Індивідуальна робота по інвестиційних проектах

 

Приклад 5

Фінансові менеджери фірми розглядають  можливість взяти участь у двох проектах, які вимагають такі початкові  інвестиції: 1-й проект - 20 000 грн., 2-й  проект - 24 000 грн., і які дають при  процентній ставці 12% у наступні чотири роки такі потоки коштів. Потрібно вирішити, який із двох проектів вигідніший для  фірми.

Роки	Грошовий потік	Роки	Грошовий потік
1-й проект		2-й проект
1	7000	1	5000
2	6000	2	9000
3	8000	3	8000
4	6000	4	12000

Для того, щоб визначити, який проект вигідніший, застосуємо метод визначення внутрішньої норми доходу. Для цього необхідно грошові потоки по роках помножити на відповідні фактори дисконтування, які можна знайти у фінансових таблицях, про які йшла мова вище. Для одержання NPV необхідно знайти суму отриманих добутків. 
Отже, одержуємо:

NPV1 = 7000 х 0,8929 + 6000 х 0,7972 + 8000 х 0,7118 + 6000 х  х 0,6355 - 20000 = 540,9

NPV2 = 5000 х 0,8929 + 9000 х 0,7972 + 8000 х 0,7118 + 12000 х  х 0,6355 - 24000 = 959,2

Більш вигідним буде 2-й проект, тому що NPV2 > NPV1. Методика визначення чистої нинішньої вартості проекту має три основних переваги

 

 

Приклад 6

визначення основних фінансових показників для обґрунтування доцільності  проекту (табл. 1.).

Таблиця 1. Розрахунок ефективності проекту, що аналізується

Показник	2004	2005	2006	2007
1. Сума інвестицій, тис. грн.	450,0	-	-	-
2. Виручка від реалізації, тис. грн.	-	200,0	250,0	400,0
3. Витрати на експлуатацію проекту,  тис. грн.	-	50,0	40,0	45,0
4. Амортизаційні відрахування, тис.  грн.	-	5,0	5,0	8,0
5. Ставка дисконту, %	-	18	18	18
6. Грошові потоки, тис. грн.	-	245,0	215,0	363,0
7. Дисконтовані грошові потоки, тис. грн.	-	207,63	154,41	220,93
8. Дисконтований грошовий потік з початку експлуатації проекту, тис. грн.	-	207,63	362,04	582,97
9. Дисконтовані грошові потоки за ставкою дисконту 40%.	-	175,0	109,69	132,29
10. Дисконтовані вигоди, тис. грн.	-	173,73	183,14	248,32
11. Дисконтовані витрати, тис. грн.	-	42,37	28,73	27,39

 

 

1.       Сума інвестицій у проект становить 450 тис. грн.

2.       Дисконтовані грошові потоки в результаті реалізації проекту становитимуть за 2004-2007рр. 582,97 тис. грн.

3.       Чиста теперішня вартість проекту 582,97 – 450,0 = 132,97 тис. грн. Оскільки, NPV > 0, інвестиційний проект є вигідним для підприємства-інвестора. За три роки функціонування проекту грошовий потік не лише задовольняє очікування інвестора у відношенні щодо одержання доходу, а й перевищують очікувані доходи на 132,97 тис. грн.

4.       Термін окупності інвестицій. Застосуємо алгоритм розрахунку інвестицій:

, де

t₀  - номер першого року, у якому досягається умова ,

CI – сума інвестицій у проект, тис. грн.

PV – дисконтовані грошові потоки, тис. грн.

Отже, для даного прикладу, ТО = (3-1) + 3,24 роки.

5.       Внутрішня норма рентабельності. Для розрахунку даного показника визначимо NPV, для якої ставки дисконту є негативною. Наприклад, при ставці дисконту 40%, NPV дорівнює 416,98 тис. грн. Отже, IRR = 0,95, або при ставці 95% сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам. Тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю.

6.       Коефіцієнт вигід/витрат. Даний показник розраховується як відношення дисконтованих вигід до дисконтованих витрат:

605,19 : 98,49 = 6,14. Отже на 1 грн. теперішньої вартості вкладених коштів у проект підприємство отримає 6,14 грн. теперішньої вартості доходу.

7.     Індекс прибутковості. 582,97/450,0 = 1,3. Отже, PI > 0 і проект є ефективним. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАТТІ:

СТАТЬЯ № 1

Інвестиції на природі

30.07.2009 12:18

Яворівський природний парк розчищає озера, сподіваючись на наплив спраглих без водойм львів’ян

Загальна площа озер Яворівщини складає понад 4 тис. гектарів (для прикладу площа найбільшого озера в Україні - Світязя – 2,7 тис. гектарів ). «Жоден район Львівської області не володіє таким рекреаційним потенціалом. Плюс – поряд мільйонне місто, яке не має власної водойми. До 1939 року Яворівські озера були дуже популярними серед львів’ян. Сюди на вихідні приїжджали тисячі відпочиваючих. Час відродити забуту традицію», - каже заступник голови Яворівської РДА, депутат Львівської обласної ради Іван Стецькович. А якими є Яворівські озера змогли переконатись львівські медіа під час прес-туру Яворівським національним природним парком.  
 
