Стратегія регіонального розвитку. Донецька область

Донецька  область.

Донецька область була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів.

До її складу увійшли Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська міські ради й Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківский райони.

Зі складу Харківської  області були передані 13 районів: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Меловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський).

З складу Дніпропетровської  області було передано 5 районів: Велико-Янисольський, Волновахський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський і Старо-Миколаївський (Володарський).

Обласним центром був Артемівськ, а з 22 липня 1932 року — Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Красноармійськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський , Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Красноармійський, Краснолиманський, Мангуський, Петро-Мар'їнський, Ольгінський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область.

У листопаді 1961 року Сталінська область перейменована на Донецьку.

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Торез, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 року Ясинувата, у 1979 — Красний Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

У грудні 1962 року були збільшені  сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 року створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.

Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9 % загальної чисельності населення країни. Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші. У національному складі населення області українці переважають над росіянами. У територіальному розрізі частка українців є значно вищою в північних, північно-західних та південно-західних районах області. В трьох містах Донецьк, Макіївка та Єнакієве частка росіян є дещо більшою ніж українців.

Населення районів  області (тис. ос., 01.12.2001):

• Волноваський — 92,6
• Мар'їнський — 90,4
• Старобешівський — 56,0
• Амвросіївський — 55,1
• Артемівський — 53,9
• Великоновосілківський — 49,3
• Слов'янський — 39,2
• Новоазовський — 38,9
• Красноармійський — 37,4
• Тельманівський — 35,1
• Володарський — 31,2
• Ясинуватський- 30,2
• Першотравневий — 29,2
• Краснолиманський — 24,8
• Шахтарський — 23,6
• Олександрівський — 22,9
• Костянтинівський — 21,0
• Добропільський — 20,5
• Національний склад населення Донецької області 

	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної  кількості
1	Українці	2 744 149	56,87%
2	Росіяни	1 844 399	38,22%
3	Греки	77 516	1,61%
4	Білоруси	44 525	0,92%
5	Татари	19 161	0,40%
6	Вірмени	15 734	0,33%
7	Євреї	8 825	0,18%
8	Азербайджанці	8 075	0,17%
9	Грузини	7 197	0,15%
10	Молдавани	7 171	0,15%
11	Iншi	48 811	1,01%
	Разом	4 825 563	100%

 

Демографічна  характеристика Донецького регіону.

             За даними останнього перепису 2001 року, в Донецькій області живе 4841,1

тис. чоловік (близько 10% населення  України), з них 2 млн. 621,2 тис.

жінок (54,1%) і 2 млн. 219,9 тис. чоловіків (45,9%). У містах живуть

майже 4,4 млн. осіб (90%), у селах - близько півмільйона (10%).

Щільність населення одна з найбільших у Європі - 189 осіб на кв. км.

             В останнє десятиліття чисельність населення області почала різко

скорочуватися. Причина - природні втрати, що до 1990-х років

перекривалися значним міграційним  приростом. Але починаючи з 1991 р.

міграційний приплив пішов  на спад, і демографічна ситуація стала

особливо гострою. Протягом 10 років спостерігається низька

              Протягом 10 років спостерігається низька

народжуваність, яка торік  склала всього 6,5 народжених на 1 тисячу

населення. На тлі низької  народжуваності фіксується високий  рівень

загальної смертності, який складає 17 випадків на 1 тис. населення.

Таким чином, в області  немає навіть елементарного відтворення  населення.

Водночас спостерігається  тенденція до зниження тривалості життя, яка в

2002 році склала по Донецькому  регіону 66,5 року, тоді як по  Україні -

68,1.

            Залишається високою смертність у працездатному віці, питома вага якої

складає понад 24% загальної  смертності. Це є одним із чинників старіння

населення. Питома вага людей  старіше працездатного віку станом на 1

січня 2003 року складає 24,7% від  жителів області.

У загальній чисельності  населення трудові ресурси сягають  близько 3 млн.

чол.

 

Територія

           Область знаходиться на південному сході України і займає 26,5 тис. кв.

км (4,4% території держави). Вона є однією з найбільш

ресурсозабезпечених областей. Тут зосереджені основні запаси коксівного

і кам’яного вугілля Донбасу, значні запаси повареної солі, є  численні

родовища високоякісної  мінерально-будівельної сировини (карбонати,

вогнетриви). У Волноваському  районі відкрито значні родовища ртуті  і

рідкоземельних елементів.

Рівень урбанізації

           Адміністративно область поділяється на 17 сільських районів, 51 місто (в

т. ч. 28 обласного підпорядкування), 21 внутрішньоміський район, 134

селища міського типу і 1125 сільських населених пунктів.

Частка міського населення  складає 90,2%, що характеризує Донецьку

область як найбільш урбанізовану в Україні.

           Населення по території області розміщено нерівномірно. Можна виділити

два типи регіонів. Перший тип  характеризується наявністю територій  з

найвищою щільністю населення: це Донецько-Горлівська і Шахтарська

агломерації, що мають стосунок до видобувної і металургійної

промисловості. Їх продовженням є другий тип територій, що включає  в себе

Костянтинівську, Краматорську, Дружківську і Слов’янську агломерації

(або так звану Північно-Донецьку), що пов’язуються з машинобудуванням,

хімічною і металургійною  промисловістю. Найнижча щільність  населення

відзначається в сільських  районах області.

          Найбільшими за чисельністю населення містами регіону є Донецьк (1016

тис. чоловік), Макіївка (435,9 тис.), Маріуполь (521,5 тис.).

Оцінка стану  економічного розвитку регіону

На території Донецької  області, яка складає 4,4% площі держави,

зосереджено п’яту частину  промислового потенціалу України. Характерною

рисою господарського комплексу  області є сполучення потужної

промисловості з багатогалузевим  сільським господарством і розвинутим

транспортом. Область є  основним постачальником металу, палива, продукції

машинобудування і хімічної промисловості. На Донеччині зареєстровано

понад 71 тис. суб’єктів господарської  діяльності. У промисловості працює

633 тис. осіб, у сільському  господарстві - понад 85 тис., на транспорті

близько 100 тис., у будівництві - понад 71 тис., у житлово-комунальному

господарстві - понад 67 тис.

           Область дає 20% валового внутрішнього продукту України. У галузевій

структурі промислового виробництва  найбільшу питому вагу має чорна

металургія - 53%, на паливно-енергетичний комплекс припадає майже 25%.

Однак в останні десять років структура економіки Донбасу  змінюється як

об’єктивно, так і планово. Адже, як заявив на початку 2003 року

заступник губернатора Донецької  області Володимир Логвиненко, "на

сьогоднішній день 43% підприємств  Донецької області збиткові". Їхню долю

вирішують виходячи з "двох напрямків". По-перше, деякі підприємства

"вимагають інвестиційної  підтримки", що в остаточному  підсумку може

"принести позитивний  фінансовий результат". Але, по-друге,  в регіоні є й

ряд збиткових підприємств, для реанімації яких "потрібно затратити

досить серйозні кошти", хоча, як відзначив В. Логвиненко, "позитивного

результату" одержати неможливо: "Скільки б ми туди сьогодні не вклали,

через те, що втрачені ринки  збуту, втрачені технології - майбутнього,

безумовно, у них немає". Серед таких підприємств заступник  губернатора

назвав содовий завод  у Слов’янську, металургійний завод  у Костянтинівці,

казенний хімічний завод  у Горлівці. Сюди ж можна віднести близько 50

вугільних шахт. Щоправда, підсумовуючи господарську діяльність області

за перший квартал 2003 року, губернатор Анатолій Близнюк відзначив, що

року, губернатор Анатолій Близнюк  відзначив, що область домоглася "стабільного зростання виробництва", яке склало 17%.

"За підсумками першого  кварталу ми маємо прибуток  прибуткових

підприємств удвічі вищий, ніж  за аналогічний період минулого року. І

збитки менше", - повідомив  він на прес-конференції. Так, прибуток таких

підприємств та організацій  сягнув 822,2 млн. грн. Загалом же по області

позитивний фінансовий результат  дорівнював 278,5 млн. грн. Збитки

підприємств склали 543,7 млн. грн., що на 4,8% менше, ніж за

січень-березень 2002 року. "Змінюється структура нашого виробництва в

бік виробництва продукції  для людей. У той же час не зменшується

виробництво в базових  галузях", - зазначив А. Близнюк. Структурна

перебудова економіки  області полягає в тому, що ведеться технічне

переозброєння діючих підприємств  та розвиваються наукомісткі галузі

глибокої переробки і  виробництво товарів широкого вжитку.

Майже 53% промислової продукції, що виробляється в області,

експортується. За 2002 рік  зовнішньоторговельний оборот товарів  становив

4504,8 млн. дол. США, що  на 9,3% більше, ніж за 2001 рік. Обсяги

експорту зросли на 18,3%, імпорту - знизились на 14,7%. Протягом року