Банківське кредитування підприємств в Україні

- внески для погашення основної суми кредиту здійснюються нерегулярно й неоднаковими сумами.

Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:

– виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;

– виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;

– інші надходження від господарської діяльності.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком, виходячи з:

– цільового спрямування кредиту;

– обсягів та терміну позики;

– порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;

– сезонності та циклічності виробництва;

– рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Сплата відсотків здійснюється за фактичну кількість днів користування позикою [4, с.12].

Підприємство може звернутись до банківської установи з проханням переглянути графік погашення заборгованості та нарахування відсотків. Банк може зважити на клопотання, якщо підприємство доведе об'єктивну неможливість отримання передбаченого бізнес-планом доходу в обсязі, достатньому для погашення позики. За згодою банку підприємство укладає з ним або додаткову кредитну угоду, або коригує лише графік зміни термінів часткових платежів.

Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

За несвоєчасне погашення боргу банк може стягнути з підприємства штраф. За відмови підприємства від сплати боргів банк стягує їх у претензійно-позовному порядку. У разі систематичного невиконання кредитних зобов'язань банк може порушити стосовно підприємства справу про банкрутство.

Погашення заборгованості за кредит та оплата відсотків за користування ним здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами під час укладання угоди. Відстрочка погашення кредиту з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, наприклад у разі виникнення в підприємства тимчасових фінансових труднощів з непередбачених обставин. Цю відстрочку оформляють додатковим договором між позичальником та банком. Він є невід'ємною частиною основного кредитного договору. За несвоєчасного погашення боргу і за браком домовленості щодо відстрочки погашення кредиту банк застосовує до підприємства штрафні санкції [8, с.506].

3. ПРОБЛЕМИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Упродовж останніх років банківський сектор економіки був одним із найприбутковіших та розвивався найбільш динамічно порівняно з іншими галузями.

На сьогоднішній день у зв’язку зі світовою фінансовою кризою українські банки опинилися в скрутному становищі. Необхідність повертати залучені за кордоном кошти, які вже роздані як довгострокові кредити, через відсутність інших джерел фінансування примушує банки і саму державу вживати заходів для забезпечення фінансової спроможності української банківської системи.  Вчасно не скоригувавши свою політику та не вживши ефективних заходів для мінімізації впливу кризи, банки розраховують на компенсацію втрат за рахунок держави і власних клієнтів. Банки переживають кризу ліквідності; їм потрібні гроші, які вони намагаються залучити всіма можливими методами. Арсенал засобів і винахідливість банкірів вражає – вони підвищують відсоткові ставки за наданими кредитами, не повертають депозити як достроково, так і після закінчення строку, затримують проведення платежів, вимагають додаткових платежів та ін.

Зокрема, обсяг виданих позик українськими банками у 2009 році перевищує акумульовані кошти на депозитах у 2,24 рази, при цьому кредитів в американській валюті видано у 2,8 рази більше, ніж залучено валютних ресурсів на депозитах Також, у результаті нестачі власних ресурсів, банки скоротили кредитування економічних суб’єктів. Скорочення кредитування економіки банківським сектором може негативно відбитись на розвитку практично усіх секторів економіки. [17, с.30].

Ускладнення доступу до кредитних ресурсів, невизначеність перспектив кон’юнктури ринків та економіко-правового середовища в Україні, значний рівень політичних ризиків дестимулюють інвестування в Україні, сповільнюють темпи кредитування економіки та погіршують якість кредитів, що посилює низхідну динаміку економічного зростання.

Також важливим чинником, що обмежує обсяги кредитування, а також конкурентоспроможність банківської системи України за сучасних умов є недостатній рівень їх капіталізації, який проявляється у тому, що попри зростання капіталу, темпи збільшення капіталу банків не встигають за розширенням їх зобов’язань та активів. Низький рівень капіталізації також сприяє зростанню кредитних ставок та знижує конкурентоспроможність банків.

У січні-лютому 2009 р. вперше з часу введення гривні на кредитному ринку зафіксовано істотний спад обсягів кредитування економіки (-16 млрд грн.), або 2,2%. Це спричинено гострим дефіцитом та різким зростанням вартості кредитних ресурсів, а також зниженням кредитної платоспроможності позичальників та взаємною недовірою між банками і позичальниками [17, с.31].

