Видатки на фіз-вих

Кошторис  має дві складові:

• загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;
• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.
• Відповідно до Порядку № 17 установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, мають право приймати зобов’язання та витрачати кошти з бюджету на цілі та в межах, які встановлені кошторисами і планами асигнувань.

План  асигнувань із загального фонду бюджету  установи – це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі  для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань протягом року.

План  асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом  із кошторисом.

Міністерство  фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві  фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту  відповідного бюджету на наступний  рік, що є підставою для складання  проектів кошторисів. Ці дані формуються виходячи з планових доходів державного і місцевих бюджетів на наступний  рік.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов’язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись  відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання  проектів відповідних бюджетів на наступний  рік здійснюють такі заходи:

• встановлюють для підвідомчих установ граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету;
• забезпечують підвідомчі установи вказівками щодо складання проектів кошторисів;
• проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, додержання вимог чинного законодавства, а також суворого режиму економії грошових коштів і матеріальних цінностей;
• розробляють і повідомляють підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися при складанні проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення видатків;
• забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками;
• встановлюють для підвідомчих установ терміни складання і подання проектів кошторисів.

Головні розпорядники розглядають показники  проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.

На основі проектів зведених кошторисів головні  розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерством  фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими  фінансовими органами для включення  до проектів відповідних бюджетів у  встановленому ними порядку.

Термін  розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня  встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти  зведених кошторисів могли бути своєчасно  оформлені в бюджетні запити.

Планування  доходної та видаткової частини кошторису  здійснюється з врахуванням наступних  вимог.

У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Формування  дохідної частини загального фонду  здійснюється виходячи з планових обсягів  бюджетних асигнувань, що виділяються  на утримання цієї організації. Дані про планові обсяги бюджетних  асигнувань повідомляються установі безпосередньо  вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду вказуються планові обсяги надходжень з інших  джерел, одержання яких передбачене  відповідними законодавчо-нормативними документами. До таких надходжень відносяться  кошти, одержувані бюджетною організацією від надання послуг, виконання  робіт і реалізації продукції  чи іншої діяльності.

Порядком  № 17 передбачено, що формування дохідної частини спеціального фонду провадиться  на підставі розрахунків, які складаються  щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

При складанні  цих розрахунків враховуються такі показники:

• обсяг наданих тих чи інших платних послуг;
• розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися згідно із законодавством;
• інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання, іншого майна, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо);
• прогнозні надходження зборів (обов’язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік щодо кожного джерела надходження  з урахуванням конкретних умов роботи установи. Загальна сума планових надходжень зі спеціального фонду наводиться у  “Зведенні показників спеціального фонду кошторису”, що додається  до кошторису. Форму Зведення затверджено  наказом Міністерства фінансів України  “Про затвердження документів, що використовуються у процесі виконання бюджету” від 21.01.2000 р. № 10.

В основу побудови Зведення та кошторису покладено  одні й ті ж принципи, а саме:

• наявні дохідна та видаткова частини;
• витрати наведені в розрізі кодів економічної класифікації.

Однак на відміну від кошторису, де вказується тільки загальна сума надходжень щодо спеціального фонду, у Зведенні наводиться розшифрування цих доходів за видами надходжень: спеціальні кошти, інші власні надходження та інші доходи, а також виконується постатейний  розподіл надходжень щодо кожного джерела  доходів.

Згідно  з Порядком № 17 при формуванні показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, установи повинні  враховувати рівень їх фактичного виконання  за останній звітний рік, а також  очікуваного виконання за період, що передує плановому. При цьому  показники мають наводитися згідно з обсягом, зазначеним у розрахунку, і повною мірою відповідати даним бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами  надходження коштів до цього фонду  та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл  видатків спеціального фонду проекту  кошторису проводиться в межах  надходжень, запланованих на цю мету в  даному фонді.

У процесі  складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним  фондом не плануються.

У видатковій частині проекту кошторису доходів  і видатків установи визначається загальна сума витрат установи в розрізі кодів  економічної класифікації, а також  з розподілом витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних  асигнувань, і витрат, що планується здійснити за рахунок спеціального фонду.

Під час  визначення обсягів видатків розпорядникам  нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні  враховувати об’єктивну потребу  в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної  чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених  заходів щодо скорочення витрат у  плановому періоді.

Обов’язковим  є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання  установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен  забезпечуватися суворий режим  економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки  на придбання обладнання, капітальний  ремонт приміщень тощо, які не є  першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

При цьому  видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Показники видатків, що включаються до проекту  кошторису, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного  коду економічної класифікації.

Якщо  під час планування установою  спеціального фонду кошторису планові  доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів  спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна  передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які  необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або  частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень із спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом.

Розподіл  витрат за загальним фондом провадиться  виходячи з планових надходжень бюджетних  асигнувань, зазначених у доходній частині проекту кошторису. При  цьому розрахунок сум витрат за кошторисом на запланований рік здійснюється виходячи з обсягу діяльності установи, визначеного  планом розвитку установи, та його фактичного виконання за попередні періоди.

Формування  видаткової частини за спеціальним  фондом кошторису провадиться в  межах надходжень, запланованих на ці цілі за даним фондом у проекті  кошторису.

Одночасно з проектом кошторису подається  штатний розпис бюджетної установи.

Складені  проекти кошторисів доходів і  видатків і планів асигнувань бюджетні установи подають для розгляду та затвердження головним розпорядникам у встановлені строки.

Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність  з показниками цих бюджетів.

3  Видатки на фізичну культуру  і спорт

Держава сприяє подальшому розвитку усіх напрямів спорту вищих досягнень – олімпійського, паралімпійському, дефлімпійському  спорту, видів спорту, які не входять  до програми Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських ігор та професіонального спорту. Основу розвитку спорту вищих  досягнень складає система централізованої  підготовки спортсменів, яка поступово  наповнюється сучасними формами  та технологіями у всіх її складових. З цією метою здійснюється активна  співпраця з відповідними суб’єктами громадського та приватного секторів сфери фізичної культури і спорту, надання їм підтримки для забезпечення ефективної навчально- тренувальної та змагальної діяльності. Водночас держава  вживає усіх заходів для запобігання  розвиткові в Україні тих видів  спорту, що пов’язані з антигуманістичними проявами.

Із зміцненням здоров'я громадян країни тісно пов'язане  фізичне виховання дітей, підлітків, дорослого населення. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення  їх моральних, естетичних та творчих  запитів, життєво важливої потреби  взаємного спілкування, розвитку дружніх  стосунків між народами і зміцнення  миру. Спорт - органічна частина фізичної культури, особлива сфера виявлення  та уніфікованого порівняння досягнень  людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної  та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Соціальна цінність спорту визначається його дієвим стимулюючим  впливом на поширення фізичної культури серед різних верств населення.

Видатки на фізкультуру і спорт фінансуються за розділом "Духовний та фізичний розвиток" (код 0800) функціональної класифікації. Він включає такі підрозділи, як "фізична культура і спорт" (код 0810), "Дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного  розвитку" (код 0840), "Інша діяльність у сфері духовного та фізичного  розвитку" (код 1850).

За рахунок  коштів державного бюджету фінансуються:

а) державні програми підготовки резерву та складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;

б) державні програми з інвалідного спорту та реабілітації;

в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються видатки державних  програм розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна  робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського  Автономної Республіки Крим і обласного  значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка  організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.