Аналітичний огляд наукових публікацій

МІНІСТЕРСВТО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

Факультет кредитно-економічний

Кафедра менеджменту банківської  діяльності

Спеціалізація – Банківська справа

 

 

 

Дисципліна «Маркетинг в банку»

 

 

Аналітичний огляд  наукових публікацій

 

 

 

 

Студентки:

5 курсу,1групи,8505/2-3

Мазур О.О

Перевірила:

Іванова Т.Г

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2012

У сучасних умовах ведення  банківського бізнесу особливої  уваги потребують питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних  банків, які через специфіку своєї  діяльності найбільш сильно відчули  на собі негативні наслідки фінансової кризи, що проявилася в знеціненні національної грошової одиниці, відпливі коштів з  банківських депозитних рахунків, проблемах  з ліквідністю тощо.

Дестабілізуючі фактори зовнішнього середовища та жорсткі умови конкуренції на ринку банківських послуг вимагають оперативного реагування на зміни умов функціонування, пристосування до них і формування відповідного портфеля динамічних конкурентних переваг, здатних забезпечити сталий розвиток банківської установи, виокремити її в загальному переліку прямих та потенціальних конкурентів на ринку банківських послуг у цілому або на його сегментах.

Проблема банківської конкуренції розглядається багатьма вітчизняними вченими, які досить ґрунтовно висвітлюють питання щодо забезпечення конкурентоспроможності банків України в сучасних умовах світової фінансової кризи та економічної нестабільності всередині держави.

Аналітичний огляд наукових публікацій в роботі:

1. Коваленко В.В. «Методологічні підходи до створення й розвитку конкурентного середовища на ринку банківських послуг України».
2. Бондарець В. В. «Методологічні положення конкурентоспроможності банківської системи України». Бондарець В. В. Методологічні положення конкурентоспроможності банківської системи України / В. В. Бондарець  // Економіка та держава. – 2011. – № 6. – С. 76-77. 
3. Филюк Г. «Формування конкурентного середовища в банківському секторі». Филюк, Г. Формування конкурентного середовища в банківському секторі / Г.Филюк // Банківська справа. – 2011. – №2. – С. 23-30.
4. Веселий І. О. «Регіональна банківська конкуренція: проблеми дефініції і оцінювання».
5. А.В. Хамидуллин «Экономическое содержание и факторы повышения конкурентоспособности коммерческого банка в экономике региона»;

 

6.  Є.Г  Глінський   «Критерії конкурентних позицій банків у контексті забезпечення конкурентоспроможності банківських продуктів»;
7. Ситник    Й.С   «Методологічний підхід до оцінювання ефективності систем управління підприємствами в умовах конкурентного середовища»
8. Пріємова О.К   «Концентрація капіталу як фактор підвищення конкурентоспроможності банківської системи України»
9. Гриценко Л  . та  Боярко І. «Конкурентоспроможність банківської системи в умовах глобалізації»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори у своїх працях досліджують сучасні умови і  визначають концептуальні засади діяльності вітчизняних банків у конкурентному середовищі, а також виявляють критеріїв оцінки привабливості банківських продуктів на ринку банківських послуг.

Филюк Г. у статті «Формування конкурентного середовища в банківському секторі» визначає пріоритети у конкурентній політиці держави, спрямованій на формування ефективного конкурентного середовища у банківському секторі. Визначає три основні підходи до визначення поняття «конкуренція»: підхід класичної політичної економіки, вітчизняної економічної думки, та неокласична економічна теорія.

Автор дає своє визначення  конкуренції, як «застосування економічними агентами, що володіють діловим суверенітетом, потенціалу своєї реальної конкурентоспроможності у процесі практичної діяльності з реалізації права на досягнення відносного успіху й обмеження можливості досягнення успіху іншими економічними агентами».

На думку автора, конкуренція  у банківському секторі має свої особливості, які відрізняють її від конкуренції в інших галузях  економіки. Суть яких полягає в тому, що банківська конкуренція виникла  пізніше, ніж конкуренція у промисловості; конкурентне середовище представлено розмаїттям сегментів фінансового ринку, на яких банки виступають у ролі продавців, покупців або посередників;  банківські послуги є взаємозамінними, але не мають конкурентоспроможних зовнішніх (небанківських) замінників;  конкуренція в банківській сфері характеризується значною залежністю від психологічних факторів, від довіри клієнтів.

