Поняття трудового договору

Разом з тим  є багато підприємств, що працюють у  свята.  
Допускається така робота на безперервно діючих підприємствах,зупинити які не можна з виробничо-технічних причин, а такожна підприємствах, пов'язаних з постійним безперервним обслуговуваннямнаселення. Можуть проводитися в свята невідкладні ремонтні івантажно-розвантажувальні роботи (ст.73 КЗпП України).

Робота у зазначені  дні компенсується підвищеною оплатою. Її розміри іпорядок надання, а також  випадки, коли робота у святакомпенсується іншим днем відпочинку, регулюються  ст.107 КЗпП України. Забажанням працівника замість підвищеної оплати за роботу у святковий день йомуможе бути наданий інший день відпочинку.

Напередодні святкових днів тривалість роботи трудящихзменшується  на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденномуробочому тижні. В умовах шестиденному робочому тижні тривалістьпраці в передвихідні дні не може перевищувати 5 годин (ст.54 КЗпП України).  
 
 
 

4.Трудові  відпустки 

     Відповідно  до Конституції України громадяни  нашої країни користуються правом на щорічний вільний від основної роботи час. Для відпочинку ім надаються щорічні оплачувані основні відпустки. Удеяких випадках працівники можуть отримати додаткові відпустки без збереження заробітної плати.

     Право на щорічну оплачувану відпустку  відноситься до числа основних трудових прав кожного працівника. Для набуття права на відпустку працівник повинен перебувати у трудових правовідносинах з підприємством.  
Закріплюючи право на відпочинок в якості невід'ємного права кожного,  
Конституція України, разом з тим, передбачає, що встановлений законом щорічну оплачувану відпустку гарантується не всім громадянам,котрі займаються тією чи іншою трудовою діяльністю, а тільки тим що працюють за трудовим договором або знаходяться в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями.

В залежності від тривалості розрізняють відпустки:

щорічні відпустки:

• основна відпустка (надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору);
• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням Така відпустка є оплачуваною, її тривалість залежить від типу навчального закладу, виду занять, старшинства курсу тощо);
• творча відпустка (надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України;
• соціальні відпустки відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

Задача 

     В пункті 2 статті 24 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що        професійна  підготовка,   підвищення    кваліфікації    і  
перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості  
за її направленням у  навчальних  закладах,  на  підприємствах,  в  
установах і  організаціях  (незалежно  від  їх  підпорядкованості)  
згідно з укладеними договорами або у  спеціально  створюваних  для  
цього  навчальних  закладах державної служби зайнятості за рахунок  
коштів    Фонду   загальнообов'язкового   державного   соціального  
страхування України на випадок безробіття.

      Порядок   відбору   навчальних   закладів   для   організації  
професійної  підготовки,  підвищення кваліфікації і перепідготовки  
безробітних   за   рахунок   коштів   Фонду  загальнообов'язкового  
державного  соціального  страхування України на випадок безробіття  
затверджується  правлінням  цього  Фонду.  {  Пункт 2  статті  24  
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від  
25.12.2008 }

{  Пункт  2  статті  24  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом   
N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }

   Згідно вищевикладеного та в зв’язку з тим, що громадяни Дроздова та Прокопенко є особами віком 18 років які вперше шукають роботу і не мають професійної освіти, їхні вимоги видати їм направлення на навчання до інституту харчових технологій за спеціальністю інженер-технолог з денною формою навчання на умовах контракту, є неправомірними. 
 
 
 

Висновок 

     Право на працю є основним контституційним правом громадян України. Воно проголошене ст. 43 Конституції України, визначається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працєю, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

       Право на працю реалізується  різними шляхами. Одні громадяни  займаються індивідуально-трудовою діяльністю, інші – створюють або влаштовуються в кооперативні чи акціонерні товариства. Переважно більшість громадян влаштовуються на работу шляхом укладення трудового договору як наймані працівники на підприємства, незалежно від їх форм власності.

     Для реального здійснення цього права держава створює певні умови, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми створення робочих місць, професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки працівників відповідно до суспільних потреб.

     Матеріальну основу будь-якого суспільства складає  трудова діяльність людей. Праця  є незалежним від будь-яких суспільних форм умовою існування людини, і  становить його вічну природну необхідність.  
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 

1. Конституція України  від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР зі змінами  і доповненнями станом на 01.02.2011р. // Відомості Верховної Ради України.— 1996. — № ЗО. — Ст. 141.
2. Закон України  Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): від 3 березня 1998 р.№ 137/98-ВР зі змінами і доповненнями станом на 24.12.2009 р. // Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2011
3. Кодекс законів про працю України: від 10 грудня 1971 р. № 322-08 зі змінами та доповненнями станом на 13.05.2011// Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2011
4. Закон України Про відпуски: від 15.11.1996 р.№ 504/96 ВР зі змінами та доповненнями станом на 21.12.2010// Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2011
5. Закон України Про зайнятість населення : від1 березня 1991 р. № 803-12 зі змінами та доповненнями станом на 08.12.2009// Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 1996-2011
6. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вілбор, 1999. – 208 с.
7. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю /Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 2-е вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – 1072 с. – (Економіка. Фінанси. Право).
8. Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України: Навчальний посібник для студентів   вищих навчальних закладів. - К.: МАУП, Ч.3.-2003.-104с.
9. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. — X.: Консум, 2000.

Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. — 2-ге вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2001.— 564 с. — (Вища освіта XXIст