Виды операций с валютой

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Фінанси»

ВИДИ ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТОЮ

                                                                                   Підготувала

ст. групи 3-4-Ф

Григорян А.П.

                                                                              Перевірила

доц. кафедри

Бормотова М.В.

Харьків 2012

Зміст

1    Сутність, види та класифікація конверсійних операцій

2     Валютна операція «Спот»

      Валютні операції на умовах «спот»

      Котирування валют

3       Валютна операція «Форвард»

      Сутність форвардної валютної угоди

      Розрахунок теоретичного форвардного курсу

      Валютування форвардних контрактів. Форвардні контракти на ламану дату і з правом вибору дати. Форвардні крос-курси

      Закриття та продовження форвардного контракту

      Ефективність форвардного контракту

   Висновок

1. Сутність, види та класифікація конверсійних операцій

Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Можна виділити кілька цілей конверсійних операцій:

                  обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні туризму, інвестицій;

                  спекулятивні операції;

                  хеджування валютних ризиків.

Одна з цілей конверсійних операцій в усьому світі – це одержання прибутку від зміни курсу валют, тобто звичайна спекуляція. Наприклад, долар США за день може змінитися стосовно євро на кілька центів, якщо вгадати цей рух і зробити кілька конверсійних операцій, то можна одержати значний прибуток.

Валютний ринок (з точки зору операцій) – це сукупність усіх конверсійних операцій, а також валютних розрахунків та операцій позикового характеру з іноземною валютою. Поточні конверсійні операції становлять основну частину валютних операцій, в англійській мові щодо них вживається термін Foreign Exchange Operations, скорочено Forex або FX. Конверсійні операції поділяються на:

                  операції з негайною поставкою валюти або поточні конверсійні операції;

                  термінові (строкові) валютні конверсійні операції.

У свою чергу, операції з негайною поставкою можуть поділятися на операції з датою валютування сьогодні (today або скорочено tod), завтра (tomorrow або скорочено tom) і датою валютування через два робочі банківські дні – операції на умовах спот (spot). Термінові валютні операції поділяються на форварди, свопи, ф'ючерси, опціони.

Рис. 1. Класифікація конверсійних операцій

Учасниками ринку Forex насамперед є банки, що здійснюють основні операції за заявкою своїх клієнтів – експортерів та імпортерів, інвестиційних фондів, страхових компаній, хеджерів та спекулянтів. У комерційних банках акумулюються кошти клієнтів, якими вони можуть управляти, до того ж вони виконують операції й у своїх інтересах за рахунок власних коштів.

На ринку Forex також активно беруть участь валютні біржі, центральні банки. Останні управляють рівнем валютного курсу, виходячи на ринок із валютними резервами країни, тобто проводять інтервенції для підтримки валютної стратегії. Найбільший вплив на світовий валютний ринок справляють такі центральні банки як Федеральна Резервна система США, Європейський центральний банк, Банк Японії, Банк Англії. В Україні найбільший вплив на курс національної валюти здійснює Національний банк України (НБУ).

Крім банків, активну роль на ринку відіграють брокерські компанії або брокерські доми. Вони є посередниками між величезною кількістю учасників ринку – комерційними банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями, дилінговими центрами і приватними інвесторами.

Головними валютами ринку Forex є: USD – долар США; GBP – англійський фунт стерлінгів; EUR – євро (міжнародна європейська валюта); CHF – швейцарський франк; JPY – японська єна; CAD – канадський долар; AUD – австралійський долар.

2 Валютна операція "спот"

      Валютні операції на умовах «спот»

Для банків та їх клієнтів – міжнародних торговців, експортерів та імпортерів дуже важливо знати не тільки курс конвертації валют, а й дату, коли на їх рахунок зарахують придбані валютні кошти. При значних обсягах грошових оборотів необхідно чітко контролювати свою ліквідність і платоспроможність. Тому в банківській практиці важливого значення набуває «дата валютування» (value date) – дата виконання умов угоди, тобто фактичного переміщення коштів. Датами валютування певної валюти можуть бути тільки робочі дні, крім вихідних і святкових.

У світовій практиці заведено проводити конверсійні операції між банками на другий робочий банківський день, тобто на умовах спот (spot). Умови розрахунків спот необхідні для контрагентів угоди для того, щоб протягом поточного і наступного днів ретельно опрацювати необхідну документацію, оформити платіжні документи для виконання умов угоди.

Дата операції – це дата укладення угоди, коли продавець погоджується продати, а покупець придбати іноземну валюту. На цю дату операції відображаються в бухгалтерському обліку.

Усі головні валюти торгуються на умовах спот. Але так само існує практика проведення конверсійних операцій із датою валютування до споту – «сьогодні» (today) і «завтра» (tomorrow). Це може бути пов’язано з інтересами клієнтів або з особливостями торгівлі національними валютами різних країн.

Іноді на валютному ринку виникають відхилення від прийнятих правил визначення дати спот з різних причин. Це – святкові дні в країні однієї з валют, технічні моменти, коли неможливо розрахуватися у певний день. Тоді банки визначають дату спот на перший робочий день, котрий є реальним розрахунковим днем для даної пари валют.

Також бувають ситуації, коли банки не можуть провести конверсійну операцію один з одним на одну дату валютування (наприклад, немає прямих відкритих кредитних ліній). Тоді угоду проводять із рознесеними датами валютування (split value date).

Наприклад, банк А продав швейцарські франки банку Б за євро, але у нього немає на банк Б кредитної лінії, тобто банк А ризикує тим, що, відправивши швейцарські франки, він не отримує євро. Тому сторони домовляються, що банк Б розрахується в євро на умовах спот, а банк А – швейцарськими франками з датою валютування спот плюс один день.

