“Умови  торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.

6. експорт на душу населення

     Е_д.н. = Е_з.р. / населення,

     де  Е _д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

          Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році. 

     

7. імпорт  на душу населення

     І_д.н. = І_з.р. / населення,

     де  І _д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

          І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році. 

     

8. експортна квота (відношення експорту до ВВП)

     Е_к.в. = Е_з.р. / ВВП * 100%,

     де  Е_к.в. – експортна квота;

         Е_з.р. - обсяг експорту в звітному році;

         ВВП – валовий внутрішній продукт. 

     

9. імпортна  квота

     І_к.в. = І_з.р. / ВВП * 100%,

     де  І_к.в. – імпортна квота;

          І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

          ВВП – валовий внутрішній продукт. 

     

10. квота зовнішньоторговельного обігу

     ЗТО_к.в. = ЗТО_з.р. / ВВП * 100%,

     де  ЗТО_к.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;

          ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;

          ВВП – валовий внутрішній продукт. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах. 

     Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками  виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин  виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

     Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами  і позичальниками різних країн з  приводу надання, використання та погашення  позики. Кредитні відносини складаються на принципах:

• повернення;
• терміновості;
• платності;
• гарантованості.

     Основною  сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою  форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин. Рух цієї форми капіталу пов’язаний з наданням суб’єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.

     На  основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.

     Операції  на світовому ринку капіталів  за своїм характером поділяють на комерційні – ті, що пов’язані із зовнішньою торгівлею, та фінансові (вивіз капіталу, погашення заборгованості та ін.)

     Функції міжнародного кредиту:

• забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;
• збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання  тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;
• прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

     У розвитку світового господарства міжнародний  кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.

     Фактори поширення кредитних  відносин у міжнародній  сфері:

• інтернаціоналізація виробництва і капіталу;
• активізація міжнародних економічних зв’язків;
• зміцнення позицій ТНК;
• НТР, досягнення у сфері комунікаційних технологій.

 
 
 
 
 
 
 

     3. Міжнародна валютна ліквідність (МВЛ). 

     

• Здатність країни (чи групи країн) забезпечити  своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами
• Сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обігу.
• Сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані у міжнародних розрахунках

     МВЛ визначається відношенням золотовалютних резервів центральних банків країн  світового співтовариства (BP) до загальної  суми річного імпорту товарів  та послуг (IP):

     МВЛ=ВР:ІР *100% 

     Основні компоненти МВЛ:

• Офіційні золоті резерви країни-запаси золота у злитках та монетах
• Валютні резерви країни - іноземна валюта резервна для міжнародних розрахунків
• Резервна позиція в МВФ (право країни – члена на автоматичне отримання безумовного кредиту в іноземній валюті в межах 25% від її квоти )
• Розрахунки в СДР та євро

     Стан  МВЛ виражається  такими показниками:

• Якість  резервів, що визначається часткою золота у ліквідних резервах, темпами знецінення резервних валют, динамікою їхнього курсу та попиту на них на світових ринках, зовнішньою заборгованістю країн-емітентів резервної валюти;
• Відповідність обсягу резервів потребам у них, що визначається кількістю ліквідних резервів порівняно з обсягом міжнародних операцій певної країни, сальдо платіжного балансу, в тому числі поточного , зовнішнім боргом, рухом короткострокових і довгострокових капіталів.

     Міжнародна  ліквідність виконує  такі головні функції:

• виступає  засобом міжнародних платежів, що використовуються головним чином для  покриття дефіциту платіжного балансу;
• є засобом валютних інтервенцій.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури:

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – с. 157-178.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.
3. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.:Знання-Прес,2002.-311с.
4. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. – Сумы: Фирма “Реал”,1994. – с.87-125,141-144.
5. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное комерческое дело .- М.: Внешторгиздат, 1991.
6. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.: Международные отношения, 1997, с. 77-280.
7. Козак Ю.Г.,  Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 1998, с. 55-68.
8. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. Пер. с англ.- М.: Прогресс. Универс, 1992, с.19-273.
9. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини:Навч.посібн.для студентів економічних спеціальностей. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”,1999. - с.166-186.
10. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика: Теория и политика. Учебник для вузов: Пер. с англ. - М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – с. 334-633.
11. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения:  Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2000.