Отчет о прохождении практики в ООО "ХХХ"

 

 Згідно із Законом  У країни „Про оплату праці”  заробітна плата — це винагорода, обчислена переважно у грошовому  вираженні, яку за трудовим  договором власник або уповноважений  ним орган виплачує працівникові  за виконану ним роботу.

 

 Розмір заробітної  плати залежить від складності  та умов виконуваної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці та господарської  діяльності підприємства.

 

 На кожному підприємстві, організації виникає необхідність  оцінити і оплатити результати  праці, включивши згодом витрати  на оплату праці до вартості  продукції. Документування господарських  операцій повинно забезпечити  одержання своєчасної та об’єктивної  інформації про чисельність працівників,  використання робочого часу, виробіток  продукції і розрахунки щодо  оплати праці. 

 

 Облік руху особового  складу підприємства здійснюється  у бухгалтерії. 

 

 Обліку підлягають  всі працівники незалежно від  виконуваної роботи та займаної  посади.

 

 Оформлення працівників  на роботу здійснюється на  підставі наказу (розпорядження)  про прийняття на роботу.

 

 Для обліку використання  робочого часу використовують  табель, який веде уповноважена  на те особа.

 

 Табельний облік застосовується  для аналізу і контролю за  використанням робочого часу  і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використовуються  також для визначення заробітку  працівників, які перебувають  на погодинній оплаті праці,  та окремих виплат іншим працівникам. 

 

 На основі табелю  робочого часу у бухгалтерії  складається відомість розрахунку  заробітної плати у відомості  відображаються суми нарахованої  зарплати, премії, доплати, лікарняні,  відпускні, розміри утримань до  фондів соціального страхування  та суми до видачі працівникам  на руки.

 

 За рахунок платіжної  відомості можна звірити суми  нарахованої заробітної плати,  розрахунок утримань та фактичної  видачі працівнику оплати.

 

 У ПП „ХХХ” проводиться  індексація заробітної плати,  основними правилами якої є: 

 

1) її зобов’язані проводити  всі працедавці;

 

2) індексують заробітну  плату всіх працівників незалежно  від її розміру в межах прожиткового  мінімуму для працездатних осіб;

 

3) базовими вважаються  місяці, в яких: фізичній особі  підвищували заробітну плату  або ввели постійну надбавку, премію, доплату чи іншу постійну  виплату, у зв’язку з чим  зросли її доходи; співробітника  прийняли на роботу; підвищено  розмір мінімальної зарплати  і через це збільшилася зарплата  працівника.

 

 Згідно чинного законодавства  утримання за досліджуваний період  змінювались, а в 2008 звітному  році здійснюватись у таких  розмірах:

 

1) до Пенсійного фонду  - 2 % або 1 % (якщо розмір заробітної  плати менший прожиткового мінімуму);

 

2) до Фонду соціального  страхування з тимчасової втрати  працездатності - 0,5% (якщо заробітна  плата в межах прожиткового  мінімуму) або 1 % (якщо розмір заробітної  плати більший за прожитковий  мінімум);

 

 З) до Фонду соціального  страхування на випадок безробіття - 0,5 %;

 

4) Податок з доходів  фізичних осіб - 15 %.

 

 Після проведення утримань  працівнику видається заробітна  плата на руки. Працівник підтверджує  отримання заробітної плати підписом  у платіжній відомості. 

 

 Узагальнення інформації  про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового  так і не до облікового складу  підприємства, - з оплати праці  (за всіма видами заробітної  плати, премій, допомоги тощо), а  також розрахунки за неодержану  персоналом у встановлений термін  суму з оплати праці (розрахунки  з депонентами) здійснюється на  рахунку 66 «Розрахунки з оплати  праці».

 

 На підприємстві застосовуються  такі субрахунки до рахунку  66 «Розрахунки з оплати праці»:

 

661 «Розрахунки за заробітною  платою»;

 

662 «Розрахунки з депонентами».

 

 По кредиту рахунку  66 «Розрахунки з оплати праці»  відображаються нарахована працівникам  підприємства основна і додаткова  заробітна плата, премії, допомога  з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації  заробітної плати у зв’язку  з інфляцією, суми компенсації  втрати працівниками частини  заробітної плати у зв’язку  з порушенням термінів її виплати  та інші нарахування, які є  доходом працівника. За дебетом  рахунка 66 «Розрахунки з оплати  праці» здійснюється виплата  заробітної плати, премій, допомоги, матеріальної допомоги, вартість  отриманих у рахунок оплати  праці матеріалів, а також суми  утриманих податків і зборів.