      Котирування валют

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, колективних валютах чи міжнародних платіжних засобах. Ціни на вільному міжнародному валютному ринку визначаються, виходячи з попиту і пропозиції на певну валюту, у країнах з обмеженим ступенем конвертації курс національної валюти формується, здебільшого, під впливом центрального банку.

Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Курси валют на спот-ринку є базовими для розрахунку курсу всіх термінових угод – форвардів, свопів, ф'ючерсів, опціонів.

На екранах моніторів при укладенні угод по телефону дилери звичайно вказують дві валюти: базову валюту і валюту котирування.

1 USD =93,56 JPY або l EUR = 1,4979 USD;

або USD/JPY= 93,56, EUR/USD = 1,4979.

Ліва частина котирування – це базова валюта (USD, EUR), права частина – валюта котирування (JPY, USD). Курси валют встановлюють до базової валюти, тобто яка кількість валюти котирування відповідає одиниці базової валюти. Якщо мова йде про купівлю USD/JPY, то це значить, що купуються долари США і продаються японські єни (долар США – базова валюта). Коли в новинах передають, що почав дорожчати GBP/JPY, то це означає, що англійський фунт стерлінгів подорожчав відносно японської єни. Якщо учасник торгів бажає укласти угоду в сумі валюти котирування, то в процесі переговорів він обов’язково про це вказує.

У більшості країн курси іноземних валют виражаються в національній валюті. Пряме котирування визначає певну кількість національної валюти за одиницю іноземної.

У вигляді прямого котирування офіційно встановлюються курси більшості валют світу – USD/CHF, USD/EUR, USD/JPY тощо. Котирування «USD/EUR 0,6676» означає, що 1 дол. США дорівнює 0,6676 євро (1USD = 0,6676 EUR). На ринку Forex курси основних валют розглядають як котирування валют до долара США, тобто долар США є базовою валютою практично для всіх валют. Це свідчить про роль американської валюти як загальновизнаної і найпривабливішої розрахункової одиниці, використовуваної у міжнародній торгівлі.

Непряме (зворотне) котирування визначає певну кількість іноземної валюти за одиницю національної валюти. При використанні непрямого котирування курс долара до швейцарського франка буде таким: CHF/USD = 0,9537 з округленням до четвертого знака після коми.

При непрямому котируванні долар є валютою котирування, а інша валюта (у нашому прикладі це CHF) – базою котирування. Курс низки валют офіційно установлюються до долара США у вигляді непрямого котирування. Це курс долара до європейської валютної одиниці євро, англійського фунта стерлінгів, а також до грошових одиниць країн – колишніх колоній Великобританії – EUR/USD, GBP/USD тощо.

Причини котирування фунта стерлінгів у вигляді базової валюти криються у ролі англійського фунта як найпоширенішої у світі валюти часів Британської імперії, що обслуговувала величезну частину світового торговельного обороту. З фунтом стерлінгів співвідносили свої валюти інші країни на початку XX ст., у тому числі й США.

Найменший можливий розмір зміни курсу валюти називається пунктом (point), або піпом (pip). Це – останні цифри при написанні валютного курсу. Для фунта стерлінгів, євро, долара США, української гривні й більшості інших валют – це 0,0001, для японської єни – 0,01. Сто пунктів складають велику фігуру (big figure).

На валютному ринку валютні курси котируються з використанням двох сторін – bid та offer (ask).

Bid – це курс купівлі базової валюти (курс продажу валюти котирування) маркет-мейкером.

Offer – це курс продажу базової валюти (курс купівлі валюти котирування) маркет-мейкером.

Як правило, котирування має такий вигляд:

Котирування маркет-мейкера = bid/offer

EUR/USD – 1,4590 (bid)/1,4595 (offer)

або EUR/USD – 1,4590/95

На ринку завжди є два типи учасників – маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker) або маркет-юзери (market-users).

Маркет-мейкер – активний учасник ринку, який зв’язує покупців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.

Маркет-тейкер (маркет-юзер) – пасивний учасник ринку, що запитує котирування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів. Проте якщо маркет-тейкери володіють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то маркет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Зазвичай, це дрібні комерційні банки, клієнти банків – різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку.

Різниця між правою і лівою сторонами котирування називається спредом. Спред є прибутком банку маркет-мейкера від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред може розглядатися як «плата за послуги», маркет-мейкер купує завжди дешевше, а продає дорожче.

На розмір спреду впливає кілька чинників:

Статус контрагента і характер відносин між контрагентами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контрагентами протягом ряду років склалися стійкі партнерські відносини, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків добре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.

Ринкова кон'юнктура. В умовах, коли курс швидко змінюється, розмір спреду звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої зміни курсу долара багато банків буде котирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3-5 як звичайно.

Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду більший при котируванні банком рідкісних, «екзотичних» валют або за угодами на менш ліквідному ринку.

Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами – у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-майкер котирує меншим спредом.

3 Валютна операція «Форвард»

      Сутність форвардної валютної угоди.

форвардна валютна операція

Міжнародна торгівля завжди пов’язана з валютним ризиком, адже в кожній угоді беруть участь контрагенти з різних країн і принаймні одна зі сторін змушена проводити розрахунки в іноземній валюті. Тому будь-яка зовнішньоторговельна угода є джерелом валютного ризику для експортера або імпортера (або для обох сторін, якщо валюта контракту не є національною валютою жодного з партнерів). Для того щоб захистити себе від валютного ризику, експортер або імпортер може укласти з банком форвардний контракт.

Форвардний валютний контракт – це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди.