Автоматизація обліку витрат на ремонт основних засобів на матеріалах ТОВ «Качанове-Агро» Гадяцького району Полтавської оласті

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Полтавська державна аграрна академія

Факультету обліку і фінансів

Кафедра бухгалтерського обліку

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Інформаційні системи і технології обліку»

на тему: «Автоматизація обліку витрат на ремонт основних засобів (на матеріалах  ТОВ «Качанове-Агро» Гадяцького району Полтавської оласті)»

Виконав студент 4 курсу 5 групи

ОКР «Бакалавр» спеціальність « Облік і аудит»

Кіян Сергій Олексійович

Полтава 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………...………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БУХГАЛТЕРІЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТЕХНОЛОГІЙ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЛІК…………………………………….5

РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНОЇ   СИСТЕМИ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЕМСТВІ…………………………………………….9

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КСБО……………………………………17

3.1. Нормативно-довідникове забезпечення обліку витрат на ремонт основних засобів…………………………………………………………………………………….17

3.2. Збір та накопичення первинної інформації з обліку на ТОВ «Качанове-Агро»……………………………………………………………………………………..21

3.3.Обробка облікової інформації, аналітичний та синтетичний облік витрат на ремонт основних засобів………………………………………………………………..25

3.4. Підготовка та подання звітності обліку витрат на ремонт основних засобів……………………………………………………………………………………...28

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ………………………………………………………………………………30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………...………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………37

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із важливих резервів підвищення ефективності суспільного виробництва є поліпшення використання основних виробничих засобів і в першу чергу їх активної частини - машин і обладнання. Основні засоби складаються з великої кількості конструктивних елементів, які виготовлені з різних за міцністю матеріалів, виконують різні технологічні функції, мають неоднакове експлуатаційне навантаження і внаслідок цього спрацьовуються нерівномірно.

На багатьох підприємствах є ремонтно-механічні цехи чи майстерні, технічний рівень яких відрізняється. Щорічно в середньому кожна машина чи одиниця обладнання підлягає ремонту. Ремонтне виробництво займає важливе місце у складі допоміжних виробництв. Воно має свої особливості та технологію, які впливають на процес здійснення основного виробництва. Від своєчасності та якості проведення ремонтних робіт залежить ритмічність випуску продукції, її собівартість і якість, ефективність використання основних засобів.

На сучасному підприємств відійшло від системи планово-попереджувального ремонту, що негативно вплинуло на утримання та використання основних засобів. Робітники ремонтних служб матеріально не зацікавлені у праці, розцінки за роботу своєчасно не переглядаються, що викликає велику плинність кадрів, впливає на якість ремонту. А тому в цьому напрямку необхідно поліпшувати систему обліку і контролю, яка б дозволяла приймати ефективні управлінські рішення та попереджувати нераціональні витрати.

Ремонтні роботи виділилися в окрему галузь суспільного виробництва і відрізнялись від інших робіт тим, що в процесі них відбувається відновлення або заміна окремих елементів об’єкта. Ремонти спрямовані на підтримання основних засобів у робочому стані, на зменшення їх зносу. Об’єктами ремонтів є засоби праці виробничої сфери і сфери обігу, предмети невиробничої сфери та особистого споживання. Узагальнення матеріалів дослідження дало можливість визначити, що ремонтом називаються роботи, які спрямовані на зменшення зносу, підтримання в дієздатному стані засобів праці шляхом відновлення або заміни їх зношеної частини.

В економічній літературі і в практичній діяльності немає єдності поглядів стосовно класифікації ремонтів. При поділі ремонтів на види за основу беруться різні ознаки: обсяг, трудомісткість, періодичність ремонту, ступінь розборки об’єкта, джерела фінансування ремонту, конструктивні особливості об’єктів, характер пошкоджень, ступінь зносу окремих частин.

Особлива увага приділяється видам ремонтів: поточному, середньому, капітальному, кожен з яких передбачає свою мету.

Проведений аналіз відображення витрат на ремонт основних засобів в обліку, відповідність П(С)БО України показав, що витрати на поточний ремонт відносилися на собівартість продукції, капітальний ремонт здійснювався за рахунок амортизаційного фонду на капітальний ремонт.

Об’єктом дослідження  є чинна система обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на основі ТОВ «Качанове-Агро»

Метою написання курсової роботи на тему «Автоматизація обліку витрат на ремонт основних засобів» є ознайомлення з організацією роботи бухгалтерії, ефективністю застосування комп’ютеризованої системи обліку, з організацією обліку витрат на ремонт основних засобів в умовах застосування КСБО.

Завданнями курсової роботи  є:

- з’ясування сутності ремонтів, економічні основи їх класифікації;

-визначення основних напрямків удосконалення обліку витрат на ремонт основних засобів;

- уточнення джерел відшкодування витрат на ремонт основних засобів;

- оцінити діючу систему обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів.

Структура роботи. Структура роботи обумовлена логікою дослідження. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків. Завершує курсову роботу список використаних джерел та літератури, які було застосовано під час проведення дослідження.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БУХГАЛТЕРІЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТЕХНОЛОГІЙ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЛІК

           Ефективність роботи бухгалтера, аналітика та управлінця на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи.

          У питаннях створення відділів інформатизації та автоматизації документообігу бухгалтерської служби є багато недоречностей та недоліків, які гальмують розвиток інформаційної мережі, що знижує ефективність нових та новітніх інформаційних технологій. Серед них слід виділити такі:

-використання різноманітних програмних засобів як нових, так і застарілих, значно ускладнює обслуговування інформаційної системи та знижує ефект її впровадження;

- усунення окремих недоліків різноманітних програмних засобів може перейти в повсякденну проблему, що потребує створення засобів моніторингу стану всієї інформаційної мережі.

           Досить актуальною залишається проблема дослідження можливостей програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку і прийняття на їх підставі ефективних управлінських рішень.

           Інформаційні бази мають забезпечувати як мінімум шестирівневу функціональну обробку інформації:

    1. Загальні організаційні принципи побудови підприємства: проектування автоматизованої системи управління під специфіку конкретного підприємства; оптимізація бізнесу, процесів відповідно до нової або існуючої системи управління; визначення облікової політики підприємства; удосконалення організації документообігу, складання звітності, бухгалтерського, складського та інших видів обліку; створення єдиного інформаційного простору для всіх служб управління.

     2. Оперативні принципи управління підприємством: управління закупками — матеріально-технічне забезпечення, управління реалізацією — збут продукції, управління бартерними операціями та взаєморозрахунками, управління запасами — рух і наявність матеріальних цінностей та малоцінних і швидкозношуваних предметів, управління консигнаційними операціями, управління реалізацією через торговельні комплекси з використанням сучасних реєстрів розрахункових операцій, управління договірними зобов'язаннями, розрахунками з постачальниками і покупцями, управління фінансами підприємства, здійснення моніторингу, управління витратами виробництвом, управління проектами, управління собівартістю продукції — товарів, послуг, управління персоналом, обліком кадрів, управління автотранспортом тощо.

       Вирішення завдань бухгалтерського, податкового обліку відбувається без додаткових витрат, шляхом вторинної обробки даних оперативного управління. Таким чином, первинним є управління, а бухгалтерський облік — необхідний засіб для контролю, складання документів.

     3. Комплексна обробка інформації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку: готівкові та безготівкові операції підприємства, облік валютних операцій, облік товарно-матеріальних цінностей, облік необоротних активів, облік праці і заробітної плати, облік фактичних витрат, ведення головної книги та складання Балансу, ведення податкового обліку, формування консолідованої звітності, формування бухгалтерської та фінансової звітності за міжнародними стандартами.

     Контролюючі функції: контроль за виконанням планів, проектів, контроль за кошторисом витрат, контроль за взаємними фінансовими зобов'язанннями, контроль за використанням ресурсів підприємства, контроль якості, можливість виставлення рекламацій.

     5. Аналітичні функції: аналіз виконання планів і використання ресурсів, аналіз фінансової і господарської діяльності, аналіз ефективності використання оборотних засобів, аналіз фактичних витрат (собівартості) і зіставлення їх з плановими, аналіз ефективності маркетингових заходів і рекламних заходів.

     6. Технічні можливості інформаційних бухгалтерських програм: невибагливість до комп'ютерних систем, технічних можливостей комп'ютера, швидкість виконання поставлених завдань, обробки оптимального потоку первинних документів для підприємства, редагування бухгалтерських форм, обмін даними з іншим програмним забезпеченням, обмін інформацією через мережу, надійний захист і збереження інформації, можливість замінити програму (поновити версію).

       Для первинних документів у бухгалтерських програмах створено окремий обліковий реєстр документів — журнал, в якому подано набір типових документів, згрупованих за певною ознакою (журнал "Банк", в якому реєструються, фіксуються платіжні доручення, банківські виписки, заяви на акредитив; журнал "Каса", в якому відображаються прибуткові і видаткові ордери тощо). Якщо документ пов'язано з формуванням проведень, одночасно з веденням дати, виду операції, підпорядкованих документів, то формується бухгалтерське проведення.

