Вплив сучасної фінансової кризи на економіку України

Світова економічна криза набирає оберти. Вже цілком серйозно експерти говорять про її нечувані масштаби: в ряді випадків зниження макроекономічних показників, темпів зростання соціальних індикаторів, занепад соціальної сфери, що триває, більше, ніж під час Великої депресії. Власне кажучи, ще декілька таких місяців, і словосполучення "Велика депресія" перестане бути синонімом найглибшої економічної кризи в історії. Так, щомісячний приріст безробітних у США за листопад 2008-го - лютий 2009 року становив 1%, а ВВП більшості західних країн за цей самий період скоротився приблизно на 0,5-1,0%. ВВП Японії в четвертому кварталі 2008-го вперше зменшився на 3,3%. [1, с.33]

З приводу України можна зазначити, що в січні 2009 р. ціни виросли на 2,9%, а в річному розрахунку - на 22,3%, спад промислового виробництва порівняно із січнем 2008 року сягнув 34,1%, будівництва - 57,6%, вантажообігу - 32,3%, роздрібної торгівлі - 7,1%. За той самий період заборгованість із заробітної плати зросла на 168%. Крім того, Україна, яка ще до жовтня 2008-го вважалася макроекономічним "раєм" із рівнем безробіття 6%, може наблизитися до порогу 8-9%. Адже тільки в січні 2009 року порівняно із груднем 2008-го чисельність безробітних у країні збільшилася до 135,9%. [1, с.37]

Ці дані свідчать про те, що сьогодні розвиток України, як і багатьох інших країн, набуває серйозної залежності від зовнішніх умов.

Водночас, мусимо визнати, що економіка України знаходиться в дуже вразливому стані. За оцінкою чутливості до макроеконсмічної нестабільності Fitch, із 73 країн, проаналізованих у травні 2008 року, Україна посіла друге місце серед найвразлизіших держав. Український банківський сектор має високий ступінь ризику - йому привласнена 10 категорія, до якої належать найбільш слабкі та вразливі банківські сектори у світі (разом Із Болівією і Венесуелою). За квартальною оцінкою фінансових ризиків Американського казначейства (вересень 2008), Україна потрапила з десятку країн о найбільш високим ступенем фінансового ризику у світі. Нашій країні загрожує істотний ріст дефіциту зовнішньоторговельного балансу, який може перевищивши рівень у 10% ВВП, що є критичним для економік, які розвиваються. [2, с.5-6]

За прогнозом Світового банку, наступного року ВВП України збільшиться лише на 2,5%, у 2011 – на 3,5%. МВФ очікує, що докризового рівня буде досягнуто тільки через чотири-п’ять років – у 2013-2014 роках.   [3, с.5]

Соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні починаючи з IV кварталу 2008 року, безумовно, пов'язана зі світовою економічною кризою. Однак рівень економічного падіння в окремих сферах (зокрема, промислове виробництво та роздрібний товарооборот) за січень - травень 2009 року в Україні виявився найбільшим серед країн СНД, а за рівнем зниження курсу національної валюти країна вийшла на лідируючі позиції у світі. Це засвідчує наявність істотних національних причин, що зумовили посилення кризових явищ в Україні. [4, с.3]

На сучасному етапі існує дуже багато різних точок зору з приводу визначення основних причин уразливості економіки України в умовах кризи.

Згідно з однією з них, основними причинами уразливості української економіки є:

а) Великий дефіцит рахунку поточних операцій.

У 2009 році очікувалося збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до $24 млрд., що становить 10% від прогнозованого ВВП. Такі об'єми потребують зовнішнього фінансування (близько 810 млрд. цього дефіциту рахунку поточних операцій пояснюються підвищенням цін на імпортований газ). [5, с.6-7]

б) Тягар зовнішнього боргу.

За останні два роки загальний зовнішній борг України збільшувався щорічно на 45% і досяг $100 млрд. Зовнішній борг приватного сектору виріс до $85 млрд., з яких $29 млрд. складає короткостроковий борг (класифікований за первинним терміном погашення ). [2, с.6]

На даний момент зовнішній борг України перевищує середній показник по країнах в аналогічній кредитно-рейтинговій категорії:

- при 60% ВВІІ, співвідношення зовнішнього боргу до ВВП в Україні перевищує середній показник в 40% для країн з аналогічним рейтингом.

- при  120% надходжень за поточним рахунком, співвідношення зовнішнього боргу до надходжень за поточним рахунком в Україні також перевищує середній показник в 84% для країн з аналогічним рейтингом.

в) Слабкість банківського сектора.

Ряд досліджень ринків, що розвиваються, показав, що високі темпи зростання кредитування призвели до високого рівня проблемних активів.

Темни зростання банківського кредитування в Україні були високими протягом останніх 5 років: 60% на рік.

Зростанню кредитування сприяло істотне збільшення грошової маси (МЗ) на рівні 44% на рік, а також зовнішній борг.

Уразливість України пояснюється необхідністю погашення великого короткострокового боргу, високим дефіцитом рахунку поточних операцій, швидким зростанням споживчого кредитування і великими зобов'язаннями банків в іноземній валюті.

Такі ризики розкрилися в підвищенні премій по КДС (договір, подібний до страхового, який передбачає компенсацію збитків по облігаціях у разі невиконання емітентом своїх зобов'язань; покупець КДС страховки платить страхову премію в обмін па компенсацію збитків у разі дефолту) в Україні з 250 до 600 базисних пунктів з середини 2007 року - більше, ніж в інших країнах.

Крім того, надходження портфельного капіталу в Україну зменшилося з $3,3 млрд. в першій половині 2007 р. до $350 млн. в аналогічному періоді 2008 р. [5, с.7]

Крім цих 3 причин слід звернути увагу ще на ряд проблем, які різко знижують здатність країни протистояти кризі. Серед них:

- низький рівень виробництва, зокрема скорочення машинобудування;

- знищення науки, відмова від інновацій;

- стимулювання «втечі мозків» за кордон.

Варто звернути увагу і на відсутність довгострокової конкурентної стратегії України. Про можливість виникнення кризи попереджали провідні економісти країни впродовж останніх років. Однак конкурентна стратегія не була вироблена, що не дало змоги належно підготуватися до сьогоднішньої ситуації.

Для вирішення цих проблем потрібна сильна політична воля та чітка стратегія кризових дій, спрямованих на структурну перебудову економіки, відтворення машинобудування, розвиток інфраструктури, управлінську, територіальну і соціальну реформи. [2, с.6] Тому я абсолютна згодна з точкою зору Валерія Геєця, директора Інституту економіки й прогнозування НАН України, який стверджує, що найефективніший спосіб прискорити відновлення економіки України - збільшити інвестиції в модернізацію підприємств. Це дозволить підвищити низьку конкурентоспроможність вітчизняних компаній як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Але постає питання фінансівання таких перебудов. Вітчизняні банки зараз перебувають у складному становищі. Навіть якщо воно покращиться, ресурси фінустанов залишаться обмеженими. На 1 жовтня активи банків становили 893,5 млрд грн (близько $110 млрд). Порівняно з обсягом інвестицій, потрібним для вдосконалення економіки, це небагато. Розраховувати на значне збільшення приватних іноземних інвестицій не випадає - ще кілька років Україна віддаватиме борги закордонним кредиторам.

Утім, у країні є невикористані фінансові резерви. На руках у населення знаходяться кілька десятків мільярдів готівкових доларів. За даними НБУ, тільки в 2007 — 2009 роках приріст готівкової іноземної валюти становив близько $33 млрд. Якщо ці гроші повернуться в банки, фінустанови зможуть значно збільшити кредитування. Зрозуміло, це стане можливим лише в тому випадку, якщо політика влади цьому сприятиме.

Наступним кроком може стати наведення порядку на митниці. За словами Валентини Ізовіт, при ввезенні одягу імпортери уникають податків, у той час як українські підприємства змушені перераховувати платежі державі в повному обсязі. Це ставить вітчизняних виробників у нерівні умови з іноземними конкурентами.

Цілком можливо, що Україна зможе досягти прискорення зростання навіть без величезних інвестицій у модернізацію найбільших підприємств. «Потрібно стимулювати розвиток малого й середнього бізнесу, що пристосовується до змін в економіці набагато швидше за великі підприємства. Крім того, розвиток потребує менших капіталовкладень, ніж модернізація металургійних і хімічних гігантів», - вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор дослідницького центру Case Ukraine. [3, с.6-7]

Отже, можна бачити, що світова фінансова криза відбилася на Україні багатьма негативними явищами, наприклад, падінням вартості акцій компаній, погіршенням стану багатьох банків (деякі з них знаходяться на межі банкрутства), масштабним зростанням безробіття, різким скороченням обсягів будівництва, зупиненням багатьох підприємств, передусім металургійних. Причин - як зовнішніх, так і внутрішніх -, що призвели до таких наслідків, дуже багато, та можна годинами спречатися, які ж з цих причин є основними. Моя точка зору на це питання така – я вважаю, що Україні вкрай необхідна повна перебудова та модернізація економіки. Хоча це далеко не миттєвий процес, але почати його треба було ще давно. Для цього, звісно, необхідна безумовна участь українською влади. Отже, політичний аспект також не слід залишати в стороні. Сучасна влада, на мій погляд, не є ефективною та здатною на рішучі дії. Адже саме зараз українська держава і влада повинні бути сильною солідарною системою, щоб захистити нацональну екноміку від можливих подальших негараздів.

Список використаних джерел

1.       Багратян Г.А., Кравченко І.С. Світова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання // Фінанси України. – № 4 – 2009. – С.33-41.

2.       Білорус О. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму // Економічний часопис-XXI.–      № 11-12 – 2008. – С.3-7.

3.       Кравчук К. Модернізація.ua // Фондовий ринок. – № 41 – 2009. – С.5-7.

4.       Сивульський М.І. Національні особливості фінансової кризи // Фінанси України. – № 7 – 2009. – С.3-19.

5.       Світова криза та її можливі наслідки для вітчизняної фінансової системи // Фінансовий ринок України. – № 10 (60) – 2008. – С.6-8.

5