Попит та пропозиція в суспільному виробництві

Міністерство освіти і науки  України

Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування

Національного Авіаційного Університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни „Політекономія”

на тему: „Попит та пропозиція в суспільному виробництві”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка IV курсу

групи БФ42

Мєдвєдєва Маргарита

Перевірила: Ануфрієва  О. І.

Оцінка „      ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2010

 

Зміст

Вступ........................................................................................................................3

Розділ 1. Політекономічний зміст попиту та пропозиції....................................5

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають..........................................5
2. Сутність пропозиції і фактори, що на неї впливають...................................8

Розділ 2. Попит і пропозиція як методи ринкового впливу..............................10

2.1 Закон попиту: сутність та  механізм дії.........................................................10

2.2 Закон пропозиції: сутність і  механізм дії......................................................14

2.3 Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага......................................17

Розділ 3. Особливості ринкової економіки  в Україні........................................29

Висновок.................................................................................................................38

Використана література........................................................................................41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища.

Оскільки ринок у  нашій країні тільки розвивається, то дослідження попиту та пропозиції є дуже важливим при вивченні шляхів розвитку ринкової економіки в Україні. І дуже важливо навчитися застосовувати результати досліджень попиту та пропозиції на практиці. Без інформації про попит та пропозицію не може обійтися в наш час, практично, жодна фірма. 
         Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на нього і до збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни має протилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни.

Метою цієї курсової роботи є якомога  детальніше ознайомлення з різними аспектами попиту і пропозиції. В ній розглядаються такі поняття як попит, пропозиція, їх взаємодія та функціонування на ринку, ринкова рівновага, еластичність.           Робота складається з трьох розділів. В першому увагу звернено на попит та пропозицію. Їх природу, чинники, що на них впливають. В другому розділі розкрито закони попиту та пропозиції, їх взаємодія та ринкова рівновага. В розділі три висвітлені особливості ринкової економіки в Україні. Об’єктом цієї курсової роботи є будь-які товарно-грошові відносини.

Задача цієї роботи полягає  в тому, щоб по можливості більш  повно розкрити тему попиту та пропозиції, пояснити їх основні закони.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Політекономічний зміст попиту та пропозиції

1. Сутність попиту і фактори, що його визначають

Вперше фразу „попит та пропозиція” використав Джеймс Денцем Стюарт у своїй праці „Принципи  політичної економії”, що була опублікована у 1767. Цей термін також був застосований такими видатними економістами-класиками  як Адам Сміт та Давид Рікардо відповідно у своїх працях „Причини багатства народів” та „Принципи політичної економії та оподаткування”.

Попит і пропозиція є  невід’ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають  об’єктивні економічні відносини товарного  виробництва. Розглянемо деякі визначення попиту.

Покупці, які мають  потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит. Попит  – це форма вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють  індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів. Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Відомо, що попит —  це кількість товару, яку споживачі  готові і бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити, цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.

Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги за певною ціною.

Попит – це економічна категорія, характерна для ринкового  господарства, яка виражає сукупну  суспільну потребу в різних товарах з врахуванням платоспроможності покупців.

Якщо враховувати політ  економічний зміст попиту, то слід дати таке визначення цієї категорії: це певна сума грошей (платоспроможна потреба), з приводу нагромадження  і функціонування якої виникає сукупність відносин економічної власності між різними економічними суб’єктами і яку (суму грошей) вони готові відчужувати від себе з метою привласнення необхідної кількості товарів і послуг за певними цінами.

Попит на товар (його обсяги), а отже, місткіша або вужча сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами, залежить від багатьох чинників, передусім від виду товару, його споживчої вартості, співвідношення між попитом і пропозицією на нього, що фіксується в ціні.

Попит завжди динамічно  виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників.

Сукупний попит є  основною специфічною формою прояву суспільних потреб в умовах функціонування товарно- грошових відносин.

Розглянемо деякі положення, що уточнюють поняття „попит”.

По-перше, попит тісно  пов’язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. Порівняйте: ви маєте бажання купити ряд товарів, але коли оцінюєте свої фінансові можливості, то бачите, що ваше бажання значно  випереджає ваші можливості, тому що останні залежать від платоспроможного попиту.

По-друге, суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого  чи особистого) і виступає на ринку  покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

По-третє, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості в товарах  і послугах грошовими доходами.

Разом з цим попит  характеризується рядом властивостей і кількісних параметрів, з яких перш за все слід виділити об’єм або величину попиту. З позицій кількісного виміру попит на товар, розуміється як об’єм попиту, означає кількість даного товару, яку покупці (споживачі) бажають, готові і мають грошову можливість придбати за деякий період за певними цінами. Іншими словами – попит як об’ємний показник характеризує кількість продукту, яку покупці здатні, мають намір, будуть купувати по різних цінах.

Але окрім ціни на величину попиту впливає і ряд інших  чинників, які іноді називають  неціновими. Це перш за все споживчі смаки, мода, величина доходів (купівельна спроможність), величина цін на інші товари, можливість заміщення даного товару іншими.

Іноді чинники, що впливають  на попит, зводяться лише до цінових, тобто визнається тільки вплив рівня  цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників, аналіз яких дає можливість визначити потреби людини в певних товарах і послугах.

Рис. 1. Система чинників, що визначають попит

 

2. Сутність пропозиції і фактори, що на неї впливають

Пропозиція – сукупність на ринку товарів і послуг з  певними цінами, які готові продати  виробники.          Пропозиція — це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена.           У політекономічному  контексті пропозицію можна визначити як сукупність наявних товарів і послуг, з приводу створення яких та їх наявності на ринку формується певна сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами господарювання і яку (кількість товарів) виробники хочуть відчужити з метою привласнення відповідного загального еквівалента.          Пропозиція  - це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.          Пропозиція показує кількість товарів і послуг, яка є у продажу за певною ціною.            Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами — продавцями.            Розрізняють індивідуальну і ринкову пропозицію. Індивідуальна - це товари одного виробника, які пропонують для реалізації. Ринкова - це пропозиція, яка визначається як сума всіх індивідуальних пропозицій.   На зміну пропозиції мають вплив:        - цінові;            - нецінові фактори.         Ціновий - це вплив ціни на обсяг продукції, які готові випустити виробники.           Нецінові - це витрати виробництва, технічний прогрес, організація ринку.            Як і чинники, що визначають попит, чинники пропозиції також поділяють на об’єктивні та суб’єктивні.        До об’єктивних належать: економічні, соціальні, демографічні.   Економічними чинниками є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне забезпечення, сфера обігу, державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів.       Соціальні чинники – це професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, суспільна престижність підприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність, рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.         Демографічні чинники охоплюють: масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили, розподіл працездатного населення за територією.            До суб’єктивних відносять психолого-традиційні, естетичні, природно-кліматичні.             Психолого-традиційні чинники – це зміни смаків та уподобань споживачів, місцеві, національні традиції, виховання, релігійні звичаї.   Естетичні чинники включають зміни у моді, розвиток промислового дизайну.             Природно-кліматичні чинники – це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна.

 

 

 

 

 

Розділ 2. Попит  і пропозиція як методи ринкового впливу                        2.1 Закон попиту: сутність та механізм дії             Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв'язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки — зниження ціни веде до його зростання.   Максимальну ринкову ціну, за якою деякі споживачі ще згідні придбати дане благо, називають ціною попиту. Певну кількість блага, відповідну цій ціні називають величиною попиту. Між ринковою ціною блага і тією його величиною, на яку є попит, завжди існує певне співвідношення, і воно є оберненим. Зворотний взаємозв'язок між ціною та величиною попиту (чим більша ціна попиту, тим менша його величина, і навпаки) називають законом попиту.         Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави — чай.           Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.          Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.           Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.    Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.       У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів. Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.    Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з 'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.  Залежність між ціною і попитом характеризує крива попиту (рис. 2).

Рис. 2. Крива попиту