Сучасний стан та перспективи розвитку електронних банківських послуг

  Оскільки  розповсюдженість телефонного зв'язку серед населення значно перевершує його оснащеність комп'ютерами, телебанкінг  має досить широкі перспективи розвитку. Однак проблема полягає в тому, що телефон є засобом усного спілкування  і погано адаптований для здійснення складних банківських операцій. Тому одним з напрямків поліпшення рівня обслуговування використовується факсимільний зв'язок[18].

  Таблиця 2.2

  Порівняння  систем інтернет-банкінгу в Україні

  Переважна більшість українських банків реалізувала  свою присутність в Інтернет. Ті з них, котрі не обмежилися створенням тільки інформаційних порталів, забезпечують своїм клієнтам такі види послуг[15]:

  Керування рахунками - багато банків удосконалили систему «Клієнт - Банк», додавши до неї можливість використання Інтернет. При цьому функції системи не змінилися, однак спростилася процедура підключення до системи і відпала необхідність установлення спеціального програмного забезпечення. Таку інтегровану систему пропонує «Міжнародний комерційний банк», «Перший Український Міжнародний банк», Ікар-банк, Мрія, Ажіо, Трансбанк та інші.

  Надання фінансової інформації про стан валютного  і кредитного ринку. Такі матеріали  підбираються фахівцями і зручні для використання, їх можна переглядати  безпосередньо на сайтї банку  чи одержувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку інформацію, є ING-Barings Україна.

  Завантаження  електронних версій документів. Деякі  банки спрощують процедуру документообігу, виставляючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Більшість банків надають подібні послуги безкоштовно.

  Мобільний банкінг. У цьому напрямку спостерігається  об'єднання зусиль банків і операторів сотового зв'язку (Райффайзенбанк-Аваль  і MТC, Приватбанк і Kiev Star GSM, ВАБанк і Wellcom).

  Оплата  послуг і товарів в Інтернет-магазинах. Так, банк "Райффайзенбанк-Аваль" з червня 1999 року надає своїм клієнтам можливість оплати купівель в Інтернет-магазинах з використанням платіжних карток, емітованих банком (Visa, Master Card). Авторизація платежів здійснюється Українським процесииговим центром.

  Приватбанк  запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг - так звану  віртуальну карту. Це певний цифровий пароль, який відомий тільки клієнту  і використовується для проведення платежів у Мережі там, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa. Обслуговування Інтернет-магазинів. Банки надають Інтернет-магазинам послуги з проведення і гарантування їх платіжних трансакцій. Більше того, наявність платіжного сервісу, здійснюваного відомою банківською установою, є додатковою гарантією солідності і чесності Інтернет-магазину. Так, банк "Аваль" реалізував ряд проектів з компанією INT і обслуговує платежі декількох Інтернет-магазинів. 

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення електронних банківських послуг 

  Можна виділити  так основні фактори, що заважають розвиватися електронному банківському бізнесу.

1. Рівень захисту. Не зовсім справедливо стверджувати, що вітчизняні банки беззахисні у цьому питанні. Багато банків давно працюють із системою електронних платежів. Вона забезпечує передачу повідомлень у зашифрованому вигляді за допомогою сучасних способів захисту інформації, які стали основою для створення Інтернет-банкінгу. Але дуже небезпечно безпосередньо пов’язувати Інтернет-центр, який працює з клієнтами з фінансовим ресурсом банку напряму. Якщо зараз в системі Europay 2% всіх угод здійснюється в режимі Інтернет-комерції, то майже половина з них - спроби шахрайства. Думка НБУ та СБУ з цього приводу однозначна: технічні рішення Е-банкінгу повинні відповідати самим суворим критеріям фінансовою безпеки. Але приходиться констатувати, що відповідні технічні рішення занадто дорого коштують (вважається, що зарубіжні банківські Інтернет-системи є найбільш захищеними після систем стратегічного значення). Користувач, який вирішив підключитися до Мережі, потенційно ставить свою інформацію під загрозу несанкціонованого доступу. Тому при використанні Інтернет-технології на першому етапі для більшості буде достатньо спостерігати за своїм банківським рахунком в режимі реального часу. І в будь-якому випадку в регламенті Інтернет-комерції необхідні обмеження по розміру грошових сум. Вже зараз підготовлені пропозиції по формуванню в Кримінальному Кодексі України розділу "Комп’ютерні злочини". Безумовно, банки не залишаться осторонь від такого важливого питання, яке безпосередньо торкається їх діяльності та добробуту.
2. Правове регулювання. На жаль, досі існує тільки один нормативний акт, в якому згадується Інтернет-комерція в Україні. Це Положення про порядок емісії платіжних карт та здійснення операцій з їх застосуванням, яке затверджене Постановою Правління НБУ 24 вересня 1999 року. Там є пункт 4.1., який підтверджує здійснення покупок через Інтернет: "… клієнти банку можуть здійснювати платежі в системах електронної комерції". Практично ніяких нормативно-правових актів, які регламентують Інтернет-торгівлю, сьогодні немає, і поки все, що організовано в Україні, "будується" на застарілому Цивільному та Цивільно-Процесуальному Кодексі. Значною подією в розвитку Е-банкінгу має стати Указ президента "Про міри щодо розвитку Національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні". Документ передбачає удосконалення правового регулювання діяльності учасників цього процесу, гарантію безпеки цього процесу. Ці питання для розвитку нового виду послуг мабуть мають більш важливе значення, ніж, наприклад, технічне оснащення. Крім того, обов’язковою умовою для розвитку Інтернет-банкінгу є розробка та прийняття законів відносно легітимності електронних документів та цифрового підпису, зараз в стадії узгодження знаходяться проекти 2 законів - "Про електронний документ та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". А також відповідного Держстандарту. Чи не найбільш зацікавлені в швидшому прийнятті цих проектів - комерційні банки.
3. Гальмом стрімкого розвитку електронного банкінгу в Україні є недостатня кількість користувачів Інтернету (близько 1% населення України). Причому більшість з них використовує Мережу як інформаційну мережу або зручний канал для ділового листування. Більш серйозною причиною, безумовно, є той факт, що у нас поки що не склалася масова культура споживання банківських послуг, насамперед, традиційних і найбільш розповсюджених. Переважна частина розрахунків проводиться готівкою. Більшість просто остерігається працювати навіть із звичайними банками. Навіть пластикові картки, настільки незамінні в більшості західних та навіть деяких африканських країн, в Україні поки що не набули широкого розповсюдження.

