Форми державної підтримки розвитку малого підприємництва

Зміст

Вступ

1. Функції держави як прискорювача підприємницького процесу.

2. Форми державної підтримки малого підприємництва.

3. Напрямки державної підтримки малого бізнесу.

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Підприємництво, як одна із конкретних форм прояву суспільних відносин, не тільки сприяє підвищенню матеріального і духовного потенціалу суспільства і створює сприятливий грунт для практичної реалізації здібностей і талантів кожного громадянина, але й веде до єднання нації, збереження її національного духу і національної гордості.

Роль держави як суб'єкта підприємницького процесу може бути різною в залежності від суспільних умов, ситуації, що складається  у сфері ділової активності, і  тих цілей, які ставить перед  собою держав.

В залежності від конкретної ситуації держава можу бути:

• гальмом розвитку підприємництва, коли вона створює вкрай несприятливу обстановку для розвитку підприємництва або навіть забороняє його;
• стороннім спостерігачем, коли прямо не протидіє розвитку підприємництва, але в той же час і не сприяє цьому розвитку;
• прискорювачем підприємницького процесу, коли проводить постійний і активний пошук заходів по залученню у підприємницький процес нових економічних агентів (нерідко така цілеспрямована діяльність держави викликає “вибух” підприємницької активності і приводить до буму підприємництва).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Функції держави як прискорювача підприємницького процесу.

Держава бере на себе освітні функції, тобто функції по професійній підготовці і вихованню підприємницьких кадрів. Пру цьому до уваги приймається той факт, що здійснення підприємницької діяльності у сучасній ситуації можливе лише за умови вмілого поєднання по крайній мірі трьох основних елементів та їх ефективного використання у практичній діяльності:

а) загальноекономічної теорії;

б) конкретних економічних (підприємницьких) знань;

в) кількісних методів у підприємництві, тобто вміння здійснювати підприємницькі розрахунки стосовно до будь-якої запланованої угоди або операції, передбачених бізнес-планом, а також вміння передбачати  руж засобів на рахунках своєї  фірми при плануванні або здійсненні якої-небудь угоди.

По-друге, держава підтримує у фінансовому відношенні як тих, хто тільки що вступив, так і уже вступивших у сферу ділової активності підприємців. Здебільшого з цією метою держава розробляє спеціальні програми підтримки підприємців, в яких враховуються заходи по пільговому кредитуванню. Особливі пільги надаються тим, хто береться за реалізацію окремих підприємницьких проектів.

По-третє, держава звичайно бере на себе функції створення для підприємців необхідної підприємницької інфраструктури, тобто всіх тих допоміжних (з точки зору основного змісту підприємницьких проектів) структур, які могли б надавати підприємцю послуги, необхідні для ефективної реалізації проектів. Держава в основному постачає підприємця необхідною (більш всього маркетинговою) інформацією, бере на себе також витрати по веденню наукових, науково-технічних, проектно-пошукових та інших робіт з наданням їх результатів підприємцям на безоплатній або пільговій основі. Держава сприяє заснуванню консультаційних, юридичних та інших фірм, які полегшують діяльність підприємців. А також бере на себе функції по підготовці кадрів потрібної кваліфікації для підприємницьких структур. 

 

 

 

2. Форми державної підтримки малого підприємництва.

Форми державної підтримки малого підприємництва можна класифікувати таким чином:

Одне із традиційних обгрунтувань класифікації - характер впливу держави на діяльність малих підприємств, в залежності від якого виділяють два види цього впливу: прямий і непрямий. До прямого впливу можна віднести, наприклад, безпосереднє введення податкових пільг для малих фірм, виділення бюджетних коштів для пільгового фінансування їх перспективних інвестиційних проектів, надання у безоплатне користування або оренду малим підприємствам державного майна тощо.

