НБУ - фінансовий агент уряду

1

НБУ – ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

1. Роль НБУ в обслуговуванні внутрішнього боргу країни

2. Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього боргу країни

3. Касове виконання Державного бюджету

1. Роль НБУ в обслуговуванні внутрішнього боргу країни

Внутрішній державний борг України складається з:

- випущених державних цінних паперів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);

- інших зобов’язань у грошовій формі, гарантованих Урядом України;

- кредитів, одержаних Урядом України;

- частини боргових зобов’язань СРСР, що їх перебрала Україна.

Відповідно до чинного законодавства України боргові зобов’язання уряду, що оформлені державними цінними паперами, виступають у вигляді облігацій і казначейських зобов’язань України.

Облігації внутрішньої державної позики випускаються від імені держави і відповідно до рішення Кабінету Міністрів України. Функції НБУ в обслугову-ванні внутрішнього державного боргу наведено на рис. 1.

Рис. 1. Функції НБУ в обслуговуванні внутрішнього державного боргу

Процес розміщення державних облігацій пов’язаний з проведенням НБУ закритих аукціонів. Аукціони проводяться у приміщенні НБУ з використанням комп’ютерної системи «ЛІГА».

До складу безпосередніх учасників аукціонів входять:

- Міністерство фінансів України, яке за дорученням Уряду України здійснює розміщення облігацій, а також виконує обов’язки гаранта своєчасності сплати доходу та погашення облігацій;

- НБУ, який виконує обов’язки генерального агента з обслуговування випусків облігацій та проведення платежів за ними;

- комерційні банки, що виступають покупцями облігацій або на договірних засадах виконують роль фінансових посередників у придбанні цінних паперів фізичними та юридичними особами – резидентами і нерезидентами.

Установи банківської системи – юридичні особи безпосередньо висту-пають покупцями облігацій, а також на договірних засадах виконують роль фінансових посередників у придбанні цих цінних паперів фізичними та юридичними особами, в тому числі нерезидентами.

2. Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього боргу країни

До структури валового зовнішнього боргу країни відносяться:

1) прямий державний зовнішній борг – формується залученням іноземних кредитів, за якими держава є безпосереднім позичальником, а також випуском державних цінних паперів у вигляді облігацій зовнішніх державних позик.

2) умовний державний зовнішній борг – формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії (гарантова-ний державою борг).

Отже, державний зовнішній борг у сумі з приватним, негарантованим державою, зовнішнім боргом становлять валовий зовнішній борг країни.

Мета управління зовнішнім боргом полягає в забезпеченні економічного розвитку країни за рахунок зовнішніх позик і уникненні при цьому макроеконо-мічних складнощів і проблем платіжного балансу в майбутньому (його дефіциту).

Одним із елементів процесу управління зовнішнім боргом країни є обслуговування зовнішнього боргу.

Центральний банк держави виступає у ролі обслуговуючого банку щодо уряду країни. В ньому зберігаються кошти державного бюджету і державних позабюджетних фондів. Проте, роль Національного банку України у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу не обмежується лише виконанням функції платіжного агента уряду України.

Крім того, за Національним банком України закріплено функції контролю за дотриманням ліміту державного зовнішнього боргу України, який за поданям Кабінету Міністрів України затверджується Верховною Радою України. Для проведення моніторингу зовнішньої заборгованості Національний банк України використовує відповідну інформацію з різних джерел (рис. 2).

Рис. 2 Джерела інформації НБУ про стан заборгованості за іноземними кредитами

3. Касове виконання Державного бюджету

Сутність касового виконання державного бюджету полягає в організації та здійсненні деякої сукупності розрахунково-касових операцій, а саме: прийняття розрахункових документів на виплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету, зарахування коштів на рахунки бюджетів різних рівнів, зберігання коштів бюджету, їх видання, фінансування заходів, передбачених бюджетом. Світовій практиці відомі банківська, казначейська та змішана системи касового виконання державного бюджету.

У банківській системі всі функції з касового виконання державного бюджету покладаються на центральний банк чи на банківську систему в цілому. Згідно з казначейською системою касового виконання державного бюджету накопичення доходів і здійснення видатків проводить окремий орган – державне казначейство (державна скарбниця).

Змішана система передбачає розподіл функцій щодо касового виконання бюджету між банківською і казначейською системами.

У процесі еволюції система касового виконання бюджету в Україні на різних етапах існувала в усіх різновидах – банківська (до 1997 р.), змішана (з 1997 р. до 2002 р.) і казначейська (з 2002 р.).