Специфіка аудиту

Під час проведення аудиту підприємств, враховуючи обсяг перевірки, термін, основні завдання та специфіку  перевірки, основний аудитор може використовувати  результати роботи інших фахівців: іншого аудитора, внутрішнього аудитора та експертів      .Основний аудитор — це аудитор, котрий відповідає за зміст аудиторської перевірки підприємства в разі, якщо фінансову інформацію в окремих підрозділах перевіряв інший аудитор. Інший аудитор — це аудитор, який є неосновним аудитором, котрий несе відповідальність за зміст фінансової інформації, яка включена у поточну фінансову звітність підприємства, що її перевіряє.            Якщо основний аудитор використовує результати роботи іншого аудитора, основному аудиторові потрібно визначити, яким чином результати роботи іншого аудитора впливають на результати аудиторської перевірки в цілому.            Експерт — фізична особа або підприємство, що володіє спеціальними знаннями, має освіту і досвід у галузі діяльності, яка відрізняється від аудиторської і бухгалтерської.

Визначення основного  аудитора

Для визначення себе як основного  аудитора йому необхідно розглянути такі питання:

-суттєвість конкретних позицій частини фінансової звітності підприємства, яка перевіряється основним аудитором;

-рівень поінформованості основного аудитора про стан справ у підрозділах підприємства;

-рівень ризику існування суттєвих перекручень фінансової звітності структурних підрозділів підприємства, що перевіряється іншим аудитором;

-питання про проведення основним аудитором додаткових процедур, які передбачаються цим нормативом, стосовно підрозділів підприємства, які перевіряються іншим аудитором, у випадку, коли більшу частину роботи виконує основний аудитор.

Процедури перевірки, які виконує основний аудитор

Якщо основний аудитор  має намір використовувати результати роботи іншого аудитора, йому необхідно  оцінити професійну компетенцію  іншого аудитора з питань, які стосуються виконання ним конкретного завдання. Одним із джерел інформації для такої  оцінки може бути інформація про просте членство або об’єднання зусиль чи спільну діяльність з іншою, відомою основному аудитору, фірмою.        Основному аудитору необхідно провести ряд заходів для отримання достатніх аудиторських доказів того, що результати роботи іншого аудитора відповідають меті аудиту та поставленим перед ним завданням.  Основному аудиторові слід проінформувати іншого аудитора про: наявні вимоги до незалежності стосовно підприємства й підрозділу та до складання фінансових звітів; існуючі вимоги та правила ведення бухгалтерського обліку; використання результатів роботи і звіту іншого аудитора і проведення відповідних процедур з координації їх дій на початковому етапі планування аудиту; питання, які вимагають найбільшої уваги з боку іншого аудитора, процедури щодо визначення внутрішніх операцій підприємства, які можливо треба буде розглядати окремо, а також про час завершення аудиторської перевірки; вимоги до аудиту і правила складення звіту підприємства, а також конкретні національні нормативи, що регламентують складення аудиторського висновку і звіту.            У робочій документації основному аудитору необхідно відобразити перевірки підрозділів, фінансова інформація яких перевірялася іншими аудиторами, вплив фінансової інформації підрозділів на зведену фінансову звітність підприємства в цілому, відобразити повну назву інших аудиторів (аудиторських фірм) і навести всі висновки про ті компоненти фінансової інформації, які не є суттєвими. Крім цього, основному аудитору необхідно документально оформити всі проведені процедури і зроблені висновки по них. Наприклад, необхідно визначити перелік робочих документів іншого аудитора, що будуть перевірятися основним аудитором, і документально оформити результати співбесід з іншим аудитором.

Узагальнення  інформації для підготовки аудиторського  звіту

У разі, якщо результати роботи іншого аудитора не можуть бути використані  при складанні аудиторського  висновку, і основний аудитор не може провести необхідну кількість  додаткових процедур відносно фінансової інформації про діяльність підрозділу, що перевірявся іншим аудитором, основному аудитору необхідно скласти  аудиторський висновок, в якому висловлюється  фундаментальна невпевненість, або  офіційно відмовитися від надання  аудиторського висновку з причини  значних обмежень аудиту.