Непряма підтримка малих підприємств  здійснюється державою опосередковано, тобто через стимулювання великих  і середніх корпорацій, банків, страхових  компаній, громадських організацій, а також залучення елементів  інфраструктури малого бізнесу, які  забезпечують загальні умови його розвитку (навчальних центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків, лізингових, консалтингових, аудиторських, юридичних фірм). До непрямого  виду можуть віднестися такі форми  підтримки, як виділення субвенцій  і дотацій регіонам регіонам і  муніципальним утворенням у якості преміювання за високий рівень розвитку малого підприємництва. Приклад непрямої форми - широко застосовуване у США  надання крупним корпораціям  державного замовлення за умови розміщення ними на малих підприємствах замовлень  на виробництво встановленого відсотка комплектуючих.

Друге класифікаційне обґрунтування - функціональний напрям державної підтримки. Тут можна виділити три види підтримки: організаційно-структурну, фінансово-податкову і майнову. Перший із перерахованих видів підтримки охоплює форми, зв'язані з регламентуванням діяльності малих підприємств, а також із створенням  різних структур, що надають послуги малому бізнесу. До них відносяться, наприклад, спрощена реєстрація суб'єктів малого підприємництва, надання маркетингової інформації на пільгових засадах, проведення консалтингу і аудиту. До фінансово-податкового виду підтримки відносяться різні форми прямого і непрямого фінансування малого бізнесу і застосування податкових важелів для стимулювання його розвитку. В цю групу входять надання податкових і митних пільг, стимулювання банків і страхових компаній до кредитування або страхування малих підприємств; фінансові і податкові форми державної підтримки малого підприємництва.

Майновий вид підтримки малого бізнесу передбачає активне залучення в цей процес державної і муніципальної власності (до того ж не лише матеріальної, але й інтелектуальної); наприклад, впровадження на малих підприємствах нових технологій, проведення лізингових операцій, застосування гарантійних механізмів із використанням державного майна.

Комбінування першої і другої класифікацій дає змогу виділити шість конкретних груп, які об'єднують форми державної  підтримки малих підприємств (Таблиця 1).

 

 

Таб. 1 Комбінована класифікація форм і видів державної підтримки малого підприємництва

Прямі	Непрямі
Організаційно-структурна підтримка
Ведення реєстрації малих підприємств Спрощений порядок реєстрації: вилучення мінімальної плати за ліцензування діяльності і сертифікацію продукції; упорядкування системи контролю і    перевірок малих підприємств, а також захист прав підприємців від    чиновничого рекету; забезпечення соціальної безпеки.	Стимулювання  зв'язків між великими і малими фірмами на засадах франчайзингу, субпідряду та лізингу (нормативно-правове  забезпечення, державне замовлення для  великих фірм з обов'язковим залученням малих тощо). В тому числі інформаційно-маркетингове забезпечення (центри по вивченню внутрішнього і зовнішнього ринків, організація  ярмарок, виставок-продаж тощо). Розгортання консалтингу (податкового, економічного, юридичного тощо) і аудиту. Навчання і перепідготовка кадрів. Пропагандиська підтримка (створення позитивного  образу підприємця через засоби масової інформації тощо). Організація роботи із зарубіжними  донорськими структурами (МОТ, ЕБРР тощо).
Фінансово-податкова  підтримка
За діяння спрощеного порядку подання фінансової звітності  і ведення бухгалтерського обліку. Дозвіл на використання прискореної амортизації. Уведення спеціального (пільгового) режиму оподаткування. Пільгове кредитування високоефективних інвестиційних проектів, зв'язаних з державними (регіональними, місцевими) інтересами. Забезпечення державним  замовленням. Застосування пільгових  митних тарифів та інші форми митної підтримки.	Стимулювання  банків і страхових компаній до кредитування і страхування малих підприємств. Надання додаткових субвенцій  і дотацій регіонам і муніципальним  утворенням в якості заохочення за високий рівень розвитку малого підприємництва.
Майнова підтримка
Встановлення  пільгових умов надання в оренду приміщень і обладнання, що перебуває  у державній власності, а також  формування державних лізингових компаній. Науково-технічна підтримка	Надання пільг  лізинговим компаніям, які працюють з малими підприємствами. Забезпечення гарантій по кредитах за рахунок державного майна

 

Наша держава, так як і інші, намагається підтримати малий бізнес. Так, у жовтні 2000 р. був прийнятий Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, а також утворений Державний фонд підтримки малого підприємництва.

