Поняття, мета й об’єкти фінансового обліку

Поняття, мета й об’єкти  фінансового обліку

 

 

За обліковими функціями  бухгалтерський облік поділяється  на фінансовий і управлінський облік.

 

Фінансовий облік —  комплексний системний облік  майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне  відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних  і національних стандартів бухгалтерського  обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами. Фінансовий облік регулюється законодавством. Він обов’язковий для всіх суб’єктів  господарювання й оприлюднюється у  фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

 

У схематичному вигляді бухгалтерський облік виглядає так:

 

 

 

Фінансовий облік відображає стан майна, зобов’язань, капіталу та фінансового результату діяльності підприємства в єдиному грошовому  вимірнику за допомогою подвійного запису з метою формування звітності  різних видів та встановлених форм. Незважаючи на те, що в кожному з  видів обліку присутні (притаманні) свої особливості, вони мають загальні характеристики в принципах побудови, використовуючих методах і , що найбільш важливо, в управлінському і фінансовому обліку в процесі поточного управління виробництвом в якості єдиних об’єктів виступають засоби праці і сама праця, тобто матеріальні і трудові ресурси.

 

Між управлінським та фінансовим бухгалтерським обліком є дуже багато спільного. Насамперед ідеться про  такі характеристики:

 

v єдина система первинного  обліку;

 

v єдині принципи побудови  обліку як двоїстого процесу; 

 

v єдине професійне середовище  та інші.

 

Розглянемо більш детально риси фінансового обліку:

 

Фінансовий облік грунтується на єдиній системі збирання і первинної обробки облікової інформації: цю систему називають також “первинним обліком” або “обліком першого поверху”. Саме на рівні первинного обліку відбувається реєстрація окремих господарських подій або фіксація певних чинників, пов’язаних з цими подіями. Надалі ця інформація узагальнюєтся і обробляється у системах управлінського та фінансового обліку відповідно до їх цільового призначення.

 

Фінансовий облік значною  мірою грунтується на концепції відповідності в управлінні. Ієрархія відповідальності у фінансовому обліку в основному існує у вигляді “власники – вищий менеджмент”, а в управлінському – охоплює всі рівні від вищого менеджменту до окремого працівника, який відповідає за здійснені ним витрати.

 

Дані фінансового обліку використовуються для прийняття  рішень – акціонерами, кредиторами, інвесторами, податковими органами та ін. Ці рішення у кінцевому  підсумку впливають на діяльність підприємства. Фінансовий облік входить в професійне середовище, де як окремі сектори можна  виділити також бюджетний облік  та бухгалтерську освіту. Професіонали вищої кваліфікації на відміну від  вузьких фахівців є універсалами і їх діяльність відзначається високим  ступенем диверсифікації.

 

Фінансовий облік грає регулюючу роль і несе в собі елементи такої системи, котра передбачає прямі і зворотні зв’язки при  виконанні функцій спостереження, вимірювання різних характеристик  виробництва або його окремих  частин, обробки інформації за даними первинної документації. Підтвердженням тому служить рух звітної документації між підрозділами і службами підприємства і бухгалтерією.

 

Ведення фінансового обліку є обов’язковим для кожного підприємства. Законом встановлюються вимоги до фінансової інформації. Регламентуються форми  звітності і їх зміст, порядок  розрахунку показників. Оскільки менеджерам необхідна часто термінова (негайна) інформація, то для прийняття рішень використовуються приблизні (наближені) оцінки. Вимоги до точності в управлінському обліку послаблені в сторону (бік) прискорення  отримання інформаціії. В той час як фінансовий облік базується на точності інформації, законом регламентуються не тільки обмеження, але і вимоги. Фінансові звіти готуються для зовнішніх користувачів, тобто людей, які не працюють на підприємстві. Інформаціія, що міститься в фінансових звітах, відображає операції, котрі вже здійснені, і тому вона піддається перевірці і оцінці надійності.

 

Фінансові звіти узагальнюють інформацію про діяльність всього підприємства. В деяких випадках (коли підприємство або розміщене в різних регіонах, або має декілька видів діяльності) складаються окремі фінансові звіти  або розрахунки за галузями, видами діяльності.

