Інвестиційний процес і інвестиційна стратегія

     Централізована  планова система господарювання, що діяла в колишньому СРСР, відкрила необмежені можливості для мобілізації всіх видів ресурсів з метою нагромадження й забезпечення високих темпів розвитку сфери матеріального виробництва, особливо галузей важкої промисловості. Проте перевага цієї системи виявилася не абсолютною, а лише в межах надуманих ідеологічних принципів, що призвело до значних матеріальних і соціальних втрат, тобто до незворотної втрати ресурсів, зниження життєвого рівня населення, утворення районів і зон екологічного лиха.

     Від початку індустріалізації України  норма нагромадження досягла надмірно високого рівня, який був непосильним для економіки країни. З часом це разом з іншими причинами призвело до різкого зниження життєвого рівня населення. Проте норма нагромадження відтоді практично завжди залишалася на досягнутому рівні (25-30 %).

     Здавалося б, досягнуто великих успіхів. Порівняно  з 1913 р. істотно збільшились обсяги виплавлення чавуну й сталі, вартість основних виробничих фондів та інші кількісні  показники. Однак неухильно зменшувалася віддача від капітальних вкладень; це компенсувалося дедалі більшими обсягами нагромадження, що, у свою чергу, спричинялося до збільшення капіталомісткості та зниження капіталовіддачі. Стримувалося зростання особистого споживання, збільшувався розрив між грошовою й товарною масами, зростали розміри прихованої інфляції, нехтувалися природні стимули розвитку виробництва й ефективності господарювання.

     Надто великими були інвестиції в наднормативне  незавершене будівництво, невстановлене  устаткування, наднормативні запаси, а також у гігантські надзвичайно  дорогі проекти типу Байкало-Амурської магістралі, повороту сибірських річок. Капітальні вкладення спрямовувалися на розширене відтворення продукції, яка знову використовувалася для розширення виробництва в галузях важкої та видобувної промисловості. Усе це призвело до невиправданого перенапруження народного господарства. Тимчасові жертви у споживанні заради майбутнього раю надто затяглися й стали хронічними.

     Крім  того, капітальні вкладення різними  каналами збиралися в союзному центрі й звідти розподілялися по союзних республіках. Це вкрай негативно впливало й на тих, у кого забирали "левову пайку", і на тих, хто отримував зароблене працею інших. З одного боку, зростало невдоволення несправедливим розподілом коштів, а з іншого — розвивалося споживацтво і цілком нормально сприймалося будь-яке витрачання матеріальних ресурсів.

     Вихідним  принципом концепції ефективного  інвестування має стати зменшення  норми нагромадження та збільшення норми споживання у складі національного  доходу, що дасть можливість соціально  переорієнтувати економіку й спрямувати її на забезпечення потреб населення та неухильне підвищення його життєвого рівня.

     Мають змінитися й акценти у пріоритетах  інвестування. З його допомогою треба  змінити структуру економіки, зменшити питому вагу галузей важкої промисловості, які у великих обсягах споживають природні ресурси, погіршують екологічний стан, а їх продукція у переважній більшості вивозиться за межі країни. І навпаки, потрібно збільшувати питому вагу наукомістких галузей з екологічно чистими технологіями, переробних галузей сільського господарства, легкої та харчової промисловості.

     Сама  тільки структурна переорієнтація інвестицій дасть можливість безболісно зменшити частку фонду нагромадження у  складі національного доходу, перебороти застарілі диспропорції, збалансувати економіку, підвищити життєвий рівень населення. Важливо також налагодити ефективний механізм інвестування науково-технічного прогресу, щоб зменшити відставання країни від світового рівня.

     Зменшення норми нагромадження може позитивно вплинути на розвиток сфери матеріального виробництва й розв'язання багатьох соціальних проблем. Але для цього треба модифікувати науково-дослідні, експериментально-конструкторські та проектно-пошукові роботи, які є основою підготовчого етапу інвестиційного циклу. У соціально-економічній і виробничо-технічній ситуації, що характерна для нових умов розвитку народного господарства, частину коштів, які звільнятимуться внаслідок зменшення норми нагромадження, доцільно перерозподіляти на користь стадії підготовки інвестування. Ефективність такого рішення підтверджує й світовий досвід. У найрозвиненіших країнах (США, Японії, Німеччині та ін.) на проектно-пошукові роботи витрачається 8-12 % загального обсягу капіталовкладень, у результаті чого за рахунок високої якісної підготовки на найновішій науково-технічній основі інвестиційні процеси відбуваються ефективно, швидко та якісно.  

 

2. ЗАДАЧА  №1

     Визначте  рівень інвестиційного ризику методом  розрахунку середньоквадратичного  відхилення за двома інвестиційними проектами. Дані для розрахунків наведені у таблиці.

 

     Рішення задачі:

     1. Визначимо суму очікуваних доходів  за двома інвестиційними проектами  (Таблиця 1).

     Таблиця 1

     Розподіл  ймовірності очікуваних доходів  по двом інвестиційним проектам

     Як  бачимо з таблиці, показник суми очікуваних доходів у двох проектах різний, тому для визначення рівня інвестиційного ризику буде застосовуватись коефіцієнт варіації. Але для початку потрібно визначити середньоквадратичне відхилення.

     2. Розрахуємо середньоквадратичне  відхилення по двом інвестиційним проектам (Таблиця 2).

Таблиця 2

Розрахунок  середньоквадратичного відхилення по двом інвестиційним проектам.

     Результати  розрахунку показують, що середньоквадратичне  відхилення за інвестиційним проектом «А» складає 120, в той час як за проектом «Б» - 307, що свідчить про більший ступінь його ризику.

     3. Розрахуємо коефіцієнт варіації  по двом інвестиційним проектам (Таблиця 3).

 

Таблиця 3

Розрахунок  коефіцієнта варіації по двом інвестиційним проектам

     Відповідь: результати  розрахунку показують, що найменше значення коефіцієнта варіації за проектом «А». Таким чином перевагу слід надавати саме проекту «А» тим паче, що навить очікуваний дохід за цим проектом вищій ніж в проекті «Б». 

 

3. ЗАДАЧА  №2

     В інвестиційну компанію поступили для  розгляду бізнес-плани двох альтернативних проектів. Дані, що характеризують ці проекти, наведені у таблиці. Необхідно оцінити  ефективність інвестиційних проектів за всіма 4-ма показниками.

 

     Рішення задачі:

     1.Для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків необхідно визначити дисконтний множник.

     Проект  «А»:

     

     Проект  «Б»:

     

     2.За допомогою розрахованих дисконтних множників визначимо теперішню вартість майбутніх грошових надходжень (Таблиця 4).

     Таблиця 4

Розрахунок  теперішньої вартості грошових потоків за інвестиційними проектами

 

     3.Розрахуємо  чисту приведену вартість за  двома інвестиційними проектами.

$