Визначення, цілі та напрями підприємства

 
 

Зміст

1. Визначення, цілі та напрями підприємства……………………………….…3

2. Правові  основи функціонування підприємства……………………………..4

3. Класифікація  і структура підприємств………………………………………5

4. Об’єднання  підприємств (організацій)………………………………………7

5. Ринкове  середовище господарювання підприємств та організацій………..8

6. Підприємництво  як сучасна форма господарювання………………………10

7. Договірні  взаємовідносини і партнерські  зв’язки у підприємницької діяльності…………………………………………………………………………11

8. Міжнародна  підприємницька діяльність…………………………………….12

9. Перелік використаної літератури…………………………………………….13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Визначення, цілі та напрями підприємства.

    Суспільство влаштоване так, що його життєдіяльність  і рівень забезпеченості потреб визначає суспільнокорисна праця. Проблеми, що постають перед людьми, зумовлюють необхідність об'єднання їх у відповідні колективи, організації, щоб спільними зусиллями долати труднощі і створювати певні блага як для самої людини, так і суспільства в цілому. За метою і характером діяльності всі організації поділяються на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави.

    Організації, що займаються підприємницькою діяльністю, називають підприємствами.

"Підприємство": це “самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)”.

    Кожне підприємство або фірма є юридичною  особою, має усталену систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий  рахунок в банку, печатку з власною назвою, товарний знак.

    Підприємство  як виробнича спеціалізована одиниця  має своє внутрішнє середовище - це люди, засоби виробництва, інформація, гроші.

        У процесі взаємодії компонентів внутрішнього середовища підприємство одержує готову продукцію (виконання робіт, надання послуг).

    Зовнішнє  середовище безпосередньо визначає ефективність роботи підприємств і охоплює такі складові, як споживачі продукції, постачальник виробничих компонентів, державні органи і населення.

    Основною  метою діяльності підприємства є  задоволення потреб населення в  продукції, яку виробляє це підприємство. Найважливіші цілі виробничого підприємства:

• одержання прибутку;
• забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом;
• своєчасна виплата заробітної плати;
• створення робочих місць;
• охорона довкілля;
• створення для працівників належних і безпечних умов праці;
• створення можливостей для професійного зростання.

     Головні напрямки діяльності підприємства залежать від багатьох факторів життєдіяльності людини. Кожне підприємство — це складна виробничо-економічна система певної сфери господарювання. До основних напрямів діяльності підприємства відносяться такі напрями:

• маркетинговий (вивчення ринку товарів, послуг);
• виробничий (обгрунтування обсягу випуску продукції відповідно до потреб ринку, забезпечення матеріально-технічними ресурсами тощо);
• післяпродажний сервіс (організація гарантійного ремонту, сервісного обслуговування клієнтів);
• інноваційний (науково-технічні розробки, технологічна підготовка виробництва);
• економічний (планування, облік, звітність, ціноутворення, зовніш-ньоекономічна діяльність, фінансування);
• соціальний (управління персоналом — професійна підготовка кадрів, створення належних умов праці та відпочинку працівників).

    2. Правові основи  функціонування підприємства.

    Основою функціонування будь-якого підприємства є пакет документів, передбачений законодавчими актами Верховної Ради України та уряду, що регламентують діяльність підприємств у межах держави, виходячи із необхідних потреб життя і розвитку суспільства.

    Кожне підприємство може розвиватися і  функціонувати тільки на правових : основах, гарантованні й забезпеченні державою ефективності його діяльності та сприянні нормальному розвитку суспільства. Діяльність підприємств, у свою чергу має сприяти підвищенню рівня життя людей, їхньому духовному розвитку.

       Серед пакета юридичних і законодавчих  актів визначальними є Закон України "Про підприємства" від 27 березня 1991 року та статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює трудові відносини колективу з адміністрацією підприємства.

      Статут  підприємства — це зібрання певних правил і обов’язків, якими регулюються його відносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут затверджує власник майна за участю трудового колективу. У статуті містяться такі основні відомості:

• найменування власника підприємства;
• місцезнаходження, предмет і цілі діяльності підприємства;
• органи управління, порядок їх формування;
• повноваження трудового колективу і його виборних органів;
• порядок утворення майна підприємства;
• умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

   Колективний договір — це угода між трудовим колективом та ад-

міністрацією (власником) підприємства, яка регулює їх виробничі, економічні й трудові відносини. Колективний договір щороку пере-глядається і в разі потреби оновлюється.

    3. Класифікація і  структура підприємств.

Класифікаційні  ознаки підприємств наведено в табл. 1. 

 
 

    За  формою власності  майна підприємства поділяють на:

 –   приватні підприємства;

- колективні підприємства;

— державні підприємства;

— спільні підприємства.

    За  належністю капіталу серед підприємств виокремлюють:

— національні;

— закордонні;

—  змішані.

    Характеризуючи  види підприємств за правовим статусом і формою господарювання в ринкових умовах, слід зазначити, що всі вони мають важливе значення для економічного розвитку країни.

    Одноосібне  підприємство є власністю однієї особи або родини. Воно реєструється як самостійне або як філіал іншого підприємства.

    Колективне  підприємство — це добровільне об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності.

    Орендні підприємства. Оренда означає засноване на договірних взаємовигідних умовах тимчасове (на визначений термін) володіння і користування майном, яке передається орендатору для здійснення підприємницької діяльності.

    Господарські  товариства — це певні об'єднання підприємців залежно від характеру виробничої діяльності та можливої їх інтеграції чи їхнього капіталу і ступеня відповідальності за зобов'язаннями.

    Товариство  з повною відповідальністю — товариство, всі учасники якого несуть спільну відповідальність за зобов'язаннями усім своїм майном.

    Товариства  з обмеженою відповідальністю — підприємницька структура, учасники якої несуть відповідальність в межах їх статутних вкладів у діяльність заснованого товариства.

    Командитні товариства — вид господарського товариства, до якого поряд з членами з повною відповідальністю включають одного і більше учасників, відповідальність яких обмежується особистим вкладом у майно такого підприємства.

    Акціонерні  товариства — найбільш поширена форма товариств. Головним атрибутом таких товариств є акції — цінні папери без встановленого терміну обігу, які свідчать про пайову участь в статутному фонді товариства. Акціонерні товариства є двох видів: відкриті й закриті.

    Відкриті  — коли акції розповсюджуються шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на фондових біржах.

    Закриті — коли акції розповсюджуються лише між засновниками товариства.

    Залежно від обсягу капіталу, правового статусу  та ступеня підпорядкованості підприємства, що перебувають під впливом головного, можна поділити на дочірні, асоційовані та філіали.