Асоціація вищих закладів освіти України недержавних  форм власності.

Хмельницький  інститут економіки і підприємництва. 
 

 

                                                                   Кафедра економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота по Економіці  підприємства на тему:

“Інтегральна  ефективність діяльності підприємства.” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав студент

Групи ЕП – 21

Вітюк А.В.

Перевірив старший викладач

Цімарна С. Г. 
 
 
 
 

Хмельницький 1999 рік.

 

План 
 
 

Вступ. 

Розділ  І. Економічна сутність і загальна характеристика видів ефективнос-ті. 
 

Розділ  ІІ. Система показників та вимірю-вання ефективності виробництва. 
 

Розділ  ІІІ. Класифікація чинників зростання ефективності виробництва. 
 

Висновок. 

Список  використаної літератури.

 

Вступ. 

    Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогреса лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При знаходженні ефективності потрібно порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністью того, що буде загублено. В практичних розрахунках цей показник знаходиться відношенням результатів виробництва до витрат.

    Однак такий оціночний показник недосконалий. По-перше, він не характеризуе вироблений продукт з точки зору його відповідності до суспільного попиту. По-друге, неоднарозово в витратах сумуються прямі вклади і не оцінюються окремі наслідки. Наприклад, при будівництві електростанцій на Дніпрі об’єм виробляємої електроенергії співстав-ляетья з витратами на будівництво і виходить, що енергія дніпровських ГЄС - най дешевша в світі. Меж тим, на дні штучних водосховищ опинились міліони гектарів найкращих пойменних земель. Був порушений природній водний стік, на шляху міграції осетрових стад до своїх нерестилищ виникли перегороди. Для оцінки такого важкого та багатогранного процесу як економічний прогрес одного показника, хай навіть найдосконалішого, недостатньо. Потрібна система вимірників для його різних сторін. Для характеристик використання живої праці застосовується показник продуктивності праці. Своєрідним барометром ефективності господарювання є норма прибутку та ін.

    В своїй курсовій роботі я розкрию  інтегральну ефективність діяльності підприємства за допомогою:

• по-перше, економічної сутності і загальної характеристики видів ефективності, де опишу:

1) економічну сутність і загальну методологію визначення;

2) види  ефективності;

• по-друге, системи показників та вимірювання ефективності вироб-ництва, де розкрию:

1) критерії і системи показників;

2) вимірювання  економічної ефективності ресурсів  і витрат;

3) оцінку  соціальної ефективності;

• по-третє, класифікації чинників зростання ефективності виробництва, де ми визначемо:

1) класифікацію  суттєвих характеристик.

2) напрямки  дії і використання. 

      

Розділ  І. Економічна суть і  загальна харак-теристика  видів ефективності.  

І.1. Економічна суть і  загальна методологія  визначення. 

    Процес  виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії  трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.

    Ефективність  виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання викорис-товують інший термін – продуктивність системи виробництва і обслу-говування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів та послуг. Отже, ефективність виробництва і продуктивність системи – це по суті терміни-синоніми, які характери-зують одні й ті ж результативні процеси. При цьому слід усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці і прибутковість виробництва.

    Процес  формування результатів і ефективності виробництва (про-дуктивності системи) показано на рис. 1.

    Результат виробництва як найважливіший компонент  для виз-начення його ефективності не слід тлумачити однозначно. Йдеться  про корисний кінцевий результат. Можна  розрізняти: 1) кінцевий результат процесу  виробництва; 2) кінцевий народногосподарський результат ро-боти підприємства (об’єднання підприємства).

    Перший  відбиває матеріалізований результат  процесу виробництва, вимірюваний  обсягом продукції у натуральній  і вартісній формах, дру-гий включає  не лише кількість виготовлюваної продукції, але й охоплює її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва, ви-робничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший про-міжок часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності – прибуток.

Ресурси                      Персонал                     Засоби                    Предмети

                                (робоча сила)                   праці                         праці

 

Взаємодія                                                                                      Результати

і витрати                          ВИРОБНИЦТВО                                   (ефект)

 

Ефективність  виробництваї

(продуктивність системи) 
 

Рис. 1¹. Схема формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи). 
 

І.2. Види ефективності. 

    Ефективність  виробництва (продуктивність системи) має полімор-фність визначення і  застосування для аналітичних оцінок і управ-лінських рішень. З огляду на це важливим є вирізнення за окремими оз-наками відповідних видів ефективності (продуктивності), кожний з яких має певне практичне значення (рис. 2).

    Відповідні  види ефективності виробництва виокремлюються пере-важно за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) господар-ської діяльності підприємства. Перш за все результат (ефект) вироб-ництва буває економічним або соціальним.

    Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що харак-теризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об’єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товар-ної, чистої або реалізованої продукції, величина одержаного прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції тощо. Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стану оточуючого середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні нас-лідки виробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативни-ми (наприклад, поява безробіття, посилення інфляції, погіршення еколо-гічних показників).

    Вони  мають ту особливість, що далеко не всі з них піддаються кількісному  вимірюванню. У зв’язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у межах своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи). 

          За наслідками                                       - Економічна

                                                                         - Соціальна 

          За місцем  одер-                                    - Локальна (госпрозрахункова)

                                                                         - Народногосподарська 

ЕФЕКТИВНІСТЬ  ВИРОБНИЦТВА

(ПРОДУКТИВНІСТЬ  СИСТЕМИ)

          За ступенем збіль-                              - Первісна

             шення ефекту                                   - Мультиплікаційна 

           За метою                                             - Абсолютна

          визначення                                           - Порівняльна 
 

Рис. 2². Види ефективності виробництва (продуктивності системи) за окремими ознаками.

    В залежності від об’єкту, стосовно якого визначають результатив-ність його функціонування, розрізняють локальний (госпрозрахунковий) і народногосподарський ефекти. Локальний (госпрозрахунковий) ефект означає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяль-ності даного підприємства, внаслідок якої воно має певний зиск. Якщо ж виробництво продукції на даному підприємстві вимагає додаткових вит-рат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві пов’язане з меншими експлуатаційними витратами або іншими позитив-ними наслідками діяльності, то йдеться про визначення народногоспо-дарського ефекту, тобто спільного ефекту у сферах виробництва і спо-живання відповідних виробів (послуг).

    Внаслідок здійснення виробничо-господарської  діяльності підпри-ємства, впровадження на ньому прибуткових певних технічних, органі-заційних чи економічних заходів має місце первісний (одноразовий) ефект. Проте майже завжди початковий ефект може повторюватися і примножуватися завдяки багатонапрямковому та багаторазовому вико-ристанню таких заходів не лише на даному, але й інших підприємствах, сферах діяльності. Саме тому досить важливого практичного значення набуває визначення і оцінка так званого мультиплікаційного ефекту, що має свої специфічні форми прояву (рис. 3).

    Дифузійний  ефект може реалізовуватись у тих випадках, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення технічного, ор-ганізаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перш ніж знайти широке застосування у чорній металургії метод безпе-рервного розливання рідкого металу був започаткований на підприємст-вах кольорової металургії).