Крім того, середньозважена вартість кредитів у національній валюті за I квартал 2009 року збільшилася з 26,5% до 27,9%, в іноземній валюті – з 10,4% до 10,7%. Інтегральна ставка за кредитами збільшилася з 21,9% до 23,2%.

Отже, очевидно, що найбільш значними проблемами банківського кредитування підприємств в Україні є нестабільність фінансової та політичної системи, недосконале та непостійне законодавство, надто високі кредитні відсотки, невигідні умови кредитних угод для позичальників, надзвичайно довга процедура розгляду можливості отримання кредиту тощо.

А для сільськогосподарських підприємств проблема банківського кредитування стоїть ще гостріше, адже на кредитному ринку аграрного сектора виникла кризова ситуація, яка мала негативні наслідки і для сільського господарства – (надходження кредитів в аграрний сектор припинились), – і для банків – (втрачали потенційно кредитомісткий сегмент економіки).

Причинами цього є: низька кредито - і платоспроможність аграрних підприємств, відсутність кредитної історії, відсутність застави, надто малий розмір позики на стислий термін, значний ризик і незначні прибутки в абсолютному вираженні, порівняно з кредитуванням серйозніших позичальників. Отже, самі собою сільськогосподарські підприємства сьогодні не є привабливими клієнтами для банків. Водночас ставки кредитних ресурсів, котрі діють на ринках, надто високі для суб’єктів господарювання, роблять банківські кредити недоступними.

Аналізуючи проблеми банківського кредитування в Україні видно, що банківська система України потребує значного реформування, направленого на здешевлення кредитів, їх доступності, економічно обґрунтованих кредитних ставках, вдосконалення законодавчої бази, переймання досвіду іноземних держав (так, у Японії ставка за банківський кредит становить 7 - 8%, у Росії – 12,36 – 12,81% тощо) [10, с.67].

Отже, Україна потребує значних реформ, як у банківській системі, так і у фінансовому секторі вцілому.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання 6

ВАТ «Валентин» знаходиться у фінансовій кризі та має непокриті збитки у балансі. Баланс підприємства наведено у таблиці 1.

З метою покриття балансових збитків загальними зборами акціонерів прийнято рішення передати безкоштовно до анулювання 120 тис. акцій номінальною вартістю 50 грн. накладні витрати, пов’язані зі зменшенням статутного капіталу підприємства складають 15 тис.грн.

Таблиця 1

Баланс АТ «Валентин»

З метою залучення фінансових ресурсів для фінансування переозброєння виробництва та освоєння нового виду продукції загальними зборами акціонерів прийнято рішення щодо збільшення статутного капіталу підприємства на 50% шляхом додаткової емісії корпоративних прав. Курс емісії встановлено на рівні 105 %. Накладні витрати, пов’язані зі збільшенням статутного капіталу підприємства складають 15 тис. грн.

Скласти баланс АТ після покриття балансових збитків та після збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій. Проаналізувати динаміку балансового курсу корпоративних прав підприємства. Визначити ринковий курс акцій підприємства після додаткової емісії, якщо після санації балансу підприємства ринковий курс дорівнював номінальному.

Розв’язання

Грошові кошти після покриття збитків зменшились на 15 тис. грн., тобто складають:

120-15 = 105 тис. грн.

З метою покриття балансових збитків загальними зборами акціонерів прийнято рішення передати безкоштовно до анулювання 120 тис. акцій номінальною вартістю 50 грн.

Тобто статутний капітал зменшиться на 120*50=6000 тис. грн., і складатиме:

10000 – 6000 = 4000 тис.грн

Таблиця 2

Після покриття збитків баланс ВАТ «Валентин» буде мати вигляд:

З метою залучення фінансових ресурсів для фінансування переозброєння виробництва та освоєння нового виду продукції загальними зборами акціонерів прийнято рішення щодо збільшення статутного капіталу підприємства на 50% шляхом додаткової емісії корпоративних прав. Курс емісії встановлено на рівні 105 %.

Грошові кошти скадатимуть:

105+100-15+2000=2190 тис. грн.

Уставний капітал збільшився на 50% шляхом додаткової емісії корпоративних прав, тобто складатиме:

4000+2000= 6000 тис. грн.

Також відбулось зменшення резервного фонду на покриття витрат, пов’язаних зі збільшенням статутного капталу:

375-15 = 360 тис. грн.

Таблиця 3

Баланс ВАТ «Валентин» після збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій буде мати наступний вигляд: