Харчова промисловість у народному господарстві

Харчова промисловість являється  складовою частиною промисловості  України, яка представляє собою  важливу частину народного господарства країни.

 

Забезпечення населення  якісними продуктами харчування є одним  з головних напрямів розвитку будь – якої держави.

 

ВСТУП

 

Основне призначення м’ясної  промисловості в народному господарстві - це виробництво м’ясних продуктів, які займають особливе місце в  раціоні людини.

Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний  обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові  продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і  функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану  здоров'я і працездатності.

М'ясо і м'ясопродукти  є одними з основних продуктів  живлення людини, висока живильна цінність яких обумовлена кількістю і якістю білків (набором незамінних амінокислот), жирів і що входять в їх склад  ненасичених і поліненасищенних кислот, мікро- і макроелементів, екстрактних речовин, що забезпечують в сукупності високі смакові достоїнства, засвоюваність даних продуктів і нормальну фізіологічну життєдіяльність людини.

В наш час м’ясна промисловість  виробляє широкий асортимент виробів. Найбільш розповсюдженими є.

Переорієнтація виробництва  на споживача, його інтереси й переваги можлива лише за умов насичення ринку  та здорової конкуренції. Тому нині підприємствам  необхідно налаштовуватись на маркетингову філософію бізнесу, на активну економічну й господарську діяльність з чітко  сформованими цілями та адекватно обраними засобами для досягнення цих цілей.

 

Жодна організація не може існувати заради самої себе. її головне  завдання — задоволення потреб тих  груп населення, для обслуговування яких вона й була створена. Методи та інструменти маркетингу найкраще підходять  для вирішення цього завдання.

Маркетинг — єдина можливість утриматися "на плаву" в бурхливій  течії часу. Роль маркетингу в успіхові організації настільки значна, що до нього неможливо підходити  вузько спрямовано.

За П. Дойлем, концепція маркетингу на сьогодні є "...серцем системи підприємництва. В економіці, побудованій на принципах конкурентної боротьби, покупці мають можливість вибору між товарами різних компаній. Споживачі бажають придбати товари, пропозиції яких мають найвищу цінність. А цінність товару — функція сприйняття цінності й ціни пропозиції компанії. Відповідно, для того, щоб досягти успіху, компанія повинна запропонувати товар найвищої цінності і якості за нижчою ціною, порівняно з конкурентами. Доки компанія не запропонує конкурентоспроможну ціну і якість товару, вона не зможе розраховувати на отримання прибутку".

Е. Вільямс, президент IBM, на початку 1960-х років так визначив, що являє  собою бізнес: "Бізнес — це щось таке, у чого є споживачі". Якщо немає обміну, актів купівлі-продажу, то не може бути й бізнесу, тому що це його фундаментальна частина.

Мислення категоріями  маркетингу відкритих систем стосовно бізнесу означає:

• система маркетингу може започатковуватись лише на нашому ставленні  до того, що собою являє здійснення ділової угоди;

• здійснення кожної нової  ділової угоди приносить добробут суспільству, а конкретному бізнесу  — прибуток;

• ідея конкуренції, сприйнятлива для закритих і стабільно діючих систем, де вона — головне джерело  саморозвитку, в сучасному господарському житті стає вже перешкодою до розвитку.

Поняття маркетинг, що застосовується в галузі управління економікою, утворене від англійського слова market (ринок), суфікс -ing означає дію, якусь роботу, що виконується на ринку. Відомо також багато інших визначень маркетингу. Узагальнюючі з них наведено в схемі (рис. 25).

Концепція маркетингу — серцевина  системи бізнесу. В її основу закладені  соціально-етичні та моральні норми  ділового спілкування, міжнародні кодекси  і правила добросовісності комерційної  діяльності, інтереси споживачів і  суспільства в цілому.

 

 

Новий підхід до підприємницької  діяльності з'явився на початку 60-х  років XX століття після публікації Т. Левіттом у наукових працях Гарвардської школи бізнесу статті "Короткозорість маркетингу", в якій стверджувалося, що найбільш надійною гарантією досягнення цілей підприємства є визначення потреб і побажань обраних груп споживачів цільових ринків і забезпечення необхідного рівня задоволення потреб, ефективнішими, ніж у конкурентів, засобами.

