Індустріалізація
Індустріалізація – система заходів, спрямована на подолання
економічної відсталості, створення важкої
промисловості та зміцнення обороноздатності
країни.
Причини:
- відставання від передових країн Європи;
- відсутність сучасної оборонної промисловості;
- відстале сільське господарство;
- хлібозаготівельна криза 1927 – 1928 рр.;
- криза НЕПу:
• скасування ринкових відносин;
• примусове виручення хлібу;
• заборона приватної торгівлі.
Хронологічні
межі:
1925 р. – одинадцятий з'їзд ВКП(б), прийняття курсу
на індустріалізацію.
1 жовтня 1928 р. – початок
першої п'ятирічки.
1928 – 1932 рр. – перша
п'ятирічка.
1933 – 1937 рр. – друга
п'ятирічка.
Початок 1938 р. – третя
п'ятирічка.
Джерела:
- відсутність зовнішніх позик;
- пограбування селян через колективізацію;
- високі податки;
- примусові позики індустріалізації;
- продаж великої кількості цінностей за кордон;
- збільшення експорту зерна та сировини;
- грошова емісія;
- випуск додаткових паперових грошей в обіг;
- використання безкоштовної праці в'язнів;
- впровадження горілчаної монополії з боку держави;
- надмірне навантаження на робітників.
Форми:
- П'ятирічка – план соціально-економічного розвитку держави розрахований
на 5 років.
2. «Штурмівщина» - виконання і перевиконання
планових завдань внаслідок значного
перевантаження.
3. Виробничі змагання – збільшення технічних
і виробничих норм.
Позитивні наслідки:
- побудовано 6 тис. нових промислових підприємств, у тому числі 12 заводів-велетнів, з них 7 – в Україні;
- створена нова промислова база на сході країни;
- наближення промисловості до джерел сировини;
- створено сучасну транспортну систему;
- значне збільшення кількості промислових відкриттів і технічних фахівців;
- створено систему професійно-технічної підготовки;
- залучення жінок до суспільного виробництва;
- створено систему дошкільного виховання;
- з'явились нові оборонні підприємства.
Негативні наслідки:
- різке збільшення антропогенного навантаження;
- зміни у демографічній структурі населення, зменшення молоді у селах;
- втрата культурної спадщини;
- запровадження паспортного режиму;
- великі втрати населення під час колективізації та штучного голодомору;
- відбулось значне підвищення нормативів і навантаження на робітників;
- репресії проти технічної інтелігенції.