Обіг акцій та їх випуск

       ОБІГ АКЦІЙ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

           ВСТУП  

     На  сучасному етапі розвитку світових економічних ринкових відносин однією з найпривабливіших та вигідних форм організації суб’єктів господарювання є акціонерні товариства. У світовій практиці практично всі великі компанії, холдинги та корпорації організовані за принципом акціонерних товариств. Проте, на сьогоднішній день в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості акціонерних товариств, яку не можна віднести до позитивних змін в економіці країни.

     До  причин, що гальмують розвиток акціонерних  товариств в Україні, можна віднести необізнаність громадян, відсутній  широкий досвід роботи вітчизняних  акціонерних товариств, а також  фінансова криза, яка стала причиною дефіциту вільного грошового капіталу на фінансовому ринку.

     Головним атрибутом акціонерного товариства є акція. Власники акцій товариства є його акціонерами, та відповідно до кількості акції, які вони мають у власності, виконують керування акціонерним товариством. Акціонерне товариство може випускати акції різних видів, що відповідають на даному етапі розвитку інтересам товариства згідно його статуту. Для цього необхідно вільно орієнтуватись у різновидах акцій, які існують, та засобах і засадах розміщення акцій на фондових біржах. Особливості випуску та обігу акцій розглянуто в основній частині даної роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Згідно  Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» N 3480-IV від 23 лютого 2006 року, цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником. Вони можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

     В Україні можуть випускатися такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємства, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери.

     Згідно  статі 6 вищезгаданого Закону України, акція - цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими.

       Прості іменні акції – це  акції, прибуток від яких повністю  зумовлюється чистим доходом підприємства та його дивідендною політикою. Власник простої акції має право на участь в управлінні акціонерним товариством. Прибуток товариства розподіляється між власниками таких акцій пропорційно до вкладеного капіталу. Власники простих акцій мають пріоритетне право на придбання акцій нової емісії, за умови, якщо таке право закріплено статутом акціонерного товариства. При ліквідації акціонерного товариства власники простих акцій мають право на частину активів товариства в останню чергу, після того, як будуть компенсовані всі інші зобов’язання та погашено заборгованість перед власниками облігацій та привілейованих акцій.

     Акції на пред’явника – грошові документи, в яких не вказуються відомості про  їх власників, а в книзі реєстрації обігу акцій визначається лише загальна кількість акцій, випущених в обіг.

     Випускаючи  акції на пред’явника, акціонерне товариство зобов’язується допускати до участі у загальних зборах акціонерів усіх осіб або представників акціонерів, які можуть засвідчити, що вони володіють  акціями цього товариства, та сплачувати дивіденди таким особам чи інституційним інвесторам.

       Випускаючи акції на пред’явника,  акціонерне товариство зменшує  свої можливості щодо визначення  того, кому з осіб або яким  інститутам належать його акції  в певний період часу. З іншого боку, власники таких акцій можуть більш вільно використовувати право делегування на участь у зборах акціонерів або одержання дивідендів. Достатньо продемонструвати наявність акцій фізично або пред’явити відповідний документ про зберігання акцій у депозитарії, банку, довірчому товаристві тощо. Акціонерне товариство не має права вимагати від осіб відомостей про те, хто є фактичним власником акцій на пред’явника, оскільки, випускаючи такі акції, воно погоджується визнавати права осіб або інститутів, які, принаймні, володіють ними.

     У загальному випадку під простими акціями розуміються такі, при  яких власнику однієї акції належить один голос при голосуванні на загальних зборах акціонерів, ставка дивіденду є нефіксованою, а користування іншими майновими та немайновими правами здійснюється в однаковому для всіх акціонерів порядку, крім тих, які є власниками привілейованих акцій.