Основними задачами Фонду є фінансове  забезпечення державної політики в  галузі підтримки малого підприємництва і створення ефективно діючого  фінансового механізму для реалізації державної програми, участь у фінансуванні регіональних програм, а також проектів і заходів, направлених на підтримку  і розвиток малого підприємництва.

 

3. Напрямки державної підтримки малого бізнесу.

Для виконання цих задач реалізуються основні напрямки діяльності:

1. Розробка фінансової стратегії  по залученню українського і  міжнародного банківського капіталу, а також інших кредитно-фінансових  організацій під державні гарантії уряду України для забезпечення розвитку малого бізнесу в країні.

2. Сприяння формуванню пільгового  податкового режиму для працюючих  у сфері малого бізнесу.

3. Формування системи лізингу  як однієї із перспективних  можливостей створення і розвитку  виробничого базису малого і  середнього підприємництва.

4. Сприяння розвитку зовнішньоекономічній  активності суб'єктів малого підприємництва.

5. Підготовка і перепідготовка  кадрів для роботи у структурах  малого бізнесу.

6. Створення умов для успішного  розвитку підприємницької діяльності  шляхом формування сприятливої  інфраструктури.

7. Інформаційне і нормативно-правове  забезпечення діяльності підприємців  у сфері малого бізнесу.

8. Консалтингове, аудиторське та  інше забезпечення підприємств  малого та середнього бізнесу.

9. Лобіювання підприємств малого  та середнього бізнесу на всіх  рівнях законодавчої і виконавчої  влади.

10.Розвиток рекламно-виставкової  і видавничої діяльності в  цій сфері.

11. Розвиток інноваційної діяльності  у підприємницьких структурах, сприяння  освоєнню нових технологій і  винаходів.

З врахуванням характеру нагромаджених  проблем основною метою Програми є забезпечення умов для розвитку малого бізнесу шляхом підвищення якості і ефективності заходів державної  підтримки на національному рівні. Досягнення цієї мети без проектування програмно-цільового інструментарію і його професійного використання практично  неможливо.

Для просування до мети  Програмі поставлені чотири задачі, які повинні вирішити ключові питання (з врахуванням обмежень на час вирішення і наявних ресурсів):

1. Створення сприятливих умов  для стабільної діяльності малих  підприємств, подолання бар'єрів  на шляху розвитку малого підприємництва.

2. Відпрацювання і впровадження  прогресивних фінансових технологій  підтримки малого підприємництва, консолідація засобів і інструментів  для фінансування пріоритетних  напрямків розвитку малого підприємництва (по територіях, галузях), інтеграція  фінансових механізмів малого  підприємництва у спільну кредитно-фінансову  систему України.

3. Концентрація ресурсів і оптимізація  їх використання в роботі об'єктів  інфраструктури підтримки малого  підприємництва.

4. Практичне сприяння створенню  нових і ефективному розвитку  діючих суб'єктів малого бізнесу,  зміцнення соціального статусу,  підвищення престижу підприємців,  розширення інформаційного поля  для малого підприємництва.

В якості функціональних напрямків при вирішенні задач вибрані:

• нормативно-правове забезпечення малого підприємництва;
• розвиток прогресивних фінансових технологій підтримки малого підприємництва;
• підвищення ефективності використання створеної інфраструктури підтримки малого підприємництва і інформаційних систем;
• науково-методичне і кадрове забезпечення малого підприємництва, взаємодія із засобами масової інформації і пропаганди підприємницької діяльності;
• управління Програмою і контроль за ходом її реалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, діяльність суб'єктів малого підприємництва у багатьох випадках залежить від дій державних органів  виконавчої влади. Без спеціальних  заходів державної підтримки  розвиток малого підприємництва неможливий. Проте державна підтримка малого підприємництва стримується макроекономічними  умовами.

До головних проблем, які стримують розвиток малого бізнесу, можна віднести недосконалість системи оподаткування, нестабільність бюджетного фінансування державної і регіональних програм підтримки бізнесу.