За словами автора модель конкуренції у банківському секторі  загалом нагадує монополістичну конкуренцію. Це пояснюється тим, що частка окремого банку на ринку в сукупній вартості банківських активів становить від 1 до 12 %; внутрішньобанківська конкуренція має переважно видовий характер, що пов'язано з диференціацією банківського продукту; великі банки контролюють ціни на власні продукти в рамках стабільних клієнтських груп, відносно вільний вхід на ринок та вихід з нього тощо.

Филюк Г. у дослідженні проблем конкуренції у банківській сфері важливе значення приділяє таким орієнтирам, як необхідність розглядати конкуренцію в динаміці, у контексті соціально-економічних, а також суспільно-політичних перетворень у країні та у світі; враховувати вплив національних традицій на різні аспекти банківської діяльності.

Автор аналізує розвиток конкуренції  у вітчизняному банківському секторі  за 2001-2010 роки, за такими показниками  як: показник концентрації ресурсів вітчизняних  банків, чисельності та потужності банків, які конкурують за частку ринку. Наголошує на необхідність удосконалення  стратегії конкурентної політики у банківському секторі, тобто діяльність держави та наддержавних органів повинна  спрямовуватися на створення та захист ефективної конкуренції як на національних, так і на глобальному ринках, сприяти розвиткові конкурентних відносин, реалізації заходів із захисту конкуренції.

Бондарець В. В. у своїй статті розглядає методологічні положення роботи банківської системи, враховуючи сучасний стан економіки та зовнішні регулятори впливу, досліджує проблеми конкурентоспроможності банківського сектора економіки.

Автором зроблений ієрархічний  підхід в напрямі досліджень сучасних умов конкурентного середовища, який надав можливість запропонувати та поетапно впровадити алгоритм конкурентоспроможності елементів економічної системи, що повинен бути чутливим до умов функціонування та враховувати специфіку конкретного об'єкта дослідження.

На думку автора, вирішальної  передумовою високої конкурентоспроможності банківської системи є виробництво  та реалізація конкурентоспроможних банківських  продуктів, однак для її успішності необхідною є коректна організація  роботи в банківському середовищі, оскільки між собою конкурують не лише банківські продукти, але і  стратегія ринкової діяльності банківських  структур.

Запропонований автором  алгоритм конкурентоспроможності елементів  економічної системи дає можливість, на основі теоретичних обґрунтувань проблеми конкурентоспроможності банківської  системи, які діють на фінансовому  ринку, зробити висновок, що конкурентоспроможність банківського сектора економіки  є «комплексним динамічним показником  порівняльного рівня розвитку критеріїв  його діяльності».

Коваленко В.В. у статті «Методологічні підходи до створення й розвитку конкурентного середовища на ринку банківських послуг України»  досліджує проблеми забезпечення конкурентоспроможності банківської системи в умовах глобалізації світової економіки, визначає основні характеристики конкуренції в банківській сфері. Розглядає типи банків, які утворюються внаслідок глобалізації та виділяє основні важелі забезпечення конкурентоспроможності банківського сектору.

Автор наводить два підходи  до визначення банківської конкуренції  залежно від суб'єктів конкурентних відносин, а саме: суперництво лише між банківськими установами та суперництво  між банківськими й небанківськими фінансовими установами.

Як і Филюк  Г., автор стверджує, що конкуренція у банківському секторі має свої особливості, які відрізняють її від класичної конкуренції між товаровиробниками, а саме: об'єктом банківської конкуренції є не товари, а ресурси, які банк формує для здійснення активних операцій; на ринку банківських послуг банківська установа може виступати в ролі не тільки продавця, а й покупця; реалізація банківських послуг може здійснюватися в межах банку без залучення зовнішніх каналів збуту; ситуація конкурентності виникає не лише між банківськими установами, вона пов'язана також із діяльністю небанківських фінансових установ.

