Перспективы совершенствования администрирования и учета налога на добавленную стоимость с учетом европейского опыта

Міністерство  освіти і науки, молоді  та спорту України

Державний вищий  навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Інститут економіки  та міжнародних відносин

Кафедра обліку і аудиту

 

КІШ ЄВГЕНІЯ  ВАСИЛІВНА

 

 

ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ З УРАХУВАННЯМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ

 

 

РЕФЕРАТ

з курсу «  Податкова система»

студентки 4-го курсу денного відділення економічного факультету

спеціальність «Облік і аудит»

 

 

науковий керівник:

викл. Чакій  Ольга Іванівна

 

 

 

Ужгород, 2012

 

Зміст

 

 

Вступ.......................................................................................................3

Розділ 1. Досвід європейських країн щодо

застосування  ПДВ................................................................................4

Розділ 2. Шляхи удосконалення застосування

ПДВ в Україні  ......................................................................................6

Висновки..............................................................................................10

Список  використаної літератури....................................................11

 

Вступ

 

В Україні спостерігається  тенденція до зниження фіскальної ефективності податку на додану вартість (ПДВ) . Оптимальним  шляхом його реформування треба вважати подальше вдосконалення механізму ПДВ та одночасної адаптації вітчизняного законодавства з питань ПДВ до норм Європейського Союзу.

На сьогодні податок на додану вартість поповнює бюджети більше ніж у 120 державах. Ставка ПДВ становить від 5% до 25% у різних країнах світу. Скажімо, у Японії та Канаді він становить лише 5%, у Панамі трохи більше - 7%, а у Росії - 18% , у Німеччині та Данії - 25% [6]. Проте в деяких країнах з високим рівнем розвитку економіки, наприклад, в Америці, Швейцарії та Австралії, податок на додану вартість відсутній. Його роль виконує податок з продажу, ставка якого може складати від 2% до 11% [4].

З метою поповнення державного бюджету податок на додану вартість було введено і в Україні. На початку 90-х років його ставка складала 28%, на сьогоднішній день її зменшено до 20%. Податковий кодекс України передбачає подальше зменшення ПДВ до 17% з 1 січня 2014 року [1].

Оскільки досить суттєва частина податкових надходжень до бюджету України залежить від  ПДВ, цей податок викликає велику кількість дискусій серед науковців на тему ефективності його використання та впливу на економічний розвиток і державний бюджет України.

 

 

Розділ 1. Досвід європейських країн щодо

застосування  ПДВ

 

Питання своєчасного  відшкодування податку на додану вартість є дуже важливим. Адже відсутність відшкодування податку на додану вартість для експортерів означатиме автоматичне підвищення експортної ціни товару, а це негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних товарів на зовнішньому ринку. Тому наявність відпрацьованого механізму відшкодування податку на додану вартість у кризовий період підтримає платників податків та поповнить їхні оборотні кошти. Процедуру відшкодування податку на додану вартість у Бельгії, Португалії та Іспанії прискорено, а в Польщі зменшено період повернення податку із 180 до 60 днів. З січня 2009 року у Франції повернення податку на додану вартість є щомісячним , те саме стосується й Іспанії [3, с. 42-43].

Недосконалість  механізму відшкодування збільшує вразливість податку на додану вартість як в Україні , так і на європейських ринках. Це надає можливість використання кримінальних схем, несплати податкових зобов'язань, отримання із бюджету відшкодування фактично несплаченого податку.

Найчастіше  використовується шахрайська змова платників податку з двох або більше країн-членів ЄС, що беруть участь в експортно-імпортних операціях. Схема є такою: спочатку експортер здійснює продаж товарів фіктивному покупцеві в іншій країні, потім фіктивний покупець здійснює перепродаж цих товарів третьому підприємству у своїй країні, яке знову експортує їх першому підприємству. Потім фіктивний покупець ліквідує підприємство, не сплативши податок на додану вартість, а третє підприємство отримує відшкодування податку. При цьому відсутність митного контролю торговельних операцій, що здійснюються між країнами, що входять до складу Європейського Союзу, ускладнює припинення функціонування схеми.

Однією із найбільш активних держав у сфері боротьби з шахрайством у системі податку  на додану вартість є Великобританія, та навіть там річний обсяг бюджетних втрат внаслідок використання даних схем складає 2 млрд. фунтів. У деяких інших країнах, що входять до Європейського Союзу, такі втрати складають до 10% від загальних надходжень від податку на додану вартість [4].

Отже, досвід застосування податку на додану вартість свідчить, що для країн, де введено цей податок, характерні втрати бюджетних коштів внаслідок недосконалості механізму  відшкодування ПДВ.

Поширеними  способами завищення податкового  кредиту з ПДВ та неправомірного завищення сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в Україні є:

1). оформлення продажу товару через декілька фіктивних підприємств перед здійсненням експортної операції за межі митної території України для збільшення ціни товару та відшкодування податку на додану вартість;

2). імпорт товарів на митну територію України за заниженими цінами;

3). фіктивний експорт, тобто експорт товарів за межі митної території України лише на папері і без фактичного вивезення товару;

4). реалізація товарів на митній території України за цінами, які є меншими від цін придбання;

5). експорт товарів, які повертаються контрабандним шляхом на митну територію України з подальшим оформленням їх повторного експорту;

6). створення фіктивного податкового кредиту за допомогою фіктивних підприємств [2 , С.250].

