Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2013 в 17:35, контрольная работа
1. Державне регулювання інфляції.
2.Кредитні спілки.
Завдання 1.
В таблиці наведено балансові звіти комерційного банку. Визначити кредитний потенціал банку та банківської системи при умові, що банк буде надавати кредити на максимально можливу суму. Скласти балансовий звіт банку після того, як він надасть кредити на максимально можливу суму.
Завдання 2.
Кредитор повинен видавати протягом трьох років кредит частинами: певні суми на початку кожного року. Позичальник буде повертати позику теж по частинах: певні суми наприкінці 3 – го, 4 – го, 5 – го років. Чи буде така операція вигідна для кредитора.
Міністерство
освіти та науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра фінансів
і економіки
Контрольна
робота
з дисципліни «Гроші і кредит»
Виконала :
Стихун А.В.
Рівне 2012
1. Державне регулювання інфляції
Антиінфляційна політика
більшості країн з розвинутою
ринковою економікою
Дефляційна політика включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізм. Для того щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати державного бюджету, передусім на субсидії підприємствам, соціальні потреби, інфраструктуру, на потреби військово-промислового комплексу. З метою вилучення з обігу зайвих грошей, які надійшли туди раніше, широко використовується посилення податкового тиску на доходи. Проте мобілізовані в бюджет через податки кошти можуть знову надходити в обіг у вигляді державних витрат. Щоб цього не сталося, необхідно реально зменшувати бюджетні витрати, насамперед невиробничого призначення. Для вилучення частини зайвих грошей форсується випуск державних позик.
Важливим інструментом
дефляційної політики є
Політика дефляції при послідовному і жорсткому її проведенні може дати бажаний антиінфляційний ефект, проте реалізація її пов'язана з певними труднощами, оскільки посилює соціальне напруження в суспільстві, викликає загрозу економічних спадів, зменшення зайнятості. Тому урядам нерідко доводиться маневрувати, оперативно змінюючи дефляційні методи інфляційними.
Другий напрям
Під впливом
Досвід державного регулювання інфляції, накопичений розвинутими країнами протягом 60-90-х років з урахуванням кейнсіанських і монетаристських рекомендацій, має велике значення для економічної теорії і практики.
По-перше, інфляція
може легко з контрольованої
перетворитися в
По-друге, антиінфляційна
політика дає тим більший
По-третє, антиінфляційна політика теж може викликати певне напруження в економіці, незадоволення нею певних сил, які сподівалися на фінансову підтримку з боку держави і не одержали її. Тому проведення такої політики вимагає від її творців значної мужності і політичної волі, певних жертв з боку суспільства. Проте вони повністю окупляться завдяки забезпеченню економіки стабільними грошима.
2.Кредитні спілки
Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»). Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки». Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року (ст. 1) кредитну спілку віднесено до кредитних установ — фінансових установ, які відповідно до закону мають право за рахунок залучених коштів надавати кредити на власний ризик.
Початки кредитних спілок
Батьківщиною кредитних спілок вважається Німеччина, а їх батько — Фрідріх Вільгельм Райффайзен, який у селі Фламерсфельд розпочав свою кредитово-кооперативну діяльність у 1849-му році. Його «кредитова кооператива» для сільських жителів, відома у всьому світі як «райффайзенка», несла фінансову допомогу незаможнім селянам-фермерам, яких тоді немилосердно використовували лихварі. Приблизно у той сам час для найбідніших жителів міста, зокрема ремісників та дрібних купців у німецькому містечку Деліч, утворився міський тип такої ж ощадно-позичкової каси: її засновником був Герман Шульце-Деліч. З цих скромних початків постав кооперативно-кредитовий рух, який перенісся до Австрії у 1851, а згодом захопив Італію, Францію, Англію та інші країни.
В Україні першому ощадно-позичковому товаристві дав початок у 1871 Григорій Ґалаган у селі Сокиринцях Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер: Срібнянського району Чернігівської області); в Галичині перше кредитове товариство під назвою «Віра» заснував Теофіл Кормош у 1894 в місті Перемишль.
В незалежній Україні перші кредитні спілки відновили свою діяльність в 1992 році (створено перші 2 кредитні спілки в м. Кривий Ріг та м. Стрий (Львівська область). Відновлення кредитних спілок відбувалося за підтримки української діаспори з Канади та США.
1993 року Указом Президента було затверджено «Тимчасове положення про кредитні спілки», яким кредитні спілки відносилися до громадських організацій, які надавали фінансові послуги. 90ті роки ХХ століття характеризувалися створенням великої кількості кредитних спілок, але гіперінфляція 1993-1994 років та «валютна» криза 1998 року призвела до закриття багатьох спілок.
20 грудня 2001 року було прийнято
Закон України «Про кредитні
спілки», який визначив
Органи управління кредитної спілки
Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки. Загальні збори збираються щонайменше один раз на рік. Основними повноваженнями зборів є: затвердження статуту та положень про органи управління; обрання органів управління; прийняття рішення щодо реорганізації кредитної спілки.
Спостережна Рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки в кількості не менше 5-ти осіб. Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Строк повноважень членів спостережної ради визначається рішенням загальних зборів (як правило, це 3 роки).
Кооперативна природа діяльності кредитних спілок відображена в принципах її діяльності (ст.ст. 2, 14, 20, 21, 24, 25 Закону України «Про кредитні спілки»). Ці принципи діяльності кредитних спілок в Україні переплітаються з принципами кредитної кооперації, що ухвалені Всесвітньою радою кредитних спілок 24 серпня 1984 року.
Основні принципи:
Кредитна спілка за своєю природою являє собою не лише ефективний механізм взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому вона може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійснювати благодійну діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій населення.
Кредитна спілка
створюється і діє, в першу
чергу, для забезпечення
Фінансові продукти кредитних спілок створюються самими членами організації. Співробітники кредитних спілок розроблюють депозитні та кредитні програми, а члени організації «відсіюють» найменш затребувані з них. Таким чином, кредитні спілки надають фінансові послуги лише за тими програмами, що найбільш затребувані членами організації.
Державне регулювання діяльності кредитних спілок
Державне регулювання діяльності кредитних спілок здійснювали такі органи державної влади 2003 - 2012 - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом; не входить до структури Кабінету Міністрів України. 2012 - Національна комісія, що здійснює регулювання на ринках фінансових послуг - спеціальний орган виконавчої влади.
Завдання 1.
В таблиці наведено балансові звіти комерційного банку. Визначити кредитний потенціал банку та банківської системи при умові, що банк буде надавати кредити на максимально можливу суму. Скласти балансовий звіт банку після того, як він надасть кредити на максимально можливу суму.
№ |
Показник |
Варіант16 |
1. |
Норма обов’язкового резервування,% |
13 |
Актив балансу банку, млн.грн. |
||
2. |
Резерви |
48 |
3. |
Кредити видані |
70 |
Пасив балансу банку, млн.грн. |
||
4. |
Власні кошти |
51 |
5. |
Строкові вклади |
18 |
6. |
Вклади до запитання |
49 |