Фінансування тероризму

     ФІНАНСУВАННЯ  ТЕРОРИЗМУ

     Після прийняття Радою Безпеки ООН  резолюції (РРБ ООН) № 1373 у 2001 році, міжнародне співтовариство стало використовувати  заходи фінансового впливу  як основний інструмент боротьби з тероризмом.

     У жовтні того ж року мандат Групи  з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ) було розширено: на додаток до протидії легалізації  грошових коштів, отриманих злочинним  шляхом, до нього була включена боротьба з фінансуванням тероризму. Фахівці  ФАТФ також розробили ряд спеціальних  рекомендацій по боротьбі з фінансуванням  тероризму, доповнивши існуючі стандарти  боротьби з легалізацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

     Потреби терористичних організацій у  фінансуванні діляться на дві основні  категорії: (1) фінансування конкретних терористичних операцій, наприклад, витрати безпосередньо на проведення конкретних операцій, і (2) фінансування більш широкої організаційної діяльності, необхідної для розвитку та збереження інфраструктури організаційної підтримки, просування ідеології терористичної  організацій.

     Незважаючи  на те, що потреби терористичних  організацій у фінансуванні не можуть бути віднесені до якогось одного типу через занадто великі відмінності, в недавніх роботах з даного питання  показані деякі загальні закономірності використання терористами грошових коштів. Потреби терористичних організацій  у фінансуванні включають в себе наступні елементи:

• Прямі витрати на здійснення терактів
• Зарплати / витрати на проживання та зв'язок
• Навчання, проїзд та матеріально-технічне забезпечення
• Часткове фінансування

     Крім  коштів, необхідних для фінансування терористичних атак і оперативної  підтримки, терористичним організаціям необхідні гроші для розвитку інфраструктури забезпечення, вербування нових членів і пропаганди своєї  ідеології. При цьому витрати  на інфраструктуру можуть включати в  себе кошти на підтримку благодійних  організацій та ЗМІ, що належать терористичній  організації або які контролюються  нею.

     Терористичні організації можуть залучати кошти, використовуючи для цього законні джерела (включаючи благодійні організації та законні види бізнесу, а також кошти, що надаються самими терористами), займаючись злочинною діяльністю, приймаючи кошти від держав, які заохочують тероризм, заробляючи гроші в недієздатних державах і на територіях, безпечних для терористичних організацій.

     У більшості випадків неправомірне використання благодійних організацій буває  трьох типів:

1. Зміна призначення (виведення) коштів шахрайським способом - наприклад, спонсорам говорять про те, що вони жертвують гроші для сиріт, тоді як у дійсності благодійна організація використовує ці гроші для фінансування терористів. Таке шахрайство може практикуватися поряд з реальною доброчинністю, і всі інші аспекти діяльності благодійної організації можуть залишатися законними.
2. Використання повністю фіктивного підприємства (що видає себе за законну благодійну установу) як підставної організації, що служить терористичним угрупуванням в якості прикриття.
3. Масштабне використання - наприклад, благодійна організація дійсно займається збором коштів для придбання продуктів харчування для дітей-сиріт, але робить це через спеціальну терористичну організацію.

     Існує три основних способи, за допомогою  яких терористи переміщають кошти. Перший спосіб передбачає використання фінансової системи, другий спосіб - фізичне  переміщення грошей (наприклад, за допомогою  перевізників готівки), а третій розрахований на використання системи міжнародної  торгівлі. Терористичні організації  часто використовують альтернативні  системи переказу грошових коштів (АСПК), благодійні чи інші залежні від них  організації, для маскування переміщення  коштів зазначеними способами.

     Уряди різних країн повинні вжити низку  заходів для створення системи, що забезпечує ефективну протидію фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних  принципів ФАТФ.

     Заходи, які вживаються для боротьби з  фінансуванням тероризму в глобальному  масштабі, включають:

1. Стратегію дезорганізації процесу фінансування тероризму;
2. Припинення діяльності терористів, спрямованої на збір, переміщення і використання грошових коштів;
3. Цільові фінансові санкції;
4. Надання звітності про підозрілі транзакції;
5. Фінансову інформацію.

     Дотримання  положень 40 Рекомендацій ФАТФ та 9 Спеціальних  рекомендацій ФАТФ дозволяє створити міцний фундамент для збору фінансової інформації. Використання фінансової інформації в поєднанні з інформацією  по боротьбі з тероризмом, у тому числі з розвідувальною інформацією, на загальнодержавному рівні є найбільш ефективним способом виявлення терористичної  діяльності.