Индустріального до постіндустріального суспільства

Вступ

     Сьогодні  “метою кожної цивілізованої держави є побудова інформаційного суспільства”. Переважна більшість країн-лідерів світової економіки вже характеризується постіндустріальним типом економічного розвитку. Такі країни, як США, Японія та “старі” члени ЄС (Німеччина, Франція, Італія), є флагманами формування економічної думки “нової економіки” – економіки постіндустріального типу. Саме за їхнім зразком та досвідом всі інші країни світової економічної спільноти переходять на постіндустріальний тип економічного розвитку. Зауважимо, що, незважаючи на спільну ідею сталого економічного розвитку інноваційного типу, кожна з названих країн має певні особливості, які сформувалися під впливом історичного розвитку.

     Стратегічним завданням економічного розвитку України, закріпленим програмою економічних реформ на 2010 – 2014 рр. Президента України В.Ф. Януковича “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, визначено “ … вхід в найближче десятиліття до кола розвинутих країн світу”. Однак Україна може претендувати на відповідне місце серед розвинених країн світу лише у тому випадку, якщо їй вдасться досягти певного рівня нноваційно-соціального розвитку, який би сприяв відродженню економіки на рівні постіндустріальної епохи.

     Упродовж  останніх двох десятиліть для України залишається актуальним питання структурної трансформації національної економіки країни відповідно до сучасних вимог постіндустріального суспільства та економічного розвитку інноваційного типу. Забезпечення структурних зрушень в національній економіці передбачалось у всіх державних програмах стратегічного розвитку України за роки незалежності (Л. Д. Кучми “Україна: поступ у ХХІ століття”, В. А. Ющенко “Десять кроків назустріч людям”, Ю. В. Тимошенко “Назустріч людям”, В.Ф. Януковича “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”). Водночас національна економіка України залишається неадаптованою до вимог постіндустріального суспільства, що передбачає необхідність структурних зрушень задля подальшого економічного розвитку та зростання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     За  результатами дослідження можна  зробити такі висновки:

     1) в національній економіці України існує висока потреба в структурних змінах (зрушеннях). Цей висновок для економічної науки України не є новим; провідні вітчизняні вчені вже довгий час (із середини 90-х рр. ХХ ст.) рекомендують уряду країни здійснювати (впроваджувати) необхідні реформи та державне управління для формування структури національної економіки “постіндустріального” типу, що характерно для розвинених країн світу. Запровадження таких змін є базисом для довгострокового економічного розвитку;

     2) оцінка “потенційної” динаміки галузевих та технологічних структурних змін (зрушень) дає можливість визначити місце національної економіки відповідно до “оптимальної” структури світової економіки, розробити необхідні для збереження перспективи розвитку рішень в сфері державного управління, особливо в інвестиційній діяльності;

     3) структурна трансформація національної економіки України та її перехід на новий рівень технологічного розвитку відбувається поступово й, відповідно, може розтягнутись у часі на довгостроковий період.