Оцінка і тестування роботи внутрішнього аудитора

 

Основний аудитор може використати результати роботи внутрішнього аудитора. Але він повинен оцінити  і перевірити його діяльність, щопідтвердити відповідність роботи внутрішнього аудитора завданням зовнішнього аудиту підприємства.Головна мета внутрішнього аудитора — визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення.    Аналіз роботи внутрішнього аудитора передбачає розгляд відповідності обсягів та планів роботи, програм перевірки меті зовнішнього аудиту, а також попередню оцінку того, чи залишиться без змін попереднє уявлення зовнішнього аудитора про діяльність служби внутрішнього аудиту. Така оцінка може включати такі пункти:

-внутрішній аудит проводиться особами, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвід і компетенцію, а робота їхніх помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється;

-внутрішніми аудиторами отримані необхідні аудиторські докази для формування на достатній підставі аудиторських висновків;

-виходячи з конкретних обставин, внутрішні аудитори зробили адекватні висновки;

-кожен звіт реально висвітлює результати фактично виконаних робіт;

-кожні незвичайні питання або винятки з правил розкриті внутрішнім аудитором і належним чином вирішені.

Зовнішній аудитор повинен  документально оформити результати тестування та дати свою оцінку діяльності служби внутрішнього аудиту. Під час проведення аудиторської перевірки аудитор разом із клієнтом або без нього може отримати аудиторські докази щодо фінансової звітності підприємства, зроблені у формі висновків та оцінок шляхом використання роботи та звітів експертів, як безпосередніх співробітників аудиторської фірми, так і експертів інших підприємств.

Експерт може надати аудитору докази з таких основних питань: 

¨ оцінка конкретної позиції  активів, наприклад, вартості землі  або будівель, незавершеного будівництва, вартості споруд і машин; картин живопису та скульптури;

 

¨ визначення кількості та фізичної вартості активів, кількості  або складу сировини, палива, корисних копалин, що знаходяться на зберіганні в цистернах, камбузах, сховищах;

 

¨ визначення реальної залишкової вартості обладнання та машин; визначення ринкової вартості спеціальних технологій та методологій виробництва;

 

¨ визначення обсягу виконаних  робіт (незавершене будівництво) або  оцінка вартості роботи, що буде виконана за контрактом;

 

¨ юридичний висновок стосовно відповідності вимогам українського законодавства окремих положень укладених договорів.

Під час залучення до роботи експерта аудитор повинен оцінити  його професійну компетентність та об’єктивність.Експерту необхідно мати: відповідну кваліфікацію, що підтверджується атестатом, дипломом, посвідченням; документ, що підтверджує право займатися відповідним видом діяльності (сертифікат, ліцензія на право займатися такою діяльністю); достатній досвід і професійну репутацію.      Об’єктивність експерта стосовно підприємства, що буде перевірятися, пов’язана з його незалежністю від цього підприємства. Існує ймовірність того, що незалежність експерта буде порушуватися з причини того, що він:

а) працює на підприємстві, яке  перевіряється;

б) має якусь матеріальну  залежність від підприємства, тобто  володіє цінними паперами підприємства, що можуть принести йому дивіденди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Кафедра аудиту, ревізії

 та контролінгу

 

Самостійна робота

з дисципліни

«Аудит»

на тему:

«Використання роботи інших фахівців в процесі аудиторської перевірки»

 

Виконав:

Студент групи МЗЕД-41

Олексюк Віталій

 

Перевірила:

Серединська В.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль 2012

Список використаних джерел

1. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ. Я.В. Соколова. – М.: Аудит: ЮНИТИ,2005.
2. Аудит Монтгомери / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О'Рейлли, М.Б. Хирш; За ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ,2007. – 542 с.
3. Аудит: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: "Знання", КОО, 2002. – 363 с.
4. Аудит: Практическое пособие / За ред. А. Кузьминского. – К.: Учетинформ,2006. – 283 с.
5. Аудиторський висновок: Норматив № 13, затверджений Аудиторською палатою України від 05.10.95 р. № 36.
6. Аудиторські свідоцтва: Норматив № 8, затверджений Аудиторською палатою України від 29.02.96 р. № 42.
7. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник. – К.: Вища школа, 1992.
8. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – Кіровоград: КІСМ, 2007. – 197 с.
9. Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2009.
10. Договір на проведення аудиту: Норматив № 2, затверджений Аудиторською палатою України від 14.09.95 р. № 35.
11. Документальне оформлення аудиту: Норматив № 12, затверджений Аудиторською палатою України від 29.02.96 р. № 42.
12. Закон України Про аудиторську діяльність // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – N 23. – ст. 243.
13. Кичалюк В. Оцінка матеріальності відхилень у звітності та аудиторського ризику // Науковий Вісник ВДУ.