Правове регулювання аудиту

ТЕМА 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ

План

1. Зміст і структура законодавства про аудит.
2. Міжнародні стандарти аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.
3. Кодекс етики професійних бухгалтерів.
4. Аудиторська Палата України.

 

1. Зміст і структура законодавства про аудит.

 

Система регулювання  аудиторської діяльності містить чотири основних рівня, кожен з яких має певні види документів та певну галузь регулювання.

Перший рівень – це нормативні акти міжнародних організацій:

1. 4-а, 8-а директиви Ради Європи, які є обов’язковими для всіх країн Ради Європи(Вимоги щодо аудиторської перевірки річної звітності компаній, Вимоги щодо сертифікації аудиторів, Вимоги щодо змісту іспиту на сертифікат аудитора визначені, Вимоги щодо обмеження статутної діяльності, Вимоги щодо професійної сумлінності та незалежності, Вимоги до гласності);
2. Кодекс етики міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) яким користуються усі практикуючі аудитори;
3. Стандарти, розроблені Радою з міжнародних стандартів аудиту.

Другий рівень – це загальнообов’язкові норми, дія яких розповсюджується на аудиторську діяльність:

1. Конституція України, Цивільний та Господарський кодекс
2. ЗУ «Про аудиторську діяльність»
3. Інші закони та підзаконні акти.

Третій рівень – містить корпоративні норми, які є обов’язковими для всіх членів відповідної організації.

Четвертий рівень – локальні норми, які є обов’язковими для працівників аудиторської фірми. (Внутрішні документи аудиторських фірм: статути, внутрішні стандарти, накази, розпорядження, програми). Об’єктами стандартизації при розробці внутрішніх стандартів мають бути:

• загальні положення;
• порядок проведення аудиту;
• політика і процедури контролю якості аудиту;
• порядок формування висновків;
• спеціалізовані стандарти (специфіка аудиту певних економічних суб’єктів);
• супутні послуги;
• освіта та підготовка кадрів.

Внутрішні стандарти  аудиторських фірм – це документи, які конкретизують та деталізують  єдині вимоги до надання та оформлення аудиторських послуг. Внутрішні стандарти вирішують ті ж завдання, що і міжнародні, але в масштабах аудиторської фірми.

 

 

2. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.

 

Стандарти є  одним з інструментів регулювання  аудиторської діяльності. Аудиторські  стандарти – це загальні правила, підходи, поняття щодо надання аудиторських послуг. Загальновизнаним механізмом регулювання професійної діяльності аудиторів у світовій практиці є  Міжнародні стандарти аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, які розробляються «Радою з МСА та надання впевненості» МФБ. Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) – це всесвітня організація професійних бухгалтерів заснована в 1977 р. До Міжнародної федерації бухгалтерів входять понад 150 організацій-членів з усього світу, які представляють понад 2,4 мільйона бухгалтерів, що мають власну практику, працюють у сфері освіти, в державному секторі, у промисловості й торгівлі.

Міжнародні  стандарти аудиту, надання впевненості  та етики (МСА) – мають уніфікувати  підхід до аудиту, завдань з надання  впевненості та супутніх послуг і  сприяють покращенню якості  та збільшенню довіри суспільства до аудиторської професії на міжнародному рівні.

У квітні 2003 р. рішенням Аудиторської палати України  МСА та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті як Національні стандарти аудиту та підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності.

 

 

Стосовно практики застосування МСА, держави поділяються на три основні категорії:

Країни, що прийняли національні стандарти, у яких враховано  вимоги міжнародних (Великобританія, США, Канада)

Країни, що на базі МСА  розробили національні стандарти, в яких термінологія змінена у напрямку уніфікації з національним законодавством (Австралія, Бразилія, Індія, Росія, Франція, Німеччина)

Країни, у яких МСА прийняті в якості національних стандартів (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Шрі-Ланка, Україна з 2003р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радою визначені  об’єкти стандартизації, кожному  з яких виділено від 100 номерів для можливих стандартів.

Об’єкти стандартизації аудиту

Стандарт	Зміст
100-999	Міжнародні стандарти аудиту
100-199	Вступна частина
200-299	Загальні принципи та відповідальність
300-499	Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики
500-599	Аудиторські докази
600-699	Використання роботи інших фахівців
700-799	Аудиторські висновки та звітність
800-899	Спеціалізовані сфери
1000-1100	Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА)
2000-2699	Міжнародні стандарти завдань  з огляду
3000-3699	Міжнародні стандарти завдань  з надання впевненості
3000-3399	Застосовані до всіх завдань з надання  впевненості
3400-3999	Стандарти для спеціалізованих сфер
4000-4699	Міжнародні стандарти супутніх послуг

Кожний стандарт має такі елементи : Вступ, цілі, визначення, вимоги, матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали, Додатки.