   Важливим елементом інформаційного забезпечення є використання різноманітних довідників та констант, які спрощують заповнення електронних документів шляхом автоматичної підстановки одиниць виміру, статей витрат, використання аналітичних рахунків, що запроваджені до синтетичних рахунків.

     Для будь-якої форми бухгалтерського обліку характерні свої спільні особливості:

     -незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

     -повнота відображення в обліку за звітний період усіх господарських операцій, проведених у зазначений час, і результатів інвентаризації майна і зобов'язань;

     - правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

     -тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку.(1)

     Порівнюючи форми бухгалтерського обліку, можна виділити характерні фази обробки облікової інформації: збір і аналіз економічної інформації, запис економічних наслідків у журналах, перенесення даних до Головної книги, формування звітності. При автоматизованій формі обліку фази обробки проводяться автоматично за винятком введення інформації, якщо не передбачено входження інформації через електронну мережу.

     Характеризуючи систему автоматизованої форми бухгалтерського обліку, слід відзначити, що організація роботи бухгалтерів проводиться за функціональною ознакою й комплексно охоплює в єдиній системі бухгалтерський, управлінський (внутрішньогосподарський) і статистичний облік та звітність.

     Форма автоматизованого обліку залежить від способу ведення хронологічних і систематичних записів в облікових реєстрах та вимог, які ставлять до них у частині задоволення потреб управління щодо надання економічної інформації. Облікові документи, реєстри ієрархічно пов'язані між собою і відображають господарські процеси за певною методикою.

      При автоматизованій формі обліку передбачається поєднання даних аналітичного і синтетичного рівнів. В автоматизованих системах для відображення аналітичної інформації щодо основних засобів, запасів постачальників передбачено заповнення-ведення довідників. Дані із довідників переносять в облікові реєстри для проведення розрахунків за кожним етапом, обліковим періодом.

      Слід зазначити, що автоматизація обліку ремонтів та модернізації основних засобів, через єдину інформаційну систему автоматизованого управління , безпосередньо забезпечує керівництво підприємства інформацією про результати фінансово-господарської діяльності підприємства та його фінансовий стан, яка необхідна для прийняття своєчасних та обґрунтованих управлінських рішень.

       Документальне оформлення операцій з ремонтів і поліпшення основних засобів наТОВ «Качанове-Агро» має особливості в залежності від виду робіт та способу їх виконання. До складу проектно-кошторисної документації, яка складається на підприємстві при проведенні ремонтних робіт та робіт з модернізації основних засобів належать: договір підряду (акт виконання робіт), відомість дефектів, кошторис на виконання ремонтних робіт з розрахунком договірної ціни та акт приймання виконаних робіт. Завершення робіт з ремонтів та модернізації основних засобів в бухгалтерії підприємства оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

    При здійсненні внутрішнього аудиту операцій по капітальним ремонтам і модернізації основних засобів на ТОВ «Качанове-Агро», працівники  підприємства особливу увагу приділяють правильності документального оформлення цих операцій, під час якого перевіряється законність, доцільність та правильність оформлення таких операцій. Фактичний контроль господарських операцій з капітальних ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів на ТОВ «Качанове-Агро» здійснюється шляхом проведення контрольного обміру проведених робіт.

      На ТОВ «Качанове-Агро» обліком ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів займається відділ з обліку основних фондів та капітальних інвестицій. Порядок обліку ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів регламентується Положенням з бухгалтерського обліку основних засобів, незавершених капітальних інвестицій та нематеріальних активів.

     Для вдосконалення аудиту ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів на ТОВ «Качанове-Агро» доцільно: посилити контроль за відхиленнями по матеріальних витратах на всіх стадіях ремонтних робіт та робіт з модернізації й реконструкції; визначати фактичне витрачання матеріалів на ремонт інвентарним методом (шляхом перерахунку по факту); здійснювати оперативний контроль за матеріальними витратами шляхом одержання щоденних відомостей про їх витрачання, використовуючи при цьому дані первинних документів, порівнюючи фактичне витрачання та витрачання за нормами; контроль за виконанням плану собівартості робіт.

       Слід також зазначити, що автоматизація обліку ремонтів та модернізації основних засобів, через єдину інформаційну систему автоматизованого управління , безпосередньо забезпечує керівництво підприємства інформацією про результати фінансово-господарської діяльності підприємства та його фінансовий стан, яка необхідна для прийняття своєчасних та обґрунтованих управлінських рішень.(3)

39

РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРИЗОВАНОЇ   СИСТЕМИ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЕМСТВІ

В умовах застосування комп'ютерних систем бухгалтерського обліку методологія обліку змінюється в різних напрямах: змінюється система бухгалтерського обліку, обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається якісна та кількісна зміна облікового апарату та його функцій; при цьому наукові основи теорії та організації бухгалтерського обліку залишаються незмінними. Але зміни в організації бухгалтерського обліку відбуваються на всіх її етапах, починаючи з базового, методичного. Хоча впровадження обчислювальної техніки не вносить змін до принципів облікової реєстрації, що склалися в умовах комп'ютеризованої обробки облікової інформації, техніка збору і обробки облікової інформації кардинально змінюються. В умовах застосування комп'ютерної техніки кожний з елементів методу бухгалтерського обліку, серед яких - документування господарських операцій, відображення облікової інформації за допомогою подвійного запису на рахунках, використання грошового вимірника та інших складових методу бухгалтерського обліку - зберігає і навіть збільшує своє значення, однак за формою і сутністю, як правило, трансформується. Це, в свою чергу, призводить до змін у застосуванні елементів методу бухгалтерського обліку.

      Автоматизація обліку ставить нові вимоги до первинної і нформації. Різноманітність форм подання такої інформації, що надходить до бухгалтерії, дозволяє вести зведений облік безпосередньо на підставі первинних документів без попереднього їх накопичення та узагальнення. Відмінності технології документування в комп'ютеризованих системах обліку наступні:

а) накопичення і первинна обробка облікових даних базуються на використанні комп'ютерів безпосередньо на робочих місцях облікових працівників (в цехах, на складах, в бухгалтерії). При цьому скорочується потік паперових документів та здійснюється перехід до безпаперової технології обліку;

б) обробка даних документування здійснюється за принципом об'єднання процесів складання первинного документа та введення його до комп'ютерної бази даних;

в) можливість автоматичної реєстрації первинної інформації за допомогою таких засобів, як технологічні датчики, сканери штрихових кодів (для обліку товарно-виробничих запасів), касові апарати (для обліку виручки від реалізації в роздрібній торгівлі), смарт-картки (для обліку праці і заробітної плати), ваги, годинники, лічильники, вимірювальна тара тощо. Така технологія первинного обліку дозволяє без будь-якої попередньої реєстрації облікових даних та їх накопичення вручну отримати всі необхідні звітні дані безпосередньо на підставі первинних документів.

Застосування комп'ютерів вносить значні зміни до організації документування, які полягають, по-перше, у використанні електронних носіїв первинної інформації, і, відповідно, електронних первинних документів і, по-друге, в автоматичному складанні первинних документів.

Електронний документ - це документ, представлений в комп'ютерному вигляді. Особливістю електронних документів. є необхідність використання комп'ютера для створення та обробки документів.

Складання, оформлення та зберігання первинних документів при комп'ютеризованому документуванні має ряд відмінностей від паперової обробки даних.

В автоматизованій системі обліку первинний документ може складатись вручну безпосередньо на місці здійснення господарської операції без створення електронного первинного документу. Потім цей документ передається до бухгалтерії для обробки. Бухгалтер (оператор) створює за ним проводку, яка додається до хронологічного масиву даних - журналу операцій.. Паралельно цей документ реєструється вручну в журналі реєстрації первинних документів.

Комп'ютерні технології дозволяють використовувати електронний варіант картотек - бази даних. В найпростішому варіанті база даних - це та ж картотека, тільки розташована в пам'яті комп'ютера, що дозволяє шукати документ або групу документів за будь-якою пошуковою ознакою, закладеною при реєстрації: автором документу, виконавцем, темою, датою отримання або складання документа, його номером тощо.

Одна з основних переваг передачі документу безпосередньо з комп'ютера на комп'ютер - це можливість отримати документ в тому вигляді, в якому він був підготовлений, з включеними до нього таблицями, графіками, рисунками тощо. Відомості з такого документа легко можуть бути включені до інших документів, а сам він може передаватися по мережі всередині підприємства.(7)

Реєстрація проводиться шляхом заповнення реєстраційної картки на екрані комп'ютера і перенесення реєстраційного номеру на сам документ в штамп з позначкою про отримання документу.

Отримані документи обробляються, реєструються, контролюється їх виконання. Після цього документи направляються до електронного архіву, де зберігаються протягом встановленого терміну.

Компактність зберігання, швидкий пошук необхідного документу, створення підбірок документів по заданій тематиці - все це досягається шляхом створення електронного архіву.

На відміну від безкомп'ютерних форм бухталтерського обліку, при яких первинні документи, облікові регістри, звіти роздруковуються та зберігаються в архіві при комп'ютерній формі обліку створюються електронні сховища даних на електронних носіях первинної інформації.

Подвійний запис при комп'ютеризації обліку зберігається, навіть якщо операції фіксуються один раз за допомогою відповідного коду. Принцип подвійності тепер реалізується на іншій підставі - шляхом кодування всіх облікових операцій і розробки відповідних алгоритмів для отримання облікових показників різних ступенів та рівнів. Записана один раз інформація залежно від програми обробки може бути використана багаторазово, в тому числі і в розрізі кореспондуючих рахунків для отримання дебетових і кредитових оборотів.

При введенні інформації до комп'ютера користувач складає облікові записи. Обліковий запис складається з наступних частин:

а)  дата господарської операції;

б) шифри рахунків, що дебетуються та кредитуються (включаючи характеристику в аналітичному розрізі);

в)  кількість (натуральні вимірники для операцій з активами);

г) сума в національній та, в разі необхідності, в іноземній валюті; курс валюти (для операцій з іноземною валютою);

д)  сума господарської операції (документу);

є)   назва та номер первинного документу;

ж)  короткий зміст господарської операції.

В ряді програм алгоритми, що забезпечують введення облікових записів, називаються механізмом "групових операцій". Комп'ютеризація вносить зміни і до інших елементів методу бухгалтерського обліку. Наприклад, із застосуванням штрихових кодів, проведення інвентаризації, не змінюючи своєї економічної сутності, значно прискорюється, а способи її проведення докорінно змінюються. Так, заміна ручного перерахунку зчитуванням штрихових кодів дозволяє провести інвентаризацію без припинення поточних операцій на складах або в магазинах.

В умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів існує можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку зі змінами норм на початок місяця і точніше обчислювати фактичну собівартість відпуску товарної продукції.

Суттєво змінюється і порядок складання звітності. При комп'ютерному способі обробки даних звітність формується як в регламентному режимі, так і в режимі запитів до бази даних, а не складається один раз для використання протягом тривалого часу.

Існуюча форма обліку в незначній мірі модернізувалась відповідно до можливостей обчислювальної техніки, що застосовується. Використання ж сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки призводить до того, що застосування тієї чи іншої форми  обліку здійснюється за допомогою програмно реалізованих алгоритмів. Таким чином, комп'ютеризації обліку на сучасних комп'ютерах не властиві обмеження форми. Хоча технічно за допомогою обчислювальної техніки можна реалізувати будь-яку ручну або механізовану форму - обліку, з'являється можливість реалізації найбільш оптимальної форми. Під час організації бухгалтерського обліку персонал повинен знати, звідки і в якому вигляді він отримує початкові умови для складання операції; алгоритм або спосіб здійснення своєї операції; який результат і в якому вигляді він повинен отримати; що і кому передати по закінченні операції. Така інформація повинна надаватись працівником незалежно від того, який метод обробки інформації застосовується на підприємстві. При цьому способи, якими досягається організація праці при застосуванні прикладних програмних засобів на підприємстві, можуть бути найрізноманітнішими.

Комп'ютеризація суттєво змінює процес організації роботи облікового апарату. Єдиним способом ефективної організації діяльності підприємства в сучасних умовах є закладення правил побудови організаційної структури в комп'ютерну систему організаційного управління, адже під час швидкого розвитку підприємства внутрішні документи підприємства доводиться часто змінювати, а висока плинність персоналу може звести нанівець всю роботу. Таким чином, комп'ютеризація управління підприємством є головним фактором, що визначає організацію роботи підприємства та бухгалтерії.

Використання обчислювальної техніки призводить до якісно нових тенденцій в питаннї побудови структури облікового апарату.

При комп'ютеризації окремих ділянок підприємство обладнують набором автоматизованих робочих місць (АРМ), кожне з яких призначене для вирішення певного облікового завдання. Кожне АРМ здійснює автономну обробку інформації без використання інформації з інших АРМ. Інформаційні зв'язки між автономними АРМ розірвані, що надає можливість для навмисних викривлень, зловживань; отже, необхідний додатковий контроль та дублювання інформації.

Однією з характерних рис є використання автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера. Якщо при побудові структури облікового апарату при безкомп'ютерному способі обробки облікової інформації базовим їі елементом є окремий обліковий працівник, то при застосуванні обчислювальної техніки беруть до уваги не тільки обов'язки та кваліфікацію облікового працівника, але й характеристику комп'ютеризованого робочого місця бухгалтера, за яким він працює. Під АРМ традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці.

Створення АРМ бухгалтера rрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої  систем обробки облікової інформації. Класифікація АРМ відбувається за такими основними ознаками:

-  за функціональною спрямованістю – АРМ  технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо;

- за рівнем використання персональних комп'ютерів – АРМ вищих керівників (включаючи головного бухгалтера), а також керівників середнього та нижнього рівнів управління; АРМ спеціалістів (АРМ бухгалтерів та економістів; нормувальника, диспетчера, інженера, технолога тощо); АРМ технічних виконавців (комірника, секретаря, касира,продавця, оператора тощо);

- за формою організації праці працівників на персональних комп'ютерах – індивідуальні  і колективні;

-  за іншими ознаками. 

Специфічним є те, що АРМ бухгалтера потребує створення технології, яка передбачає участь широкого кола працівників підприємства бухгалтерів, операторів, секретарів, комірників, керівників та інших спеціалістів - в обробці облікової інформації - введенні даних, формуванні первинних документів, візуальному контролі вхідних даних, складанні форм вихідних документів, яке здійснюються на робочому місці за допомогою персонального комп'ютера.

Можливості комп'ютерно-комунікаційної форми обліку дозволяють гнучко розподіляти облікову роботу між працівниками з різних ділянок обліку. Склад облікових завдань залишається незмінним при різних обсягах облікових робіт, але перелік виконавців суттєво відрізняється в залежності від розміру підприємства і, відповідно, обсягу облікової роботи.

На малих підприємствах облік здійснює одна особа - головний бухгалтер підприємства на одному комп'ютері. При необхідності до його комп'ютера під'єднуються комп'ютери керівників. При збільшенні обсягу облікових робіт збільшується кількість бухгалтерів на підприємстві. До локальної мережі підключаються АРМ бухгалтерів з ділянок обліку. Для найбільшої ефективності облікових робіт може передбачатись виділення, найпотужнішого комп'ютера як сервера, на якому зберігається інформаційна база та виконується основна маса обчислень. Подальша реалізація інформаційної технології комп'ютеризованого вирішення завдань бухгалтерського обліку з використанням АРМ на зростаючому підприємстві призводить до необхідності побудови багаторівневої обчислювальної системи, яка rрунтується на застосуванні АРМ технічних виконавців (первинний облік), АРМ функціональних працівників (ділянки обліку), АРМ керівників.

В умовах промислового підприємства організація бухгалтерського обліку на основі АРМ на нижньому рівні складається з АРМ працівників первинного обліку (АРМ складського з обліку виробничих запасів, АРМ з обліку виробітку працівників в цехах основного та допоміжного виробництв, АРМ складського з обліку готової продукції).

Інформація на основі введених даних передається каналами зв'язку до бухгалтерії. Наступні рівні відносяться до бухгалтерії та містять АРМ з ділянок обліку і окремих синтетичних рахунків (облік основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів, оплати праці, готової продукції та її реалізації, розрахункових операцій, витрат виробництва тощо). Бухгалтери контролюють введені дані, перевіряють їх повноту і достовірність, при необхідності створюють інформаційну базу, яку доповнюють інформацією з інших АРМ та інформаційних систем підприємства. Крім того, можлива організація АРМ бухгалтера-аналітика та АРМ контролера. Останні два АРМ включають завдання з функцій аналізу та контролю, які виконуються працівниками бухгалтерії.

Системна комп'ютеризація передбачає об'єднання АРМ бухгалтера в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам. Тому під час системної комп'ютеризації розрив будь-якого інформаційного ланцюга сигналізує про аварію та локалізує її джерело. Характерними рисами організації роботи облікового апарату при комплексній комп'ютеризації обліку є:

- вирішення завдань бухгалтерського обліку та інформаційне обслуговування користувачів АРМ здійснюється за ініціативою та при безпосередній участі облікових працівників;

- інтелектуальна потужність інформаційних систем обліку зростає за рахунок формалізації знань бухгалтерів і створення баз знань, що дозволяє підвищити професійний рівень кожного користувача АРМ - бухгалтера;

- пошук потрібної інформації здійснюється користувачами зі своїх робочих місць із застосуванням спеціалізованих засобів пошуку інформації;

- обліково-аналітична інформація обробляється в діалоговому режимі;

- бухгалтер є безпосереднім учасником технологічного процесу розподіленої обробки даних, а персональний комп'ютер - основним засобом його праці.

