Теоретико-методологічні проблеми історичного пізнання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2012 в 15:59, реферат

Описание

Свідоме звернення до минулих подій відрізняє людину від інших живих істот, які також здатні закріплювати і зберігати навички, передавати власний досвід. В історії людства існували різні форми закріплення історичного досвіду та пам’яті: міф, епос, хроніка, наукова історіографія. Першою формою свідомості і культури як способу осмислення світу постає міф (грец. mythos розповідь). Всякий міф є спогадом про події минулого, але міф не може бути розповіддю чисто історичною. На відміну від історичного оповідання, міф не потребує ніяких доказів і підтверджень, він не осмислюється раціональними засобами. Елементи міфологічної свідомості неминуче супроводжують людство протягом усієї його історії.
Історична свідомість, на відміну від міфологічної, припускає лінійний і необоротний час. Для цієї свідомості центральною є ідея розвитку, еволюції, у ході якої виникають принципово нові події і ситуації. Вже в епосі (грец. epos слово, оповідь) відбувається руйнування міфу. На відміну від міфу, епос - продукт історичного часу, коли свідомість виходить із кола міфологічних, традиційно-позачасових уявлень

Содержание

1. Форми осмислення людського минулого. Міф, епос, історія.
2. Предмет та методологія історії. Історичні джерела та історичні факти: проблеми інтерпретацій.
3. Філософія історії та історіософія. Специфіка історичного пізнання.
4. Історіографія та історіософія української історії.
5. Періодизація історії України. Україна як зона контакту цивілізацій.

Работа состоит из  1 файл