Вплив міжнародних фінансвоих організацій

План

1. Вплив діяльності міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток України

2. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, як чинник економічного розвитку держави

Висновки

Список використаної літератури

1. Вплив діяльності міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток України

Міжнародні організації є дієвим регулятором міжнародних відносин, зокрема, в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Сьогодні практично всі держави світу - від найпотужніших до невеликих і таких, економічний рівень яких ще невисокий, - сполучаються у світовій мережі міжнародних організацій.

              Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій. Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів. Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР) має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.

Сучасні економісти-міжнародники в своїй діловій практиці повинні обов’язково ураховувати вплив міжнародних організацій на розвиток національної економіки і прагнути до якомога ефективнішого використання позитивних наслідків співпраці з ними. Їм необхідно вміти відстоювати інтереси як України в цілому, так і своїх фірм і закладів в стосунках з міжнародними інституціями зокрема. Для цього важливо знати принципи і цілі діяльності міжнародних організацій, механізми їх функціонування, організаційну структуру, політику. Особливо це стосується зокрема валютно-кредитних організацій.

Найбільшими міжнародними фінансовими організаціями, що проводять свою діяльність в Україні є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Здійснюючи підтримку національної валюти і платіжного балансу країни-позичальника, МВФ сприяє економічній стабільності й потенційному розвиткові. Специфіка функціонування Фонду не дозволяє йому вкладати інвестиції в будь-яку країну. Політика МВФ може лише впливати на рішення іноземних інвесторів, для яких проведення програм цього фінансового інституту у тій чи тій державі визначає можливість інвестування.

Співпраця України з групою Світового банку розпочалася 1992 році, коли на офіційній церемонії у Державному департаменті США українська сторона підписала статут Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), який є основною структурною ланкою всесвітньої фінансової організації. Інші складові - Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство гарантування інвестицій та Міжнародний центр розв'язання спірних питань у сфері інвестицій.

Світовий банк в особі МБРР і Міжнародної асоціації розвитку є не звичайним банком, а спеціалізованою фінансовою агенцією, яка надає низькопроцентні довгострокові кредити і гранти країнам, що є їхніми засновниками, тобто власниками акцій. Україні належить 10908 акцій на суму 1315,9 млн. дол. США.

За 11 років співпраці Світовий банк надав Україні 24 позики та 4 гранти Глобального екологічного фонду на загальну суму близько 3,4 млрд. дол. США та одну гарантійну операцію сумою 100 млн. дол. США. Цей проект - „Морський старт" - спрямований на покриття політичних ризиків, пов'язаних з інвестиціями в російські та українські підприємства, залучені до виробництва й запуску комерційних супутників з рухомої морської платформи.

Співпраця України з МФК розпочалася 1995 р., коли за її участі було створено Український фонд. Загальні інвестиції в нього станов 18 млн. дол. США, з яких 1,5 млн. дол. США вклала корпорація, а решту - такі фінансові інститути, як ЄБРР, Банк Бостона та ін. Фонд інвестує в українські малі приватні компанії. За цей час він вклав 5,3 млн. дол. США у 18 компаній по всій Україні.

БАГІ надала гарантію в розмірі 19 млн. дол. США австрійському Райффайзенбанку для покриття його двадцятимільйонної інвестиції у "Райффайзенбанк Україна". Банк застрахував себе від ризиків неможливості конвертації та переказу грошей і конфіскації власності на 7 років. У 1994 р. Консультаційна служба щодо іноземних інвестицій провела діагностику інвестиційного клімату в Україні, а 1998 р. після дослідження інвестиційного законодавства дала свої рекомендації щодо проекту закону, який сприяв би залученню іноземних інвесторів.

Іншою міжнародною фінансовою організацією, яка тісно співпрацює з Україною у сфері інвестування, є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Україна стала членом ЄБРР згідно з Указом Президента від 14 липня 1992 р. Так, одним із перших кроків співпраці України з ЄБРР було підписання у грудні 1994 р. угоди про відкриття кредитної лінії для надання кредитів малому та середньому приватному підприємництву. Фінансування у вигляді чотирьох траншів надавалося Національному банку України, який розподіляв ці кошти між уповноваженими банками-учасниками.

2. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, як чинник економічного розвитку держави

Міжнародні фінансові організації набувають дедалі більшої вагомості у міжнародних економічних відносинах, оскільки через мережу цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, відбуваються купівля та продаж валюти  для  фінансування  експорту  й  імпорту. Особливо  важлива  діяльність цих організацій для країн, які здійснюють перехід до ринкових відносин  і готові використати як управлінський досвід МФО, так і власні можливості.

МВФ – це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва, покликана регулювати валютно-розрахункові відносини між державами і здійснення фінансової допомоги країнам-членам через надання  їм у разі виникнення  валютних  труднощів,  зумовлених  порушенням  рівноваги  платіжних  балансів,  короткотермінових  позик  в  іноземній  валюті. Фонд  здійснює свою діяльність як спеціалізована установа ООН. МВФ є інституціональною основою сучасної міжнародної валютної системи.

