Правові основи страхування

Існує й інша класифікація страхування, в основі якої є об’єкт страхування, яким можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України:

• особисте страхування – включає в себе страхування майнових інтересів, пов’язаних із життям, здоровям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;
• майнове страхування – включає в себе страхування майнових інтересів, пов’язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном;
• страхування відповідальності – включає в себе страхування майнових інтересів, пов’язаних із відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Особливу роль у сучасному  страховому ринку відіграє перестрахування -  страхування одним страховиком (цементом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.

3. Поняття та зміст загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також  у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Завдання законодавства про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сімї , тощо.

Залежно від страхового випадку  є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

• пенсійне державне страхування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначений як загальнодержавний збір Законом України «Про систему оподаткування», а механізм його справляння – Законами України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків, гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття в незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України, а його ставки диференційовано залежать від статусу платника й об’єкта оподаткування;

• державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, регламентується та справляється згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»;
• медичне страхування. Конституційні норми закріплюють право громадян України на охорону здоровя, медичну допомогу і медичне страхування. Організація медичного страхування в Україні – справа часу;
• державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є самостійним видом соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоровя громадян у процесі їхньої трудової діяльності та регламентується Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
• страхування на випадок безробіття, є системою прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, закріплених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Система загальнообов’язкового  державного соціального страхування  громадян України здійснюється за такими принципами:

• законодавчого визначення;
• обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах, передбачених законодавством про працю;
• надання права отримання виплат;
• обов’язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат;
• солідарності та субсидування;
• державних гарантій реалізації прав громадян;
• забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум;
• цільове використання коштів;
• паритетності представників усіх суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні.

  Суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках – члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховики. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Страхувальниками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Страховиками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є цільові страхові фонди з:

• пенсійного страхування;
• медичного страхування;
• страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• страхування на випадок безробіття.

Законодавець детально характеризує страхові випадки та умови надання соціальних послуг і матеріального забезпечення особам за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Саме до таких випадків, із настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать:

• тимчасова непрацездатність;
• вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;
• інвалідність;
• хвороба;
• досягнення пенсійного віку;
• смерть годувальника;
• безробіття;
• соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами;
• нещасний випадок на виробництві;
• професійне захворювання.

Характеристика страхових  випадків, умови надання соціальних послуг, їх види та розміри матеріального  забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування.