Фінансове планування

     План 

     Вступ

     1. Економічна сутність і завдання  фінансового планування.

     2. Фінансові плани підприємств  матеріального виробництва.

     3. Особливості фінансового планування  в бюджетних організаціях.

       Висновок

     Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     Господарська  діяльність підприємств відбувається завдяки організованому, якісному, своєчасному та ефективному управлінню, що являє собою сукупність взаємопов'язаних послідовно здійснюваних функцій.

     У сучасних умовах господарювання аналіз фінансового стану – необхідна  складова процесу управління підприємством. Головним напрямком його практичної реалізації є виявлення можливостей  підвищення ефективності функціонування підприємства, визначення перспектив його розвитку.

     Метою статті є дослідження сутності, завдань  і необхідності системного аналізу  фінансового стану підприємств, а також дослідження всіх існуючих методів, принципів і методик  аналізу фінансового стану підприємства та надання пропозицій щодо їх вдосконалення. Метою також є дослідження  проблем, що негативно впливають  на фінансову стійкість підприємства на сучасному етапі та розгляд  факторів, що перешкоджають аналізу  фінансового стану підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Економічна сутність  і завдання фінансового  планування. 

     Фінансовий  стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії  всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських  факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

     Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів  його виробничої, комерційної та фінансово-господарської  діяльності. Тому на нього впливають  усі ці види діяльності підприємства. В першу чергу на фінансовому  стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

     Як  правило, що вищі показники обсягу виробництва  і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно  впливає на його фінансовий стан.

     Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією  призводять до зменшення надходження  коштів на рахунки підприємства, в  результаті чого погіршується його платоспроможність.

     Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

     Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження  й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової  і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних  і залучених коштів, фінансової стійкості  з метою ефективного функціонування підприємства.

     Саме  цим зумовлюється необхідність і  практична значущість систематичної  оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

     Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших  характеристик діяльності кожного  підприємства.

     Метою оцінки фінансового стану підприємства в системі антикризового управління є розробка і реалізація заходів, направлених на швидке відновлення  платоспроможності, відновлення достатнього  рівня фінансової стійкості підприємства, встановлення можливості підприємства продовжувати свою господарську діяльність, подальшого розвитку, забезпечення прибутковості  і зростання виробничого потенціалу і ухвалення відповідних рішень. 

     Фінансовий  стан підприємства визначається такими елементами:

     1. прибутковість роботи підприємства;

     2. оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні  підприємства після сплати податків  і обов’язкових платежів;

     3. наявність власних фінансових  ресурсів не лише мінімально-необхідного  рівня для організації виробничого  процесу і процесу реалізації  продукції;

     4. раціональне розміщення основних  і оборотних фондів;

     5. платоспроможність та ліквідність. 

     Фінансовий  стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням  різних методів, прийомів та методик  аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці –  за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого  використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

     Неефективність  використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у  постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану  прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

     Основними завданнями аналізу фінансового  стану є:

     - дослідження рентабельності та  фінансової стійкості підприємства;

     - дослідження ефективності використання  майна (капіталу) підприємства, забезпечення  підприємства власними оборотними  коштами;

     - об'єктивна оцінка динаміки та  стану ліквідності, платоспроможності  та фінансової стійкості підприємства;

     - оцінка становища суб'єкта господарювання  на фінансовому ринку та кількісна  оцінка його конкурентоспроможності;

     - аналіз ділової активності підприємства  та його становища на ринку  цінних паперів;

     - визначення ефективності використання  фінансових ресурсів. 

     Аналіз  фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового  оздоровлення підприємств.

     Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а  також для необхідного диференціювання  відсоткових ставок.

     У результаті фінансового аналізу  ми одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну  картину фінансового стану підприємства.

     При цьому в ході аналізу ми може ставити  перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану  або оцінку фінансової перспективи  підприємства.

     Аналіз  фінансового стану – це частина  загального аналізу господарської  діяльності підприємства, який складається  з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового  та управлінського аналізу.

     Розподіл  аналізу на фінансовий та управлінський  зумовлений розподілом системи бухгалтерського  обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу 

     Особливостями зовнішнього фінансового аналізу  є:

     - орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

     - множинність об'єктів-користувачів;

     - різноманітність цілей і інтересів  суб'єктів аналізу;

     - максимальна відкритість результатів  аналізу для користувачів. 

     Основним  змістом зовнішнього фінансового  аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

     - аналіз абсолютних показників  прибутку;

     - аналіз показників рентабельності;

     - аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

     - аналіз ефективності використання  залученого капіталу;

     - економічна діагностика фінансового  стану підприємства. 

     На  відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш  формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього  і внутрішнього аналізу пов'язана  з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу. 

     Основним  змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

     - аналіз майна (капіталу) підприємства;

     - аналіз фінансової стійкості  та стабільності підприємства;

     - оцінка ділової активності підприємства;

     - аналіз динаміки прибутку та  рентабельності підприємства і  факторів, що на них впливають;

     - аналіз кредитоспроможності підприємства; 

     - оцінка використання майна та  вкладеного капіталу;

     - аналіз власних фінансових ресурсів;

     - аналіз ліквідності та платоспроможності  підприємства;

     - аналіз самоокупності підприємства. 

     Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній  базі, включаючи й оперативні дані.

     В традиційній практиці аналізу фінансового  стану існують певні прийоми  й методи його здійснення. 

     Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

     1. горизонтальний (часовий) аналіз  – порівняння кожної позиції  звітності з попереднім періодом;

     2. вертикальний (структурний) аналіз  – визначення структури фінансових  показників з оцінкою впливу  різних факторів на кінцевий  результат;

     3. трендовий аналіз – порівняння  кожної позиції звітності з  рядом попередніх періодів та  визначення тренду, тобто основної  тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних  особливостей окремих періодів (за  допомогою тренду здійснюється  екстраполяція найважливіших фінансових  показників на перспективний  період, тобто перспективний прогнозний  аналіз фінансового стану);

     4. аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між  окремими позиціями звіту або  позиціями різних форм звітності,  визначення взаємозв'язків показників;

     5. порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський  аналіз зведених показників звітності  за окремими показниками самого  підприємства та його дочірніх  підприємств (філій), а також міжгосподарський  аналіз показників даної фірми  порівняно з показниками конкурентів  або із середньогалузевими та  середніми показниками. 

     6. факторний аналіз – визначення  впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку)  прийомів дослідження. При цьому  факторний аналіз може бути  як прямим (власне аналіз), коли  результативний показник розділяють  на окремі складові, так і зворотним  (синтез), коли його окремі елементи  з'єднують у загальний результативний  показник.