  Не  поспішають надавати поки що спеціальні послуги і більшість банкірів, які, з одного боку, досить консервативні, а з іншого - побоюються можливих проблем з боку хакерів та клієнтів з безнадійною кредитною історією.

  Жоден клієнт не хоче мати справу з маловідомою  організацією. Він буде співпрацювати  з лідерами, які мають достойну репутацію. Живе спілкування клієнта з банківськими співробітниками разом із впровадженням рішень, які удосконалюють та спрощують обслуговування, будуть оптимальним поєднанням для банку, який планує займатися віртуальним бізнесом. Головне в Інтернет-технологіях - не облік заявки на щось, а безпосередньо її виконання. Тобто надання послуги клієнту без участі персоналу. Отже, суттєво підвищуються вимоги до самої установи, її основної процесінгової системи (бек-офіс). Але лише окремі українські банки мають сучасну операційну інтегровану систему. А її впровадження є далеко не найдешевшим компонентом затрат на здійснення Інтернет-плану.

  Останнім  часом спостерігається відтік клієнтів збанків. Виявилося, що головна їх перевага - віртуальність - є одночасно і головним недоліком. Основною причиною, яка змушує їх розлучатися з таким банком, клієнти називають неможливість людського спілкування. За загальним визнанням західних експертів, "ахіллесовою п'ятою" віртуальних банків є те, що вони в силу своєї "віртуальності" не можуть повністю задовольнити потреби клієнта в спілкуванні з банківськими працівниками і природне "право" клієнта на індивідуальний підхід. Як правило, автоматичні відповіді віртуального банку на повідомлення по електронній пошті мало кого влаштовують, а відповідей від клієнтської служби доводиться чекати досить довго. Тобто, незважаючи на ті зручності, які може надати клієнтам онлайн-банкінг, суспільство поки не готове відмовитися від живого спілкування при вирішенні своїх фінансових питань.Фахівці вважають, що віртуальні банки ні в якому разі не замінять повністю традиційні банківські філії в найближчі десять років, хоча технічний прогрес і змусить зробити певні кроки щодо вдосконалення системи філій.

  В Україні є серйозні проблеми для розвитку дистанційного банківського обслуговування. Можна виділити дві основні причини, що стримують розвиток і використання електронних грошей:

  1) невисока ступінь довіри до  електронних грошей з боку  споживачів і торгових підприємств; 

  2) недосконалість самих систем електронних грошей.

  Недовіра  до електронних грошей з боку споживачів обумовлюється дією наступних чинників:

  По-перше, на відміну від традиційних готівкових електронні гроші не є законним платіжним  засобом. Відсутність статусу законного  платіжного засобу значно звужує сферу застосування електронних грошей, їх використання можливо, як правило, лише в рамках якоїсь локальної системи з обмеженою кількістю фінансових інститутів і торгових підприємств.

  По-друге, відсутність гарантій погашення електронних грошей. Хоча традиційні – готівка - давно втратили прямий зв'язок з дорогоцінними металами (золотом і сріблом), будучи по суті фідуціарні, тим не менше, вони є зобов'язаннями держави, за якими відповідає, як правило, національний центральний банк. Електронні гроші на даний момент є зобов'язаннями приватних фінансових інститутів, ризик банкрутства яких набагато вище, ніж держави.

  Основною  перевагою Інтернет-технології з  точки зору клієнта є можливість здійснювати операції без будь-яких обмежень (24 години на добу, 7 днів на тиждень, будь-де), потрібно мати під рукою комп’ютер та телефонну лінію. Але банку забезпечити в такому режимі своєчасне та якісне виконання заявок клієнтів досить непросто. В будь-якому випадку досить зрозуміло, що модель організації банківського бізнесу, внутрішньої технології повинні радикально змінитися. Необхідна перевірка та модернізація старих або впровадження нових операційних систем, створення власного сайту, маркетингові дослідження, впровадження нової бізнес-моделі, підготовка та навчання персоналу. Тому саме зараз наші банки повинні визначити свої задачі, а також коло клієнтури, яка буде зацікавлені працювати в такому режимі.

  У зв'язку з цим перед Інтернет-банкінгом  існує цілий ряд проблем і завдань, що вимагають рішення:

  1) зосередитися на потребах споживачів. Одна з головних переваг операцій в Інтернеті - можливість легко і швидко збирати величезну кількість інформації про клієнтів. Однак для досягнення справжнього успіху в Інтернеті банкам необхідно навчитися обробляти ці дані, а також швидко реагувати на результати досліджень.

  2) використовувати переваги традиційних видів діяльності. Створення повністю автономної компанії в Інтернеті - часто найпростіший, але не кращий вихід. Переваги традиційних видів діяльності, такі як пізнавані торгові марки, широка клієнтська база і розвинена мережа філій, можуть значно полегшити завдання просування в Інтернет.