Широке використання обчислювальної техніки і, особливо, швидкодіючих електронних обчислювальних машин дає можливість створювати системи централізованої і децентралізованої обробки даних, кожна з яких має притаманні їх переваги і недоліки. Переваги централізованого підходу полягають в наступному:

- уніфікація системи кодування інформації в масштабі підприємства полегшує управління господарською діяльністю. Інтегрований централізований масив даних забезпечує можливість доступу до пристроїв пам'яті для своєчасного отримання необхідної інформації;

- при обробці трудомістких задач в єдиному обчислювальному центрі ці завдання сортуються і виконуються в порядку відповідно до їх важливості для роботи всього підприємства;

- використання одного потужного обчислювального центру скорочує витрати на електронну обробку даних;

- централізована база даних і використання обчислювальною системою всієї бібліотеки програм сприяє зниженню трудомісткості та витрат з обробки інформації;

- можливість централізованої комплектації системи обробки даних кваліфікованими спеціалістами дозволяє скоротити витрати на навчання персоналу.(10)

Однак максимальна централізація обліку має і негативні наслідки: облік і контроль, обробка облікової інформації відриваються від місця здійснення господарських операцій, збільшується тривалість документообігу, Підвищуються витрати на переміщення носіїв інформації до місця їх обробки тощо.

З розвитком можливостей обчислювальної техніки та її здешевленням, створенням АРМ бухгалтерів з'являється можливість децентралізувати облік, оскільки обробка первинної облікової інформації та формування кінцевої інформації може відбуватись безпосередньо на робочих місцях облікових працівників. Децентралізована система обробки даних має ряд наступних переваг:

-    обробка даних у безпосередній наближеності до місця їх виникнення та використання підвищує зацікавленість управлінського та облікового персоналу у підвищенні достовірності вхідних даних;

-    можуть бути враховані інтереси окремих підрозділів підприємств. За допомогою персональних комп'ютерів більш оперативно вирішуються облікові завдання, необхідні для управління цими підрозділами;

- підвищується життєздатність системи обробки даних. Вихід з ладу централізованого обчислювального обладнання або системи передачі даних може призвести до зупинки всієї системи в цілому. Вихід же з ладу локального обладнання не впливає на роботу інших частин системи.(8)

Розглядаючи поняття централізації та децентралізації обліку стосовно як комп'ютеризованого обліку, так і безкомп'ютерних способів обробки облікової інформації, необхідно врахувати, що вони є досить умовними.

Реально не може існувати повністю централізована система, так само як і повністю дсцентралізована система стає недієздатною. Тут враховується ступінь централізації і децентралізації, як оптимальне поєднання цих процесів за певних умов.

Існують дві конкуруючі тенденції, які впливають на вибір структурної схеми системи обробки облікових даних на сучасному етапі розвитку технічних засобів обчислювальної техніки та засобів зв'язку.

Перша полягає у підвищенні ступеня централізації обробки, друга - в посиленні її децентралізації. Ці тенденції призводять до виникнення абсолютно нових особливостей в централізації та децентралізації обліку.

Основна тенденція в централізації і децентралізації виконання облікових функцій полягає в накопиченні і централізованій обробці облікових даних в єдиному центрі і децентралізованому введенні первинної інформації до бази даних програми та використанні результатних облікових показників. Ця система поєднує переваги централізованої обробки даних з перевагами

децентралізованих систем. Використання локальних обчислювальних мереж дозволяє використовувати в інформаційній системі управління методи агрегації та дисагрегації облікової інформації, які, в свою чергу, ведуть до встановлення оптимального співвідношення принципів централізації і децентралізації.

При застосуванні АРМ функції бухгалтерів змінюються наступним чином:

- основним обов'язком бухгалтера, відповідального за ведення обліку на конкретній ділянці, є обробка локальної інформації на відносно невеликій інформаційній базі;

- інформація надходить або у вигляді заповнених первинних документів з регламентованою структурою, або первинний документ заповнюється, і оформлюється на комп'ютері безпосередньо бухгалтером;

- обробка документів полягає у відображенні інформації з документів в облікових регістрах шляхом введення їх реквізитів та формування проводок;

- обробка облікової інформації суворо регламентується як інструктивними матеріалами, так і технологією роботи з нею в системі.

Cyттєво змінюються також функції контролю бухгалтерських даних. Інформаційна програмна систeма за наявності адекватного супроводу з боку розробника або провайдера забезпечує, по суті, безперервний контроль за веденням облікових записів та складанням документів. Практичний результат для підприємства – зменшення імовірності штрафу через неграмотність або випадкову помилку бухгалтера.

Оперативність результатної облікової інформації дозволяє також посилити контроль за законніcтю та економічною ефективністю господарських операцій. В комп'ютерній сиcтемі бухгалтерського обліку є можливість посилити функцію контролю не підвищуючи і не ускладнюючи при цьому трудомісткості ведення обліку.

Традиційно в основі поділу праці бухгалтерів лежить принцип організації обліку за окремими обліковими завданнями або ділянками: облік основних засобів та нематеріальних активів, облік виробничих запасів, облік оплати праці, облік грошових коштів, облік розрахункових операцій, облік витрат виробництва тощо. При комп'ютеризації бухгалтерського обліку за принципами комп'ютернокомунікаційної форми обліку перелік облікових завдань залишається незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результатних даних здійснюються в єдиній інформаційній базі.(12)

Застосування комплексних програмних систем дозволяє радикально поліпшити ситуацію з організації обліку в цілому. Бухгілтерський облік є найбільш регламентованою функцією управління, що може ефективно виконувати свої завдання тільки за умови наявності заздалегідь заданих планів та правил. Оскільки при комплексній автоматизації обліку таким системоутворюючим фактором є програмно реалізований набір формальних алгоритмів, бухгалтерський облік перестає просто представляти господарський процес у вигляді єдиного цілого, а починає перетворювати цей процес на організоване ціле, яким цей процес раніше не був. Фактично - це дозволяє здійснити перехід до концепції активної організації виробництва, праці , та управління в бухгалтерії, при якій організоване ціле є продуктом свідомої цілеспрямованої роботи бухгалтера.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КСБО

3.1. Нормативно-довідникове забезпечення обліку витрат на ремонт основних засобів

Перед початком використання програми її слід налаштувати на потреби і особливості обліку підприємства. Ця робота виконується один раз і складається з трьох етапів: задання значень констант, налаштування плану рахунків, організація аналітичного обліку. Мовою програми 1С:Бухгалтерія це означає, що треба внести зміни в заповнені довідники і виконати початкове наповнення інформаційної бази: якщо база даних програми «порожня», у неї слід внести початкові дані; якщо ж програма вже функціонує, то слід розпочати ознайомлення з нею із констант, довідників і плану рахунків.

Досліджуване підприємство має двох бухгалтерів. Які мають свої робочі місця. В спеціально відведеному кабінеті, у кожного є комп`ютерний стіл, крісло та сам комп`ютер- на якому і ведеться облік. На кожному робочому комп`ютері встановлена програма 1С, ліцензійної версії, які встановлював фахівець.

Спадне меню В режиме:/У режимі:, що розміщене у верхньому лівому куті вікна, дає змогу вибрати один з режимів: 1С:Предприятие, Конфигуратор, Отладчик і Монитор. Але ми працюємо лише в режимі 1С: Предприятие, пріоритетний за замовчуванням, інші режими залишимо фахівцям для налаштування конфігурації.

У вікні Информационные базы треба вибрати потрібну конфігурацію (у моєму випадку 1С: Бухгалтерия) і натиснути на кнопку ОК або двічі клацнути мишкою (навести курсор мишки на потрібний об’єкт і двічі клацнути на ліву клавішу) на назві бази у списку. Кнопки Изменить, Добавить й Удалить, зазвичай, користувача-бухгалтера не цікавлять-вони призначені для налаштування програми на використання тих чи інших інформаційних баз. Функція кнопки Отмена також не викликає запитань- натискання на неї приведе до закриття вікна і відмови від запуску 1С. Однак кнопка Помощь заслуговує на більшу увагу. Натискання на цю кнопку приводить до появи вікна підсказок з системою підсказок 1С, яка має декільк рівнів, що доступні для користувача з різних місць програми, і надає найдетальнішу інформацію як про роботу з програмою, так і про використання окремих документів та звітів (зокрема, з погляду бухгалтера).

На особливу увагу заслуговує головне меню програми, оскільки за його допомогою звертаються до всіх можливостей, функцій і послуг програми. Структура головного меню традиційна для Windows- орієнтованих программ. Щоб вибирати один з пунктів головного меню, достатньо клацнути на ньому мишкою. У більшості випадків після цього з`явиться спадне меню що містить список доступних команд пункту. Список команд окремого пункту може бути різним залежно від того, який журнал відкрито, який документ редагують або який звіт формують. Якщо команда спадного меню супроводжується піктограмою, то її можна виконати і натисканням на кнопку панелі інструментів з такоюж піктограмою. У разі, якщо команда закінчується трикрапкою, то її вибір викликає появу вікна для введення додаткових параметрів або меню для вибору параметрів. Верхнє головне меню складається з таких пунктів: Файл, Операции, Справочники, Документы, Журналы, Отчеты, Сервис, Окна, Помощь. Кожна з них має спадне меню пунктів команд головного меню. Частина команд має такі ж піктограми, як на кнопках панелей інструментів. Звичайно піктограмами позначають команди, які використовують найчастіше, а відповідні кнопки на панелі інструментів дають змогу швидко їх застосовувати. Команди спадного меню можуть буди розподілені на групи горизонтальними лініями за певними сенсовими ознаками. Команди, що закінчуються трикрапкою, пов`язані з додатковими вікнами для вибору або введення додаткових параметрів. Зокрема, командою Справочники… викликають вікно для вибору довідника зі списку наявних.(12)

У програмах 1С є декілька панелей інструментів; вони мають різну кількість кнопок. Головне їхнє призначення- швидкий доступ до часто уживаних команд програми. Для доступу до команди через головне меню потрібно двічі клацнути мишкою, а поміж клацанням ще й порухати нею (щоб перемістити курсор у потрібне місце). Доступ до цієї ж команди через панель інструментів потребує лише одного клцання мишки.

Поведінка 1С Бухгалтерії 7.7 визначається значенням більше 50 констант і трьома десятками параметрів, що настроюються. Не всі константи і параметри однаково важливі. Тільки деякі з них визначають облікову політику підприємства. Більшість констант просто економлять час оператора, підставляючи в поля введення документів найбільш часто використовується значення. Такі константи цілком можна визначити в процесі роботи. Константи програми 1С можна переглянути та відкоригувати через пункт меню Операції Константи. Але зручніше за все це зробити за допомогою «Помічника заповнення констант», який можна знайти у пункті меню Допомога.

Значення констант повинні відображати облік на підприємстві, тому вони вносяться в базу даних програми з реєстраційної довідки підприємства та нормативних бухгалтерських документів. Слід зауважити, що значення деяких констант впливають на методику ведення обліку у програмі, тому бажано знати, для чого призначена кожна константа. Частина констант містить значення за замовчуванням, які з'являються у формах документів, наприклад, назва фірми, основна валюта, одиниця виміру, ставка ПДВ, найменування постачальника, стаття валових доходів (витрат), вид взаєморозрахунків із контрагентом, вид діяльності, хто переважно виписує податкові накладні або відпускає товари зі складу. Значення цих констант вибираються з відповідних довідників.(2)

Для коректної роботи програми потрібно задати такі значення констант , які використовуються для обліку на підприємстві. Щоб модифікувати константу треба двічі клацнути  мишкою в рядку , який відповідає цій константі, у стовпці Значения. Далі може бути кілька варіантів : наприклад, якщо у рядку редагування праворуч зявилась кнопка із зображенням три крапки , то значення константи треба вибрати з відповідного довідника. Причому після натискання кнопки з три крапкою відбудеться перехід до цього довідника і, якщо потрібного значення у ньому немає, його можна відразу увести .Можливий випадок , коли праворуч зявиться кнопка з піктограмою календаря(якщо значення константи є датою), у цьому випадку, натиснувши на кнопку, отримуємо доступ до календаря. Якщо праворуч кнопки не зявилось, то потрібно безпосередньо ввести нове значення константи або відрегувати старе.

Доступ до довідників можна отримати трьома різними способами:

По-перше через головне меню- команда Справочники/Довідники з пункту Операции/Операції, якою відкривають діалогове вікно для вибору конкретного довідника.

По-друге, також через головне меню – пункт Справочники/Довідники , у спадному меню якого перелічені довідники.

По-третє, через панель інструментів, натискаючи на відповідну кнопку.

Усі довідники мають однотипний сервіс, однакові панелі інструментів і дають змогу виконувати над даними практично одні і ті ж дії.

Список основних засобів, нематеріальних активів, не обігових активів містяться у довіднику Необігові активи.

Для створення довідника Основні засоби відкриваємо довідник Необігові активи і в ньому створимо довідник. У цьому довіднику створюємо перелік основних засобів які є на балансі підприємства.

Діалогове вікно редагування реквізитів елемента довідника має дві закладки. Потрібно увести значення таких реквізитів: повна назва, первісна вартість, шифр, інвентарний номер, дата введення в експлуатацію, одиниця виміру і рахунок обліку. Дата введення в експлуатацію вводиться автоматично під час проведення для цього основного засобу документа Введення в експлуатацію. Одиниця вимірювання для кожного елемента довідника може мати лише одне значення на відміну від довідника ТМЦ. Рахунки автоматично заповнюються під час вибору виду основного засобу.

На закладці «Додатково» містяться реквізити , що визначають параметри нарахування зношеності основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку.(4)

У реквізитах «Рахунок затрат» і «Вид затрат» треба зазначити рахунок і аналітику затрат , на які будуть зачислені суми нарахованого зносу.

3.2. Збір та накопичення первинної інформації з обліку на ТОВ «Качанове-Агро»

Використання комп'ютерів вносить значні зміни в організацію первинного обліку, які полягають, по-перше, у використанні електронних носіїв первинної інформації і, відповідно, електронних первинних документів, по-друге, в автоматичному складанні первинних документів. Складання, оформлення і зберігання первинних документів при комп'ютеризованому первинному обліку має ряд відмінностей від паперової обробки даних.

Первинний документ може складатися вручну безпосередньо на місці здійснення господарської операції без створення електронного первинного документа. Потім цей документ передається до бухгалтерії для обробки. Бухгалтер (оператор) створює за ним облікову фразу — сукупність реквізитів для зберігання в комп'ютерній базі даних, у т. ч. проводку, яка додається до хронологічного масиву даних — журналу операцій. Паралельно цей документ реєструється вручну в журналі реєстрації первинних документів.

При комп'ютеризованому обліку первинний документ може складатися або в бухгалтерії, або на робочих місцях облікових працівників — у підрозділах підприємства — за допомогою комп'ютерів, підключених до локальних та глобальних обчислювальних мереж, причому документи, які зберігаються на електронних носіях інформації, можуть не мати паперових аналогів.(11) Електронний документ реєструється в комп'ютерному журналі реєстрації первинних документів, а проводки, що за ним створюються (облікова фраза), додаються до електронного журналу операцій.

Основні відмінності технології первинного документування в комп'ютерних облікових системах такі:

а) накопичення і первинна обробка облікових даних відбуваються на персональних комп'ютерах, установлених безпосередньо на робочих місцях облікових працівників;

б) обробка первинної інформації здійснюється за принципом об'єднання процесів складання первинного документа та введення його до бази даних КІСП;

в) автоматична реєстрація первинної інформації за допомогою технологічних датчиків, сканерів штрихових кодів, касових апаратів, смарт-карток, електронних зважу вальних пристроїв, годинників, лічильників, вимірювальної тари тощо. При цьому автоматичне введення первинних даних не звільняє від необхідності оформляти згодом юридично повноцінне підтвердження здійснених господарських операцій.(13)

Важливим компонентом системи моделей подання та інтерпретації облікових даних, які використовуються у створенні комп'ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО), є модель документування, що в них використовується. Вона визначає правила формування, зберігання, інтерпретації й обробки документів.

«Акт приймання-передачі основних засобів»(дод.А)

Застосовується для оформлення окремих об’єктів, поступивши шляхом:

-придбаних за оплату у інших організацій (поставщиків);

-будівництва господарським чи підрядним способом;

-отримання від інших організацій або фізичних осіб на безповоротній основі;

-отримання в господарське підпорядкування і оперативне управління.

Акт складається на кожний окремий об’єкт. Для прийомки об’єктів основних засобів наказом керівника створюється комісія з обов’язковою участю представника бухгалтерії і МВО. В акті повинна бути описана коротка індивідуальна характеристика об’єкта. Акт підписується комісією і затверджується керівником.

