Єврооблігації в Україні

За даними табл. 3 можна  зробити висновок, що провідними емітентами банківських єврооблігацій є  Приватбанк, УкрСиббанк, Укрексімбанк і Альфа-Банк України, з яких два  останні мають найбільш високу дохідність. Крім того прибутковість до погашення  євробондів банку Фінанси і кредит перевищує 100%, хоча ризик невиплати  боргу по євробондам цього банку  дуже великий.

До низькоризикових емітентів  належать банки з іноземним капіталом  - Форум, Укрсоцбанк, УкрСиббанк. Форум  - дочірній банк німецького Commerzbank, який в свою чергу на 25% належить уряду  Німеччини, уряд зобов'язується підтримати Форум у разі виникнення у нього  фінансових проблем. Та ж ситуація склалася і з двома українськими банками, які є дочірніми компаніями французького BNP Paribas (УкрСиббанк), та італійського UniCreditGroup (Укрсоцбанк).

Єврооблігації Альфа-Банку  одні аналітики вважають дуже надійним інвестиційним інструментом, інші  - навпаки, досить ризикованим вкладенням коштів. Альфа-Банк Україна входить  в російську корпорацію «Альфа-Груп», якій належить не тільки Альфа-Банк (РФ), але і телекомунікаційні компанії, на бізнесі яких криза практично  не позначиться («Мегафон», «Київстар», «Вимпелком»), а також 127нафтогазова TНK  - BP. Тому Альфа-Груп має достатньо  коштів, щоб підтримати український  Альфа-Банк. У той же час євробонди  Альфа-Банку можуть бути ненадійними, оскільки останні кілька років російська  компанія активно просувала українську дочірню компанію на високоризикованому ринку кредитування фізичних осіб, а тому кредитний портфель фінансової установи може виявитися неякісним. Посилює ситуацію і велике зовнішнє боргове навантаження: у 2010 р. Альфа-Банку доведеться погасити єврооблігації на 445 млн. дол., ще 250 млн. дол. по євробондам більш пізніх випусків можуть бути пред'явлені до оферти [4].

Єврооблігації банків Південний, Надра Банк, Фінанси та Кредит, VAB Банку можна віднести до групи  високого ризику. В результаті фінансової кризи якість активів цих фінансових установ суттєво погіршилася. Ситуація в банку Південний та Надра  Банку ускладнюється відсутністю  підтримки цих фінансових установ  великими акціонерами. Вітчизняні підприємства також випускають єврооблігації, які  мають досить високі показники доходності та невисокий ризик невиплат за зобов’язаннями (табл. 4) [8].

Дані табл. 4 свідчать про  те, що провідними емітентами корпоративних  єврооблігацій є «XXI Століття», «Київстар GSM» та «Міронівський Хлібопродукт». «XXI Століття» має дуже високу дохідність, але й дуже високий ризик невиплат, оскільки борг компанії перевищує вартість її активів, а в період кризи компанія переживає важкі часи внаслідок  падіння попиту та цін на нерухомість. Єврооблігації компанії «Київстар GSM» та «Міронівського Хлібопродукту» мають значно нижчу дохідність, але  й незначний ризик невиплат. Компанія «Київстар GSM» має низький рівень заборгованості (30% річного операційного прибутку), підтримку з боку материнської компанії Telenor (Норвегія) та є економічно стійкою до поточної кризи. «Міронівський  Хлібопродукт» займає 55% українського ринку м'яса птиці та має стабільні  грошові потоки (у тому числі, в  період кризи) [7].128Серед компаній-емітентів  найнадійнішими вважаються папери «Київстару», «Азовсталі» та «Міронівського Хлібопродукту». «Київстар»  - найбільш надійний з  українських корпоративних емітентів (його акціонерами є російська  Альфа-Груп і норвезький телекомунікаційний холдинг «Теленор»), оскільки на даний момент фінансовий стан компанії є стабільним, обсяг виручки та рівень прибутку досить високі. Про надійність емітента свідчить і відсоткова ставка за єврооблігаціями компанії: вона істотно нижче середньоринкової (для українських емітентів). Купонний дохід за єврооблігаціями «Київстару» з погашенням у 2012 році становить усього 7,75 %, на вторинному ринку папери торгуються практично без дисконту  - за ціною 97% від номіналу.

«Азовсталь» входить до вертикально-інтегрованого  металургійного холдингу «Метінвест». Комбінат не має проблем з поставками сировини і менше інших вітчизняних  сталеварів залежить від цінових  коливань. Рівень боргового навантаження Азовсталі низький, тому навіть не дивлячись  на серйозний спад у металургії, компанія здатна обслуговувати отримані кредити в повному обсязі [6].

