Трансформація макроекономічної рівноваги під впливом процесів глобалізації

     Міністерство  Фінансів України

     Харківського  інституту фінансів

       державного університету фінансів  та міжнародної торгівлі

     (ХІФУДУФМТ) 
 
 
 
 

     Індивідуальне завдання

     З дисципліни «Макроекономіка»

     на  тему «Трансформація макроекономічної рівноваги 

     під впливом процесів глобалізації»  
 
 
 

Перевірив                                                                Виконала

Викладач               студентка І курсу                                

Богуславський Є. І.                                                  групи 11 О                    

                                                                        Кухоцька А. І . 
 
 
 
 
 
 
 

     2009

     Зміст

     Вступ........................................................................................3

     1. Монетаристська теорія макроекономічної рівноваги..............4

     2. Економіка в умовах глобалізації............................................5

     3. Тенденції розвитку світової  торгівлі.....................................9

     4. Проблеми та перспективи моделювання  економіки України...9

     Висновок.................................................................................11

     Список  літератури...................................................................12 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ.

     Біля  витоків неокласичної економіки  стояв засновник лозанської школи, економіст-математик Л. Вальрас, що висунув теорію загальної макроекономічної рівноваги, побудувавши її на основі принципу максимуму корисності та аналізу попиту і пропозиції.

     Л. Вальрас , як і інші неокласики, стверджував, що рівень доходів завжди є достатнім, щоб купити товари, при повній зайнятості. Це положення ґрунтується на так званому законі Ж. Б. Сея (французький економіст), згідно  з яким у ході самого процесу виробництва створюється дохід, рівний вартості виробничих товарів, тобто пропозиція товарів породжує свій власний попит (S пропозиції = S попиту).

     Така  ситуація можлива з точки зору теорії, але на практиці частина  доходу може зберігатися (не реалізовуватися), що негативно відіб’ється на попиті і споживанні. Це призведе до скорочення виробництва, зросте безробіття і знизяться доходи. Таким чином, на думку Л. Вальраса, проблема досягнення макроекономічної рівноваги залежить від заощаджень.

     Інакше  кажучи, з погляду неокласиків, ринковий механізм через гнучкі ставки відсотка, еластичність цін і заробітної плати приводить у відповідність витрати і доходи, підтримує необхідний обсяг виробництва, повну зайнятість і рівновагу в макроекономіці.

     За  твердженням Дж. Кейнса, кількість  вироблених товарів та послуг знаходиться  в прямій залежності від рівня сукупних витрат (або сукупного попиту), тобто витрат на товари та послуги. Важливими складовими сукупних витрат, як нам відомо, є споживання, інвестиції, державні витрати та чистий експорт. 
 

     1. Монетаристська теорія макроекономічної рівноваги.

     Головними опонентами кейнісіанської теорії макроекономічної рівноваги є сучасні монетаристи  – представники однієї з течій  неокласичної теорії.

     Монетаристи реанімували класичну кількісну теорію, назвавши її новітньою кількісною теорією. При цьому монетаристи поділяють економіку на реальний та грошовий сектори.

     Реальний  сектор – виробництво товарів  та послуг. Цей сектор характеризується рівнем інвестицій, зайнятості, цін.

     Грошовий  сектор – сфера діяльності держави  по забезпеченню економіки необхідною кількістю грошей. Головний постулат монетаризма: «Інфляція завжди і всюди є грошовий феномен». Тому головне завдання держави в грошовому секторі – боротьба з інфляцією. Роль держави в реальному секторі повинна бути зведена до мінімуму, включаючи контроль держави над доходами і цінами, скорочуючи вплив держави на економіку.

     Основним  недоліком кейнсіанської моделі сучасні монетаристи вважають стимулювання інфляції, що є основним фактором порушення  макроекономічної рівноваги.

     Сучасна монетаристська теорія розглядає гроші як головний фактор виробництва, а тому пропонує залишити за державою тільки функцію регулювання грошової маси і утримання необхідної кількості грошей в обігу. Монетаризм як теорію було розроблено саме для боротьби з інфляцією, шляхом зменшення грошової маси. Фрідмен вивів так зване грошове, або монетарне, правило, згідно з яким монетаристи рекомендують знизити темпи росту грошової маси до 3-4 % на рік, причому такі темпи пропонують реалізувати незалежно від поточного стану економіки.

     Монетарний  чинник (грошова маса), як вважають Фрідмен та інші монетаристи, є основним важелем в довгостроковому періоді щодо зменшення реальної відсоткової ставки, зростання інвестицій та зростання відсоткової ставки, яка залежить від рівня інфляції, що є надійним засобом стабілізації національної економіки. Така політика можлива лише після періоду дуже високої відсоткової ставки. 

     2. Економіка в умовах глобалізації.

     В умовах глобалізації фінансова система  стає щораз більше проринковою, дерегульованою. Роль власників зростає, а їхня відповідальність перед суспільством послаблюється.

     Глобалізація  спонукає державу коректувати свою економічну політику через підвищення науково-технічного потенціалу, інтелектуального і професійного рівня робочої  сили, стимулювання розвитку інноваційної структури тощо.

     Розроблено  теоретичні положення, на основі яких доводиться, що в основі рамкових умов розвитку процесів глобалізації, невід'ємним  атрибутом якої є мобільність  капіталу, є функціоналізація монетарного  вибору центральних банків щодо орієнтації чи на зовнішню чи на внутрішню рівновагу, що відображає те, як глобалізація може розвиватись тільки за тих міжнародних валютних систем, які передбачають здійснення монетарної політики національного та міжнародного рівня у відповідності із принципом мобільності капіталів.