Первинним документом, що фіксує введення основних засобів в експлуатацію, буде акт форми ОЗ-1. З урахуванням конкретних показників фірми "Покупець" він матиме такий вигляд:

1) у рядку "Найменування підприємства" потрібно зазначити найменування фірми "Покупець";

2) у рядку "Код ЄДРПОУ" - ідентифікаційний код фірми "Покупець" в ЄДРПОУ;

3) у графі "Здавач" і "Одержувач", куди потрібно вписати, який підрозділ приймає введений в експлуатацію об'єкт основних засобів;

4) у графі "Дебет", де розшифровуються рахунок, субрахунок, що кореспондується при здійсненні цієї операції по дебету, і код аналітичного обліку;

5) у графі "Кредит", де розшифровуються рахунок, субрахунок, що кореспондується при здійсненні цієї операції по кредиту, і код аналітичного обліку;

6) у графі "Первісна вартість" - первісну вартість обєкта;

7) у графі "Норми амортизаційних відрахувань" - норму амортизаційних відрахувань;

8) у графі "Поправочний коефіцієнт" повинен бути відображений поправочний коефіцієнт до норми амортизаційних;

9) у графі "Устаткування", де вказується код і вид об'єкта аналітичного обліку для нарахування амортизаційних відрахувань;

10) у графі "Сума зносу (амортизації) за документами придбання" - суму зносу основного засобу, зазначену в акті його приймання-передачі;

11) у графі "Рік випуску " - рік, у якому основний засіб випущено чи  побудовано;

12) у графі "Дата введення в експлуатацію" - місяць і рік введення в експлуатацію основного засобу;

13) у графі "Номер документа" - номер акта введення основного засобу в експлуатацію;

14) у графі "Дата складання" - дату складання акта введення в експлуатацію.;

15) у графі "Номер паспорта" – номер, який зазначений у паспорті основного засобу.

«Інвентарна картка обліку основних засобів»

Після оформлення акта введення в експлуатацію основного засобу, як об'єкта обліку  заводять на цей об'єкт інвентарну картку. Це - первинний документ, у якому відображають дані про основні засоби, що перебувають на балансі підприємства. В ній зазначають такі реквізити:

- найменування підприємства (фірма "Покупець") і його код в ЄДРПОУ;

- повне найменування і призначення об'єкта основних засобів;

- первісна вартість об'єкта;

- синтетичний рахунок і субрахунок, на якому враховується даний об'єкт;

- код групи основних засобів;

- норма амортизаційних відрахувань;

- поправочний коефіцієнт до норми амортизації;

- дата і номер акта введення обєкта в експлуатацію;

- місяць і рік початку оплати за об'єкт основних засобів.

На звороті інвентарної картки - стисла індивідуальна характеристика обєкта, зокрема:

- сума зносу за документами придбання;

- найменування його конструктивних елементів і інших ознак.

Картку підписує працівник бухгалтерії фірми "Покупець", який її заповнив, з указанням дати.

На підприємстві також ведуть опис інвентарних карток, у яких внесено дані про інвентарні картки за певний періодю(15)

«Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих

та модернізованих об'єктів»

Форма застосовується для оформлення приймання-здачі  основних

засобів із ремонту, реконструкції та модернізації. Акт, підписаний працівником цеху,  що уповноважений на приймання    основних    засобів,    та    представником   цеху(підприємства), який   виконував    ремонт,    реконструкцію    та модернізацію, здають  до  бухгалтерії  підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівникомпідприємства, організації  чи  особами  на  те уповноваженими.  До

технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів  повинні

бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта,  пов'язані

із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

Якщо ремонт,  реконструкцію або модернізацію виконує стороннє

підприємство, акт складають у двох примірниках.  Другий  примірник

передають підприємству,    що   виконує   ремонт,   реконструкцію,

модернізацію.

В цьому документі в шапці вказується  назва підприємства чи організації, ідентифікаційний код, код УКУД та ініціали керівника.

В табличній частині вказується номер документа, дата складання, код особи, яка відповідає за збереження основних засобів, потім вказується цех чи дільниця де буде проводитися ремонт, вказується кореспонденція рахунків, сума і номер. Вказується найменування об’єкта, скільки днів буде проводитись ремонт, вказуються дефекти роботи по ремонту, також вказується зміна в характеристиці об’єкта і також ініціали осіб, які здавали і приймали об’єкт.

«Акт на списання основних засобів»

Форма застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, будови, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту і т. п.

3.3.Обробка облікової інформації, аналітичний та синтетичний облік витрат на ремонт основних засобів

     Рахунок 10   "Основні   засоби"   призначено   для  обліку  й

узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих

на  умовах  фінансового  лізингу  об'єктів  і орендованих цілісних

майнових  комплексів,  які віднесені до складу основних засобів, а

також об'єктів інвестиційної нерухомості.

     До основних   засобів   належать   матеріальні   активи,  які

підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва

або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або

для здійснення адміністративних  і  соціально-культурних  функцій,

очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше

одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

     Методологічні засади   формування  в  бухгалтерському  обліку

інформації про основні засоби визначені  в  Положенні  (стандарті)

бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

     За дебетом  рахунку  10   "Основні   засоби"   відображається

надходження (придбаних,  створених, безоплатно отриманих) основних

засобів на баланс підприємства,  які  обліковуються  за  первісною

вартістю,   сума  витрат,  яка  пов'язана  з  поліпшенням  об'єкта

(модернізація,  модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція

тощо),  що  призводить  до збільшення майбутніх економічних вигод,

первісно  очікуваних  від  використання  об'єкта;  сума   дооцінки

вартості об'єкта основних засобів,  за кредитом - вибуття основних

засобів    внаслідок    продажу,    безоплатної    передачі    або

невідповідності   критеріям  визнання  активом,  а  також  у  разі

часткової  ліквідації  об'єкта  основних  засобів,   сума   уцінки

основних  засобів.  За  дебетом  рахунку 10 "Основні засоби" також

відображається    сума   створеного   забезпечення,   зокрема   на

передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

     Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

     100 "Інвестиційна нерухомість"

     101 "Земельні ділянки"

     102 "Капітальні витрати на поліпшення  земель"

     103 "Будинки та споруди"

     104 "Машини та обладнання"

     105 "Транспортні засоби"

     106 "Інструменти, прилади та інвентар"

     107 "Тварини"

     108 "Багаторічні насадження"

     109  "Інші основні засоби"

     На  субрахунку  100 "Інвестиційна нерухомість" ведеться облік

наявності   та   руху   об'єктів   інвестиційної  нерухомостНа субрахунку   101   "Земельні  ділянки"  ведеться  облік  земельних

ділянок. На субрахунку 102 "Капітальні витрати на  поліпшення  земель"

ведеться   облік   капітальних   вкладень   у   поліпшення  земель

(меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи). На субрахунку   103   "Будинки  та  споруди"  ведеться  облік наявності та руху будинків,  споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель. На  субрахунках  104 "Машини та обладнання",

105 "Транспортні засоби", 106  "Інструменти,  прилади  та інвентар" ведеться облік відповідно    машин    та    обладнання,   транспортних   засобів,

інструментів,  приладів та інвентарю.На субрахунках 107 "Тварини" і 108  "Багаторічні  насадження"  ведеться  облік  довгострокових

біологічних  активів,  у тому числі багаторічних насаджень, які не

пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.На субрахунку  109  "Інші  основні  засоби"  ведеться   облік

основних засобів,  які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

     Аналітичний облік  основних  засобів  ведеться  щодо  кожного

об'єкту окремо. (14)

Рахунок 10 "Основні засоби" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:   

13 "Знос (амортизація) необоротних активів"

15 "Капітальні інвестиції"       

18 "Довгострокова  дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"       

37 "Розрахунки з різними  дебіторами"                  

41 "Пайовий капітал"             

42 "Додатковий капітал"

46 "Неоплачений капітал"         

47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів"

48 "Цільове фінансування і цільові надходження"             

53 "Довгострокові зобов'язання з оренди"                    

64 "Розрахунки за податками й платежами"

68 "Розрахунки  за  іншими операціями"

74 "Інші доходи"

за кредитом з дебетом рахунків:

13 "Знос необоротних активів"             

18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"       

28 "Товари"

37 "Розрахунки з різним дебіторами"

42 "Додатковий капітал"

85 "Інші затрати"

94 "Інші витрати операційної діяльності"

97 "Інші витрати"

99 "Надзвичайні витрати"

    Витрати на ремонт, здійснювані для підтримки об'єкта основних засобів у робочому стані, й одержання з самого початку певної суми економічних вигід від проведення ремонту, відображаються за дебетом рахунку 23 «Виробництво» або рахунків класу 9 «Витрати діяльності» (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» тощо).

Типову кореспонденцію рахунків для відображення операцій з поліпшення об'єктів основних засобів наведено в Інструкції № 291, Методичних рекомендаціях № 561, роз'ясненнях Мінфіну України.

