Методи управління капіталом банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 18:11, контрольная работа

Описание

Головна мета процесу управління банківським капіталом полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. Величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри наданих кредитів, величину відкритої валютної позиції та інші важливі показники, які істотно впливають на діяльність банку. Для українських банків актуальними залишаються питання нарощування капітальної бази і для більшості з них мета управління капіталом полягає в його поповненні.

Работа состоит из  1 файл

Документ Microsoft Word.doc

— 83.00 Кб (Скачать документ)

- управління джерелами фінансування — методи та форми залучення депозитів; нарощування капіталу; розвиток нових видів банківських послуг і продуктів; пошук надійних джерел запозичення коштів;

- управління прибутковістю банку — ефективність операційної діяльності; рівень інформаційних технологій; фінансові результати діяльності банку в цілому та окремих його підрозділів і працівників;

- управління ризиком активних операцій банку — кредитних, інвестиційних, позабалансових;

- управління комісійними операціями — рівень операційного обслуговування; консалтинг; технічні послуги; довірчі операції клієнтів;

- розвиток контрольних функцій — системи внутрішнього аудиту; системи управління інформацією; організація систем контролю за ризиком кредитного й інвестиційного портфелів;

- управління персоналом банку — підготовка кадрів; розробка систем набору, утримання та заохочування працівників; удосконалення організаційної структури банку.

Планування — це багатоступенева  й розгалужена діяльність, яка  охоплює всі аспекти організаційного та фінансового управління банком у контексті впливу зовнішнього середовища. Тому у процесі розробки ефективного плану слід враховувати не лише внутрішні особливості банківської установи, а й зовнішні чинники.

Результатом процесу планування є створення плану як документа, що регламентує та спрямовує подальший розвиток банку.

В загальному випадку  план діяльності банку має охоплювати такі аспекти:

1) докладне відображення завдань,  що постають перед банком;

2) характеристика банківської установи — її цілі, задачі, стан зовнішнього середовища та можливість впливу на зовнішні чинники;

3) точний і чіткий  опис шляхів вирішення поставлених  завдань та відповідальності за отримання результатів;

4) визначення конкретних значень фінансових показників діяльності банку й опис якісних характеристик, що не мають кількісних параметрів;

5) визначення проблемних  зон, як реальних, так і потенційних,  а також сфер підвищеного ризику;

6) чіткий опис ролі та місця  банку в майбутньому; розроблення заходів, необхідних для підтримання його платоспроможності, надійності та конкурентоздатності.

Розробка планів здійснюється як на рівні банку, так і на рівні  окремих його підрозділів, філій  і відділень. Такі плани різняться  між собою за змістом, формою подання, постановкою завдань, рівнем деталізації та методами реалізації.

Якість плану оцінюється з огляду на відповідність вимогам  до науково обґрунтованого та документально зафіксованого плану:

- відповідність обраній стратегії банку;

- об’єктивна оцінка ситуації, що склалася;

- узгодження з можливостями та наявними ресурсами;

- відповідність стилю керівництва банком;

- внутрішня сумісність усіх планів;

- реальність;

- розгорнутий опис заходів і строків їх виконання;

- опис очікуваних результатів;

- наявність великого обсягу фактичного матеріалу, розрахунків, прогнозів.

У процесі реалізації процесу планування можливе розроблення  коригуючих заходів, які дозволяють змістити акценти з діяльності банку  як такої на результати цієї діяльності.

Планування охоплює  всі аспекти діяльності банку і в процесі реалізації цієї функції менеджменту використовуються різні види планів. Залежно від мети та рівня розроблення плану виокремлюють такі види планування:

- стратегічне;

- тактичне;

- оперативне.

Стратегічне планування має на меті визначення основних цілей та стратегії діяльності банку в умовах конкретного ринку. Це процес розроблення загальної концепції, яка є основою для прийняття ключових управлінських рішень щодо бажаного рівня прибутковості, допустимого ризику, методів ведення конкурентної боротьби, перспектив розширення діяльності.

Стратегічне управління комерційним банком — це комплекс взаємозв’язаних у часі і просторі управлінських процесів і функцій, які забезпечують реалізацію місії  та стратегічних цілей діяльності банку.

Тактичне планування зорієнтоване на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання здебільшого мають середньо- та короткостроковий характер. У тактичному плані формулюються способи досягнення цілей та вирішення конкретних завдань у кожній функціональній сфері банківської діяльності.

Оперативне  планування спрямовано на вирішення конкретних питань діяльності банку в короткостроковому періоді. Метою оперативного планування є забезпечення безперебійної, ритмічної, збалансованої роботи банку як у часовому розрізі (по днях, тижнях, місяцях), так і в розрізі його структурних підрозділів. Оперативні плани розробляються на основі стратегічного і тактичного планів діяльності банку та залежать від прийнятої стратегії управління, структури потенціалу, системи управління.

Оперативне планування — одна з функцій оперативного управління банком.

Залежно від тривалості періоду планування виокремлюють такі його види:

- довгострокове;

- середньострокове;

- короткострокове.

 

Етапи та організація процесу планування

Процес планування складається  з декількох етапів:

1. Збір, оцінка й аналіз  інформації, яка включає економічні, правові, соціальні та політичні  чинники; перспективи росту та  конкуренції на існуючих і  потенційних ринках; фінансові перспективи в основних секторах економіки; слабкі та сильні сторони банку.

2. Формулювання основної  мети діяльності банку та конкретних  завдань, які охоплюють загальні  напрями просування на ринку, корпоративні фінансові результати, методи управління банком, пріоритетні ринки та види банківських операцій.

3. Прийняття рішення  та формулювання програми дій:  установлення конкретних кількісних  показників — доходи, витрати,  обсяг кредитів, збитки за кредитами,  структура активних операцій, структура депозитної бази тощо; конкретизація шляхів їх досягнення; перелік необхідних заходів; прийняття рішень щодо придбання та використання ресурсів, розширення чи зміни організаційної структури банку; кадрове забезпечення.

4. Документування: письмове оформлення планів у такій послідовності — стратегія, тактичний план, бюджет, повний баланс і фінансовий звіт на рівні підрозділів та банку в цілому.

5. Координування та  затвердження планів: загальний  огляд, переговори, координація окремих  планів, затвердження плану на рівні Правління банку.

6.   Контроль за виконанням планів: аналіз доходів, витрат, результатів та ефективності планів; перевірка додержання строків виконання; у разі виявлення значних розбіжностей — аналіз причин та розроблення коригуючих заходів; забезпечення керівництва банку інформацією про хід виконання плану й здобуті результати.

 

 


Информация о работе Методи управління капіталом банку