Особливості взаємодії контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Мукачівський державний  університет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Бюджетний та податковий контроль»

на тему:

 

«Особливості взаємодії  контрольно-ревізійної служби з правоохоронними  органами»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

cтудентка гр. Ф-51(С)

Кость В.М.

 

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Ігнатишин М.В.

 

 

 

Мукачево - 2012 

Зміст

 

Вступ                                                                                                                    3

1. Порядок призначення і організації органами державної контрольно-ревізійної служби ревізій за зверненнями правоохоронних органів             4

2. Порядок виділення спеціаліста для участі у перевірках, що проводяться правоохоронними органами                                                                       9

3. Взаємне інформування органів ДКРС та правоохоронних органів    11

Висновки                                                                                                     15

Список використаних джерел

 

 

Вступ

 

Становлення та розвиток суспільних відносин в умовах незалежної, правової, демократичної держави супроводжується  безперервним розвитком і подальшим удосконаленням управлінських процесів у різних сферах життєдіяльності громадянського суспільства. На тлі нових економічних відносин різко зросла і неухильно прогресує кількість протиправних посягань у сфері економіки. У цьому контексті особливої ваги набувають питання, пов'язані з діяльністю державних органів у сфері запобігання та протидії економічній злочинності. Одним із центральних органів у вирішенні цих справ є Контрольно-ревізійна служба України.

Але досягнення означеної  мети можливе лише за умов спільної діяльності різних правоохоронних підрозділів, повноваження, організація та форми діяльності яких у деяких випадках суттєво відрізняються. Тому взаємодія правоохоронних органів між собою та з органами фінансового контролю завжди відігравала важливу роль у забезпеченні економічної безпеки держави. Шляхом об'єднання зусиль правоохоронних і контрольних органів підвищується результативність, ефективність і дієвість контрольної діяльності у боротьбі зі злочинами у сфері економіки.

Актуальність обраної  теми зумовлена насамперед необхідністю всебічного вивчення сутності, видів та особливостей адміністративно-правового регулювання здійснення взаємодії між контрольно-ревізійною службою України та правоохоронними органами, оскільки зазначений інститут в умовах сьогодення набуває особливого значення щодо забезпечення економічної безпеки держави.

 

 

1. Порядок призначення і організації органами державної контрольно-ревізійної служби ревізій за зверненнями правоохоронних органів

 

Особливості взаємодії контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами регламентуються Наказом N 346/1025/685/53 Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» від 19.10.2006. Цей Порядок спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби (органи ДКРС) та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України з питань розгляду звернень правоохоронних органів, призначення, організації та проведення ревізій за ними, передачі їм матеріалів ревізій за власною ініціативою органів ДКРС, зворотного інформування про результати розгляду переданих матеріалів, виділення спеціалістів органів ДКРС, інших питань, що мають місце при виконанні органами ДКРС та правоохоронними органами покладених на них завдань.

Порядок розроблений з  урахуванням положень Кримінально-процесуального кодексу України, законів України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ,"Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розшукову діяльність", Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (затвердженого постановою КМУ), та інших нормативно-правових актів.

Розглянемо детальніше деякі  основні положення взаємодії  контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами.

Органи ДКРС проводять  планові та позапланові виїзні ревізії  за зверненнями правоохоронних органів  за місцезнаходженням об'єкта контролю відповідно до Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Посадові особи служби, які проводять ревізії, виконують  доручення й підпорядковуються  безпосередньо керівнику органу державної контрольно-ревізійної служби. Посадові особи служби при проведенні ревізій одноосібно здійснюють документальну і фактичну перевірку певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю на предмет наявності фактів порушення законодавства і несуть визначену законом відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Працівники правоохоронних органів не мають права зобов'язувати посадових осіб служби здійснювати інші ревізійні дії, вимагати від них надання інформації про результати ревізій у спосіб, що суперечить вимогам законодавства.

При проведенні за зверненнями  правоохоронних органів ревізій  у підконтрольних установах органи контрольно-ревізійної служби перевіряють питання використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Органи ДКРС не проводять  ревізій з інших питань, якщо це не передбачено законами, та з питань дотримання вимог законодавства, перевірку  яких віднесено до компетенції інших  органів державної влади.

Звернення правоохоронного  органу щодо проведення ревізії повинно  містити такі відомості:

• повну назву об'єкта контролю, його місцезнаходження, код ЄДРПОУ, дані про організаційно-правову форму;
• інформацію про належність об'єкта контролю до підконтрольних установ - чи одержував об'єкт контролю у періоді, що підлягає ревізії, бюджетні кошти або кошти державних фондів та/або використовував державне чи комунальне майно;
• обґрунтування необхідності проведення ревізії - коротку суть фактів, що свідчать про порушення об'єктом контролю законів України;
• конкретні питання, які підлягають перевірці органом ДКРС в межах його компетенції;
• період, за який слід перевірити діяльність об'єкта контролю з визначених питань;
• найменування підрозділу правоохоронного органу, номер телефону і прізвище його працівника, з яким слід підтримувати зв'язок для вирішення питань, що потребують втручання правоохоронного органу.