Наведемо перелік типової кореспонденції рахунків:

дебет 23, 91, 92, 93, 94 – кредит 20, 22, 25 – списання запасів, витрачених на ремонти основних засобів, на поточні витрати виробництва;

дебет 23, 91, 92, 93, 94 – кредит 631, 685, 372 – списання вартості робіт, послуг, поставок цінностей, витрачених на ремонти основних засобів;

дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» – кредит 10 «Основні засоби» – виведення з експлуатації на час модернізації й ремонту об'єкта основних засобів (застосовується в першу чергу для об'єктів групи 1 основних засобів, тому що в цьому випадку податковий облік збігається з бухгалтерським: амортизаційна вартість основних засобів при виведенні з експлуатації прирівнюється до нуля);

дебет 152 – кредит 631 – віднесення до складу капітальних витрат, пов'язаних з модернізацією й ремонтом основних засобів;

дебет 152 – кредит 372 – віднесення до складу капітальних витрат, пов'язаних з модернізацією й ремонтом, здійснених через підзвітних осіб;

дебет 152 – кредит 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», кредит 65 «Розрахунки зі страхування» – віднесення на капітальні витрати, пов'язані з модернізацією, нарахуванням заробітної плати й внесків з фонду оплати праці до державних цільових фондів;

дебет 641 – субрахунок розрахунків з бюджетом з ПДВ – кредит 631, 685, 372 – відображення податкового кредиту з ПДВ за придбаними (оплаченими, поставленими) матеріальними цінностями, роботами, послугами;

дебет 10 – кредит 152 – списання капітальних витрат на модернізацію й ремонт на збільшення балансової вартості окремих об'єктів основних засобів;

дебет 23, 91, 92, 93, 94 – кредит 152 – списання за наказом керівника частини витрат, спочатку визнаних підприємством капітальними, на поточні витрати діяльності або на загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут або інші операційні витрати.

Відображення витрат на ремонт і поліпшення об'єктів основних засобів, узятих в операційну оренду, має деякі особливості:

витрати орендаря на поточний ремонт відображаються в складі його витрат за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94 (залежно від напряму використання орендованого об'єкта основних засобів). На практиці рекомендується відкривати до відповідних рахунків субрахунки «Ремонт орендованих об'єктів основних засобів» для визначення сум фактичних витрат на ремонт;

витрати орендаря на модернізацію, реконструкцію і т. д., якщо це передбачено договором оренди, відображаються як капітальні інвестиції. Такі витрати акумулюються за дебетом субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» у кореспонденції з кредитом рахунків 631, 685, 20, 22, 685, 661, 65 тощо. Після завершення робіт орендар робить запис: дебет рахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» – кредит рахунку 153.(9)

3.4. Підготовка та подання звітності обліку витрат на ремонт основних засобів

  Особливістю "1С: Бухгалтерії" є те, що в її інформаційній базі зберігається інформація не тільки про документи, операції та зроблені ними проводки, але й бухгалтерські підсумки – сальдо та обороти по рахункам і субконто. Коли відбувається проведення документа або операції, одночасно з реєстрацією в ІБ проводок автоматично перераховуються й бухгалтерські підсумки. "1С: Бухгалтерія" зберігає залишки та обороти по рахункам з деталізацією по субконто та обороти між синтетичними рахунками без врахування аналітики. Бухгалтерські підсумки зберігаються помісячно.

   Для автоматизації обліку та аналізу  господарської діяльності підприємства використовується зведений облік єдиного реєстру інформаційної бази – журналу операцій. Аналіз та формування фінансової звітності проводиться завдяки використанню системи звітів. Для цього в діалоговому вікні підготовки до видачі відповідного звіту необхідно вибрати період, за який проводиться аналіз, та відповідний рахунок (субрахунок). При необхідності також вибирається необхідний субконто. Перед формуванням фінансової звітності обов’язково необхідно провести операцію "Закриття періоду", який закриває рахунки доходів та витрат та формує фінансові результати. Після закриття періоду баланс та звіт про фінансові результати формуються автоматично при використанні однойменного регламентованого звіту. Налаштування цих звітів відбувається сервісною службою, яка проводить, як правило, щоквартальне оновлення та доповнення нормативної бази і при необхідності, підключає нові модифіковані регламентовані звіти.

Контроль правильності підсумків. Для формування вихідних документів (крім журнального ордера, який виводиться з режиму перегляду операцій) використовуються різні пункти групи "Звітність" головного меню. При виборі цих пунктів проводиться контроль правильності підсумків. Якщо не встановили режим автоматичного перерахунку підсумків, а для вибраного періоду розрахунок підсумків не проводився або вихідні дані після останнього підрахунку підсумків були змінені, то програма не дозволить ввійти в більшість режимів групи "Звітність". При виборі цих пунктів меню на екран буде виводитися повідомлення: Дані змінювалися!(8)

При виборі оборотно-сальдової відомості, шахматки або зведених проводок програма виводить повідомлення:

Дані змінювалися! Перерахувати - Enter! Ні - Esc!

При натисненні Enter на екран виводиться запит розрахунку підсумків, а при натисненні Esc - здійснюється вивід документів без зміни підсумків.

Одержання підсумків по синтетичному обліку. Залишки на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту рахунків за цей період можна взнати з "Оборотно-сальдової відомості".

Обороти між рахунками за вибраний період виводяться в "Шахматці" і в "Списку зведених проводок". Ці два документи відрізняються по формі: шахматка є великої двохмірною таблицею, а список зведених проводок - довгим списком.
Для кожного рахунка можна отримати "Аналіз рахунка", що містить підсумкові суми кореспонденцій даного рахунка з іншими рахунками за розрахунковий період, залишки по цьому рахункові на початок і кінець періоду. Інакше кажучи, аналіз рахунку являє собою фрагмент головної книги, який стосується даного рахунка.

Часто необхідно отримувати обороти і залишки по рахунках не за весь період, а на кожну дату періоду. Для цього можна скористатися "Аналізом рахунка по датах". Цей документ дозволяє побачити картину зміни засобів і зобов'язань підприємства в часі. Часто аналіз рахунка по датах використовується для перевірки відповідності закладених в комп'ютер даних банківським випискам, даним інвентаризації і т.п.

При складанні звітності часто потрібні обороти і залишки по рахунках за кожний місяць або квартал. Для цього можна скористатися документом "Обороти рахунка". Цей документ дозволяє переглядати початкові і кінцеві сальдо і обороти рахунка і іншими рахунками за кожний місяць і/або квартал.

Карточка операцій по рахунку. В тих випадках, коли є необхідно отримати максимально повну картину операцій по рахунку, можна вивести "Карточку рахунка". Вона містить всі операції з даним рахунком в хронологічній послідовності з вказанням реквізитів всіх проводок, залишків по рахунку після кожної операції, на початок і кінець періоду, оборотів по рахунку.

Якщо для вибраного рахунка ведеться аналітичний облік, Ви можете вивести карточку рахунка по субконто. Ця карточка містить операції по конкретних об'єктах аналітичного обліку.

Одержання даних по аналітичному обліку. Якщо по рахунку ведеться аналітичний облік, то Ви можете одержувати розбивку оборотів і залишків по рахунку по конкретних об'єктах аналітичного обліку з допомогою "Оборотно-сальдової відомості по рахунку в розрізі субконто".

Більш детальні дані можна отримати з "Аналізу рахунка по субконто" . Цей документ для кожного об'єкту аналітичного обліку по вибраному рахунку містить кінцеві суми кореспонденцій даного об'єкта зі всіма синтетичними рахунками, а також залишки по субконто (в натуральному і грошовому виразі) на початок і кінець періоду. Таким чином, документ "Аналіз рахунка по субконто" є розшифровкою "Аналізу рахунка" по конкретних видах аналітичного обліку.

Для видів субконто, зв'язаних з кількома синтетичними рахунками, оборотно-сальдова відомість по рахунку в розрізі субконто не дає повної інформації про обороти і залишки по субконто, тому оборотно-сальдова відомість по одному з цих рахунків не виявить картини розрахунків з цією організацією. Для аналізу таких видів субконто передбачений документ "Аналіз субконто" . В цьому документі для кожного субконто вибраного виду приводяться обороти для цього субконто по всіх рахунках, де це субконто використовується, а також розгорнуте і згорнуте сальдо.

Якщо необхідно проаналізувати обороти між одним субконто одного виду і одним або кількома субконто іншого виду, слід користуватися документом "Обороти між субконто". Цей документ дозволяє дізнатися, наприклад, скільки товарів різного виду купив кожний покупець.

Карточка операцій по субконто. В тих випадках, коли необхідно отримати максимально повну картину операцій по об'єкту аналітичного обліку, можна вивести "Карточку субконто". Вона містить всі операції з даним субконто в хронологічній послідовності з вказанням резвізитів проводок, залишків по субконто після кожної операції, на початок і кінець періоду. Дані виводяться в натуральному і грошовому виразі.(6)

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ

1. Загальні вимоги. Джерелом небезпеки для життя при роботі з комп' ютерами є напруга живлення 220 — 380 В. До роботи з комп'ютерами допускаються особи, які:

а) ознайомилися з інструкцією щодо роботи з ЕОМ і отримали інструктаж на робочому місці;

б) засвоїли відповідний практичний курс, необхідний для роботи за комп'ютерами.