       На відміну від простих, привілейовані  акції називаються так тому, що  їх власники мають певні переваги  щодо використання майнових, а іноді і немайнових прав порівняно із власниками простих акцій. Привілеї можуть полягати у:

       – наданні переважного права  на одержання дивідендів;

       – встановленні фіксованого і  гарантованого розміру дивідендів;

       – встановленні пріоритетного  права на одержання своєї частки при розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації;

       – встановленні обмеження прав  на управління акціонерним товариством,  тобто акція не має права  голосу на зборах акціонерів. [2]

     Виплата дивідендів на привілейовані акції здійснюється в розмірі отриманого акціонерним товариством прибутку. Якщо прибуток у відповідному році був недостатнім, то виплата дивідендів на привілейовані акції здійснюється з резервного фонду, коли ж розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам на прості акції, значно перевищує фіксований розмір дивідендів на привілейовані акції, власникам останніх можуть доплачувати відповідну суму.

     Частка  привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків. [3]

     Емісія  акцій — це встановлена в законодавчому  порядку послідовність дій емітента з випуску й розміщення цінних паперів.

     Рішення про випуск акцій приймається  засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів товариства. Перший випуск акцій акціонерним товариством здійснюється в розмірі його статутного фонду, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства, або на всю вартість майна державного підприємства у разі перетворення його в акціонерне товариство. В процесі приватизації можуть випускатися тільки прості іменні акції. Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. 

     Незалежно від того, в якій формі випускаються акції, обов'язковою є реєстрація їх випуску Державною комісією з  цінних паперів та фондового ринку.

     Випуск  акцій підприємств здійснюється на основі тимчасового положення про порядок реєстрації випуску, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку він 20 вересня 1996 р №210 та відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Підприємство - емітент одержує право на випуск цінних паперів з моменту реєстрації випуску цінних паперів і присвоєння номера реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. В інформацію про випуск цінних паперів повинні бути включені такі відомості: характеристика емітента, а саме: фірмове найменування, місцезнаходження, дата заснування, предмет діяльності, баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) за останній завершений фінансовий рік, баланс станом за останній квартал перед поданням інформації, звіт про статутний фонд (загальний обсяг, обсяг сплаченої частки), чисельність службовців, а також основні професійні дані про керівних працівників, перш за все — освіта, кваліфікація, виробничий стаж;

     Для випуску цінних паперів у Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку емітент подає такі документи: заяву про реєстрацію випуску цінних паперів; засвідчену копію протоколу рішення про випуск цінних паперів; нотаріально засвідчену копію статуту емітента або змін до нього, пов'язаних із збільшенням (зменшенням) статутного фонду; зразок бланку цінного паперу, сертифіката акції, якщо випуск здійснювався в паперовій формі; баланс; звіт про фінансові результати та їх використання та довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за останній завершений фінансовий рік; копію свідоцтва про державну реєстрацію товариства.

     Реєстрація  випуску цінних паперів повинна  бути проведена не пізніше як за З0 днів з моменту подачі заяви  з доданням необхідних документів. При реєстрації цінним паперам присвоюється реєстраційний номер. Після реєстрації випуску цінних паперів емітенту видається свідоцтво (додаток), яке є підставою для придбання бланків цінних паперів або їх друкування. Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій).

     Акції допускаються: для розміщення серед  працівників підприємства на пільгових  умовах з моменту реєстрації випуску  акцій; для відкритого (вільного) продажу  не раніш як через З0 календарних днів після опублікування інформації про їх випуск. [5]

       Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

     Професійна  діяльність з торгівлі цінними паперами включає:

     - брокерську діяльність;

     - дилерську діяльність;

     - андеррайтинг;

     - діяльність з управління цінними паперами.

     Торговець цінними паперами може провадити  дилерську діяльність, якщо має сплачений  грошовими коштами статутний  капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень.

     Брокерська  діяльність - укладення торговцем  цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від  свого імені (від імені іншої  особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

     Торговець цінними паперами може виступати  поручителем або гарантом виконання  зобов'язань перед третіми особами  за договорами, що укладаються від  імені клієнта такого торговця, отримуючи  за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.

     Дилерська діяльність - укладення торговцем  цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від  свого імені та за свій рахунок  з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

     Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок  емітента.

     У разі публічного розміщення цінних паперів  андеррайтер може брати на себе зобов'язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов'язань.

     З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про  спільну діяльність.

     Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

     Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.

     Сума  договору про управління цінними  паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше  суми, еквівалентної 100 мінімальним  заробітним платам. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.