3. Кодекс етики професійних бухгалтерів.

Кодекс професійної  етики прийнято Міжнародною федерацією професійних бухгалтерів (МФБ) у  липні 1996 р., остання редакція 2008 року.

Кодекс етики  має слугувати зразком для  національних етичних рекомендацій; встановлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів (аудиторів); містить основні принципи, яких повинні дотримуватися професійні бухгалтери (аудитори) для досягнення загальної мети.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кодекс

професійної етики складається з трьох частин і

застосовується:

 

частина

А

 

частина

Б

 

частина

С

 

до всіх професійних бухгалтерів

(аудиторів), якщо не зазначено інше

 

лише до публічно практикуючих

професійних бухгалтерів (аудиторів)

 

лише для найманих бухгалтерів (аудиторів),

які працюють за наймом у промисловості,

сфері торгівлі, держаному секторі або сфері

освіти, також може застосовуватись, за

певних обставин, до публічно

практикуючих бухгалтерів (аудиторів)  

 

 

 

 

 

Незалежність.

Незалежність  думки – спрямованість думки, яка дає можливість виловити думку без будь-якого впливу , що може поставити під загрозу професійне судження, і діяти чесно , з об’єктивністю та з професійним скептицизмом.

Незалежність  поведінки – уникнення фактів та обставин настільки суттєвих, що розсудлива та проінформована третя сторона, зваживши всю відповідну інформацію , у тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла до висновку, що чесність. Об’єктивність чи проф.. скептицизм фірми чи групи були поставлені під загрозу.

Згідно з  кодексом Фундаментальними принципами професійної етики професійних  бухгалтерів є:

Чесність. Професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках.

Об’єктивність. Професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження.

Професійна  компетентність та належна ретельність. П.Б. повинен зобов’язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні послуги , П.Б. повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосованих технічних та професійних стандартів.

Конфіденційність. П.Б. повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інф. третім сторонам і не використовувати в особистих цілях. 

Професійна  поведінка. П.Б. повинен дотримуватись відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від дій які можуть дискредитувати професію.

 

4. АПУ

Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган,   є   юридичною   особою, неприбутковою організацією. Аудиторська палата України формується на  паритетних  засадах шляхом   делегування до  її  складу  аудиторів та  представників державних органів. Загальна кількість   членів   Аудиторської   палати   України становить двадцять осіб. Від державних   органів   делегують по  одному  представнику Міністерство  фінансів  України,  Міністерство  юстиції   України, Міністерство  економіки України,  Державна податкова адміністрація України,  Національний банк України,  Державний комітет статистики України,  Державна  комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових  послуг  України, Рахункова   палата   та  Головне контрольно-ревізійне управління України. До складу   Аудиторської   палати   України   від   аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти  років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

 

     Аудиторська палата України:

     1) здійснює  сертифікацію  осіб,  які  мають  намір  займатися аудиторською діяльністю;

     2) затверджує стандарти  аудиту;

     3) затверджує програми  підготовки аудиторів та за  погодженням з  Національним  банком України програми підготовки  аудиторів,  які здійснюватимуть  аудит банків;

     4) веде Реєстр;

     5) здійснює контроль  за дотриманням аудиторськими  фірмами  та аудиторами вимог  цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; 

     6) здійснює заходи  із забезпечення незалежності  аудиторів при проведенні  ними  аудиторських перевірок та організації  контролю за якістю аудиторських  послуг;

     7) регулює  взаємовідносини   між  аудиторами   (аудиторськими  фірмами)  в  процесі  здійснення  аудиторської діяльності та у  разі необхідності застосовує  до них стягнення; 

     8) здійснює інші повноваження,  передбачені  цим  Законом   та Статутом Аудиторської палати  України. 

     Щорічно Аудиторська   палата  України отримує від  аудиторських фірм та аудиторів  звіти про  виконані  ними  роботи,  здійснює  їх аналіз   та   подає  до  Кабінету  Міністрів  України  узагальнену  інформацію про стан аудиторської  діяльності в Україні.