Фактори, що впливають на фінансову стійкість банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2012 в 19:53, реферат

Описание

Спроможність банківської системи здійснювати свою діяльність, її місце і роль у процесах економічних перетворень значною мірою залежить від стану фінансової стійкості банків. Фінансова стійкість є не лише основою стабільної банківської системи, а й важливою економічною категорією, оскільки відсутність або низький рівень фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання, в тому числі і комерційного банку, веде до його неплатоспроможності й, у кінцевому результаті - до банкрутства.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
1. Сутність та теоретичні аспекти визначення фінансової стійкості комерційного банку ……………………………………………………………....4
2. Фактори, що впливають на фінансову стійкість банку…………...……7
3. Досягнення фінансової стійкості як умова ефективності банківського менеджменту …………………………………………………………….………11
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….......15

Работа состоит из  1 файл

РЕФЕРАТ.doc

— 135.00 Кб (Скачать документ)

Слід зазначити також, що і організаційні і технологічні чинники справляють значний вплив  на рівень фінансової стійкості комерційного банку, адже саме вони дозволяють банку здійснювати його ефективну діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Досягнення  фінансової стійкості як умова  ефективності банківського менеджменту

 

У сучасних умовах низький рівень банківського менеджменту  зумовлює погіршення надійності банківської діяльності і навіть банкрутство багатьох вітчизняних комерційних банків.

Специфіка управління комерційними банками країни така, що останні змушені працювати  в умовах нестабільної економічної  ситуації. Це відбивається на якості банківських продуктів і способах управління банківським портфелем. Серед факторів, що впливають на діяльність вітчизняних комерційних банків, слід виділити такі [4]:

  • спад виробництва та нерентабельність багатьох підприємств - клієнтів банку;
  • інфляційні тенденції у грошово-кредитній сфері;
  • нерозвиненість фондового ринку;
  • значні коливання процентних ставок;
  • неплатежі з боку клієнтів банку та підприємств відносно один одного;
  • порушення фінансового законодавства;
  • відсутність повноцінної інформації про учасників ринку.

Разом з тим  ефективне управління, що веде до успіху, допускає прогнозування та своєчасне  передбачення можливих змін, пристосування  до них і контроль за їх рухом. Акціонери, депоненти і працівники банку  розраховують на такий рівень управління діяльністю банку, який зможе забезпечити безпеку фондів і заощаджень, а також прибутковість операцій. У зв’язку з цим поняття ефективного управління охоплює такі основні напрямки: стратегічне планування; маркетинг; управління технологічним розвитком; фінансовий контроль; підготовка кадрів.

Під стратегією комерційного банку розуміють вчення про найбільш ефективну його діяльність. Стратегічне планування - це розроблення поточних та перспективних планів і контроль за їх виконанням. Управління банком здійснюється на трьох основних рівнях: вищим керівництвом; керівниками філій і відділень; керівниками спеціалізованих функціональних відділів.

Планування  являє собою вид діяльності, з  допомогою якого банк визначає свою програму дій. Вироблення стратегії  є кінцевим етапом планування і дає змогу найбільш повно використовувати наявні ресурси для досягнення намічених цілей з урахуванням прогнозних оцінок. Роль планування підвищується з посиленням конкурентної боротьби в банківській сфері [4].

Отже, у стратегічному  плані банку має бути відображено таке:

  • оцінка середовища й умов, у яких банк має діяти;
  • аналіз сильних і слабких сторін банку;
  • пріоритети ринку й можливі корективи стратегії у зв’язку з цим;
  • оцінка можливостей і небезпек, що підстерігають банк;
  • вибір часового лагу дії стратегічного плану;
  • прогнозні результати.

Маркетинг це діяльність, пов’язана з визначенням потреб клієнтури банку, розробленням і  впровадженням нових послуг і  видів продуктів.

Управління  технологічним розвитком є найважливішою  умовою забезпечення конкурентоспроможності і припускає насамперед широке впровадження інформаційних технологій у банківську справу й обслуговування клієнтів.

Під фінансовим контролем комерційного банку звичайно розуміють: контроль НБУ, внутрішній контроль і контролюючу роль законодавства.

Процес планування перспективних напрямків у діяльності банку має поєднуватись з процесом підготовки персоналу. Загальновідомо, що витрати на освіту є найвигіднішим розміщенням капіталу.

Найбільш узагальнену  оцінку фінансового стану комерційного банку дає система рейтингу банку CAMEL.

Компонентами  цієї системи є:

«С» (Capital adequacy) - адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності  для захисту інтересів вкладників;

«A» (Asset quality) - якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

«М» (Management) - менеджмент; оцінка методів управління банківської  установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку роботи, методів  контролю і виконання вимог законів і установлених правил;

«Е» (Earnings) - надходження  або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності  його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

«L» (Liquidity) - ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов’язань.

Деякі компоненти системи CAMEL можна оцінити за даними звітності, наданої в НБУ, а деякі  вимагають проведення перевірок  на місцях для більш точної оцінки. Таким чином, оцінка банку за даною системою є безперервним процесом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Діяльність  комерційного банку підлягає постійному впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, що в певній мірі визначають рівень його стійкості. Нами досліджено існуючу в економічний літературі класифікацію цих факторів. Суттєво новим в цій класифікації є поділ внутрішніх факторів на такі групи: якість фінансового менеджменту, якість організаційного менеджменту та якість маркетингу. Крім того, було додано такі фактори: характер взаємовідносин з інсайдерами, конкурентоспроможність банківських продуктів; якість системи просування банківських продуктів.

Стійкість банку  тісно пов’язана з ризиком. Нами була підкреслена необхідність якісного управління ризиками для забезпечення високого рівня стійкості банку, але не досліджено їх класифікую та характер впливу. Наявність цього важливого, але не розкритого питання робить наше подальше дослідження перспективним. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

  1. Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 за № 368.
  2. Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю “Банківський менеджмент”. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2002.- 384с.
  3. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. – 296 с.
  4. Примостка Л.О Фінансовий менеджмент у банку: Підручник.-2-ге вид., доп. і перероб.-К.: КНЕУ, 2004р.-468с.

 


Информация о работе Фактори, що впливають на фінансову стійкість банку