Метод і методика економічного аналізу діяльності підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: 
«Метод і методика економічного аналізу діяльності підприємства»

 

 

 

 

 

 

Виконала: 
студентка 311 групи 
напрям підготовки 
“Облік і аудит” 
 
 

 

 

 

Львів – 2012

 

 

План

Вступ

1. Метод економічного аналізу.

2. Методика економічного  аналізу.

Висновки

Список використаних джерел. 
Вступ

 

“Метод” походить від  грецького слова “methodos”, що в  перекладі означає шлях дослідження, теорію, вчення. У широкому розумінні  метод – це шляхи, способи і  засоби пізнання дійсності, сукупність органічно взаємопов’язаних принципів та прийомів дослідження процесів, явищ і предметів у природі та суспільстві.

 Метод економічного  аналізу, як і метод будь-якої  науки, визначається змістом та  особливостями предмета вивчення, а також тими конкретними цілями, вимогами і завданнями, що ставляться перед аналізом на даному етапі розвитку економіки і на перспективу. Якщо предмет відповідає на питання, що вивчає наука, то метод – як вивчає, якими способами і прийомами.

 Специфічні для  різних наук способи підходу  до вивчення свого предмета базуються на загальному діалектичному методі пізнання. Згідно з його вимогами метод економічного аналізу – це системне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу чинників на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи планових, облікових, звітних показників та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва. Правильно обраний метод аналізу визначає його результат, ефективність дослідження економічного і соціального розвитку підприємства. Він включає науково обгрунтовану систему принципів, способів і прийомів вивчення предмета економічного аналізу та його об’єктів. Йому притаманні такі особливості: діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів; використання системи показників, що комплексно характеризують економічну і соціальну діяльність підприємства; вивчення причин зміни показників, з’ясування та вимірювання взаємозв’язків і взаємозалежності між ними шляхом застосування спеціальних прийомів.

 Щодо методичних  прийомів дослідження, то слід зауважити, що аналіз використовує як власні, так і засновані на досягненнях інших суміжних наук.

 Метод економічного  аналізу безпосередньо пов’язаний  з його методикою і здійснюється  у сукупності прийомів (способів) дослідження.

 Під методикою розуміють сукупність способів та правил найбільш доцільного виконання певної роботи.

 На відміну від  методу економічного аналізу  як загального підходу до вивчення  соціально-економічних процесів, його  методика – це сукупність спеціальних  прийомів дослідження соціально-економічної інформації. Методика включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективне застосування методу. Тобто, методика є практичним додатком методу аналізу, його принципів і прийомів, призначеним для розгляду управлінських процесів, виявлення та реалізації резервів підвищення ефективності господарювання, прийняття оптимальних рішень з управління економікою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Метод економічного аналізу.

 

Економічний аналіз, ґрунтуючись  на загальній теорії наукового пізнання та враховуючи особливість економічної теорії, має свою специфіку методу дослідження. Під методом економічного аналізу розуміється науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

До характерних  ознак методу економічного аналізу  належать такі:

1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Це діалектичний підхід, який полягає в тому, що будь-яке явище чи процес розглядають як складну систему і в процесі дослідження треба виокремити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та взаємозв'язки цих елементів. Наприклад, процес виробництва розглядають у взаємозв'язку використання знарядь праці, предметів праці, живої праці, організації виробництва і праці, управління ними, умов виробництва тощо. Такий поелементний поділ дає змогу глибше пізнати природу будь-якого явища чи процесу, чинники їх зміни та розвитку і, як наслідок, провадити синтез знань про ці системи та формувати організаційно-економічні механізми управління ними.

2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджуваної системи і причинно-наслідкових зв'язків зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає з'ясування типу та характеру зв'язків, побудову алгоритму факторної залежності і визначення послідовності оцінок впливу факторів. Економічні взаємозв'язки зазвичай відображають у вигляді математичних формул чи математичних моделей. Використання в аналізі аналітичних моделей дає змогу абстрактно (інформаційно) показати основні взаємозв'язки у реальній господарській системі. Звичайно, не вся сукупність зв'язків може бути формалізована, але чим точніший результат формалізації, тим об'єктивніші оцінки та висновки. Будь-який взаємозв'язок можна подати як функціональний. Функція — математична категорія, яка виражає залежність одних величин від інших. Якщо позначити досліджуваний результат як у, а фактори, від яких він залежить, — (x₁, x₂, x₃,…, x_n) , то невизначену поки що залежність можна описати як

Чітке визначення аналітичної  моделі можна дати на підставі таких  досліджень:

• визначення конкретних факторів, які достатньо корелюються  у функціональному зв'язку. їх сукупність і ступінь aгpeгованості залежать від глибини аналітичного дослідження;

• визначення алгоритму  функціональної залежності та виокремлення кількісних і якісних факторів впливу.

3. Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від коректності проведених обчислень. Вичерпність і точність аналітичних результатів перевіряють за критерієм балансової узгодженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів дорівнює результату їх сумарної Дії).

4. Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важливим є досягнення об'єктивності оцінок.

Обираючи способи дослідження  економічних явищ і процесів, важливо  визначити характер функціональної залежності. Усі функціональні зв'язки можна поділити на детерміновані  та стохастичні. Детерміновані зв'язки — це пропорційні залежності між  двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра. Стохастичні зв'язки — це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результатного параметра, тобто відповідний ступінь впливу виявляється у певному співвідношенні факторів. (№3, ст. 54-59)

1. 2. Система  аналітичних показників 

 В економічному  аналізі використовується система  аналітичних показників. Класифікація показників необхідна для вірного застосування інструментарію економічного аналізу.