Основними завданнями МФО є:

●  сприяння розвитку міжнародної валютно-фінансової співпраці;

●  розширення та збалансоване зростання обсягів міжнародної торгівлі з метою

досягнення високого рівня зайнятості та реальних прибутків;

●  зміцнення виробничого потенціалу країн-членів;

●  сприяння стабілізації валют та уникнення їх конкурентної девальвації;

●  участь  у  створенні  багаторівневої  системи  платежів  та  усунення  валютних

обмежень .

СТРАТЕГІЯ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МФО

Основні цілі

●  економічний і соціальний розвиток держави;

●  стабілізація виробництва;

●  економічне зростання.

Завдання

●   зміцнення фінансового сектора;

●  сприяння створенню та розвитку дрібних та середніх підприємств;

●  підтримка структурної перебудови великих підприємств;

●  створення сприятливого інвестиційного клімату;

●  залучення прямих іноземних інвестицій та заохочення спільного фінансування проектів.

Засади

●  прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабілізації та інтегрування України в Європейський Союз;

●  відповідність умов кредитування України МФО пріоритетам її економічного та соці-

ального розвитку;

●  спрямування ресурсів на забезпечення сталого економічного зростання, здійснення

структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку і припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат;

●  мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів, сприяння надходженню прямих іноземних інвестицій;

●  дотримання економічно обґрунтованих та загальновизнаних меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави.

Принципи

●  підтримка розвитку приватного сектора;

●  підтримка приватизації;

●  підтримка зміцнення фінансового сектора;

●  сприяння приватним інвестиціям у харчову промисловість та розвиток сільського господарства;

●  раціоналізація енергетичної галузі;

●  розвиток малих та середніх підприємств;

●  модернізація і реформа основних галузей інфраструктури

●  посилення ролі Української сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги;

●  підвищення якості комплексної експертизи проектних пропозицій, зокрема стосовно

доцільності залучення фінансових ресурсів МФО для підтримки загальнодержавних та галузевих програм розвитку;

●  концентрація фінансових, технічних і консультативних ресурсів, які надають МФО та міжнародні донори, на пріоритетних напрямах економічних та соціальних реформ;

●  збільшення частки самоокупних інвестиційних проектів у кредитних портфелях МФО;

●  максимальне використання можливостей МФО, зокрема МФК, БАГІ, ЄБРР та ЧБТР, з метою розширення співпраці з приватним сектором економіки, що не передбачає прямих зобов'язань держави або надання державних гарантій;

●  мінімізація нових державних запозичень для реалізації інституціональних проектів, крім тих, що пов'язані з безпекою життя людини, охороною здоров'я та освітою.

Напрями діяльності

●  реформування органів виконавчої влади;

●  збільшення кількості проектів, пов'язаних з розвитком регіонів, вирішенням соціальних та екологічних проблем територіальних громад;

●  збільшення кількості інвестиційних та кредитних проектів, спрямованих на підтримку приватного сектора;

●  залучення інвестиції для забезпечення розвитку інфраструктури, зокрема муніципальної та портової, будівництва, агропромислового комплексу, сфери роздрібної торгівлі та надання послуг, виготовлення транспортного обладнання і сфери телекомунікацій;

●  виконання програми кредитування малих та середніх підприємств;

● фінансування міжнародних транспортних коридорів (автомобільних, залізничних), міської інфраструктури та комунальних підприємств;

●  підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергоощадливих технологій, модернізація блоків атомних електростанцій;

●  залучення ресурсів для підтримки сільського господарства та експортоорієнтованого

виробництва;

●  залучення фінансових ресурсів для реалізації проектів у сфері міської та транспортної інфраструктури, енергетики, охорони навколишнього природного середовища,

телекомунікацій, малого та середнього бізнесу;

●  розроблення прозорої політики приватизації, структурної перебудови великих дер-

жавних промислових підприємств, запровадження механізму її реалізації та механізму післяприватизаційної підтримки;

●  залучення до процесу приватизації іноземних інвесторів;

●  демонополізація підприємств шляхом виділення самостійних структурних підрозділів.

Показники результативності реалізації принципів

●  створення передумов для сталого зростання економіки України та поліпшення доб-

робуту громадян;

●  збільшення загального обсягу фінансових ресурсів МФО, які залучено у межах реалізації інвестиційних проектів;

●  досягнення цілей проектів у встановлений термін у межах відповідного бюджету;

●  збільшення частки інвестиційних проектів у структурі проектних портфелів МФО в Україні;

●  дотримання графіків підготовки і реалізації спільних з МФО проектів.

МФО  активно  сприяють  процесові  глобалізації  через  лібералізацію міжнародної торгівлі й усунення валютних обмежень для країн-позичальників. Розробляючи державні концепції і програми соціально-економічного розвитку та виходячи з пріоритету внутрішнього ринку, держава також має зважити на узалежнення показника ВВП країни від зовнішньої торгівлі .

Для  того, щоби  співпраця України  з МФО  була  якомога  ефективнішою  і  сприяла  економічному  зростанню,  державна  економічна політика  зобов'язана:

●  підтримувати конструктивні відносини з приватними кредиторами  і не бути уразливою до зовнішніх обставин завдяки обережному, завбачливому управлінню своїм зовнішнім боргом і резервами;

●  прийняти економічно й фінансово обґрунтовану програму, яка б конкретизувала  кількісні  показники  і  передбачала  заходи,  спрямовані  на  її  реалізацію для досягнення позитивних результатів;