Цей новий підхід до підприємництва, заперечував стару концепцію  бізнесу — прагнення до максимізації прибутку за рахунок масового виробництва  та інтенсифікації зусиль щодо збуту  виробленої продукції.

Концепція сучасного маркетингу як нова філософія бізнесу відображає дотримання підприємством теорії і  практики суверенітету споживача: виробляти  те, шо потрібно споживачеві, й отримувати прибуток за рахунок найповнішого задоволення його потреб.

 

Виконання цих вимог можливе  лише за умови, якщо підприємство досить самостійне в господарському відношенні, а управління його започатковано  на гуманних засадах.

Впровадження в практику підприємництва концепції маркетингу дає змогу вирішити комплекс питань:

 

• відтворити двосторонні  відносини між продавцем і  покупцем через вивчення ринку, розподіл, просування товару та реклами;

• розвивати рекламу та інші форми стимулювання збуту;

• здійснювати координацію  всієї роботи з задоволення інтересів  споживача як головної мети підприємництва.

Впровадження маркетингу в практику бізнесу передбачає, що бізнес має ставити перед собою  такі завдання і проводити таку політику, яка передусім відповідала б  потребам споживачів, а вже потім  виходила із наявних ресурсів і можливостей.

Бізнесменам доводиться переглядати  питання про своїх конкурентів, залучаючи до них і тих підприємців, які претендують на свою частку в  сукупному попиті споживачів.

 

 

Концепція маркетингу відображає ідею про те, що всі види підприємництва спрямовані на задоволення інтересів  споживача.

"Споживач — це найважливіша  персона, що коли-небудь відвідала  наш офіс чи звернулась до  нас поштою. Споживач не заважає  нашій роботі, він є її головною  метою і суттю. Не ми надаємо  споживачеві послугу, коли піклуємося  про нього. Навпаки, це він  робить нам послугу, звертаючись  у нашу фірму. Споживач —  це той, з ким не можна  сперечатися, над ким не можна  глумитися. Ніхто ніколи не  вигравав від того, що сперечався  про щось зі своїм споживачем.

Споживач — це той, хто  приносить нам свої бажання. Наша робота полягає в тому, щоб виконати це побажання з прибутком і  для нас, і для нього".

Збільшувати коло своїх споживачів — закон для будь-якого підприємства, яке прагне збільшувати свій капітал  і бути результативним на ринку.

Розміри, ємність ринків для  масового виробництва постійно змінюються. А традиційна соціальна структура  стає не лише дедалі складнішою, ніби змішаною, в тому числі в демографічному та раціональному плані. Вона стає динамічнішою, змінюється майже щоденно. Це своєю  чергою постійно породжує нові запити споживачів. А все разом робить менш ефективними традиційні підходи  та методи маркетингу. Усі зусилля  маркетингу мають бути спрямовані на пошук порівняльних (конкурентних) переваг.

Споживачі чекають від  сьогоднішніх підприємців:

• спокою та безпеки;

• піклування про те, з  чим їм самим важко впоратися;

• зручностей;

• спілкування;

• якості;

• можливості стати вашими партнерами;

• мати змогу повернути  речі, які їх не зовсім влаштовують;

• надання прямого доступу  до підприємства, з яким вони мають  справу.

Менеджер, що діє за принципами сучасного маркетингу, досягає комерційних  цілей, поставлених перед організацією, шляхом якнайповнішого задоволення  потреб через гармонізацію відносин між споживачами та виробником з  орієнтацією на пріоритети споживачів.

Головна мета маркетингу —  забезпечення рентабельності операцій, отримання високих комерційних  результатів, певного прибутку в  заданих межах часу, наявних ресурсів і виробничих можливостей, завоювання запланованої частки ринку та інше.

Суть маркетингу проявляється через його принципи.

■ Цілеспрямованість і кінцевий практичний результат діяльності підприємства, що зводиться до оволодіння наміченою часткою ринку.

■ Орієнтація підприємства на довгострокові результати ринкової діяльності, що передбачає особливу увагу до прогнозних досліджень та розробки на їхній основі товарів з принципово новими споживчими властивостями.

■ Комплексний підхід до досягнення поставлених цілей, оскільки комерційний успіх забезпечується тільки всією сукупністю взаємопов'язаних засобів маркетингу.