 За своїм змістом  показники поділяються на кількісні  і якісні. Кількісні показники  показують обсяг ресурсу або  результату, наприклад, обсяг виготовленої  продукції, чисельність працівників і т. ін. Якісні показники – це в основному показники, які характеризують співвідношення результатів і витрат або ресурсів, наприклад, продуктивність праці, рентабельність, витрати на 1 грн. товарної продукції, фондоозброєність праці, матеріаломісткість продукції і т. ін.

 Показники розподіляються  також на загальні і специфічні. До загальних відносяться показники,  що характеризують результати  діяльності підприємств усіх  галузей економіки, наприклад,  товарна, валова, реалізована продукція, витрати, собівартість, прибуток, рентабельність. Специфічні показники характеризують результати діяльності підприємств окремих галузей народного господарства.

 Показники поділяються  на абсолютні і відносні. Відносні  показники визначаються у відсотках, коефіцієнтах або індексах. Абсолютні показники поділяються на натуральні (умовнонатуральні) і вартісні.

 При вивченні причиннонаслідкових  зв'язків показники поділяються  на факторні і результативні.  Якщо показник розглядається  як результат впливу декількох причин і виступає як об'єкт дослідження, то він називається результативним. Показники, що визначають величину результативного показника, називаються факторними.

 По способу формування  розрізняють показники: 

1.                 нормативні;

2.                 планові;

3.                 облікові;

4.                 аналітичні (оціночні).

1. 3. Класифікація  факторів в економічному аналізі 

 Кожний показник, що  характеризує ефективність господарської  діяльності підприємства, формується  під впливом багатьох факторів. Фактори в економічному аналізі класифікуються по різним ознакам.

 Фактори можуть  бути загальними і специфічними  або поодинокими. Загальні фактори  діють у всіх галузях економіки,  специфічні характерні для підприємств  окремих галузей. 

 Велике значення в економічному аналізі має розподіл факторів на внутрішні і зовнішні. Внутрішні фактори залежать безпосередньо від діяльності підприємства, зовнішні фактори не залежать від його діяльності. До них відносяться фактори зовнішнього середовища, але ж постійна увага до цих факторів, постійне дослідження їх динаміки, вміння реагувати на їх зміни стає потребою підприємства в сучасних умовах.

 За місцем виникнення  можна виділити внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські.  Серед внутрішньогосподарських факторів доцільно виділяти фактори оперативної, основної, звичайної діяльності, надзвичайних подій.

 Серед факторів  виділяють об’єктивні і суб’єктивні.  Об'єктивні фактори не залежать  від волі і бажання людей,  це, наприклад, стихійне лихо. Суб'єктивні фактори залежать від діяльності людей.

 Фактори розподіляються на  постійні і періодичні. На відміну  від постійних, які діють безперервно,  періодичні фактори діють час  від часу при здійсненні певних  заходів, наприклад, впровадженні  нових технологій, освоєнні нових ринків збуту.

 Фактори також розподіляються  на екстенсивні і інтенсивні, основні і неосновні; фактори  1-го, 2-го і т.д. порядку; кількісні  і якісні, складні і прості; позитивні  і негативні. (№1)

4. Графічний метод 

 Графіки мають велике ілюстративне значення, вони більш наглядно демонструють ті закономірності і тенденції, що містить числова інформація. Графічний метод також використовується для розрахунку деяких показників, наприклад, точки беззбитковості, внутрішньої норми доходності і т.ін. Широко застосовується графічний метод для дослідження організаційних структур управління.

5. Економікоматематичні  методи 

 Економікоматематичні методи  знаходять широке застосування  в економічному аналізі. 

 Метод кореляційного і регресивного аналізу використовується для визначення тісноти зв'язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Кореляційна залежність може бути виявлена як між двома кількісними ознаками, так і між багатьма величинами. В останньому випадку приходиться мати справу з множинною кореляцією.

 Метод лінійного, динамічного  й опуклого програмування застосовується  для рішення багатьох екстремальних  задач, з якими досить часто  приходиться мати справа в  економіці. Рішення таких задач  зводиться до знаходження крайніх значень (максимуму і мінімуму) деяких функцій змінних величин.

 Сітьові графіки застосовуються  при використанні математичних  методів сітьового планування  і управління. Методи сітьового  планування дозволяють наочно (графічно) виразити досить складні співвідношення між окремими видами робіт, заздалегідь виділити найбільш напружені ділянки робіт, відшукати критичну послідовність робіт (критичний час). Вони дозволяють, отже, скласти оптимальний план, мінімізуючий виконання робіт з часі і вартості.

6. Інформаційне забезпечення  економічного аналізу 

 Основою економічного аналізу  є система економічної інформації, яка є базою прийняття оптимальних  управлінських рішень. Створення  раціонального потоку інформації  повинно опиратися на певні  принципи.

 Такими принципами є:

1. виявлення інформаційних потреб;

2. виявлення способів найбільш ефективного задоволення потреб в інформації;

3. об'єктивність інформації;

4. єдність інформації із різних джерел;

5. усунення дублювання в первинній інформації;

6. своєчасність одержання, обробки інформації для забезпечення прийняття управлінських рішень в оперативному управлінні;

7. широке використання ЕОМ для обробки первинної інформації для одержання систематизованих даних;