 

 Нараховані, але не  отримані персоналом підприємства  у встановлений термін суми  з оплати праці відображаються  за кредитом субрахунку 662 «Розрахунки  з депонентами» та за дебетом  субрахунку 661 «Розрахунки із заробітною  платою». 

 

 Сума всіх утримань  із заробітної плати працівників  і сума виплаченої зарплати  дорівнює обороту за дебетом  рахунку 66 «Розрахунки з оплати  праці». Кредитове сальдо цього  рахунку дорівнює сумі в графі  розрахунково-платіжної відомості  «Сума, що належить до виплати».

 

 Аналітичний облік  розрахунків по заробітній платі  має стільки ж рахунків, скільки  працюючих на нашому підприємстві  за обліковим складом, тобто  це облік розрахунків по заробітній  платі по кожному працюючому  окремо. Сума всіх нарахувань  по кожному аналітичному рахунку  (тобто по кожному працюючому) дорівнює кредитовому обороту  синтетичного рахунка 66 «Розрахунки  з оплати праці» за звітний  місяць, тобто сумі нарахованої  зарплати по цеху, відділу, підприємстві  в цілому. Сума всіх утримань  із заробітної плати працівників  і сума виплаченої зарплати  дорівнює обороту за дебетом  рахунку 66 «Розрахунки з оплати  праці». Кредитове сальдо цього  рахунку дорівнює сумі в графі  розрахунково-платіжної відомості  «Сума, що належить до виплати».

 

 

^ 2.5. Облік власного капіталу  і забезпечення зобов’язань 

 

 Власний капітал - це  частина в активах підприємства, що залишається після вирахування  його зобов’язань. Власний капітал  складається із:

 

 статутного капіталу;

 

 пайового капіталу;

 

 додатково вкладеного  капіталу;

 

 іншого додаткового  капіталу;

 

 резервного капіталу;

 

 нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

 

 неоплаченого капіталу;

 

8) вилученого капіталу.

 

 Статутний капітал  - це зареєстрована вартість простих  і привілейованих акцій для  акціонерних товариств та розмір  статутного капіталу для інших  підприємств, зафіксований у статутних  документах.

 

 Статутний фонд може  збільшуватися за рахунок прибутку  від господарської діяльності  або додаткових внесків учасників. 

 

 Бухгалтерський облік  статутного капіталу починається  з моменту реєстрації підприємства  в Єдиному реєстрі підприємств  та організацій України 

 

 Прибуток товариства  утворюється з надходжень від  господарської 

 

 діяльності після покриття  матеріальних та прирівняних  до них витрат і витрат на  оплату праці. З балансового  прибутку сплачуються проценти  по кредитах банків, а також  вносяться передбачені законодавством  України податки та інші платежі  в бюджет.

 

 Слід зауважити, що  дохід ПП „ХХХ” формується  лише від основного виду діяльності. Тобто надзвичайних доходів немає. 

 

 Щодо витрат, то тут  є одна особливість. На підприємстві  має місце стаття витрат «Інші  витрати».

 

 До цих витрат відносяться  витрати з отримання послуг  охорони праці, технічного обслуговування  обладнання та послуги лабораторії. 

 

 Суми цих витрат  відображаються у акті здачі-прийняття  робіт, на підставі якого ці  витрати відносяться згодом на  собівартість виготовленої продукції. 

 

 Чистий прибуток, одержаний  після зазначених розрахунків,  знаходиться в повному розпорядженні  підприємства і є його власністю. 

 

 

^ 2.6. Фінансові результати  діяльності ПП „ХХХ”

 

 На підставі даних  бухгалтерського обліку ПП „ХХХ”  складає фінансову звітність.  Складання звітності є завершальним  етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки  фінансової звітності та вимоги  до визнання і розкриття її  елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні  вимоги до фінансової звітності”.

 

 Метою складання фінансової  звітності є подання користувачам  повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух  коштів підприємства для прийняття  ними рішень щодо придбання,  продажу та володіння цінними  паперами, участі в кашталі підприємства, оцінки якості управління та  здатності своєчасно виконувати  свої зобов’язання. Користувачами  фінансової звітності є юридичні  та фізичні особи, які потребують  інформації про фінансово-господарську  діяльність підприємства для  прийняття рішень.