 

Розділ 2. Шляхи  удосконалення застосування

ПДВ в Україні

 

З метою вдосконалення механізму відшкодування ПДВ треба вдатися до таких заходів:

• Запобігти можливості реєстрації фіктивних підприємств.
• Відшкодовувати ПДВ тільки виробнику товару, роботи, послуги.
• Ретельно контролювати новостворені підприємства на початку їх діяльності.

Прийняття Податкового  кодексу України (ПКУ) спричинило вдосконалення  механізму відшкодування податку  на додану вартість. Наприклад, Податковим кодексом України передбачено введення:

1. Автоматичного відшкодування податку на додану вартість тим суб'єктам, що сумлінно та своєчасно його сплачують.

2. Єдиного електронного реєстру податкових накладних.

3. Відповідальності, яку має нести держава у випадку несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість з бюджету держави, у розмірі 120% облікової ставки НБУ.

Більшість розвинених країн, які стягують ПДВ, запровадили  комплекс заходів з мінімізації  його негативного впливу на підприємства та добробут населення. Наприклад, у ЄС є три режими оподаткування залежно від соціальної значимості товарів. Товари широкого вжитку тут оподатковують за стандартною ставкою - не менше 15 %. Щодо товарів розкоші застосовується підвищена ставка. Соціально важливі товари і послуги - продукти харчування та ліки - оподатковують за зниженою ставкою - 5 %. Такий підхід є соціально справедливим, тому його варто застосувати і в Україні. Тому наступним важливим питанням удосконалення ПДВ в Україні є диференціація його ставок. Це дозволить не тільки уникнути різкого скорочення бюджетних доходів від ПДВ, а й розвинути регулятивний потенціал цього податку. Про це свідчить досвід багатьох країн світу. Порівняльну характеристику ставок ПДВ у різних країнах світу наведено в табл.1.

Також в Україні  варто перейти до методики, яка  застосовується в ЄС та Росії. Вона полягає у ліквідації широкого переліку пільг з ПДВ. Під час надання  пільг певним галузям існує небезпека  перетворення короткочасної економічно обґрунтованої підтримки на довготермінову політику перерозподілу доходів держави на користь окремих секторів економіки або підприємств. Скасування пільг з ПДВ спростить адміністрування податку і відновить принцип його нейтральності.

Таблиця 1.

 Ставки ПДВ у країнах Європи станом на 23.08.2011 р.,% [6]

Країна	Основна	Знижена
Фінляндія	23%	13%,9%
Німеччина	19%	7%
Україна	20%	-
Португалія	23%	13%, 16%, 9%,6% і 4%
Росія	18%	10%
Латвія	22%	12%
Литва	21%	9%,5%
Австрія	20%	10-12%
Греція	23%	6,5-13%
Чехія	20%	10%
Іспанія	18%	4%, 7%
Італія	20%	4%,6%, 10%
Болгарія	20%	-
Угорщина	20%	5%

 

 

Як свідчать дані, наведені в таблиці, в Україні  існує висока ставка податку на додану вартість. До того ж не запроваджено знижених ставок ПДВ, які в усьому світі застосовуються при оподаткуванні товарів щоденного попиту, що споживаються найменш забезпеченими верствами населення.

В Україні доцільно було б встановити наступні види ставок: основна — 17 %; підвищені — 20 % і 25 %; знижені —5 %і 10%.

Знижені ставки доцільно застосовувати під час реалізації деяких товарів вітчизняного виробництва: продуктів харчування, ліків, дитячих товарів, товарів щоденного попиту, тощо.

Що стосується підвищених ставок, то, наприклад, обороти  з реалізації підакцизної продукції вітчизняного виробництва можна оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 20 %, а іноземного виробництва — за ставкою 25 %. Вибір підакцизної продукції як бази оподаткування підвищеними ставками ПДВ дозволить максимально реалізувати регулюючу функцію цього податку: шляхом обмеження споживання шкідливої для здоров'я продукції та шляхом підтримки вітчизняного виробника.

У цілому запровадження  диференційованих ставок ПДВ має  призвести до зростання сукупного  попиту в країні та до зменшення  соціальної напруги, адже більше платитимуть ті, хто має змогу споживати товари та послуги значної вартості або продукцію, шкідливу для здоров'я.

Аналізуючи  відображення податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ  в обліку необхідно зазначити  про наступні проблеми та суперечності, які виникають в результаті неузгодженості нормативно-правових актів, які регулюють облік ПДВ:

1. правило першої події, визначене податковим законодавством, зумовило те, що момент відображення зазначених показників для цілей оподаткування не збігається з моментом визнання доходів та витрат в бухгалтерському обліку. Це , відповідно, є причиною розбіжностей показників у фінансовій та податковій звітності;

2. різне трактування понять "звичайна ціна" та "митна вартість" призводить до невідповідності договірної вартості та, відповідно, нарахованої та сплаченої суми ПДВ при здійсненні зовнішньоекономічних операцій [5, с.54-57].

 

Висновки

 

Для подолання  зазначених вище проблем в Україні  необхідно реалізувати в комплексі  такі заходи.

По-перше, необхідно боротися з необґрунтованим розширенням податкового кредиту шляхом нарахування податкового кредиту за касовим методом, за яким дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку.

По-друге, враховуючи досвід країн ЄС, запровадити диференційовані  ставки податку для різних груп товарів; розширити базу оподаткування ПДВ  за рахунок ліквідації більшості  пільг за одночасного зниження ставки ПДВ.

По-третє, налагодити тісні комунікації з головними торговельними партнерами України, що дасть змогу виявляти факти фіктивного експорту, оскільки дасть змогу порівнювати обсяги експорту, зафіксованого на українській митниці, та обсяги імпорту, задекларовані на іноземних митницях.