Якщо компанія ставить  перед собою низку цілей і  завдань, що належать до фінансової діяльності й дотримання інтересів інших  учасників бізнесу, то цього недостатньо. Відмінність компанії, орієнтованої на споживачів, від підприємства, яке  прагне високих фінансових показників, полягає в тому, що менеджмент першого  розглядає прибуток як результат  успішного задоволення потреб споживачів.

Принципи маркетингу залишаються  основою успіху багатьох фірм, але  вже в майбутньому на них впливатиме жорстке ринкове середовище.

Стратегічні пріоритети компанії XXI століття полягатимуть у прискоренні  зворотної реакції на зміни, пристосуванні  товарів і послуг до вимог споживачів, удосконаленні інформаційних систем і прагненні до більш високих  стандартів якості.

Компанії пристосовуються  до ринку, задовольняють його потреби  і при цьому досягають його стратегічних цілей — конкурентоспроможності, прибутку, окупності власного капіталу і т. ін. Ф. Котлер вважає, що такий симбіоз інтересів притаманний маркетингу і характеризує його як суспільний процес управління, в ході якого окремі особи та групи людей шляхом створення матеріальних цінностей отримують те, чого вони хочуть.

Функції маркетингу — це передусім функції підприємництва, адже вони пов'язані з процесом управління обміном вироблених підприємством  товарів і послуг. Функції маркетингу можуть бути представлені у вигляді  циклічного процесу (за А. Хоскінгом):

 

 

В  західній та вітчизняній  літературі з проблеми маркетингу-менеджменту  немає єдиного підходу до визначення маркетингових функцій. Найуніверсальніший підхід до визначення та опису маркетингових функцій спостерігається у І. Кретова, який вирізняє чотири блоки комплексних функцій і декілька підфункцій у кожному з них. Структурно вони мають такий вигляд.

 

Аналітична функція:

• вивчення ринку як такого;

• вивчення споживачів;

• вивчення фірмової структури  ринку;

• вивчення товару (товарної структури);

• вивчення внутрішнього середовища підприємства. Виробнича функція:

• організація виробництва  нових товарів, розробка нових технологій;

• організація матеріально-технічного постачання;

• управління якістю та конкурентоспроможністю готової продукції.

Збутова функція (функція  продаж):

• організація системи  товарообігу;

• облаштування сервісу;

• організація системи  формування попиту і стимулювання збуту;

• здійснення цілеспрямованої  товарної політики;

• проведення цілеспрямованої  цінової політики. Функція управління і контролю:

• організація стратегічного  і оперативного планування на підприємстві;

• інформаційне забезпечення управління маркетингом;

• управління ринками;

• комунікативна під функція  маркетингу. Організація системи  комунікацій на підприємстві;

• організація контролю маркетингу (зворотні зв'язки, функціонування комунікацій  та інформаційні системи в єдиному  комплексі).

Серед комплексу функцій  маркетинг-менеджменту більшої ваги надається функції управління та контролю.

Для підприємств, що функціонують в умовах ринку, маркетинг дає  перевірені практикою рецепти виходу на задовільні комерційні результати господарської діяльності, що охоплює:

• певну послідовність  проведення аналітичної роботи;

• вихід на найсприятливіші  сегменти ринку;

• формування в інтересах  підприємства мінливих факторів зовнішнього  середовища, в тому числі й поведінки  споживачів;

 

 

• створення сприятливого образу підприємства та всієї його діяльності в очах громадськості.

Маркетинг-менеджмент підприємства націлений на залучення споживачів та збереження купівельної лояльності на довгостроковий період (рис. 28).

Завдання маркетинг-менеджменту:

• визначення цільових ринків, що зумовлюються рівнем платоспроможного попиту і спроможністю організацій  обслуговування;

• маркетингові дослідження  для отримання та аналізу інформації про наявні й потенційні потреби  покупців на обраних ринках;

• розробка товару, який задовольнятиме потреби та бажання;

• планування маркетингу-міксу з метою запропонувати споживачам спостереження для забезпечення стійкого інформаційного каналу про ступінь задоволення покупців і постійного вдосконалення товару й маркетингу-міксу в міру зміни потреб і конкурентного середовища.

Створення підприємства, зорієнтованого на споживача, вимагає ясності цілей, наполегливості в їх досягненні та активної участі всього персоналу. Процес реалізації цієї ідеї охоплює:

• визначення місії організації;

• маркетинговий аудит;

• формування стратегії;

• навчання та перепідготовку персоналу;

• реалізацію;