Субєкти господарської діяльності

e="text-align:justify">Юридичним засобом досягнення завдань і цілей суб'єкта господарського права виступають його права, захист яких гарантує

держава. Права суб'єктів  визначаються господарським законодавством залежно від їхніх видів: права  підприємств, об'єднань підприємств, фінансових і посередницьких інститутів, органів  державної виконавчої влади.

Права суб'єктів можна  класифікувати відповідно до їхнього  змісту.

Засновницькі права ґрунтуються  на загальній нормі права власності, згідно з якою власник може використовувати  майно для здійснення господарської  та іншої, не забороненої законом, діяльності. Засновницькі права включають право  на вільний вибір засновниками підприємства видів діяльності, право на вибір  організаційно-правової форми підприємства, право на прийняття рішення про  створення підприємства, право змінювати  у встановленому порядку як діяльність, так і форму підприємства. За загальним  правилом, ці та інші засновницькі права  належать власникові (власникам).

Права в галузі управління. Підприємства й інші суб'єкти господарського права самостійно управляють своєю  діяльністю та справами. Порядок здійснення управління регулюється статутними актами згідно з принципами, визначеними  законодавством. Основним є принцип  поєднання прав власника на господарське використання свого майна з самоуправлінням  трудового колективу. Власник здійснює свої управлінські права як безпосередньо (кооператив, колективне підприємство), так і через уповноважені ним  органи (державні підприємства, господарські товариства). Власник і уповноважений  ним орган у порядку, передбаченому  статутними актами, можуть делегувати свої управлінські права органові управління.

До управлінських належать, зокрема, права:

• самостійно визначати структуру підприємства, тобто кількість і склад його структурних підрозділів, включаючи так звані відокремлені підрозділи: філії, представництва, відділення тощо;
• приймати і змінювати статут, інші установчі документи;
• затверджувати положення про структурні підрозділи;
• формувати органи управління і контролювати їхню діяльність, призначати посадових осіб, визначати їхні обов'язки тощо.

Склад і юридична природа  органів підприємства залежать від  того, до якої власності воно належить. Конкретно це питання визначають статутні акти. Наприклад, підприємства - суб'єкти права колективної власності - мають вищі керівні та виконавчі  органи. Перший - це загальні збори (наприклад, загальні збори акціонерів товариства) або конференція. Виконавчі функції  у таких підприємствах здійснюють правління. Правління обирається власниками підприємств на загальних зборах, які визначають і затверджують у статуті повноваження цього органу. Правління обирає зі свого складу голову, заступників. Функції голови (заступників) можуть по черзі виконувати члени правління. Реалізуються повноваження трудового колективу згідно зі статутом загальними зборами (конференцією) або виборним органом (рада підприємства, рада трудового колективу), члени якого обираються зборами (2/3 голосів) терміном на 2-3 роки.

Майнові права суб'єктів  поділяються на загальні та спеціальні.

До загальних майнових прав можна віднести права:

• мати на підставі певного речового права (титулу) основні фонди, обігові кошти, інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства. Згідно із законами, статутами підприємств та укладеними угодами майно належить підприємствам, іншим суб'єктам на праві власності або на праві повного господарського відання. Майно державної власності закріплюється за державними підприємствами і належить їм на праві повного господарського відання;
• вести господарську та комерційну діяльність; бути у зв'язку з цим позивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді, захищати свої майнові права та інтереси від імені підприємства;
• розпоряджатися майном. Підприємство, якщо інше не передбачено його статутом, має право: продавати (обмінювати) майно іншим організаціям, здавати в оренду, заставляти, надавати тимчасово у безоплатне користування, списувати зношені основні фонди з балансу;
• набувати на законних підставах майно. Підприємство відповідно до свого статуту має право купувати, орендувати, одержувати у будь-який інший правомірний спосіб майно (рухоме і нерухоме), використовувати його, поліпшувати і т. ін.

Похідними від зазначених та інших майнових прав є договірно-майнові  права підприємств. Це права укладати засновницькі, господарські договори та інші контракти (і нести щодо них  відповідальність); видавати заставні та інші фінансові зобов'язання; позичати гроші; інвестувати і реінвестувати кошти підприємства; одержувати рухоме і нерухоме майно як гарантію оплати боргу та ін.

Крім розглянутих загальних  прав, підприємства мають і спеціальні майнові права у сфері випуску  і обігу цінних паперів: акцій, облігацій  підприємств, приватизаційних паперів, ощадних, інвестиційних сертифікатів, векселів. Ці права є спеціальними, тому що обумовлені спеціальною правосуб'єктністю підприємств як емітентів цінних паперів. Підприємство має право  випускати і реалізовувати лише ті види цінних паперів, які спеціально визначені законом, зокрема акціонерні товариства - акції, облігації, інші підприємства - облігації.

За аналогічною схемою систематизуються обов'язки підприємств.

При заснуванні підприємства зобов'язані (законом) затверджувати (перезатверджувати) установчі документи; у встановленому законом порядку реєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності; на діяльність, що підлягає ліцензуванню, підприємства зобов'язані одержувати спеціальні дозволи (ліцензії).

У процесі господарювання закон зобов'язує підприємства:

• виконувати господарські зобов'язання, обумовлені державними контрактами та державними замовленнями, іншими договорами;
• забезпечувати необхідну якість продукції, робіт, послуг;
• вести бухгалтерський облік (самостійні бухгалтерські баланси) своєї роботи, надавати органам державної статистики передбачену законом звітність;
• подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства;
• своєчасно подавати податковим органам декларації про свої доходи, інші податкові документи, сплачувати податки, інші обов'язкові платежі;
• не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольного законодавства, прав та інтересів споживачів, будь-яких інших осіб.

За порушення своїх  обов'язків підприємство несе майнову  та іншу відповідальність, встановлену  законом, а також передбачену  договорами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Суб'єкти господарського права  - це учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої діяльності майно і володіють господарською правосуб'єктністю.

Суб'єкти господарського права надзвичайно  різноманітні, тому їх класифікують, тобто  поділяють на групи.

За критерієм характеру здійснюваної діяльності розрізняють:

• суб'єкти господарювання, тобто  суб'єкти господарського права, які  безпосередньо здійснюють господарську діяльність (до них належать індивіду альні підприємці, підприємства, виробничі  кооперативи, більшість господарських  товариств, комерційні банки та ін.);

• суб'єкти організаційно-господарських  повноважень, які здійснюють управління господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до них належать господарські й функціональні  міністерства та відомства, органи місцевого  самоврядування та їх виконкоми, господарські об'єднання, промислово-фінансові групи, холдингові компанії, власники майна  підприємств, Національний депозитарій  України).

Залежно від форм власності, та базі якої вони функціонують, розрізняють  державні, комунальні, колективні, приватні та змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності) суб'єкти господарського права. До перших (державних) належать державні та казенні підприємства, державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, господарські міністерства та відомства. До других (комунальних) належать комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі  органи. До третіх (колективних) - господарські товариства, виробничі кооперативи, добровільні господарські об'єднання, унітарні підприємства, створені кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними організаціями До четвертих (приватних) - індивідуальні підприємці, приватні підприємства. До п'ятих (змішаних) - орендні підприємства, спільні підприємства, а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити господарські організації різних форм власності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,   N 21-22, ст.144
2. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»// ідомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263
3. Авраменко О. Нариси до господарського права., К.: Либідь, 2005р
4. Дощенко Ю. Господарське законодавство України, К.: Либідь, 2004
5. Щербина В. Господарське право., Київ Юрінком Інтер 2000р.