Конституційний Суд України

   Засідання Конституційного Суду України є  повноважним за наявності на ньому  не менш як одинадцять суддів Конституційного  Суду України. Рішення Конституційного  Суду України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні, крім випадків, передбачених Законом  України "Про Конституційний Суд  України" та цим Регламентом.

Засідання Конституційного  Суду України скликається з ініціативи Голови Конституційного Суду, його заступників, Колегії суддів, постійних  комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду України. Засідання  Конституційного Суду України скликається  не пізніше як у двотижневий строк  з дня ініціативи про його скликання²⁰.

Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду України протоколюються. Пленарні засідання  фіксуються технічними засобами. Протоколи  засідання, пленарного засідання Конституційного  Суду України підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні, пленарному засіданні. Протоколи засідання, пленарного засідання Конституційного Суду України передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення, давання висновку, прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду України, які не брали участі у засіданні, пленарному засіданні.

     4.2. Рішення та висновки Конституційного Суду України та їх юридичні наслідки

     Найважливішою з проблем у практичному плані  є проблема виконання рішень Конституційного  Суду, без вирішення якої не можна  говорити не лише про гарантування Конституції України, а й про  наявність судової влади як такої. Проте практика свідчить, що в деяких випадках інші гілки влади не вважають для себе обов’язковими рішення  Суду, прийнятими в межах його компетенції. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

На пленарних  засіданнях Конституційний Суд приймає  рішення та висновки. Так, Конституційний Суд за результатами розгляду справ  щодо конституційності законів та інших  правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів  Верховної Ради Автономної Республіки Крим та тлумачення Конституції і  Законів України приймає рішення. Він може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій  його частині²¹.

Рішення Конституційного  Суду повинно мати чітко визначений законом зміст і містити: а) найменування рішення, дату і місце прийняття, його номер; б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи; в) перелік учасників судового засідання; г) зміст конституційного подання; д) повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається; е) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при прийнятті рішення;                         є) мотивувальну частину рішення; ж) резолютивну частину рішення;                   з) обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Висновки Конституційний Суд дає у справах з питань: а) відповідності Конституції України  чинних міжнародних договорів України  або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України  для надання згоди на їх обов'язковість; б) додержання конституційної процедури  розслідування і розгляду справи про усунення Президента України  з поста в порядку імпічменту; в) відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроектів про внесення змін до неї.

У висновку Конституційного  Суду зазначається: а) його найменування, дата і місце дачі, номер; б) персональний склад суддів Конституційного Суду, які брали участь у розгляді справи; в) перелік учасників судового засідання;        г) зміст конституційного подання, конституційного звернення; д) положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд при дачі висновку; е) мотивувальна частина висновку; є) резолютивна частина висновку; ж) те, що висновок Конституційного Суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні проголосувало не менше  десяти суддів Конституційного Суду. Рішення і висновки мотивуються  письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і  які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними  і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення та висновку є обов'язковим. Суддя, який підписав рішення чи висновок, може викласти у письмовій формі  свою окрему думку і додати її до рішення чи висновку Конституційного  Суду.

Рішення і висновки видаються державною мовою, повинні  бути підписані не пізніше семи днів після прийняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня  після 'їх підписання і разом з  окремою думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України»[Додаток З] та в інших  офіційних виданнях України і  рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Копії рішень і  висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне  подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв  правовий акт, який був предметом  розгляду в Конституційному Суді.

Діяльність Конституційного  Суду фінансується з Державного бюджету  України²². При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова Конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису.

Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві. Матеріали справ, щодо яких Конституційний Суд прийняв  рішення або дав висновок, зберігаються в його архіві сто років. Оригінали  рішень та висновків зберігаються в  архіві безстроково. Інші матеріали  щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних  підставах, визначених законодавством України. Положення про архів  затверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного  Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою  утворюється бібліотека Конституційного  Суду. Положення про бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом  Конституційного Суду є «Вісник  Конституційного Суду України».

Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну  діяльність відповідно до чинного законодавства  та організаційно-правових актів, що приймає  Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї  діяльності та не дублює діяльність інших  рганів правосуддя. 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Конституційний  Суд - важливий елемент політичної системи. Він слугує забезпеченню політичної стабільності, розвитку політичних процесів у встановлених Конституцією межах. При цьому, політична функція  Суду може і повинна здійснюватися  тільки у формі судового розгляду. Саме в цьому випадку позиція  Суду як арбітра, чи посередника-миротворця має правове значення і тягне  юридичні наслідки, обов'язкові для  сторін конституційної суперечки.

     Головна особливість і важлива відмінність  Конституційного Суду України від  судів загальної юрисдикції й  арбітражних судів у тім, що Конституційний Суд України - це не тільки судовий  орган, але і такий конституційний орган, якому надане право у встановлених Конституцією і законом формі  і межах здійснювати контроль над органами законодавчої і виконавчої влади, а в опосередкованому вигляді - і над іншими судовими органами, а в даному змісті він сам представляє  вищу державну владу. Цією якістю обумовлена інтегруюча роль Конституційного Суду як гаранта політичної стабільності в суспільстві і державі та хранителя довгострокових конституційних цінностей.

     Проаналізувавши основні правові принципи й основи діяльності Конституційного Суду України  я прийшов до висновку, що на сучасному  етапі розвитку вітчизняного судочинства  Конституційний Суд має необхідні  повноваження й інструменти для  виконання своєї першорядної  задачі - захисту конституційних основ  суспільного ладу і конституційних прав громадян України. Незважаючи на деякі складності в організації  судової практики, головна проблема ефективності роботи Конституційного  Суду в Україні укладається не в недоліках процедури конституційного  судочинства чи конституційного  законодавства, а в забезпеченні виконання рішень Суду, що часом  відкрито ігноруються як суб'єктами держави, так і галузями державної  влади. Невиконання судових рішень - характерна риса всього українського правопорядку. Законність в державі, у тому числі і конституційну, повинні забезпечувати не Конституційний Суд, а виконавча влада, прокуратура, правоохоронні відомства. Конституційний суд - це фактично вища й остання  інстанція, і він повинен вступати в дію лише тоді, коли не спрацьовує вся інша система влади чи правосуддя.

     Таким чином, краща гарантія виконання  рішень Конституційного Суду - не примус, а такий стан суспільної свідомості, при якому в жодного органу, посадової особи чи громадянина, не виникало бажання діяти всупереч цьому рішенню. Під «такою» суспільною свідомістю я маю на увазі підвищення рівня правової культури.

     Завданням Конституційного Суду України є  виконання ролі чинника стримувань і противаг між різними гілками  влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливлення протистояння між ними. Функціям Конституційного  Суду України цілком відповідає укорінена  в свідомості народу формула "суд  - розгляд спору". Проте якщо у цивільному і арбітражному судочинстві е позивач та відповідач, у кримінальному процесі - обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві е заявник - орган чи особа, яка подала до Конституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оспорюється.

     Наведене  вище не дає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи  судової влади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів  загальної юрисдикції, він має  й специфічні відмінності.    Конституційний Суд України є  спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної  влади нарівні з такими конституційними  органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів  України.

     І ще б хотілося відзначити один практичний момент - виходячи з обов'язковості рішень Суду представницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їх об'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються на положеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, або на неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєї компетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного Суду України, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.

     Взагалі питання, які стосуються Конституційного  Суду України ще далеко не вичерпані  і потребують свого розгляду, але  вони мають стати предметом уваги  не лише Конституційного Суду України, а й вчених-правознавців.

     Отже, Конституційний Суд як єдиний орган  конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших рганів правосуддя. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Історія держави і права України / Кульчицький В. - Київ, Львів, 1996 р.
2. Конституційний Суд України: досвід і проблеми / В. Скомороха // Право України. — 1999. — N 1. — С. 8-13. — укp.
3. Конституція України від 12 березня 2009р.
4. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996р.
5. Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – Київ, 1998р.
6. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – Київ, 2001р.
7. Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року
8. Права людини і громадянина в Україні Колодій А.М., Олійник А.Ю. – Київ, Юрінком Інтер, 2003р.
9. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини / М. Савчин // Право України. — 1999. — N 4. — С. 35-38. — укp.