Аналіз безробіття в Україні

Серед причин слід зазначити також  активізацію міграційних процесів, викликану загостренням міжнаціональних, військових, екологічних та інших проблем.

Загальний аналіз форм безробіття дозволяє зробити висновок про те, що в  умовах формування ринкової економіки  зустрічається все їх різноманіття, але найбільш поширені форми, що перш за все охоплюють найменш матеріально і соціально захищених людей. Це відноситься і до жінок, у яких можливість виявитися без роботи часто більша, ніж у чоловіків.

Надлишок робочої сили на підприємствах  України, надзвичайно низький рівень доходів більшості її громадян, а  також те, що заробітна плата є для багатьох єдиним засобом існування, зумовлюють правомірність встановлення "природної" норми безробіття з урахуванням її соціально допустимих меж. Досягнення певного рівня добробуту народу, врешті-решт, робить непотрібною фіксацію соціально допустимої норми безробіття.

Таким чином, кожний із видів безробіття разом з економічним змістом  має певний соціальний. В сукупності вони визначають не тільки економічні характеристики робочої сили на ринку  праці, але й соціальне положення  в суспільстві її носіїв – суб'єктів соціально-трудових відносин.

3. Аналіз  безробіття в Україні в сучасних умовах

В Україні у вересні 2012 р. рівень безробіття не змінився і склав 1,5%. Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).

На 1 жовтня 2012 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 416,1 тис. безробітних (426,7 тис. у серпні та 437,8 тис. у липні), з них 292,4 тис. (312,2 тис. в серпні та 324,9 у липні) отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного становив 948 грн (977 грн в серпні і 988 грн у липні).

Нагадаємо, що за підсумками 2011 р. рівень безробіття в Україні знизився на 0,2 п.п. - до 1,8%. Найбільш високе безробіття в Україні торік було зареєстроване  в лютому. Тоді статус безробітного мали 616,7 тис. осіб, або 2,2% українців. Рівень безробіття став знижуватися з квітня і досяг мінімуму в жовтні. Тоді безробітними в Україні були 378,9 тис. осіб, що становило близько 1,4% від усього населення працездатного віку.

У Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачено на 2012 р. мінімальний розмір виплат по безробіттю в розмірі 544 грн.

Нагадаємо, що 6 вересня Президент  України Віктор Янукович доручив  уряду протягом місяця підготувати  програму боротьби з безробіттям.

А віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко вважає, що до 2020 р. в Україні можливо створити близько 6 млн робочих місць. За його словами, для цього в Україні  необхідно поліпшити інвестиційний  клімат, створити умови для стратегічних галузей, які забезпечують не тільки кількість робочих місць, але і технологічний прорив, а також необхідно реформувати ринок праці, роблячи його більш гнучким і стимулюючим для роботодавців.

Вчора уряд схвалив програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 р. Очікується, що в результаті реалізації програми в 2017 р. чисельність зайнятого населення збільшиться до 21,4 млн осіб, з яких офіційно працевлаштованими будуть не менш 17 млн .

Крім того, очікується, що рівень безробіття в Україні, розрахований за методологією Міжнародної організації праці (МОП), знизиться з 7,9% в 2012 р. до 6,3% в 2017 р., а серед молоді він складе 13% проти нинішніх 19%.

Крім того, міністр соцполітики  Сергій Тігіпко повідомляв, що, за даними Міжнародної організації праці, сьогодні близько 4 млн осіб в Україні  працюють нелегально і ще близько 3 млн людей працюють за кордоном.

Додамо, що Міжнародна організація  праці (МОП) попереджає, що світ зіткнувся  з терміновою необхідністю створити в найближче десятиліття 600 млн  нових робочих місць, щоб забезпечити  стійке зростання і зберегти соціальну  єдність. В цілому рівень світового безробіття за прогнозами МОП в цьому році може зрости з 197 млн ​​до 225 млн (з 6% до 6,9%).

Зазначимо, що Європейська рада вважає зниження безробіття одним із пріоритетних напрямків для ліквідації наслідків  боргової кризи в регіоні.

Отже, процес становлення ринку  в Україні має свої особливості  та складності.

Висновок

Отже, ринок праці – це ринок  найманої праці. Він охоплює відносини  від моменту наймання працівників  на роботу до їхнього звільнення.

Ринок праці – це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару "робоча сила". Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.

Особливість ринку праці полягає  в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару "робоча сила", а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут  виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави.

Трудові ресурси – це частина  населення країни, яка володіє  необхідним фізичним розвитком, має  певні знання, практичний досвід для  роботи й знаходиться в певних вікових межах. В Україні – це жінки від 16 до 54 років, чоловіки – від 16 до 59 років. В інших країнах світу віковий ценз трудових ресурсів може бути більшим або меншим залежно від чинного законодавства.

Зайнятість – це сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю в суспільне корисній діяльності, яка приносить заробіток або доход.

Сутність безробіття полягає в  тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.

Виникнення безробіття, а особливо його надмірність, породжує соціальне напруження в суспільстві, здатне дестабілізувати економічну й політичну системи. Тому держава, щоб запобігти соціальному вибуху, не має права вирішення проблеми зайнятості населення віддавати на відкуп ринку, вона повинна брати цю функцію на себе.

Практично в усіх промислово розвинутих країнах економіко-політичний розвиток останніх років перетворив питання  про соціальний захист у найсерйознішу  проблему. Потреба в державних  видатках на соціальні заходи має тенденцію до зростання. Це зумовлено високим рівнем безробіття, зростаючою кількістю пенсіонерів і збільшенням видатків на охорону здоров'я. В подібній ситуації виникає питання про межу фінансування соціальних програм, бо ж частка державних видатків у валовому внутрішньому продукті не може зростати безкінечно. Ця проблема особливо актуальна для України, де популізм політиків у соціальній сфері вступив у суперечність з можливостями виробництва. Все це свідчить про те, що службі зайнятості України, організаційною формою якої є біржі праці, в найближчі роки передбачається досить напружена робота (за прогнозами спеціалістів, армія безробітних сягне за 10-15% від загальної кількості працездатного населення).

Отже, безробіття можна назвати об’єктивною стороною існування ринкової економіки.

використана ліратура:

1. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2006 – 442 с.
2. Богиня Д.П. Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2005. – 268 с.
3. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 558 с.
4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 2006. – 531 с.
5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2008. – 581 с.
6. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 2006.
7. Ринок праці України у 2001 році: аналітично-статистичний збірник. – К., 2008. – 256 с.
8. Селюнин В. И. Рынок: химеры и реальность // Через тернии / Сост. А.А. Протащик. – М.: Прогресс, 2007
9. Слепцов Н. На пути к рынку: Социальная цена перехода. – М., 2008.
10. Трудовые ресурсы: Социально-экономический анализ / Под ред. В.Г. Костакова. – М., 2007
11. Яценко В. Безробіття по-українськи у цифрах і фактах // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 6. – С. 19.