Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 22:45, реферат
Поняття рентабельності, варіанти визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості для розрахунку рентабельності, показники рентабельності.
1. Рентабельність.
2. Сутність і методи визначення рентабельності. Розподіл прибутку підприємства. Використання чистого прибутку
3. Розподіл прибутку підприємства
4. Використання чистого прибутку
5. Основні види рентабельності
6. Використана література
Після ліквідації адміністративної системи управління використання
чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначалися самостійно кожним
суб’єктом господарювання. Відповідно до Закону «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, в 1995, 1996, 1997 (перше
півріччя) державне регулювання використання чистого прибутку
здійснювалося досить активно і в основному суто економічними
інструментами,
зокрема:
зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) у разі використання
прибутку на фінансування реконструкції та модернізації активної частини
основних
фондів;
зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10% від суми балансового
прибутку)
за умови використання
прибутку на збільшення
власних оборотних
коштів (поширювалось
тільки на державні
підприємства);
зменшенням оподаткованого прибутку на суму прибутку, спрямованого на
покриття витрат для утримання об’єктів соціально-культурного
призначення,
а також витрат
на благодійну діяльність.
Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від
22 травня 1997 р. державне регулювання використання чистого прибутку
підприємств здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму
витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об’єктів
соціальної інфраструктури (якщо відповідні об’єкти соціальної
інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час
набуття чинності закону про оподаткування прибутку); на благодійну
діяльність
(не більше 4% від суми
оподаткованого прибутку).
Водночас відбулися негативні зміни в структурі використання прибутку.
Так, у загальному обсязі прибутку, що був використаний у різних галузях
економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на
виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного
(страхового)
фонду (з 2,7% до 1,1%);
на заохочення (з
11,6% до 9,2%).
Були відмінності також у структурі використання прибутку в окремих
галузях економіки. Так, у 1996 році в усіх галузях економіки частка
прибутку, перерахована до бюджету, становила 22,9%. Водночас у
промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і
зв’язку — 31,8%. Це сталось через неоднакові умови оподаткування
підприємств
окремих галузей
економіки (оподаткування
прибутку).
Загальна рентабельність. Розрахункова рентабельність Рентабельність конкретного виробу Рентабельність обороту Рентабельність капіталу Загальна рентабельність. Розраховується як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих і оборотних коштів, виражених в%, і визначається за формулою 2. Робщ = ___Пвал _____ .100% (Фосн + Фобор) Робщ - Загальна рентабельність, виражена в% Фвал - Річна балансовий прибуток підприємства в тис.руб Фосн.пр. - Середньорічна вартість ВПФ підприємства Фобрс - Середньорічна вартість оборотних коштів підприємства в тис.руб. 2. Розрахункова прибуток визначається як відношення розрахункової чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості осн. Виробничих і оборотних средст підприємства в% і визначається за формулою 3. Ррасчет = _________ Пчіст_ _ ________.100% (Фосн.проізв. + Фобор.ср) Ррас - Розрахунковий прибуток підприємства, виражена в% Пчіст - Чиста розрахунковий прибуток в тис.руб. 3. Рентабельність виробу, роботи або послуги визначається як відношення прибутку, отриманої від реалізації вироби, роботи або послуги до собівартості виробництва цього виробу, роботи або послуги. Різдел = ___Піз __. 100% С/с вироб Різдел - Рентабельність виробництва вироби, роботи або послуги Піз - Прибуток, отриманий підприємством від реалізації продукції, роботи або послуги. С/с изд - собівартість виробництва цього виробу, виконання роботи або надання послуги. Прибутковість закордонний компаній оцінюється за допомогою інших показників рентабельності, таких як: рентабельність вкладеного капіталу, рентабельність обороту. Рентабельність капіталу дорівнює відношенню прибутку, отриманого компанією за рік до величини вкладеного капіталу і виражається у відсотках. Рк = _П_. 100% Кв П - Річний прибуток фірми в тис. руб. Кв - Величина вкладеного капіталу за рік у дане підприємство. Рентабельність обороту визначаться як відношення річного прибутку, одержуваної підприємством до виручки від продажу продукції. Робор = _Пгод_. 100% ВQгод Пгод - Розмір річного прибутку, отриманого підприємством від реалізації продукції. ВQгод - Річна виручка, яку підприємство отримує від продажу Q одиниць товару (тис.руб) Під вкладеним капіталом в економіці розуміється загальна вартість майна за роздрібною ціною за мінусом короткострокових зобов'язань за кредитами. Крім того, у закордонній практиці також визначається рівень загальної рентабельності, Вологість, кислотність і ін фактори) Від відносини обслуговуючого промислово-виробничого персоналу (технічна грамотність в експлуатації устаткування і т.