     Розроблено  теоретичні положення щодо дослідження  еволюції центральних банків, на основі чого виявлено п'ять їх історичних типів, формування яких щільно пов'язано із практикою реалізації монетарної політики під впливом тої чи іншої теоретичної парадигми та пов'язаністю такої практики з баченням фундаментальних засад участі держави в економіці, зокрема щодо орієнтації на міжнародні фактори економічного поступу; розроблено методологічні засади дослідження тенденції до конвергенції, яка є сутнісним аспектом процесів глобалізації, у сфері функціонування центробанків.

     Виявлено  закономірності трансформації монетарної політики під впливом наростаючої  відкритості економіки, зокрема, на прикладі розвинутих країн за допомогою  емпіричною аналізу зв'язку між інфляцією і безробіттям виявлено стагфляційну залежність між даними параметрами та дана її оцінка з позиції аналізу глобалізаційних процесів; на основі емпіричного аналізу впливу відкритості економіки (фінансової та торговельної) на монетарну політику розвинутих країн доведено, що відкритість відмінно впливає на характерні риси поведінки центробанків у великих і малих економіках.

     Обґрунтовано, що макроекономічні (зниження інфляції, тенденція до вирівнювання ділового циклу, підвищення гнучкості економіки, зростання продуктивності виробничих факторів, руйнація оберненого зв'язку між інфляцією та безробіттям по типу кривої Філіпса) та інституціональні (підвищення незалежності органів грошової влади, перехід на мандат забезпечення стабільності цін і, відповідно, зниження державного втручання в економіку, зокрема, за рахунок монетарних макрорегуляторів, тенденція до реалізації макрополітики на основі правил, конвергенція інституціональних засад функціонування таких органів) трансформації у сфері функціонування центробанків у світі пов'язані з процесами глобалізації.

     Розроблено  теоретичні положення з обґрунтування  формування валютних союзів як ефективних варіантів подолання глобальних імперфекцій, які становлять альтернативу теорії оптимальних валютних зон; на основі цього виявлено глобалізаційні фактори формування та функціонування сучасних валютних союзів, виявлено перспективи їх створення у світовій економіці.

     У контексті монеторного аналізу  глобальної фінансової архітектури  обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку глобальних фінансових ринків існує тенденція до формування широкої оптимальної валютної зони як території, яка окреслюється макроекономічним "гравітаційним полем" одного з трьох провідних геоекономічних центрів (США, зона євро, Японія), унаслідок чого, чим більшою мірою країна належатиме до такого "гравітаційного поля", тяжіючи до більшої відповідності критеріям оптимальності валютної зони, тим більшою мірою створюватимуться передумови для макростабільності, зокрема за рахунок того, що торговельні та валютно-фінансові фактори платіжного балансу синхронно результуватимуть у його монетарному вимірі на рівні окремої країни.

     Виходячи  з розроблених теоретичних положень з обґрунтування формування валютних союзів в умовах глобалізації та аналізу гносеологічних засад монетарної уніфікації постсоціалістичних країн Європи із зоною євро доведена необхідність приєднання до ЄВС цих країн з огляду на вразливість їх монетарної політики до впливу глобалізації; на основі зазначеного та враховуючи аналіз стратегій приєднання постсоціалістичних країн Європи до зони євро, розроблено принципи побудови стратегії монетарної інтеграції України із ЄВС, зокрема обґрунтовується необхідність переходу до політики стабільності цін та її інституціонального закріплення заздалегідь перед вступом до ЄС, а не ЄВС ( доктор економічних наук, професор Козюк В.В.).

     Проблема  конкурентоспроможності національної економіки посідає важливе місце  в макроекономічній політиці країн, що розвиваються.

     З іншого боку, макроекономічна, насамперед валютно-грошова, політика, що націлена на використання високих конкурентних переваг та стимулювання капіталовкладень, не може трансформуватися в зростання продуктивності праці доти, поки не створено адекватних форм інвестицій, їхнього фінансування та ефективного страхування можливих ризиків, а рівень розвитку суміжних галузей не дозволяє поширити мультиплікативний ефект інвестицій (головна обставина, яка робить їх ефективними).

     Вважається, що тривале існування заниженого валютного курсу негативно впливає на сучасний рівень конкурентоспроможності економіки, оскільки, як й інші протекціоністські заходи держави, він слугує засобом ізоляції національних товаровиробників від світової конкуренції та штучно підтримує ефективність виробництв без потреби технологічного переозброєння та оновлення основного капіталу.

     Зважаючи  на існування низки методологічних та теоретичних недоліків теорії ПКС, для визначення економічно обґрунтованих  значень валютного курсу в  сучасній західній економічній літературі використовується концепція макроекономічної рівноваги, яка визначає оптимальний стан окремої економіки як одночасне існування внутрішньої і зовнішньої рівноваги в умовах раціонального розподілу ресурсів, стабільної політики та зовнішніх змінних, і рівень валютного курсу, що відповідає цьому стану, вважається рівноважним. Тому рівноважний валютний курс є функцією від системи зовнішніх та політичних змінних, до якої тяжіє фактичний валютний курс у середньо- та довгостроковому періодах часу.

     Суперечливість і неоднозначність розгортання процесу фінансової глобалізації, необхідність глибоких інституціонально-функціональних реформ світової валютно-фінансової системи у значній мірі впливають на розвиток регіональних інтеграційних процесів в економічній, в тому числі і валютно-фінансовій сфері.

     . Фінансова глобалізація здійснює найбільш помітний вплив на трансформацію сучасної світової економіки, виступає  передумовою розвитку і поглиблення інтеграційних процесів в системі міжнародних економічних відносин. 
 

     3. Тенденції розвитку світової торгівлі.