Класична модель управління у державному секторі досі працює

В Україні  працює застаріла класична модель державного управління, яка ще сформована М.Вебером.  
З моменту проголошення Незалежності України та з розвитком інформаційних технологій країна потребує зміни моделі державного управління.  

За роки незалежності система державного управління радянського типу з властивими їй командними та адміністративними підходами не була реформована.

Європейські пріоритети України, які всі роки незалежності визнавалися як основні, не підкріплювалися реальними кроками.

Не було жодних комплексних спроб модернізувати державне управління та повернути його обличчям до громадян. Постійно збільшувалася кількість органів, державних службовців та їх керівників.

Пропонується якісно новий підхід, який відповідає європейським стандартам державного менеджменту і наближає державу до статусу інституту, що обслуговує громадян, тобто робить її не знаряддям примусу, а державою для людей.

Основою моделі державного управління є скорочення державного сектору та обмеженння ролі уряду в суспільстві й економіці, а також поліпшення контролю з боку громадськості над державою через конкуренцію й цінову систему. Ключові ідеї цього підходу було запозичено з неокласичної ринкової економіки і з менеджменту.

 

Нове державне управління

Метою є забезпечення реалізації прав і свобод громадян в їх взаємовідносинах з органами виконавчої влади у формах і засобами які б забезпечували повсякденний демократичний режим цих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина

Впровадження концепції є реалізацією цілісної політики з реформування інституту державного управління, удосконалення та впровадження нових наукових досліджень у сфері державного управління.

 

Концепція нової моделі державного управління

Основні проблеми які потребують розв’язання:

• низький рівень реагування на швидкі зміни в суспільстві;
• незначний влив громадськості на діяльність державних установ;
• зменшення довіри громадян до інститутів адміністративного управлінняі;
• високий рівень бюрократії;
• наслідки панування авторитарного типу державного управління в минулому з притаманним йому правовим позитивізмом

 

• підвищення соціальних стандартів життя населення;
• охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав і свобод людини та громадянина;
• перехід до ринкових методів державного управління;
• зміщення центру реалізації різноманітних програм та адміністративних дій на нижчі рівні управління;
• реформування системи надання адміністративних послуг.

 

 

  
Основні цілі адміністративних реформ в сфері державного управління  

• забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно до їх повноважень і компетенції шляхом надання професійних послуг громадськості;

 

• створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні;

 

•  формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління;

 

• Професійне кадрове забезпечення нової системи державного управління;

 

•  зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління;

 

  
Пріоритетне завдання адміністративних реформ у сфері державного управління  

В остаточному підсумку твердження нової, орієнтованої на діалог із громадськістю моделі державного управління є цілком імовірним за умови свідомої співпраці державних інституцій і організацій громадянського суспільства. Саме в контексті цієї моделі органи державної влади зможуть одержати додаткові важелі для підтримки хиткої рівноваги, убезпечити себе від неочікуваних і небажаних змін, а організації громадянського суспільства – отримати вкрай необхідну для них інституційну можливість не тільки артикулювати суспільні інтереси, але брати участь в їхньої практичній реалізації.

 

Очікувані результат  

Дякуємо за увагу!

 

1