Гроші та кредит

Гіперінфляція призводить до того, що зусилля спрямовуються  не на виробничу, а на спекулятивну діяльність. Замість того, щоб вкладати капітал в інвестиційні товари, виробники й окремі особи, аби захиститися від інфляції, купують непродуктивні матеріальні цінності — ювелірні вироби, золото та інші дорогоцінні метали, нерухоме майно тощо. Підприємствам вигідно нагромаджувати сировину і готову продукцію до майбутнього підвищення цін. Невідповідність між готовою продукцією і попитом на неї ще більше посилює інфляцію. Постійні стрибки цін підривають нормальні економічні відносини.

• Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах і суспільно-політичне безладдя. В  історії є приклади гіперінфляції. Так, переможена в Першій світовій війні Німеччина у 20-ті роки, щоб сплатити репараційні платежі, використовувала друкарський верстат. Розмір готівки збільшився у 7 трлн разів з початку 1922 до грудня 1923 p., а індекс цін —з 1 до 10 000 000 000. Тобто якщо на початку 1922 р. за певний товар треба було заплатити , марку, то наприкінці 1923 р. — уже 10 млрд марок. Гіперінфляція мала місце і в Україні в 1993 р.

Інфляція має два  основні  наслідки:

           1) перерозподіляє доходи і багатство серед різних класів, груп населення;

2) спотворює обсяги виробництва різних товарів, що знижує ефективність економіки.

Взагалі гіперінфляцію лікують  проведенням грошових реформ, які  органічно поєднуються з системою консервативних заходів. А щоб застосування вказаних лікувальних заходів було дійовим, щоб свідомо і ефективно управляти цим процесом, потрібен точний діагноз причин і факторів, які впливають на його розвиток. Не можна легковажити тим, що інфляція має багато чинників.

Не викликає сумніву й  те, що інфляція пов'язана з емісійним процесом. Однак це незаперечне положення маг розглядатися у двох альтернативних за змістом аспектах:

а) зростання грошової маси, що порушує закон грошового обігу (M_s = Md),— безпосередня причина інфляції;

б) зростання грошової маси — умова, поза якою інфляційне  знецінення  товарів   не  може  тривати  навіть  тоді, коли воно викликане дією інших (не емісійних) чинників.

Теорією грошей допускається і вужча класифікація чинникових форм інфляції. Мається на увазі виділення групи інфляційних форм, розвиток яких викликано монетарними чинниками, та форм, що розвиваються під впливом немонетарних чинників. У першому випадку йдеться, як правило, про інфляцію попиту, у другому — про інфляцію витрат. При такому підході і перший, і другий різновиди виступають як об'єднувальні чинникові форми інфляції. Слід зважити й на те, що в умовах повномасштабного Інфляційного зростання названі форми тісно переплітаються між собою.

 

Задача  № 11

 Визначити  величину окремих грошових агрегатів  за умови, що: готівка на руках у населення 250 млрд. грн., строкові депозити 175 млрд. грн., безготівковий обіг 50 млрд. грн., залишки на р/р та поточних рахунках 130 млрд. грн., готівковий обіг 60 млрд. грн., кошти за трастовими операціями - 55 млрд. грн., готівка в оборотних касах банків -138 млрд. грн. Розрахувати питому вагу функціональних форм грошей в МЗ.

РОЗВ’ЯЗОК:

Щоб розрахувати питому вагу функціональних форм грошей в МЗ спочатку побудуємо таблицю 1. і рознесемо елементи грошової маси.

Табл.1.

Умови	Грошові       агрегати ( млрд.грн.)
	М0	М1	М2	М3
Готівка на руках у населення	250
Строкові депозити			175
Безготівковий обіг		50
Залишки на р/р та поточних рахунках		130
Готівковий обіг	60
Кошти за трастовими операціями				55
Готівка в оборотних касах банків	138
Всього	448	180	175	55

 

Так як грошові агрегати побудовані шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів  і кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів, то грошовий агрегат М₃ буде дорівнювати:

М₃ = М₀ + М₁ + М₂;                                                                  (1.)

М₃ = 448 + 180 + 175 + 55 = 858 млрд.грн.

Знаходимо питому вагу в  М₃:

М₀ = ;

 

М₁ = ;

 

М₂ = ;

 

М₃ = .

Задача № 20

  Банк нараховує  щоквартально проценти по вкладах  за номінальною ставкою 100 % річних (виплата відсотків та суми депозиту передбачається наприкінці терміну депозиту). Визначити суму відсотків, нарахованих за два роки на суму 200 тис. грн.

Рішення

Сутність методу нарахування  за складними процентами полягає  в тому, що у кінці кожного періоду  до основної суми грошей додають нараховані проценти, й отримана таким чином  сума грошей є вихідною для нарахування  процентів у наступному періоді.

