Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2011 в 17:42, курсовая работа
Аж до 1861 року Італія була роздроблена, тому численні італійські держави вели власну зовнішню політику, орієнтуючись на сусідні потужні держави.
З 1861 року політика об'єднаної Італії була спрямована на приєднання областей із проживаючими там італійцями, а саме - Папську область, Трентіно, Істрію, Далмацію. Також Італія прагнула створити власну колоніальну імперію. Під час франко-прусської війни 1870 року Італія приєднала Папську область. Далі орієнтувалася в зовнішній політиці на Німеччину, тому що бажала зміцнитися в Тунісі, на який також претендувала Франція. Однак через бажання приєднати Істрію й Трентіно, Італія вступає в протистояння з Австро-Угорщиною наприкінці XIX - початку XX ст.
Історія зовнішньої політики Італії
Президенти Італії та діяльність останніх
Політика Сільвіо Берлусконі
Стосунки України з Італійською Республікою
Українська діаспора в Італії
Список літератури
Інший аспект переговорів стосувався надзвичайно хворобливої для Києва проблеми - проблеми так званої соціальної еміграції й участі українських громадян у кримінальному бізнесі на Апеннінах. У переддень візиту італійського урядового чиновника посол Італії в Україні Іоланда Брунетті-Герц відзначила, що більшість рядових італійців асоціюють Україну з футболістом Андрієм Шевченко й тисячами "чорноробочих", "дівчат за викликом" і няньок. На думку офіційного Риму, український уряд повинний приділити максимум зусиль, щоб подолати бідність у державі й дати людям можливість заробляти гроші у власній країні.
Прем'єр-міністр
і міністр закордонних справ
Італії Сильвіо Берлусконі
8 березня 2002 р. привітав керівника зовнішньополітичного
відомства України Анатолія Зленко з 10-річчям
установлення дипломатичних відносин
між двома країнами. На думку Берлусконі,
українсько-італійські взаємини є «чудовими»
і «можуть глибшати й надалі». У той же
час італійські урядові чиновники нагадують
про ті проблеми, які існують між державами.
Зокрема, надзвичайний і повноважний посол
Італії в Україні Іоланда Брунетті-Герц
називає проблему трудової міграції з
України до Італії однієї із самих істотних,
які тягнуть непорозуміння між Києвом
і Римом. Властиво, це змусило останню
переглянути чинний закон про міграцію:
«Уряд Італії обговорює зміни до закону
про міграцію. З одного боку, це полегшить
життя тих, хто легально працює на Апеннінах,
а з іншого - перекриє шлях в Італію нелегалам
і криміналітету. Адже не секрет, що на
чорному ринку праці в Італії діють злочинці
з держав СНД - торговці людьми позбавлені
будь-яких прав».
Існує ще одне питання, яке намагаються
погодити Київ і Рим - це полегшення процедури
всиновлення італійськими громадянами
українських дітей. В Італії всиновлені
понад 2 тис. дітей з України, а процедура
дотепер залишається складної, забюрократизованою
й відбирає в італійців чимало засобів,
нервів і часу. Уряди двох держав працюють
над полегшенням процедури всиновлення
дітей, насамперед - з фізичними й розумовими
вадами. Більшість усиновлених дітей -
це сироти й ті, кого у світі називають
«чорнобильськими дітьми». В Італії вони
знаходять другу вітчизну й батьків, але
їх італійські батьки згодом розповідають
їм, звідки вони походять. «І це - теж фактор,
який зближає дві наші країни,» - відзначає
Іоланда Брунетті-Герц.
Українсько-італійські відносини, розвиваючись від установлення дипломатичних відносин до тісного двостороннього співробітництва, здобувають ознаки стабільного партнерства.
Україна й Італія в майбутньому будуть поглиблювати співробітництво в торгово-економічній і політичної сферах. Про це йшла мова під час зустрічі міністра закордонних справ України Костянтина Грищенко й міністра закордонних справ Італії Франко Фраттіні, повідомляє прес-служба МЗС України.
Сторони
відзначили позитивну динаміку українсько-італійського
економічного співробітництва, відзначивши,
що ріст обсягу італійських інвестицій
в економіку України становить 8,5% у порівнянні
з 2008 р.
Міністр закордонних справ України відзначив,
що демократичні реформи, які проводяться
Кабміном України мають на меті лібералізацію
умов ведення бізнесу, будуть сприяти
залученню італійських інвестицій в економіку
України й збільшать кількість ділових
контактів між двома країнами.
Серед пріоритетних напрямків співробітництва К.Грищенко особливо відзначив можливість залучення італійських компаній до реалізації інфраструктурних проектів, особливо в рамках проведення в Україні Євро-2012, проектів у сфері телекомунікацій, банківської галузі, залучення передових технологій в енергетичну галузь і реконструкцію об'єктів теплової й електроенергетики, а також участь італійських компаній, у модернізації української ГТС.
Міністр закордонних справ Італії підкреслив зацікавленість у залученні італійських інвестицій в економіку України й готовність продовження безперервної діяльності українсько-італійської Ради з питань економічного, промислового й фінансового співробітництва.
Сторони дійшли згоди в проведенні VIII спільного засідання Ради в Києві в 2011 р.
К.Грищенко й Ф.Фраттіні погодилися з необхідністю поновлення діалогу на рівні керівників зовнішньополітичних відомств двох країн, а також досягнення домовленості, про активізацію політичного діалогу на найвищому й високому рівнях, зокрема можливість проведення в 2011 р. візиту голови Ради міністрів Італії Сильвіо Берлусконі в Україну.
Серед країн ЄС Німеччина й Італія займають провідне місце в зовнішньоторговельному обігу України. Налагоджена структура експорту й імпорту доводить, що в найближчому майбутньому ці дві країни залишаться основними торговельними партнерами України в Європі й будуть служити барометром або орієнтиром і для інших країн регіону щодо можливості плідного співробітництва, налагодження взаємовигідних зв'язків, з Україною.
Отже,
продуманий курс у відносинах між
Україною й основними
Європейський
вимір міжнародних відносин не обмежується
групою країн. Практично з кожною
західноєвропейською державою в
Україні відносини мають значну перспективу
розвитку.
За даними статистичного відомства Італії ISTAT, кількість громадян України на Апеннінах за останні три роки подвоїлась.
Як повідомляє "Німецька хвиля", українська громада в Італії нарівні з румунською зростає найшвидшими темпами.
За даними різних організацій, в Італії наразі проживає від 120 до 700 тисяч українців.
Більшість з них приїхали сюди працювати, деякі – через мотиви об’єднання сім’ї.
Крім того, Україна входить до п’ятірки країн, звідки італійські сім’ї найчастіше всиновлюють дітей.
Як свідчать дані соціологічних досліджень, зростає і кількість добре інтегрованих в італійське суспільство українців, які придбали нерухомість в Італії або відкрили свій бізнес – найчастіше це магазини українських продуктів та перукарні.
Водночас,
велика частка українських заробітчан
досі мають на меті заробити грошей
і повернутися в Україну, зазначає
радіо.
Список літератури
Информация о работе Актуальні проблеми зовнішньої політики Італії