 

 Звітним періодом для  складання фінансової звітності  є календарний рік. Фінансову  звітність поділяють на річну  і проміжну (квартальну, піврічну).

 

 Фінансова звітність  подається підприємством не пізніше  25 числа наступного місяця за  звітним кварталом, а річна  — не пізніше 20 лютого наступного  за звітним роком. Квартальна  фінансова звітність, на відміну  від річної, передбачає складання  лише двох форм: балансу та  звіту про фінансові результати.

 

 Фінансова звітність  складається в тисячах гривень  і підписується керівником і  головним бухгалтером підприємства.

 

 Баланс є основним  звітним документом, що відображає  фінансово-майновий стан підприємства  на певну дату.

 

 У звіті про фінансові  результати відображається інформація  про доходи, витрати і фінансові  результати діяльності підприємства.

 

 Показником діяльності  підприємства є його рентабельність. Цей показник характеризує здатність  підприємства в процесі своєї  господарської діяльності одержувати  певний обсяг доходів, який  забезпечував би прибутковість  його діяльності. В табл.. 2.1 представлені  показники рентабельності ПП  „ХХХ”

 

^ Таблиця 2.1

 

Показники рентабельності підприємства за період 2008-2010 рр.

Назва показника 

Формула розрахунку 

Роки 

 

2008 

2009 

2010

 

Коефіцієнт прибутковості (рентабельності) власного капіталу 

р.190 ф. №2/((к.3 р.380 ф.№1+ к.4 р.380 ф.№1)/2) 

0,35 

0,13 

0,26

 

Коефіцієнт прибутковості (рентабельності) активів 

р.190 ф. №2/((к.3 р.280 ф.№1+ к.4 р.280 ф.№1)/2) 

0,33 

0,12 

0,26

 

Коефіцієнт прибутковості  власного капіталу 

((к.3 р.380 ф.№1+ к.4 р.380 ф.№1)/2)/ р.190 ф. №2 

2,84 

7,27 

3,79

 

Коефіцієнт рентабельності залученого капіталу 

р.190 ф. №2/((к.3 р.620 ф.№1+ к.4 р.620 ф.№1)/2) 

5,19 

2,01 

24,32

 

Коефіцієнт рентабельності необоротних активів 

р.190 ф. №2/((к.3 р.080 ф.№1+ к.4 р.080 ф.№1)/2) 

0,60 

0,22 

0,49

 

Коефіцієнт рентабельності оборотних активів 

р.190 ф. №2/((к.3 р.260 ф.№1+ к.4 р.260 ф.№1)/2) 

0,73 

0,30 

0,55

 

Коефіцієнт рентабельності діяльності 

р.190 ф. №2/ р.030 ф. №2 

0,96 

0,33 

0,96

 

 

 Розглянемо декілька  основних коефіцієнтів з наведених  у табл. 2.1.

 

 Коефіцієнт рентабельності  активів визначається як частка  від ділення чистого прибутку  на середню вартість всіх активів  підприємства. Це показник величини  чистого прибутку на одну гривню  активів, що характеризує ефективність  їх використання.

 

 Оптимальне значення  вказаного коефіцієнта більше  нуля. В нашому випадку у 2009 році спостерігається зниження  цого показника з 0,33 до 0,12. Проте  у 2010 показник знову зростає,що  є позитивною тенденцією.

 

 В нашому випадку  величина коефіцієнта рентабельності  активів вказує на те, що на  кожну гривню вартості активів  підприємство отримало прибутку: в 2008 р. – 0,33 грн., а в 2009 р.  – 0,12 грн.

 

 Коефіцієнт рентабельності  діяльності визначається як частка  від ділення суми чистого прибутку  на суму чистого доходу від  реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг). Цей коефіцієнт  свідчить про наявність у підприємства  можливостей для розширення виробництва  і характеризує прибутковість  його діяльності, окупність понесених  ним витрат.

 

 Оптимальне значення  вказаного коефіцієнта більше  нуля. На досліджуваному підприємстві  коефіцієнт рентабельності діяльності  за 2008 р. дорівнює 0,96. Це значить,  що отриманий підприємством чистий  прибуток складає 96% чистого доходу  від реалізації продукції. Іншими  словами, на кожну гривню чистого  доходу (виручки) від реалізації  продукції підприємством припадає 96 коп. чистого прибутку. У 2010 р.  значення цього показника нем  змінилось.