- Цього року своїми силами ми розчистили 5 озер, найближчим часом розчистимо ще одне — біля Чорних озер в селі Лелехівка. В селі Лелехівка водойма придатна для відпочинку, там є пляж, інфраструктура, рятувальники. Решту озер наразі «дикі» - там чиста вода і можна купатись, але наразі немає рятувальних постів, тому купання заборонене, - розповідає директор Яворівського національного природоохоронного парку Михайло Біляк.  
 
В адміністрації парку переконані – район має користуватись популярністю серед львів’ян, яким катастрофічно бракує місць для відпочинку влітку.  
 
Води і видовищ 
 
Разом з релаксаційним відпочинком район заманює туристів етнографією і архітектурою. Так, на території парку планують створити музей «Розстріляне Росточчя» - в часи будівництва Яворівського полігону з території виселили 131 село, а сліди проживання людей залишились досі. В основному це господарські будівлі, млини, покинуті плодові сади. Найвідоміша пам’ятка – розбомблена церква св. Михайла села Вишенька Велика, руїни якої стоять майже по центру полігону.  
 
«Тут трагічна і водночас цікава історія цих територій. Так, Лелехівку виселяли 5 разів, і 5 разів люди повертались в свої помешкання», - каже директор парку.  
 
Також села намагаються проводити всякі міні-фестивалі. «Так в селі Лелехівка ми проводимо конкурс на кращу невістку, а в Верещиці – на кращого екогосподаря», - розповів Михайло Біляк, правда критерії обрання кращої невістки таки не розповів.  
 
Парком розробили 5 туристичних маршрутів, які щоправда більше орієнтовані на дітей та школярів, але й більш старшим особам теж будуть цікаві.  
 
Попереду розширення 
 
Свого часу Європа зіткнулась з проблемою захисту заповідних територій – з одного боку територія заповідника має бути закритою, з іншого боку, території в розпорядженні континенту не настільки великі, щоб собі це дозволяти. На відміну від Штатів чи Росії – де не проблематично створити заповідник на кілька тисяч гектарів. Таким чином з’явились природні парки – поєднання закритих заповідників і рекреаційних територій. Власне основна різниця між заповідником і природним парком в тому, що якщо в заповіднику рибку ловити і гриби збирати заборонено, то в парку – скільки душа забажає. Зараз подібним шляхом йде Україна, і, зокрема, Львівська область. До того ж, створення парків отримало одобрення у перших осіб держави.  
 
«Зараз ми маємо унікальні можливості для розширення природно-заповідного фонду. Є цілковита підтримка як з боку президента, так і з боку прем’єр-міністра», - наголошує Михайло Біляк. Відповідно, Яворівський парк намагається збільшити свої території. В першу чергу за рахунок приєднання військових лісів навколо парку. Тут, Біляк відразу наголошує, щоб ліси військових не плутали з полігоном. «Ніхто не збирається забирати полігон у військових, йдеться про ліси, які зараз Збройні сили не використовують», - каже він.  
 
З приєднанням нових територій у парку планують покращувати інфраструктуру для туристів. Так заплановане будівництво відпочинкової бази на 12 котеджів, впорядкування водойм зокрема на маршруті «Стежкка Івана Франка» поблизу вже згаданої Лелехівки. В цьому районі знаходяться унікальні Чорні озера, вода яких має унікальні властивості і незвичний колір. «Через цей колір деякі люди бридяться лізти воду, вони просто не розуміють, що тут своєрідний хімічний склад. Але бояться вони даремно – ця вода дуже чиста і має зволожуючу дію для шкіри», - розповідає провідний фахівець з екологічної освіти Яворівського НПП Мар’яна Яремій.  
 
Додаткові надії парк покладає на створення Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Об’єднання польських і українських природних територій відкриє додаткові можливості для залучення коштів в міжнародних екологічних фондів.

Уляна Куйдич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАТЬЯ № 2

У 2007 році прямі іноземні інвестиції у Львівщину зросли у 3,8 разу —  до 344 млн. USD 06.02.2008 16:49 ЛЬВІВ, 6 ЛЮТОГО, PRESSTIME.COM.UA. — У 2007 році прямі іноземні інвестиції у Львівщину  зросли у 3,8 разу — до 344 млн. USD     Про це заявив начальник головного управління економіки Львівської ОДА Михайло Лесів під час засідання колегії ЛОДА сьогодні.    Загалом станом на 1 січня 2008 року у область було залучено 841,3 млн. дол. іноземних інвестицій, які надійшли з 62 країн світу.     Значні обсяги інвестиційних коштів внесено у машинобудування, фінансову діяльність, транспорт та зв’язок і легку промисловість.    Найбільше інвестицій залучили Львів, Стрий, Самбір, а також Стрийський, Яворівський і Буський райони.    В економіку Львівщини упродовж 2006 року внесено 91,4 мільйона USD прямих іноземних інвестицій, що у 1,9 раза більше, ніж у 2005 році