного географічного розташування, вигідного з боку формування нових транзитних транспортних і енергетичних маршрутів на шляхах, що ведуть з Європи на Далекий Схід. Відбувається кооперація країн з метою спільного просування власних інтересів на світовий ринок, в міжнародних відносинах. Ключовою причиною членства та співробітництва України в ГУАМ є спільні погляди з іншими державами членами на процеси, що відбуваються на пострадянському просторі, в інших регіонах світу, а також глобального характеру. Саме тому співробітництво в рамках ГУАМ дає змогу проводити більш гнучку поведінку урядів держав членів в зовнішньоекономічній та зовнішньополітичній сферах. Особливою, причиною співпраці України в рамках ГУАМ, яка відігравала ключову роль під час президентства В. А. Ющенко (2005-2010 рр.) було використання ГУАМ як інструменту прискорення євроінтеграції, євроатлантичної інтеграції держав членів.

Виходячи зі розглянутих причин співробітництва України в рамках ГУАМ, можна виокремити мету, яку переслідує Україна в рамках ГУАМ. Згідно, одному з базових документів ГУАМ, Ялтинської Хартії ГУУАМ від 7 червня 2001 року цілями України та інших членів даної організації є сприяння власному соціально-економічному розвитку, зміцнення і розширення торгово-економічних зв'язків з державами-членами ГУАМ, сприяння розвитку і ефективному використанню в інтересах країн ГУУАМ транспортно-комунікаційних магістралей, інфраструктури, на території держав членів. Тобто можна побачити, що в інтересах України, інших членів організації є досягнення цілей в досить різних сферах, задля ефективного поглиблення співробітництва.

Саме тому відповідно до цілей України в рамках ГУАМ, можна виокремити окремі завдання України та інших держав-членів для співробітництва в рамках ГУАМ, виконання яких може сприяти досягненню розглянутих цілей. Найбільш важливими завданнями в економічній сфері є формування зони вільної торгівлі, розбудова транспортно-енергетичних комунікацій у регіоні.

Взагалі розглядаючи ГУАМ, можна казати про те, що компетенція даної організації є універсальним, саме тому в рамках об’єднання допускається співробітництво не тільки в економічній сфері, але й в політичній, інших сферах, хоча пріоритетною в даному дослідженні є економічна сфера. Це перш за все обумовлено досить складними трансформаційними процесами з якими штовхнулися держави-члени ГУАМ, наслідки яких у більшості випадків призвели до територіальних проблем, необхідності вирішувати проблеми нестабільності, загрози для безпеки держав-членів спільно в рамках ГУАМ.

Відомо, що враховуючи цілі та завдання держав-членів ГУАМ, можна висунути окремі напрямки співробітництва в рамках ГУАМ, якими є економіка, технології і навколишнє середовище, інфраструктура транспорту, енергетика, телекомунікації, спільні інвестиційні і фінансові проекти, туризм, а також в гуманітарній сфері, в сферах науки, освіти, охорони здоров’я, політичній сфері.

Транспортно-енергетичний напрямок співробітництва України та ГУАМ.

Відомо, що співробітництво України та ГУАМ в рамках транспортно-енергетичного напрямку повністю відповідає національним інтересам України в економічній сфері. Насамперед, досить важливою особливістю України є вигідне геостратегічне находження, завдяки якому, Україна має потужний транзитний потенціал. Також Україна традиційно виконує функцію моста між державами ЄС а також державами Кавказу, Центральної Азії. Не менш важливою особливістю України є залежність від енергетичних ресурсів РФ, ви користування яких складає первинну необхідність для функціонування української промисловості. Також Україна має великий потенціал транзиту енергоресурсів через власну територію до держав ЄС. Саме тому співробітництво України та ГУАМ в транспортно-енергетичному напрямку є досить актуальним, оскільки транзит продукції держав членів ГУАМ на європейські ринки є суттєвим джерелом поповнення національного бюджету. Перспективність співробітництва України та ГУАМ в даному напрямку полягає також у можливості диверсифікації імпорту енергоресурсів, а також їх транзиту через власну територію за рахунок розробки перспективних спільних енергетичних проектів в рамках ГУАМ, а також участі України в межах ГУАМ в деяких альтернативних енергетичних проектах в масштабах Чорноморського субрегіону, держав ЄС.

Відомо, що основним програмним документом співробітництва України та ГУАМ в даній сфері є Стратегія розвитку галузевого співробітництва ГУАМ, згідно якої співробітництво в даній сфері є необхідним для створення транспортних коридорів через території держав членів ГУАМ, у тому числі України, які повинні стимулювати розвиток торгівлі, приватного підприємництва, інвестування в економіки держав членів ГУАМ. Також наявність та ефективне функціонування транспортних коридорів буде сприяти появі спільного ринку товарів та послуг, формуванню транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія. Саме тому для ефективного співробітництва в транспортній сфері, створення транспортних шляхів необхідні вдосконалення транспортної політики, розвиток транспортної інфраструктури, створення стійкого цвяху мультимодальних перевозів, розширення видів транспорту, що використовується для перевозок. Також не менш важливим програмним документом в сфері співробітництва України та ГУАМ в транспортній сфері є угода «Про міжнародні мультимодальні перевезення вантажів» від 19 червня 2007 року, згідно якому цілями держав-членів ГУАМ, у тому числі України, є співробітництво в розвитку економічних відносин, торгівлі та транспортного сполучення між державами-членами ГУАМ, забезпеченні умов для надання послуг по мультимодальним перевозкам вантажів, створення рівних умов конкуренції між окремими видами транспорту.

Насамперед, якщо розглядати практичне співробітництво України та ГУАМ в транспортній сфері, то досить активним є співробітництво в сфері мультимодальних перевезень в рамках Балто-Черноморсько-Каспійському економічному просторі, а також організація для цього транспортних коридорів.

Досить важливим є перспектива реалізації залізничного проекту розбудови залізничного маршруту (коридору) «Баку-Тбілісі-Ахалкалакі-Карс». Насамперед саме український Науково-дослідний інститут транспортного будівництва «Київдніпротранс» відповідає за розробку документації даного проекту, його інфраструктури та забезпечення українським залізничним транспортом. В рамках проекту ГУАМ маршруту «Баку-Тбілісі-Ахалкалакі-Карс» протягом 2009-2010 рр. завдяки українським спеціалістам та обладнанню було реабілітовано 124 км існуючого маршруту, відбулося прокладення другої колії, заміна надземної частини (верхні споруди, електростанції, лінії зв’язку та управління, автоматика, стрілочні переводи). Також було побудовано 25 км нової ділянки та зведено 7 залізничних станцій. Тобто на прикладі ефективної реалізації даного проекту Україною в рамках ГУАМ, можна побачити ефективне співробітництво в сфері залізничного транспорту та реалізації залізничних транспортних коридорів [3].