Аналіз стану і навколишнього середовища на підприємстві

     Основними заходами захисту від ураження електричним  струмом є:

• конструктивні заходи (ПК відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі токоведучі частини знаходяться в кожухах [15]. Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води усередину корпуса ІР-44, де перша “4”-захист тіл, розміром більш 1,0 мм, друга “4”-захист від бризгів води);
• в якості схемно-конструктивного заходу безпеки застосовується занулення – навмисне з’єднання металевих частин комп’ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю;
• експлуатаційні міри (необхідно дотримуватися правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі, технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому живленні).

 

 

      4. Пожежна безпека 

     Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [16] забезпечується наступними нормами:

• системою запобігання пожежі:
• системою пожежного захисту;
• організаційно-технічними заходами щодо пожежної безпеки.

     У помешканні відділу сухо, відносна вологість 48-55%, температура повітря  не перевищує 26°С. По категорії вибухо- і пожежонебезпеки дане помешкання відноситься до категорії В – пожежонебезпечності через присутність твердих згораючих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір та інше. [16]. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку ступінь вогнестійкості будинку II [17]

     Система запобігання пожежі:

1. контроль і профілактика ізоляції;
2. наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
3. для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
4. захист від блискавки будинку і устаткування відповідно до РД  34.21.122-87 [18].

     Система пожежного захисту:

1. аварійне відключення і переключення апаратури;
2. наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;
3. система оповіщення, світлова і звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
4. у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична система пожежного захисту.

     Організаційні заходами протипожежної профілактики: є вступний інструктаж під час вступу на роботу, навчання персоналу правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     5. Охорона навколишнього середовища 

     Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [19] був прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх сімнадцятьох років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об’єкти, що підлягають особливій охороні.

     В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Жорсткість вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

     При масовому виробництві і використанні ПК не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього циклу – виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої служби.

     На  сьогоднішній день діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладу. Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий шар, хлоридів і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах харчування.

     Апарати, тара, документи повинні підлягати  нетоксичної переробки після  використання.

     Міжнародні  стандарти, починаючи з ТСО-92, включають  вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності в режимі споживання.

     На  території ЗАТ «Миловарний комбінат»  відсутні заповідні об'єкти водоохоронні зони, зони суворого режиму джерел питного  водопостачання, розвіданих корисних копалин.

     Основними викидами шкідливих речовин при  виробництві мила є:

     а). Викиди в атмосферу.

     Основними джерелами викидів є технологічне обладнання, оснащене механічною й  природною вентиляцією. По всіх шкідливих  речовинах граничні концентрації при  викиді в атмосферу нижче припустимих  концентрацій, встановлених санітарними  нормами для населених пунктів. Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89 «Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених місць» [20].

     б). Стічні води.

     Джерелами стічних вод при виробництві мила є миловарна ділянка, і ділянка механічної обробки мила.

     Скидання  промислових і побутових стічних  вод проводиться в каналізацію  м. Харкова. Режим скидання стічних  вод - періодичний у ході доби. Найменування приймача стічних вод - колектор міської  каналізації. Скидання здійснюється на підставі «Дозволу на скидання виробничих стічних вод у систему каналізації м. Харкова» для Харківського миловарного комбінату.

     Обладнання  в технологічному процесі прохолоджується  оборотною водою, що має замкнутий  цикл.

     в). Відходи виробництва.

     Характеристика  відходів, що утворюються на підприємстві ЗАТ «Миловарний комбінат» представлена в таблиці:

 

      Таблиця 3 – Відходи  виробництва

 

     Охорона ґрунту від забруднень побутовими й  промисловими відходами здійснюється відповідно до вимог Сан Пін 42-128-4690-86 «Санітарні правила утримання населених  місць» [21].

     Обладнання  ЗАТ «Миловарний комбінат» не приводить радіоактивне, а також відчутний (перевищуючий норми) шумовий і вібраційний вплив на навколишнє середовище.

     Що  стосується роботи планово-економічного відділу, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства дотримуються. 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Науковий  аналіз виробничих травм доводить, що воші виникають головним чином  внаслідок втрати міцності та надійності робочої техніки, небезпечного стану  системи "людина-машина-середовище" та ряду технічних факторів. До технічних факторів відносять насамперед надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні та експлуатаційні порушення, руйнування деталей машин під дією корозії та корозійного розтріскування), організацію управління охороною праці (документація, правові норми, стандарти безпеки праці, методи навчання тощо), санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочих місцях (шкідливі речовини в робочій зоні, виробниче освітлення, шум, вібрація, іонізуюче, електромагнітне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання тощо).

     Для вирішення цієї проблематики використовують досягнення науки і техніки, які  прямо чи опосередковано забезпечують охорону праці, а також соціологію, право та економіку, технічну естетику, ергономіку, інженерну і соціальну психологію, фізіологію. Ці дисципліни входять в комплекс наук, які вивчають людину в процесі трудової діяльності.

     Сучасне виробництво вимагає, щоб охорона  праці базувалася на науково-технічній  основі. Останнім рокам характерне широке впровадження у виробництво напівавтоматичних та автоматичних машин, безпечних технологічних процесів з програмним керуванням. Енергетичні функції людини в системі "людина - машина" значно спрощуються. Вони полегшують працю робітників, роблять її комфортною. Роль людини зводиться до керування та контролю за роботою машин і ходом технологічних процесів.

 

      Література 

1. Закон України  «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, від 21.11.2002 року, №229-IV

2. ГОСТ 2293-93 «Охрана  труда. Термины и определения»

3. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, К.: 1999 р.

4. ДБН В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека  об’єктів будівництва, К.: 2002, 41 с.

5. ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

6. ГОСТ ССБТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

7. Основи охорони  праці. Навчальний посібник / За  ред. проф. В.В.Березуцького, Х.: 2005 - 225 с.

8. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

9. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. – М: Стройиздат. – 1988. – 110 с.

10. СН 21.52.-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

11. СНиП 11-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат. – 1980. – 110 с.

12. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ. 01.07.84.

13. ГОСТ 12.1.012.-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. – Введ. 01.01.91.

14. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

15. ГОСТ 14254-96. Аппараты электрические напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты.

16. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -Введ. 01.07.95.

17. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. -М.: Стройиздат, 1986. -23 с.

18. РД 34.21.122-87. Методы молниезащиты домов и оборудования.

19. Закон України  “Про охорону навколишнього природного  середовища», 1991 року зі змінами  1994 року ВР України.

20. ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89. «Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених місць».

21. СанПин 42-128-4690-86. «Санітарні правила утримання  населених місць».