Планування собівартості продукції, призначеної на експорт

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет «Львівська політехніка»

                    

                      Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту 
 
 

Лабораторна робота №1

на тему: «Планування собівартості продукції, призначеної на експорт»

Варіант №13 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів – 2011

Мета  роботи: вивчення ключових засад бюджетного планування на підприємстві шляхом формування калькуляції собівартості продукції та її ціни в умовах здійснення експортної діяльності.

     Технічні засоби: програмне забезпечення MS Excel, форми для заповнення, калькулятор. 

     Ключові терміни:

     Витрати (згідно економічного підходу) – це реальна вартість спожитих ресурсів, робіт та послуг, що формують собівартість продукції у чітко вираженому періоді. За цим підходом витрати традиційно класифікують за економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати).

     Цехові  витрати – включають витрати, пов'язані зі зносом (амортизацією) цехових будинків і споруд, їх утриманням та ремонтом,  
проведенням лабораторних вимірювань, дослідів, оплатою праці основних та допоміжних працівників, а також адміністративного персоналу, що здійснюють діяльність в межах окремих цехів тощо.

     Загальновиробничі (загальнозаводські) витрати – це витрати підприємства, котрі повинні бути понесені на управління виробництвом; амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології і організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища тощо.

     Позавиробничі витрати (витрати  на збут) – це витрати, які не пов’язані безпосередньо з процесом виробництва: витрати на пакувальні матеріали (тару), доставку продукції до пункту призначення, навантаження та інші витрати на збут, включаючи витрати на рекламу. Ці витрати часто залежать від зміни обсягів продажу, тобто за суттю є змінними.

     Цехова  собівартість – це собівартість, що відображає витрати на виробництво продукції в межах конкретного цеху.

     Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) – це різновид собівартості, що включає витрати підприємства, пов'язані безпосередньо з процесом виробництва продукції, що зумовлені особливостями його технології та організації (цехова собівартість), а також загальновиробничі витрати як елемент управлінських витрат.

     Повна собівартість – включає  виробничу собівартість і позавиробничі витрати (витрати на збут), пов'язані з реалізацією продукції.

     Калькулювання – спосіб постатейного розрахунку складових загальних витрат, що дозволяє розрахувати собівартість одиниці виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг (цехову, загальнозаводську та повну).

     Відпускна ціна – ціна продукції зі складу товаровиробника без врахування непрямих податків.

     Вільна  відпускна ціна – ціна зі складу товаровиробника з урахуванням непрямих податків.

     Фактурна  ціна (фактурна вартість) – це вартість продукції, зазначена в рахунку-фактурі та зовнішньоекономічному договорі згідно з умовами поставки відповідно до термінів INCOTERMS 2000.

     Митна вартість – ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному оформленню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються фактурна ціна товару, а також інші фактичні витрати, понесені до кордону України (зокрема, витрати  на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

     Мито - непрямий податок, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. 

1.1. Зміст роботи:

     1) Ознайомлення із основними виробничо-фінансовими  показниками ЗАТ «Автонавантажувач»  у 200_ звітному році.

     2) Розрахунок постатейних витрати у річному обрахуванні.

     3) Визначення процентних показників для складання калькуляції щодо визначення ціни одиниці продукції.

      4) Розрахунок основних видів собівартості одиниці продукції (цехову, виробничу, повну) на засадах визначених процентних показників.

      5) Складання калькуляцій в загальнорічному  вираженні та на одиницю продукції  у встановленій формі. Розрахунок  вартості продукції за умови  здійснення експортних поставок  до Росії, а також розмірів  мита та усіх необхідних митних платежів.

      6) Формування висновків із наведенням  рекомендацій щодо можливих шляхів  зменшення собівартості продукції. 
 
 
 

1.2. Вхідні дані для виконання роботи

     ЗАТ «Автонавантажувач» займається серійним виготовленням малотонажних автонавантажувачів та експортує їх у повному обсязі у Росію.

При цьому, у 200_  звітному році діяльність підприємства супроводжувалась показниками, відображеними  у табл.1.1:

Таблиця 1.1.

Основні виробничо-фінансові  показники ВАТ «Автонавантажувач» в умовах здійснення експортної діяльності у 200_ р.

Продовження табл. 1.1

 
 
 
 
 
 
 
 

1.3. Етапи виконання роботи:

1. Розрахунок постійних  витрат за рік.

1.1. Прямі витрати на матеріали:

        1480 * 92 * (263 + 88 + 112) = 63042080

1.2. Витрати на основну ЗП основних робітників:

        21,9 * 1480 * 92 = 2981904

1.3. Витрати на додаткову ЗП основних робітників:

       7695+1330+1454+865+2565 = 13909

 1.4. Відрахування на соціальне страхування основних робітників:

         (2981904 + 13909) * 0,3786 = 1134214,80

1.5. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:

1.5.1. Амортизація  обладнання

             145 195 * 0,06 * 4 = 34846,8

1.5.2. Витрати на ремонт та обслуговування обладнання = 3730

     

1.5.3. Витрати  на основну і додаткову ЗП допоміжних робітників

             30 * 12 * (492 + 400) = 321120

1.5.4.Відрахування  на соціальне страхування   допоміжних робітників

            321120  * 0,3786 = 121576,03

1.5.5. Загальна  сума витрат на утримання та  експлуатацію обладнання

           34846,8+ 3730+321120+ 121576,03 = 481272,83

1.6. Цехові витрати:

1.6.1. Амортизація  будівель і споруд

              956260 * 0,02 *4 = 76500,8

1.6.2. Витрати  на поточний ремонт 

               5990

1.6.3. Витрати  на господарський інвентар

               1965

1.6.4. Тарифний  заробіток адміністратора персоналу

               (1.2 * 1920 * 28) = 64512

1.6.5. Додаткова  ЗП цехового адміністратора персоналу

             64512 * 0,48 = 30965,76

1.6.6. Соціальне  страхування цехового адміністратора персоналу

              (64512+30965,76) * 0,3786 = 36147,88

  1.6.7. Річна  ЗП ( основна і додаткова) допоміжних  робітників, що обслуговують цехові  будівлі і споруди 

              9580

1.6.8.  Соціальне  страхування допоміжних робітників, що обслуговують цехові будівлі