За умови, якщо ці дані викладені  в постанові про призначення  ревізії, допускається їх відсутність  у зверненні правоохоронного  органу, до якого додається ця постанова.

Позапланова виїзна ревізія  на об'єкті контролю за зверненням правоохоронного  органу проводиться у разі надання  ним:

• постанови про призначення ревізії та відповідного рішення суду, яке є дозволом для органу контрольно-ревізійної служби на проведення ревізії, у якому зазначаються: підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення, номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу;
• постанови про призначення ревізії, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадових (службових) осіб об'єкта контролю - підконтрольної установи. Якщо справу порушено не проти цих осіб, а за певним фактом, що стосується діяльності підконтрольної установи, до постанови додається дозвіл суду на проведення ревізії;
• інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, який надає органам ДКРС право на проведення ревізії, у якому зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення.

Правоохоронний орган  у робочому порядку узгоджує орієнтовну дату початку ревізії із структурним  підрозділом (або працівником) органу ДКРС, відповідальним за вирішення  оперативних питань взаємодії. У  разі отримання правоохоронним органом  дозволу суду на проведення позапланової виїзної ревізії, цей дозвіл за 5 робочих днів до дати початку ревізії, визначеної в рішенні суду, надається  відповідному органу контрольно-ревізійної служби.

Звернення правоохоронного  органу щодо проведення ревізії розглядаються  Головою ГоловКРУ України (його заступниками), начальниками контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (їх заступниками), які за результатами розгляду приймають одне з таких рішень:

• прийняти до виконання звернення, організувати та провести позапланову виїзну ревізію;
• прийняти до виконання звернення, провести планову виїзну ревізію;
• повідомити про неможливість проведення ревізії;
• повідомити правоохоронний орган про необхідність уточнення звернення.

Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається відповідно до компетенції  органу контрольно-ревізійної служби програма ревізії на підставі питань, що містяться у відповідному зверненні, постанові про призначення ревізії, рішенні суду, яка до початку ревізії письмово погоджується з правоохоронним органом, за ініціативою якого проводиться ревізія.

У разі недопущення посадових  осіб служби до проведення ревізії (зустрічної звірки), перешкоджання будь-яким іншим  чином у її проведенні, правоохоронний орган у межах своєї компетенції  вирішує питання допуску на об'єкт  контролю, надання необхідних документів, забезпечує усунення перешкод та притягнення  осіб, які перешкоджали у проведенні ревізії (зустрічної звірки), до відповідальності і застосування інших передбачених законодавством заходів.

Документування результатів  ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому  в акті ревізії обов'язково відображаються встановлені факти порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт  нормативно-правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків), посадові особи, внаслідок дій або бездіяльності  яких допущено порушення законодавства  та завдано матеріальну шкоду.

У разі, якщо зазначені у  зверненні правоохоронного органу питання за вказаний період були перевірені раніше проведеною органом ДКРС ревізією - повторна ревізія з тих самих  питань не проводиться. Ініціатору ревізії  надається копія акта раніше проведеної ревізії.

 

2. Порядок виділення спеціаліста для участі у перевірках, що проводяться правоохоронними органами

 

Працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів  можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними  органами у підконтрольних установах, та на інших об'єктах контролю, - як спеціалісти.

Підставами для звернення  правоохоронних органів до органів  ДКРС стосовно виділення працівників  у якості спеціалістів є норми  законів України "Про прокуратуру", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про Службу безпеки України", Кримінально-процесуального кодексу України, Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю.

Працівники органів контрольно-ревізійної служби направляються для участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, на підставі листа відповідного органу ДКРС.

Залучення працівників органів  ДКРС в якості спеціалістів до участі в перевірках, що проводять правоохоронні  органи, може здійснюватися на строк  до 10 робочих днів. За письмовим зверненням правоохоронного органу цей строк  може бути подовжений службовою особою органу контрольно-ревізійної служби.

У ході участі у перевірці  спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції  надає консультації та відповіді  на порушені питання, при цьому фіксує факти порушення законодавства  з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності  бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди та посадових  осіб, внаслідок дій або бездіяльності  яких допущено порушення законодавства  та завдано матеріальну шкоду (збитки).

Результати участі спеціаліста  у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням  посади та назви органу, у якому  він працює. Довідка складається  у двох примірниках, один з яких після  підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки  залишається у відповідному органі ДКРС.

Права та обов'язки посадової  особи служби, яка залучається  в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України.

За матеріалами участі працівників органів контрольно-ревізійної служби як спеціалістів у перевірках, що проводились правоохоронними органами, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів органами ДКРС не направляються, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування не вживаються, протоколи про адміністративне правопорушення не складаються.