Ще однією стабільною компанією  аналітики вважають «Міронівський  Хлібопродукт» (виробник м'ясної продукції). Навіть у період падіння споживчого попиту вони не очікують істотного  зниження продажів компанії. Курятина  - основний продукт підприємства  - є самим дешевим м'ясом в Україні, тому під час економічної рецесії і в умовах падіння доходів населення попит на нього збільшиться. Велике значення мають і постачання соняшникової олії за кордон, тобто компанія має валютну виручку [8].

Велика ймовірність невиплат за паперами НАК «Нафтогаз України». Державна компанія має високе боргове навантаження, тому борг може бути реструктуризованим.

Загальний обсяг заборгованості НАК, яку компанії необхідно погасити в 2009 році,  -3,6 млрд. дол., з яких 500 млн. дол. цієї суми  - єврооблігації, тому ймовірність рефінансування боргів для погашення поточних зобов'язань дуже мала. На початку 2010 р. прибутковість бондів НАК до погашення досягала 160% (включаючи майбутні купонні виплати).

Також в зоні високого ризику дефолту  - єврооблігації українського ретейлера «Фуршет» і девелоперської компанії «XXI Століття», яка ще в серпні 2009 р. заявляла про достроковий викуп єврооблігацій, однак так цього і не зробила. У травні 2010 р. компанії належить погасити євробонди на суму 175 млн. дол. Крім того, є безліч інших кредитів, які компанії «XXI Століття» необхідно віддавати. Наприкінці 2009 року борг компанії перевищував вартість її активів. Серйозні фінансові труднощі при погашенні боргів може відчувати і «Фуршет» [7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Основними недоліками найбільших українських підприємств є високі боргові навантаження, проблеми з ліквідністю, а також відсутність фінансової підтримки. Таким чином, найбільш привабливі для інвестицій українські емітенти володіють високими показниками у своїй діяльності, мають сильну підтримку з боку держави або з боку материнської фінансової групи. В основному це державні єврооблігації, а також євробонди найбільших банків і підприємств. Отже:

1. Єврооблігації  –  це фінансові інструменти, що є різновидами зовнішніх запозичень та забезпечують розвиток господарчої діяльності в Україні.

2. На сучасному етапі  економічного розвитку в Україні нараховується 27 емітентів єврооблігацій, основними з яких є банки та підприємства. Українські державні єврооблігації емітуються регулярно, мають високу доходність та є найменш ризиковими.

3. Муніципальні єврооблігації  випускалися лише київським муніципалітетом і характеризуються невеликими  обсягами емісії. Основними емітентами банківських 129єврооблігацій є Приватбанк, УкрСиббанк, Укрексімбанк і Альфа-Банк України, єврооблігації яких також мають високі показники доходності і вважаються більш ризиковими ніж державні та муніципальні єврооблігації. Корпоративні єврооблігації України в основному випускаються компаніями «XXI Століття», НАК «Нафто-газ України», «Київстар GSM» та «Міронівський Хлібопродукт», з яких перші два характеризуються високими рівнями прибутковості та ризику, а останні є досить стабільними та високоприбутковими, і тому привабливими для закордонних інвесторів.

4. Для українських емітентів,  що діють на ринку єврооблігацій, характерні наступні тенденції: ринок українських єврооблігацій розвивається досить динамічно, зростає число емітентів, збільшуються обсяги емісій і прибутковість українських євробондів, збільшуються обсяги випуску єврооблігацій банківськими установами, зростає кількість корпоративних емітентів на Україні.

5. Збільшення обсягів  емісій українських єврооблігацій уповільнюється недосконалістю законодавчої бази України та негативним впливом на економіку фінансової кризи. Тому перед українською владою стоїть задача в найближчий час ліквідувати існуючі проблеми в цій сфері та розробити правове забезпечення для здійснення випуску єврооблігацій, оскільки приток капіталу в країну за допомогою використання єврооблігацій є досить важливим фактором розвитку економіки України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Белік А. Б. / Ринок  цінних паперів: Підручник // Белік  А. Б. - К.: Заповіт. -2004. -418 с.

2. Буклемишев О. В. /  Рынок еврооблигаций //  Буклемишев  О. В.  - М.: ЗАО Олимп, 2007. - 260 с.

3. Дениелс Дж. / Усовершенствование  рынка долговых обязательств // Дениелс  Дж. / Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М - 2006. - 309 с.

4. Коваленко В. С. / Газета  «Бізнес» // Коваленко В. С.-2008 (№  7). - с. 12

5. Зубко Н. С. / Журнал  «Цінні папери України» // Зубко  Н. С.-2008 (№ 15). – с. 22.

6. Обзор рынка украинских  еврооблигаций [Електронний ресурс] / http://www.economic-ua.ua

7. Выпущено в украине  [Електронний ресурс] / http://www.kontrakty.ua

8. Єврооблігації українських  емітентів [Електронний ресурс] / http://www.ukrstat.com.ua

9.Єврооблігації / Вікіпедія/ http://uk.wikipedia.org/wiki/Єврооблігації

10. http://www.refsua.com/referat-974-4.html

.