Политика привлечения заёмного капитала

7. Ломбардний  кредит.

8. Іпотечний  кредит.

9. Роллеверний  кредит.

10. Консорціумний  (консорціальний) кредит.

- Фінансовий  лізинг - задовольняє потреби в  найбільш дефіцитному виді позикового  капіталу – довгостроковому кредиті,  велику гнучкість у термінах  платежів, більш спрощеною процедурою  оформлення кредиту порівняно  з банківською.

- Товарний (комерційний) кредит - надається  підприємствам у формі відстрочки  платежу за поставлені їм сировину, матеріали або товари. Взаємовідносини,  що виникають між суб’єктами  комерційного кредиту в процесі  використання цього інструменту  платежу регулюються так званим  вексельним правом. Має короткостроковий  характер, оскільки він виступає  як продукт товарообміну.

У сучасній фінансовій практиці виділяють такі основні види товарного кредиту: у формі короткострокової відстрочки платежу; і у формі довгострокової відстрочки платежу, оформленої векселем.

- Емісія  підприємством власних облігацій.

До цього  джерела формування позикового капіталу, відповідно до нашого законодавства, можуть вдаватися підприємства, створені у  формі акціонерних і інших  видів господарських товариств. Рішення про випуск облігацій  підприємство приймає самостійно. Засоби від розміщення облігацій направляються  підприємством, як правило, на цілі фінансування свого стратегічного розвитку.

7. Визначення  складу основних кредиторів.

Даний склад  визначається формами залучення  позикових засобів. Основними кредиторами  підприємства є звичайно його постійні постачальники, з якими встановлені  тривалі комерційні зв’язки, а також  комерційний банк, що здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

8. Формування  ефективних умов залучення кредитів.

До числа  найважливіших із цих умов належать:

а) термін надання кредиту;

б) ставка відсотка за кредит;

в) умови  виплати суми відсотка;

г) умови  виплати основної суми боргу;

д) інші умови, пов’язані з одержанням кредиту.

Термін  надання кредиту є одним із визначальних умов його залучення. Оптимальним  вважається термін надання кредиту, протягом якого цілком реалізується мета його залучення. Наприклад, іпотечний кредит – на термін реалізації інвестиційного проекту; товарний кредит – на період повної реалізації закуплених товарів тощо.

Ставка  відсотка за кредит характеризується трьома основними параметрами: її формою, видом і розміром.

За формами  розрізняють процентну ставку (для  нарощування суми боргу) і дисконтну  ставку (для дисконтування суми боргу). Якщо розмір даних ставок однаковий, то перевага повинна бути віддана  процентній ставці, тому що в цьому  випадку витрати щодо обслуговування боргу будуть меншими. За видами розрізняють  фіксовану ставку відсотка, що установлюється на весь термін кредиту, і плаваючу ставку відсотка з періодичним переглядом її розміру залежно від зміни  облікової ставки центрального банку, темпів інфляції і кон’юнктури фінансового  ринку. Час, протягом якого ставка відсотка залишається незмінною, називається  процентним періодом. В умовах інфляції для підприємства кращою є фіксована  або плаваюча ставка з високим  процентним періодом.

Розмір  ставки відсотка за кредит є визначальною умовою при оцінці його вартості. За товарним кредитом він приймається  при оцінці в розмірі цінової  знижки продавця за здійснення негайного  розрахунку за поставлені товари, вираженої  в річному обчисленні.

Умови виплати  суми відсотка характеризуються порядком виплати його суми. Цей порядок  зводиться до трьох принципових  варіантів: виплаті всієї суми відсотка в момент надання кредиту; виплаті  суми відсотка рівномірними частинами; виплаті всієї суми відсотка в  момент сплати основної суми боргу  при погашенні кредиту. За інших  рівних умов кращим є третій варіант.

Умови виплати  основної суми боргу характеризуються передбаченими періодами його повернення. Дані умови також зводяться до трьох принципових варіантів: часткового повернення основної суми боргу протягом загального періоду функціонування кредиту; повного повернення всієї  суми боргу після закінчення терміну  використання кредиту; повернення основної або частини суми боргу з наданням пільгового періоду після закінчення терміну корисного використання кредиту. За інших рівних умов кращим є третій варіант.

9. Забезпечення  ефективного використання залучених  кредитів.

Критерієм такої ефективності виступають показники  оборотності та рентабельності позикового капіталу.

10. Забезпечення  своєчасних розрахунків за отримані  кредити. З метою цього забезпечення  за найбільш значними кредитами  може заздалегідь резервуватися  спеціальний поворотний фонд. Платежі  щодо обслуговування кредитів  включаються в платіжний календар  і контролюються в процесі  моніторингу поточної фінансової  діяльності. На підприємствах, що залучають великий обсяг позикових засобів у формі фінансового і товарного кредиту, загальна політика залучення позикових засобів може бути деталізована у розрізі зазначених форм кредиту.

 

 

ВИСНОВОК

Діяльність  будь-якого підприємства неможлива  без періодичного залучення позикових  ресурсів. Позикові ресурси представляють  собою не що інше, як позиковий капітал  підприємства. Використання позикового капіталу дає підприємству ряд переваг, основними з яких є наступні:

- можливості для розширення обсягів діяльності підприємства

- забезпечення більш ефективного використання власного капіталу

- підвищення ринкової вартості підприємства.

Позиковий капітал представляє собою обсяг  фінансових зобов”язань підприємства, які при належному управлінні ними сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємства. Реалізація процесу управління знаходить своє відображення при розробці політики залучення позикових коштів.

 

Політика  залучення позикових коштів полягає  в забезпеченні найбільш ефективних форм та умов залучення позикового капталу із різних джерел у відповідності  з потребами розвитку підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА 
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.– Киев: “Ника-Центр”, 1999. – Том. 1. – 592 с.  
Бланк И.А. Управление использованием капитала. – Киев: “Ника-Центр”, 2000.  
Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – Киев: МП “ИТЕМ лтд”, СП ”АДЕФ”. – 1996. 
Бланк И.А. Управление активами. – Киев: “Ника-Центр”, 2000. – 720 с.  
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента (как управлять капиталом?). – М.: «Финансы и статистика», 1996. – 384 с.