д.) Моральний знос ВПФ характеризується тим, що з плином часу з'являються нові засоби праці, які за своїми технічними параметрами перевершують своїх попередників. У них вища продуктивність, їх використання є вигіднішим на виробництві та ефективним, тому тривале використання морально застарілих ВПФ веде до підвищення витрат у порівнянні з використанням у виробництві більш сучасних засобів праці. В зв'язку з тривалістю функціонування ВПФ, їх постійним зношування і застосуванням умов виробництва постає питання про їх своєчасної оцінки та обліку. В економіці існує кілька методів вартісного обліку та оцінки ВПФ. За первісної вартості ОПФ За відновної вартості ОПФ За залишкової вартості ОПФ Оцінка та облік основних фондів за первісною вартістю показує фактичну вартість ВПФ підприємства, включаючи доставку, монтаж і пуску налагоджувальної роботи, будівництва і т.д. Оцінка та облік за відновної вартості визначає вартість основних фондів у нових умов. Відновлювальна вартість ВПФ завжди менше їх первісної вартості, так як тут в цьому методі враховуються терміни зносу ОПФ. Оцінка за первісною або відновної вартості з урахуванням зносу зазвичай називається в економіці методом оцінки вартості ОПФ по залишковій їх вартості, тобто тієї вартості ОПФ, яка ще не була перенесена на готову продукцію, товари або послуги. ВПФ підприємства можна підрозділити на активну та пасивну частини. До ? ділений період часу (за рік) і обчислюється за такою формулою: n = Qp Кобор, де n - Коефіцієнт оборотності оборотних коштів підприємства. Qp - Обсяг реалізованої продукції підприємства в діючих оптових цінах за певний період часу (звичайно за рік) Кобри - Середній залишок оборотних коштів підприємства за цей же період часу (звичайно за рік). Коефіцієнт завантаження оборотних коштів підприємства в обігу. Це величина, яка обернена коефіцієнту оборотності підприємства. Коефіцієнт завантаження характеризує величину оборотних коштів, витрачених на 1 рубль готової продукції (виконаних робіт або наданих послуг). Z = Кобор Qр, де Z - Коефіцієнт завантаження Тривалість одного обороту - це показник оборотності оборотних коштів підприємства, яке обчислюється за такою формулою. Д = Кобор + Т = Т = Т * Z, де Qр n Д - Тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства в днях Т - Певний проміжок часу в днях (для року - рівно 360 днів, для кварталу - 90 днів, місяця - 30 днів) Чим менше тривалість обороту і більше кількістю вказаних кругообігів, при тому ж обсязі реалізованих підприємством продукції, тим менше потрібно оборотних коштів в обороті підприємства і тим ефективніше вони використовуються. 3 рази на продаж на місяць товар, 3 кругообігу, тривалість кругообігу - 10 днів. Уповільнення оборотності оборотних коштів на підприємствах і фірмах відбувається внаслідок наднормативних обсягів товару і матеріальних цінностей, виробничих запасів і готової продукції. Аналіз наднормативних обсягів товаро-матеріальних цінностей і виробничих запасів показує, що їх збільшення, як правило, пов'язано з недоліком у організації матеріально-технічного постачання і збуту готової продукції. У багатьох підприємств і фірм це викликано некомплектністю поставок, наприклад, коли з-за відсутності будь-яких комплектуючих не забезпечується своєчасний випуск продукції підприємства, на складах підприємства та у виробничих цехах скупчуються некомплектні вироби, напівфабрикати і незакінчену продукція. Уповільнення
оборотності оборотних
коштів у незавершеному
виробництві, як правило,
викликається порушеннями
у виробничому
циклі, що може бути
пов'язане також
зі зміною технологій
виробництва, і іншими
факторами організаційно- Причиною освіти надпланових запасів готової продукції є неритмічність її випуску і відвантаження споживачам. Необхідно відзначити, що оборотність оборотних коштів у різних галузях різна і в середньому складає від 10 до 25 діб. Затримка в відвантаження та реалізації готової продукції навіть на 1 день, як правило, приводить до істотного збільшення потреби в обігових коштах. До основних напрямків підвищення економічної ефективності використання оборотних коштів підприємства можна | ||
|
Література
Бородина
О. И. Финансы предприятий.
— М.: ЮНИТИ, 1995.
Белолипецкий
В. Г. Финансы фирмы.
— М., 1998.
Бланк
И. А. Стратегия и тактика
управления финансами.
— К., 1996.
Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга,
1999.
Бланк
И. А. Управление прибылью.
— К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
Брігхем
Е. Ф. Основи фінансового
менеджменту. — К., 1997.
Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.:
Финансы,
1997.
Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк.,
1997.
Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и
статистика,
1996.
Ефимова
О. В. Финансовый анализ.
— М., 1996.
Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и
статистика,
1995.
Информация о работе Рентабельність, її сутність та визначення. Види рентабельності