Коваленко В.В. виділяє такі суб'єкти, що формують конкурентне середовище ринку банківських послуг, як державні органи влади; державні і приватні банківські установи; банківські установи з іноземним капіталом; банківські установи, що входять до складу фінансово-промислових груп; фінансові інститути, які пропонують банківські продукти-субститути, котрі займають частину банківського ринку.

Автор аналізує ринок банківських  послуг України за 2000- 2009 роки і стверджує, що забезпечення конкурентоспроможності банківської, системи України можливе в разі вжиття конкретних заходів із розв'язання проблем, таких як недостатня капітальна база банківської системи, необхідність оптимізації її структури, забезпечення оптимального управління банківськими активами та стимулювання довгострокових інвестицій. Необхідно сформувати надійну правову базу діяльності банківських установ, стимулювати посилення конкуренції між ними, вдосконалити механізми банківського нагляду, створити умови для розвитку конкуренції на ринку банківських послуг.

Для оцінки рівня конкуренції  на ринку автора наводить такі показники: індекси Лернера, Херфіндаля – Хиршмана, коефіцієнт концентрації, які з цією метою використовують у світовій практиці.

На думку автора, для  розвитку конкурентного середовища на вітчизняному ринку банківських  послуг доцільно зробити такі кроки: розробити державну політику розвитку й підтримки національних банківських установ; підвищити конкурентоспроможність банківської системи за рахунок зменшення економічних і адміністративних витрат на банківський бізнес; вжити заходів для зниження собівартості й підвищення якості банківських послуг ятя юридичних і фізичних осіб; забезпечити доступ до сучасних банківських послуг для корпоративних клієнтів у всіх економічних районах країни; запровадити систему управління грошовими потоками у країні, сконцентрувавши їх у провідних банках на пріоритетних напрямах розвитку держави.

Веселий І. О у статті «Регіональна банківська конкуренція: проблеми дефініції і оцінювання» розглядає чинники, які визначають конкурентоспроможність банківських установ регіону. Уточнено дефініцію «регіональна банківська конкуренція» й обґрунтовано систему показників для її оцінювання.

Конкурентоспроможність банку на регіональному ринку автор визначає як «спроможність його регіональних структур стабільно зміцнювати свої позиції в довгостроковій перспективі на місцевому ринку, орієнтуючись у своїй діяльності як на стратегічну політику головного банку та на якісне виконання поставлених тактичних завдань, так і на врахування регіональних особливостей».

Автор виділяє чинники, які  сприяють підвищенню регіональної конкурентоспроможності банківської установи, а саме: розвиненість мережі регіональних представництв; кваліфікованість персоналу; якість обслуговування; місце розташування територіальних підрозділів; спектр операцій і послуг та їхні конкурентні переваги; імідж та репутація банку; його фінансова стійкість; наявність стратегічної програми розвитку банку.

Веселий І. О у своїй роботі систематизував показники для оцінки регіональної банківської конкуренції, такі як: інтегральні показники розвитку корпоративного та роздрібного ринків регіону, індекси територіальної концентрації банків і деконцентрації банківських установ, коефіцієнти інтенсивності регіональної міжбанківської конкуренції.

Отже, за словами автора, регіональна банківська конкуренція – це змагання між банками на місцевому ринку з метою здобуття переваг над іншими банками завдяки розвитку територіальної мережі й забезпечення необхідного асортименту і рівня надання банківських послуг, внаслідок чого клієнти мають можливість вибирати між кількома банківськими установами, а окремий банк не може визначати умови реалізації банківського продукту.

        А.В. Хамидуллин «Экономическое содержание и факторы повышения конкурентоспособности коммерческого банка в экономике региона»У статті розглядаються основні сучасні підходи до невирішених проблем створення і підтримки управління конкурентоспроможністю російських банків  в сучасних умовах.

Автор зазначає, що одним  із важливих інструментів  підвищення конкурентоспроможності банку є  зміна його пріоритетів, серед яких найперше  - увага до інтересів  клієнтів.

        У статті проаналізовано визначення таких понять «конкуренція» і «конкурентоспроможність» . Автором статті наводиться таке визначення поняття «конкуренція» - це постійно діючий процес суперництва підприємств  різних за можливість реалізації своїх власних інтересів на конкретному ринку.