2. Вимоги безпеки при роботі за пультами ЕОМ:

а) при роботі з ЕОМ необхідно пам'ятати, що в них є напруга, небезпечна для життя. 16 КВ — постійна напруга на електропроменевій трубці; змінна напруга 220 В, 50 Гц — напруга живлення мережі;

б) у зв'язку з цим необхідно суворо дотримуватися таких вимог техніки безпеки:

— не вмикати і не вимикати роз'єми кабелів при поданій напрузі живлення;

— не залишати комп'ютери під живленням без нагляду;

в) перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись:

— у наявності заземлення приладів;

— у справності шнура живлення, шнура зв'язку клавіатури з блоком живлення;

— увімкнути живлення.

При ураженні струмом треба діяти негайно (див.: Техніка безпеки при користуванні електроприладами).

3. У разі виникнення пожежі необхідно:

а) використати всі наявні засоби пожежогасіння, крім води і вогнегасника ОХП-10;

б) при необхідності викликати пожежну команду телефоном 01.

4. Категорично забороняється:

а) включати ЕОМ у розетку при несправному шнурі живлення;

б) під'єднувати і роз'єднувати роз'єми кабелів;

в) проводити будь-який ремонт під час включення ЕОМ.

5. Вимога безпеки після закінчення роботи:

а) після закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключити живлення;

б) слід пам'ятати, що після включення індикатора (виключення індикатора) частина схеми перебуває під напругою 220 В. Під час роботи за комп'ютером мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

Фізичні:

— підвищене значення напруги електричного кола;

— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

— підвищений рівень статичної електрики;

— підвищений рівень іонізації повітря.

Психофізіологічні:

— статичні та динамічні перевантаження;

— розумове перенапруження;

— перенапруження зору при роботі за екранами пристроїв.

Рекомендації щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп'ютера на здоров'я людини:

— положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення згорблення;

— нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

— рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

— екран комп'ютера — на відстані 75—120 см від очей;

— висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;

— спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;

— кут між стегнами і хребтом має становити 90°;

— крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;

— відстань між столами з комп'ютерами повинна бути не менша 1,5 м, між моніторами — 2,2 м;

— якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;

— треба уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;

— екран комп'ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, самі вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

— у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість — 60% при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп'ютера.

Рекомендації щодо режиму роботи:

— при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин при восьмигодинному робочому дні; кількість опрацьованих символів (знаків) не повинна перевищувати 30000 за 4 години роботи;

— через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5 —10 хв., а через 2 години —15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.(5)

ВИСНОВКИ

При веденні автоматизованої форми бухгалтерського обліку проходить інтеграція оперативного, бухгалтерського, статистичного обліків у єдину систему. З іншого боку, застосування електронного зв"язку дає змогу підприємству швидше інтегруватися у світове співтовариство.

Важливим елементом сучасного програмного забезпечення є можливість зв"язку виходу до електронної мережі — віртуального зв"язку, що дає змогу виключити ручне введення вхідних даних і уникнути технічних помилок.

Із розвитком новітніх технологій, запровадженням на нормативному рівні електронного підпису на документах з"явилася можливість передачі звітності до державних контролюючих органів зацікавлених осіб.

Також важливою рисою інформаційної системи обліку є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначна, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманітного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень.

Комп"ютери надають великі можливості щодо обробки, зберігання і надання інформації, при цьому зростають вимоги щодо рівня кваліфікації працівників, необхідності підготовки фахівців із знанням комп"ютерної техніки. З іншого боку, при автоматизованому обліку зростає ціна помилки програмного забезпечення чи людської помилки, що призводить до втрати інформації чи її неправильного відображення, а це, у свою чергу, зменшує ефективність господарської діяльності підприємства.

Організаційно-технічне забезпечення обліку на підприємствах повинно відповідати вимогам сучасного збору та обробки фінансової інформації, надання звітів для формування мікроекономічного середовища.

Відкритим питанням залишається формування методів і принципів автоматизації облікової роботи на вітчизняних підприємствах. Розвиток комп"ютерних технологій на світовому та вітчизняному рівнях сприяє розвитку обробки інформації та прийняття ефективних управлінських рішень за допомогою сучасних технічних засобів.

Для характеристики об"єкта комп"ютеризації слід врахувати організаційну побудову та систему управління підприємством, у тому числі типи організаційних структур, функціональну структуру системи управління, методи управління підприємством. Ці характеристики значною мірою визначають особливості запроваджених інформаційних систем, вони мають безпосередній вплив на склад і структуру інформації, що становить базу даних. Важливим елементом для характеристики господарювання є вивчення технологій збору, обробки, зберігання і передачі інформації, що використовуються нині на сучасних підприємствах різних галузей народного господарства. Загальна характеристика інформаційної системи підприємства має визначатися за складом і властивостями основних компонентів інформаційної системи. До них

слід віднести типову функціональну структуру та функціональні можливості типової інформаційної бази підприємства.

Крім запровадження комплексної внутрішньої автоматизації, потрібний перехід до розвитку сервісних ресурсів, запровадження обміну інформацією. Звітні дані можуть бути представлені контролюючим установам, інвесторам з метою реклами. Також інформація має бути отримана підприємством. Це доступ до нормативно-правової бази, для характеристики стану кон"юнктури ринку, для довідки. Особливу увагу тут слід приділити можливості автоматизації розрахункових операцій між підприємствами та реалізації товарів через мережу.

При вирішені поетапного переходу до створення інформаційної системи потрібний цілеспрямований вибір програмного забезпечення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Проблема полягає в тому, що система має задовольняти кілька вимог: бути достатньо функціональною, завершеною з точки зору обліку (автоматизації обліку), бути універсальною, тобто враховувати специфіку галузевих особливостей підприємств. Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управлінського обліку фінансово-економічних служб.

До технічних характеристик слід віднести:

1) невибагливість до комп"ютерних систем;

2) швидкість виконання поставлених завдань;

3) можливість редагування бухгалтерських форм персоналом бухгалтерії залежно від змін на законодавчому рівні, від потреб управління підприємством;

4) обмін даними з іншим програмним забезпеченням;

5) обмін інформацією через мережу;

6) надійний захист і збереження інформації;

7) замінити програму (поновити версію)

39

Список використаних джерел

1. Войтюшенко Н.М. Інформаційні системи і технології в обліку:навч. Посібник для вищ. навч. закладів 1-4 рівня акредитації / Н.М. Войтюшенко, Л.О. Цибульська / Донец

ький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Кафедра інформаційних систем і технологій управління. – Донецьк :ДонНУЕТ, 2009. – 340 с.

2. Господарський облік в програмному середовищі «БУ-ТУЗ» / [наук. ред. З.М. Левченко]. – Полтава : АСМІ, 2009. – 184 с.

3. Дубій О. 12 уроків 1С: Бухгалтерії / О. Дубій.-Львів : БаК, 2001. – 216 с.

4. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту / В.П. Завгородній. – К.:А.С.К., 1998.-768 с.

5. Информационные системы в экономик : Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. - 272 с.

6. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку і аудиту / С.В. Івахненков : Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2003. – 349 с.

7. Інформаційні системи бухгалтерського обліку : підручник [для студентів вузів спец. 7.050106 « Облік і аудит»] / [Бутинець Ф.Ф., Івахненко С.В., Давидюк Т.В., Шахрайчук Т.В.]. – Житомир : ПП «Рута», 2002. – 544 с.

8. Основи інформаційних систем : Навчальний посібник / За ред. проф. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 1997. – 252 с.

9. Пичугин П. 1С : Бухгалтерия: доступно для бухгалтера : [полное практ. пособие для совр. бухгалтера] / П. Пичугин, Д. Бабаєв ; 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков : Фактор, 2007. – 453 с.

10. Проектування інформаційних систем : Посібник / За ред. В.С. Пономаренка – Київ : Видавничий центр «Академія», 2002. – 486 с.

11. Система оподаткування та інформаційно-технічне забезпечення : [навч. посібник] / [Герасим М. П., Десятник О. М., Журавель Г.П. та ін.]. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 736 с.

12. Терещенко Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку:підручник / Л.О. Терещенко, І.І Матієнко-Зубенко / Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2008. – 590 с.

        13. Терещенко Л.О., Матієнко-Зубенко І.І. Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 187 с.

14. Шквір  В.Д. Інформаційні системи і технології обліку : навч. посіб. [для вищ. навч. закладів] / Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. – Львів : Видавництво Національног університету «Львівська політехніка», 2003. – 268 с.

15. Шквір В.Д, Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи технології в обліку : навч. посібник.   – 3-є вид., переробл. І доп. – К.: Знання, 2007. – 439 с.

Додатки

39