Отже, у разі нарощування  за складними процентами база для  нарахування в кожному наступному періоді змінюється, оскільки кожна  наступна сума зростає на частку від  попередньої.

Тож, сума, яку одержать наприкінці періоду нарахування (нарощена сума) за правилом складних процентів можна  визначити по формулі 1.:

 

                          

                                         (1.),

 

де PV= 200 тис. грн. - теперішня вартість грошей,

    (1+r)ⁿ- множник нарощування складних процентів.

;

n – кількість кварталів, які залишилися до кінця фінансової операції

 кварталів.

 тис. грн.

   Задача  № 8

У комерційному банку розміщено  депозит на суму 7500 грн. Норма обов'язкового резервування становить 15 %. Знайти розмір депозитів, обов'язкових резервів, нових кредитних ресурсів для перших 4-х банків, що користуються коштами цього депозиту, максимальну суму нових грошей, що можуть бути утворені банківською системою, а також загальний обсяг операцій банківської системи.

Рішення

Розглянемо механізм мультиплікаційного ефекту на конкретному прикладі. Почнемо з буденного факту: у банк А розміщено на депозитний рахунок поточний вклад у 7500 грн. Будемо виходити з того, що дійсна норма обов'язкового резерву становить 15 %. У цьому випадку, 1125 грн. має бути перераховано банком на резервний рахунок, решта суми у 6375 грн. становитиме наднормативний резерв банку, його власний емісійний фонд.

Враховуючи те, що будь-якому банкові невигідно  утримувати у себе в сейфах надлишкову готівку, банк А прагнутиме розмістити свій наднормативний резерв (6375 грн. ) в іншому банку, надавши своєму пацієнтові відповідну позику.

Табл.1

 

 

 

 

 

Ефект кредитного мультиплікатора.

(в  гривнах)

 

Комерційні  банки	Нові депозити	Обов'язкові резерви	Позики  та інвестиції
Банк А	7500,00	1125,00	6375,00
Банк Б	6375,00	956,25	5418,75
Банк В	5418,75	812,81	4605,94
Банк Г	4605,91	690,86	3915,05
Банк Д	3915,05	587,26	3327,79
Загальний підсумок операцій банківської системи в цілому	27814,71	4172,18	23642,53

 

Таким чином банк Б отримає від банку А нову депозитну суму, що становитиме 6375 грн. Зрозуміло, що за логікою банківської діяльності дії банку Б будуть аналогічні. 956,25 гривен, що становлять 15 % отриманих депозитів, буде враховано у резервний фонд, а решту суми (5418,75 грн.) буде розміщено в іншому банку — банку В і тд.

Весь ланцюг oпeрацій, можливий при подальшому проходженні наднормативних залишків від одного банку до іншого натомість системи   цих   операцій   представлено   у таблиці 1.

З таблиці видно:  наднормативні  резерви, що їх втрачає   здійснюючи  відповідні інвестиції,  окремий  банк   не втрачає  банківська система  в цілому. Банківська   система, у нашому прикладі,   багаторазово   (у 3,7 разів) збільшила депозитні ресурси - з 7500 до 27814,71 гривен.  Причому  жоден  із  банків,   здійснюючи  відповідні операції    не   допустив   порушень   чинного  законодавства стосовно встановленої норми обов'язкового резерву.

Ефект  кредитного  мультиплікатора  може  мати  місце не лише на основі міжбанківських операцій,  як це розглянуто у наведеному вище прикладі

Розглядуваний механізм кредитного мультиплікатора представлено на схемі 2.

Схема 2.

 

 

 Отримавши кредит від  банку Б підприємство І використає  його для оплати продукції,  отриманої від підприємства II, рахунок якого відкрито у іншому банку - банку В. У такий спосіб на рахунках банку В з'являться додаткові ресурси, що їх він зможе використати відповідно до встановленої норми обов’язкового резерву у подальшій кредитній діяльності.

Величину грошового мультиплікатора можна виразити математично. Величина мультиплікатора (m) є оберненою величиною норми обов'язкового відсотка (MR). Звідси:

                              (1.)

Коефіцієнт m називають коефіцієнтом експансії депозитних вкладів. Він показує максимальну кількість нових кредитних (банківських) грошей, яку може утворити кожна одиниця наднормативних резервів при даній величині MR. Аби визначити максимальну суму нових грошей ( M), що можуть бути утворені банківською системою на основі даної суми наднормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт експансії (m). Отримаємо формулу 2.:

,         (2.)

яка визначає  ефект кредитного мультиплікатора в реальному грошовому вираженні/

Якщо виходити з даних  таблиці 1, де Е = 6375 грн., МR = 15 %, величина М нових кредитних ресурсів, утворених внаслідок дії грошового мультиплікатора, дорівнюватиме:

.