 

Мета обліку – основна (основоположна) ознака відмітної характеристики. Призначення фінансового обліку – складання фінансової звітності  зовнішнім користувачам інформації. Мета рахується досягнутою, якщо документи  складені і представлені (доставлені, подані) за призначенням.

 

Фінансовий облік будується  на основі загальноприйнятих норм і  стандартів бухгалтерського обліку. Цей принцип дозволяє зовнішнім  користувачам інформації проводити  порівняння і співставлення. Крім того, користувачі повинні бути впевнені, що облік ведеться по загальноприйнятому порядку, дякуючи чому він в достатній  степені (мірі) достовірний. В фінансовому  обліку використовується наступна базисна  рівність: Активи = Зобов’язання + Власний  капітал.

 

Інформація, що відображена  в фінансових звітах, показує результат  здійснених фактів (що мали місце, відбулися) і господарських операцій за певний (визначений) період часу. Інформація фінансового  обліку використовується в управлінському обліку при плануванні і прогнозі. Однак в структуру управлінського обліку, крім того, попадає інформація, спрямована і до майбутнього. Мета фінансового  обліку – показати, “як це було”, а управлінського – “як це повинно бути". При цьому найбільша увага приділяється оцінкам майбутніх періодів. Кінцевим продуктом (результатом) фінансового обліку є фінансові документи, котрі складаються в грошовому вираженні. Господарські операції вже здійснені і об’єктивно виміряні в грошових одиницях відповідного періоду на рахунках бухгалтерського обліку. Сальдо всіх рахунків, які включені в головну книгу, показують в фінансовій звітності.

 

Ринковій системі управління затратами і результатом має  відповідати певна система обліку, яка включала б два рівні обліку затрат і результатів, а саме: фінансовий облік затрат і результатів та управлінський облік затрат і  результатів. На першому рівні розв’язуються  завдання, які забезпечують взаємовідносини  підприємства із зовнішніми користувачами  та дають відображення затрат і результатів  у цілому по підприємству. На другому  рівні розв’язуються завдання, що забезпечують взаємовідносини підприємства з внутрішніми користувачами  та дають відображення затрат і результатів  по центрах відповідальності, видах  діяльності, видах продукції тощо. Вирішення наведеної сукупності завдань є можливим лише за наявності  сформованих двох взаємозв’язаних  структур – фінансової і управлінської  бухгалтерії. Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку можна подати у вигляді схеми.

 

 

 

Об’єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є:

 

- активи підприємства: основні  засоби, нематеріальні активи, капітальні  вкладення, довгострокові та короткострокові  фінансові вкладення, виробничі  та товарні запаси, розрахунки  з дебіторами, грошові кошти, Інші  активи;

 

- джерела власних засобів:  статутний фонд (капітал), резервний  (страховий) фонд, фонди І резерви  спеціального та цільового призначення,  нерозподілений прибуток, Інші джерала власних засобів;

 

- зобовязання (пасиви) підприємства: довгострокові та короткострокові кредити банків І позикові кошти, розрахунки з кредиторами, Інші короткострокові зобовязання; витрати підприємств за їхніми елементами І доходи за їхніми видами;

 

- фінансові результати  діяльності підприємств І їхній  розподіл;

 

- господарські операції, повязані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат і доходів

 

Саме в цьому питанні  проявляються відмінності побудови фінансового обліку. Фінансовий облік  охоплює інформацію, яка формується в сфері грошового процесу. В  основному він орієнтований на зовнішніх  користувачів, але використовується також для внутрішнього управління підприємством. Тому досить часто його називають також зовнішнім обліком. Ведення фінансового обліку, як правило, чітко регламентовано. Результатом  фінансового обліку є складання  періодичної, обов”язкової звітності, котра надається (представляється) підприємством фіскальним державним органам, власникам і іншим зацікавленим користувачам.

 

Література:

 

1. Єфименко Т.І., Чебанова Н.В. „Фінансовий облік” 2007р.

 

2. С.Голов, В.Костюченко „Фінансовий облік” 2005р.