Міжнародна патентна класифікація

Пошук патентної інформації – це процес добору відповідному запиту документів або відомостей за однією або декількома ознаками з масиву патентних документів.

Існують три основних види патентних пошуків: тематичний, іменний, нумераційний. На додаток до них – пошук патентних документів-аналогів. Основними засобами пошуку є міжнародна патентна класифікація.

 

Міжнародна патентна класифікація

 

Міжнародна патентна класифікація (МПК) є засобом для однакової в Міжнародному масштабі класифікації патентних документів і елективним інструментом для патентних відомств та інших споживачів, які здійснюють пошук патентних документів з метою встановлення новизни та оцінки внеску винахідника в заявлене технічне рішення (включаючи оцінку технічної прогресивності та корисного результату або корисності).

Важливим призначенням МПК є:

служити інструментом для упорядкованого збереження патентних документів, що полегшує доступ до технічної і правової інформації, яка міститься в них;

бути основою для вибіркового розподілу інформації серед споживачів патентної інформації;

бути основою для визначення рівня техніки в окремих областях;

бути основою для одержання статистичних даних в галузі промислової власності, що в свою чергу дозволить визначати рівень розвитку різних галузей техніки.

Текст першої редакції МПК був створений відповідно до положень Європейської конвенції про Міжнародну патентну класифікацію 1954 р.

МПК охоплює всі області знань, об'єкти яких можуть підлягати захисту охоронними документами. Основними її розподілами є: розділ, клас, підклас, група, підгрупа.

Кожний розділ позначений заголовною буквою латинського алфавіту від A до H. Заголовок розділу лише приблизно відображає його зміст. Розділи мають наступні умовні назви:

A – Задоволення життєвих потреб людини;

B – Різні технологічні процеси; Транспортування;

C – Хімія; Металургія;

D – Текстиль; Папір;

E – Будівництво; Гірнича справа;

F – Механіка; Освітлення; Опалення; Двигуни і насоси; Зброя; Боєприпаси; Підривні роботи;

G – Фізика;

H – Електрика.

У змісті для кожного розділу є перелік класів і підкласів.

Інтелектуалізація вітчизняної економіки, розвиток інноваційного бізнесу і його інтеграція у світову економіку різко активізували попит на патентну інформацію і документацію, зосереджену в національних, універсальних наукових бібліотеках та інших патентно-інформаційних центрах. Організація роботи патентних підрозділів бібліотечно-інформаційних центрів з урахуванням нових вимог і сучасної патентної політики обумовлює необхідність переосмислення стратегії і тактики сучасного менеджменту винятково актуального і важливого інформаційного ресурсу, яким є сьогодні патентна інформація.

Відмінна риса і популярність патентної інформації полягає в тому, що вона сама по собі є одним зі складових елементів державної патентної системи правової охорони промислової власності, суть якої полягає в наданні заявнику обмеженого в часі виключного права на використання результату такої діяльності, технічного нововведення (винаходу, корисної моделі), зовнішнього вигляду промислової продукції (промислового зразка) або позначення (товарного знаку, знака обслуговування, найменування місця походження товару) в обмін на публічне розкриття сутності.

 

 

Висновок

 

Міжнародна Патентна Класифікація (МПК), є засобом для однакового в міжнародному масштабі класифікування патентних документів, та складається з 8 розділів.

МПК була створена у відповідності до положень Європейської конвенції про Міжнародну патентну класифікацію 1954р.Після підписання Стразбургської угоди Міжнародна патентна класифікація набрала чинність. МПК періодично переглядається з метою удосконалення системи з урахуванням розвитку техніки.

Перша редакція МПК діяла з 1 вересня 1968р. по 30 червня 1974р., друга редакція - з 1 липня 1974р. по 31 грудня 1979р., третя редакція МПК діяла з 1 січня 1980р. по 31 грудня 1984р., четверта редакція - з 1 січня 1985р. по 31 грудня 1989р., п'ята редакція - з 1 січня 1990р. по 31 грудня 1994р., шоста редакція - з 1 січня 1995р. по 31 грудня 1999р. Сьомя редакція діяла з 1 січня 2000р. по 31 грудня 2005р.

Восьма редакція (2006), скорочено позначена як МПК-8 або МПК(2006), набрала чинності 1 січня 2006р.За попередній період перегляду 2000-2005рр. до тексту МПК було внесено значну кількістьзмін, які торкнулися всіх розділів МПК. Введено 1326 нових рубрик, в тому числі нові підкласи A01P, A61Q, A99Z, В99Z, C40B, C99Z, D99Z, E99Z, F99Z, G99Z, H99Z. Анульовано 250 рубрик, в тому числі підкласи С07М, С22К. Нова редакція МПК розділена на два рівня - базовий (укрупнений) і поглиблений(більш детальний).Базовий рівень включає в себе тільки найбільш крупні рубрики МПК: розділи, класи, підкласи та основні групи (біля 18 000 рубрик). Базовий рівень буде поновлюватися та перевидаватися кожні 3 роки. Кожна редакція базового рівня позначається роком набрання чинності цією редакцією. МПК-2006 була чинною з 1січня 2006р. по 31 грудня 2008р.

 

 

Список використаної літератури

 

Бабуров Э.Ф. и др. Основы научных исследований. – К.: Вища Школа, 1998.

Бромберг Г.В. Патентная информация и приоритеты научно-технического развития // Патенты и лицензии. 2002, № 10, С. 36-42.

Бутенко Л.В. Общедоступность – понятие определенное?! // Патенты и лицензии. 2002, № 1. – С. 12-19.

Воробьев Г.Г. Документ. Информационный анализ. – М.: Наука, 1973.

Материалы пятой международной конференции «Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества». Судак, Крым, 1998 г.

Пласичук В.П. Возможность использования современных технологий в системе патентной информации //Патентная информация сегодня. 2002, № 2. – С. 9-15.

Сборник нормативных и методических материалов по УДК. – М.: ГПНТБ СССР, 1982.

Универсальная десятичная классификация. – М.: Из-во стандартов, 1983.